Ухвала

від 04.04.2024 по справі 902/1556/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"04" квітня 2024 р. Справа № 902/1556/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Коломис В.В.

судді Грязнов В.В.

судді Саврій В.А.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Ліцею № 2 смт Крижопіль Крижопільської селищної ради на рішення Господарського суду Вінницької області від 15 лютого 2024 року (повний текст складено 26.02.2024) у справі № 902/1556/23 (суддя Тварковський А.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Архітектон"

до Закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 2 ім. воїна-інтернаціоналіста С.В. Гаврилюка

про стягнення 1 450 000 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 15 лютого 2024 року у справі №902/1556/23 позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Архітектон" до Закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 2 ім. воїна-інтернаціоналіста С.В. Гаврилюка про стягнення 1 450 000 грн задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з Закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 2 ім. воїна-інтернаціоналіста С.В. Гаврилюка смт Крижопіль Вінницької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Архітектон" 1 450 000 грн - основного боргу та 21 750 грн - витрат на сплату судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Ліцей №2 смт Крижопіль Крижопільської селищної ради звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам ст.258 ГПК України з огляду на таке.

Так, статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п.п.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п.п.4 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", ставки судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами; встановлюються у таких розмірах - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Отже, апелянт звертаючись до суду з апеляційною скаргою мав сплатити судовий збір в розмірі 32 625,00 грн (1 450 000 грн *1,5%*150%).

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, скаржником не додано доказів сплати судового збору; в додатках до апеляційної скарги відсутні такі докази також.

При цьому, апелянтом подано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. В обгрунтування вказаного клопотання скаржник посилається на складне фінансове становище в умовах воєнного часу також зазначає, що є бюджетною установою та фінансується за рахунок місцевого бюджету, а непріоритетні видатки здійснюються з значними затримками.

Розглянувши клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Так, з аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Слід зазначити, що встановлений у статті 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).

Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Таким чином, редакція статті 8 вказаного Закону передбачає право суду відстрочити сплату судового збору лише за наявності викладених вище умов, а не лише з урахуванням майнового стану сторони.

Відтак, Ліцей № 2 смт Крижопіль Крижопільської селищної ради не відноситься до переліку осіб, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.

Отже, якщо нормами процесуального законодавства передбачено вчинення стороною до подання апеляційної скарги певних дій, в тому числі щодо сплати судового збору, такі дії мають бути вчинені.

Верховний Суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади. Отже, самі лише обставини, пов`язані з труднощами фінансування, відсутністю коштів на рахунку, призначених для сплати судового збору та запровадженням на всій території України воєнного стану за Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 не можуть вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору. Також, Закон України "Про судовий збір" не передбачає звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги з підстав виникнення обставин непереборної сили.

Дана правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.06.2022 у справі № 920/737/21.

Крім того, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення/відстрочення від такої сплати, а також зменшення його розміру.

Таким чином, як бюджетні установи та інші органи державної влади, що утримуються за рахунок держбюджету, так і суб`єкти господарювання та громадяни поставлено законом у рівні умови в частині обов`язку сплачувати судовий збір, у зв`язку з чим, вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг державним органам та бюджетним установам перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення від сплати судового збору призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

За таких обставин, в задоволенні клопотання Ліцею № 2 смт Крижопіль Крижопільської селищної ради про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги слід відмовити, оскільки скаржником в клопотанні не наведені підстави для відстрочення сплати судового збору, визначені в ст.8 Закону України "Про судовий збір".

Крім того, відповідно до п.2 ч.2 ст.258 ГПК України, в апеляційній скарзі має бути зазначено, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Судом встановлено, що апеляційну скаргу Ліцею № 2 смт Крижопіль Крижопільської селищної ради подано засобами поштового зв`язку адвокатом Панасюком В.Б., без зазначення про наявність або відсутність у вказаного учасника справи та його представника електронного кабінету - всупереч вищенаведеним вимогам п.2 ч.2 ст.258 ГПК України.

Згідно з ч.3 ст.3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

18.10.2023 введено в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами", яким, серед іншого, внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції (ч.4 ст.6 ГПК України).

Відповідно до ч.5 ст.6 ГПК України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Згідно з ч.6 ст.6 ГПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Отже, у відповідності до ст.6 ГПК України, Ліцей № 2 смт Крижопіль Крижопільської селищної ради (код ЄДРПОУ 23107383) як юридична особа зобов`язана зареєструвати електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Судом на підставі відповіді підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" №670895 від 02.04.2024 встановлено, що юридична особа Ліцей № 2 смт Крижопіль Крижопільської селищної ради з кодом ЄДРПОУ 23107383 не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".

Відповідно до ч.2 ст.260 ГПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу (залишення без руху).

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу (ч.2 ст.174 ГПК України).

Враховуючи те, що апелянтом не додано доказів сплати судового збору в установленому законом порядку і розмірі, при цьому, клопотання про відстрочення сплати судового збору залишено без задоволення, у зв`язку з відсутністю у поданій представником скаржника апеляційній скарзі відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету та враховуючи відсутність зареєстрованого електронного кабінету у Ліцею № 2 смт Крижопіль Крижопільської селищної ради, що підтверджується відповіддю з підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" № 670895 від 02.04.2024, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано належним чином вимоги ст.258 ГПК України, що відповідно до ст.260 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

При цьому, суд звертає увагу скаржника на те, що у відповідності до приписів п.6 ст.260 ГПК України, питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Керуючись статтями 6, 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Ліцею № 2 смт Крижопіль Крижопільської селищної ради про відстрочення сплати судового збору - залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Ліцею № 2 смт Крижопіль Крижопільської селищної ради на рішення Господарського суду Вінницької області від 15 лютого 2024 року у справі №902/1556/23 - залишити без руху.

3. Скаржнику протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки шляхом надання суду:

- доказів сплати судового збору в установленому законом порядку і розмірі;

- доказів (відомостей) про наявність у Ліцею № 2 смт Крижопіль Крижопільської селищної ради та адвоката Панасюка В.Б. зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, відповідно до ч.6 ст. 6 ГПК України.

4. Роз`яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Саврій В.А.