Рішення

від 29.03.2024 по справі 904/6609/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2024м. ДніпроСправа № 904/6609/23Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТК Авангард" (69123, м. Запоріжжя, вул. Василя Стуса, буд. 12; ідентифікаційний код 42621186)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прімаріус" (49001, м. Дніпро, вул. Грушевського Михайла, буд. 11; ідентифікаційний код 44498304)

про стягнення 15 524 грн. 15 коп.

Без повідомлення (виклику) представників сторін.

ПРОЦЕДУРА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "СТК Авангард" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№6232/23 від 21.12.2023) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прімаріус" 15 524 грн. 15 коп.. що складає 14 319 грн. 36 коп. - заборгованості за товари, поставлені за договором від 27.12.2022 №15,1 004 грн. 32 коп. - пені, 85 грн. 92 коп. - 3% річних та 114 грн. 55 коп. - інфляційних нарахувань.

Також просить стягнути з відповідача понесені судові витрати у розмірі 2 684 грн. 00 коп.

Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтею 162 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2023 про залишення позовної заяви без руху позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У подальшому, позивачем подано лист (вх.№600/24 від 04.01.2024), відповідно до якого позивачем було виправлено недоліки позовної заяви та виконано вимоги суду, зазначені в ухвалі суду від 26.12.2023.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до заяви (вх. №1366/24 від 10.01.2024) про вступ у справу як представника представник відповідача Міміч Яна Сергіївна просить залучити її у справу в якості представника відповідача та надати доступ до електронної справи №904/6609/23 в підсистемі "Електронний суд"

Також відповідач у клопотанні (вх. №4001/24 від 24.01.2024) повідомляє, що наразі ним вирішується питання щодо можливості укладення мирової угоди з позивачем, у зв`язку з чим відзив на позовну заяву в строк, встановлений ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2024 не подається.

Позивач у клопотанні (вх. №5398/24 від 01.02.2024) просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, а справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, посилається на те, що: - відповідно до клопотання відповідачем визнано суму заборгованості перед позивачем у повному обсязі; - відповідач вводить суд в оману, оскільки взагалі не зверталось до позивача з питання укладення мирової угоди по справі №904/6609/23; - у разі отримання від відповідача пропозиції укладення мирової угоди по справі №904/6609/23 позивачем така пропозиція не буде прийнята і в укладенні мирової угоди буде відмовлено у зв`язку з незначною сумою заборгованості.

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Отже, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Справа розглядається відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні воєнного стану.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Як вбачається, 27.12.2022 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «СТК Авангард», як постачальником, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Прімаріус», як покупцем, було укладено Договір поставки №15 (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1. Договору постачальник зобов`язаний поставити та передати у власність покупцеві товари в асортименті, упаковці та по цінам, зазначеним у специфікації та/або видатковій накладній, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим Договором.

Пунктом 3.3. Договору (в редакції протоколу розбіжностей від 27.12.2022 до Договору) передбачено, що при поставці товару постачальник повинен надати покупцю: при першій поставці - сертифікат якості виробника, висновки санітарно-гігієнічної експертизи (у випадку, якщо товар підпадає під таку експертизу); при кожній поставці - накладну на товар та рахунок, підписані уповноваженою особою постачальника, та скріплену печаткою постачальника, товарно-транспортну накладну; за необхідності - інші супровідні документи на товар, якщо наявність таких документів передбачена діючим законодавством;

В разі, якщо остачальник не надасть Покупцеві разом із партією товару також документи, що передбачені п. 3.3. Договору, Покупець за своїм вибором має право: або відмовитись від товару та повернути його Постачальнику, або відраховувати термін оплати партії товару з моменту отримання відповідних документів від Постачальника. При цьому пеня на несвоєчасну оплату в цьому випадку не нараховується (п. 3.3.3. Договору).

Покупець зобов`язаний здійснювати оплату постачальнику за поставлений товар у строк, що не перевищує 21 (двадцять один) день; строк оплати починає відраховуватися з дня підписання видаткової накладної покупцем або відповідно до умов пунктів 3.3., 3.3.3. Договору (пункт 4.1. Договору).

Як вбачається, на виконання умов Договору позивачем, починаючи з липня 2023 року по 07 вересня 2023 року включно, поставлено відповідачу товар на загальну суму 15 509 грн. 46 коп., про що свідчать додані до матеріалів справи підписані сторонами видаткові та товарно-транспортні накладні за вказаний період.

Як зазначає позивач у відповідача станом на 22.07.2023 рахувалась переплата у розмірі 567 грн. 00 коп. та 28.07.2023 року відповідачем було повернуто позивачу товар на суму 623 грн. 10 коп., що підтверджується видатковими накладними на повернення товару та відвантажувальними відомостями.

Матеріали справи містять підписаний сторонами підписаний сторонами Акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого неоплаченою відповідачем перед позивачем за товар є сума 14 319 грн. 36 коп. (а.с. 50).

Позивач стверджує, що на виконання умов Договору поставив відповідачу товар, проте сплата відповідачем за товар не проведена, у зв`язку з чим у відповідача склалася заборгованість перед позивачем в розмірі 14 319 грн. 36 коп.; позивачем здійснено нарахування пені, 3% річних та інфляційних, що і стало причиною виникнення спору та звернення позивача з позовом до суду; відповідач проти позовних вимог не заперечив.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлено, що майново- господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з умов Договору, строк оплати за поставлений товар є таким, що настав.

З урахуванням викладеного заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений за Договором товар складає 14 319 грн. 36 коп.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Станом на час розгляду справи доказів сплати відповідачем позивачеві заборгованості в розмірі 14 319 грн. 36 коп. не надано, матеріали справи не містять.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням викладеного позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в розмірі 14 319 грн. 36 коп. є правомірними.

Щодо нарахування пені та штрафу

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшеним у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина 6 статті 231 Господарського кодексу України).

За приписом же статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 8.4. Договору передбачено, що у випадку порушення строку оплати поставленого товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Як вбачається, позивачем нараховано пеню за несвоєчасну оплату за Договором у сумі 1 004 грн. 32 коп. (з 29.09.2023 по 10.12.2023).

Суд погоджується з наданим розрахунком, вважає його арифметично правильним.

Щодо нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань

Згідно з частинами 1, 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається, позивачем здійснено інфляційні нарахування у розмірі 114 грн. 55 коп. (за жовтень 2023 року).

Суд погоджується з наданим розрахунком, вважає його арифметично правильним.

Також нараховано 3% річних у зв`язку із простроченням оплати за поставлений товар у розмірі 85 грн. 92 коп. за загальний період з 29.09.2023 по 10.12.2023.

Суд погоджується з наданим розрахунком, вважає його арифметично правильним.

З урахуванням всього викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2 684 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СТК Авангард" (69123, м. Запоріжжя, вул. Василя Стуса, буд. 12; ідентифікаційний код 42621186) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прімаріус" (49001, м. Дніпро, вул. Грушевського Михайла, буд. 11; ідентифікаційний код 44498304) про стягнення 15 524 грн. 15 коп. - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прімаріус" (49001, м. Дніпро, вул. Грушевського Михайла, буд. 11; ідентифікаційний код 44498304) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТК Авангард" (69123, м. Запоріжжя, вул. Василя Стуса, буд. 12; ідентифікаційний код 42621186) 14 319 (чотирнадцять тисяч триста дев`ятнадцять) грн. 36 коп. - заборгованості, 1 004 (одна тисяча чотири) грн. 32 коп. - пені, 85 (вісімдесят п`ять) грн. 92 коп. - 3% річних, 114 (сто чотирнадцять) грн. 55 коп. - інфляційних нарахувань та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. - витрат на сплату судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України

03.04.2024