Рішення

від 05.04.2024 по справі 925/1611/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.2024м. ДніпроСправа № 925/1611/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. розглянув спір

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЛ+К", м. Хмельницький

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМФ-Україна", м. Дніпро

про стягнення заборгованості в сумі 82 578,02 грн.

Без участі представників сторін.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СТЛ+К" звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом про стягнення 76 314,00 грн., що складають суму заборгованості за договором перевезення вантажів № 18.11 від 17.11.2022 та 6 264,02 грн. - пені.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань з оплати вартості послуг міжнародного перевезення.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 29.11.2023 матеріали справі № 925/1611/23 направлено за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2024 розгляд справи № 925/1611/23 доручено судді Мельниченко І.Ф.

Ухвалою від 15.01.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЛ+К" залишено без руху у зв`язку з тим, що остання подана без додержання вимог, викладених у статтях 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.

31.01.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, у зв`язку з чим господарським судом відкрито провадження у справі № 925/1611/23, її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, про що постановлено ухвалу від 05.02.2024.

Щодо дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи слід зазначити про наступне.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи № 925/1611/23, на адресу останнього, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, надсилалась ухвала Господарського суду Дніпропетровської області про відкриття провадження від 05.02.2024.

Конверт із зазначеною вище ухвалою було повернуто до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що неотримання відповідачем листа з ухвалою суду та повернення його до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо його належного отримання, тобто, є власною волею відповідача.

За приписами пунктів 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітка про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

З огляду на викладене та згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у справі матеріалами, а рішення підписано без його проголошення.

За результатом дослідження матеріалів справи, оцінки доказів у їх сукупності господарський суд, -

УСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини щодо неналежного виконання відповідачем зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати вартості послуг міжнародного перевезення.

17.08.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю "БМФ-Україна" (далі - замовник, відповідач у даній справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТЛ+К" (далі - перевізник, позивач у даній справі) укладено разовий договір № 2023/149 на перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні (далі - договір).

Відповідно до пункту 1 зазначеного вище договору перевізник зобов`язався доставити довірений йому вантажовідправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (вантажоодержувачеві), а також надавати інші допоміжні послуги, пов`язані з перевезенням вантажу, а замовник зобов`язався сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

У пункті 2 договору сторонами узгоджено умови перевезення, а саме: вантажовідправник - ТОВ "БМФ-Україна"; маршрут перевезення - Вільнюс (Литва) - Черкаси (Україна); адреса завантаження - Sandeliu g.44, 02248 Vilnius Lithuania; дата та час завантаження - 17.08.2023; найменування, вид та кількість вантажу, його пакування - дизель; вантажоодержувач - ТОВ "БМФ-Україна"; адреса замитнення - Каунас; адреса розвантаження - м. Черкаси АЗС 1 Черкаси (вул. Симиренківська, 148), АЗС 3 Черкаси (вул. Чигиринська, 524/1), АЗС 2 Черкаси (вул. Сумгаїтська, 3А), АЗС 4 (с. Руська Поляна Урочище Смілянське шосе, 21); дата та час розвантаження - 22.08.2023; вимоги до транспортного засобу/тип кузова - цистерна; транспортний засіб - тягач: BX9142HH, цистерна: BX0183XF; прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення, номер телефону; відповідальна особа перевізника, номер телефону; відповідальна особа замовника, номер телефону; ціна послуг - 80 євро за тонну дизелю, 80 євро за тонну бензину; порядок, форма і строки оплати - оплата за перевезення здійснюється шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок перевізника протягом 3 робочих днів.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 15).

Факт надання послуг за спірним разовим договором на перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні підтверджується актом надання послуг № 958 від 01.09.2023 на суму 76 314,00 грн., який підписаний обома сторонами без заперечень та скріплений печатками сторін, та відповідною міжнародною товарно-транспортною накладною з відміткою вантажоодержувача про прийомку вантажу, копії яких залучено до матеріалів справи.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує про те, що відповідач за надані послуги з перевезення вантажів не розрахувався, у зв`язку з чим його підприємством було направлено претензію № 30/10-23 від 30.10.2023 з вимогою сплатити заборгованість на загальну суму 76 314,00 грн. з посиланням на договір перевезення вантажів № 18.11 від 17.11.2022.

Вказана претензія щодо виконання зобов`язань з оплати наданих послуг залишилась відповідачем без належного реагування, що і стало причиною виникнення спору у даній справі.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 1 Закону України "Про транспортно-експедиційну діяльність" встановлено, що транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.

Згідно з частиною 1 статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням

Як вже було зазначено вище, перевізник виконав свої зобов`язання відповідно до спірного разового договору та організував міжнародне перевезення вантажу автомобілем на загальну суму 76 314,00 грн., що підтвердужється залученими до матеріалів справи позивачем доказами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частин 1, 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, відповідно до пункту 2 спірного договору оплата за перевезення здійснюється шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок перевізника протягом 3 робочих днів.

Відповідно до статей 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказів виконання зобов`язання щодо здійснення розрахунків на суму 76 314,00 грн. відповідач на момент розгляду спору не надав.

З огляду на викладене, вимоги позивача щодо стягнення зазначеної вище суми слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відносно вимог позивача щодо стягнення пені, яка за розрахунком останнього склала суму 6 264,02 грн. за загальний період прострочення з 08.09.2023 по 22.11.2023, господарський суд вважає необхідним зазначити таке.

Як встановлено при розгляді даної справи, відповідачем неналежним чином виконано зобов`язання щодо здійснення розрахунків за послуги міжнародного перевезення, тобто, в даному випадку має місце несвоєчасне виконання грошового зобов`язання.

Згідно з Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Аналогічні приписи містяться у частині 2 статті 343 Господарського кодексу України.

Із змісту частини 1 статті 546, частини 1 статті 547 Цивільного кодексу України слідує, що неустойка є одним із видів забезпечення виконання зобовязання, щодо якого правочин вчиняється у письмовій формі.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Із наведеного вбачається, що законодавець поділяє неустойку на договірну і законодавчо встановлену. Тобто, необхідною умовою виникнення права на неустойку є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, вид правопорушення за який вона стягується та її розмір.

Приписами частини 6 статті 231 Господарського кодексу України передбачено порядок визначення розміру пені, а саме: у відсотковому співвідношенні від подвійної облікової ставки НБУ. Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено обмеження розміру пені, яка може бути стягнута за певний період, а не її розмір. Конкретний розмір пені (відсоток) у будь-якому разі повинен бути встановлений за згодою сторін.

Сторонами у спірному договорі (разовому договорі № 2023/149 на перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні17.08.2023) не було погоджено відповідальності замовника за порушення строків здійснення платежів у вигляді пені з визначенням її розміру, у зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача пені задоволенню не підлягають.

Посилання позивача на договір перевезення вантажів № 18.11 від 17.11.2022, у пункті 5.7. якого передбачена відповідальність замовника за прострочення оплати послуг перевізника у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, не приймаються господарським судом до уваги з огляду на те, що перевезення вантажу відповідно до спірного акта надання послуг № 958 від 01.09.2023 на суму 76 314,00 грн. здійснювалось відповідно до разового договору № 2023/149 на перевезення вантажу автомобільним транспортом в міжнародному сполученні від 17.08.2023. Вказаний акт надання послуг містить посилання саме на разовий договір № 2023/149 від 17.08.2023, який не містить узгодженої сторонами відповідальності за порушення строків оплати наданих послуг перевезення.

Розподіл судового збору здійснюється судом відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статями 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БМФ-Україна" (49094, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Мандриківська, будинок 47, код ЄДРПОУ 4483193) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЛ+К" (29015, м. Хмельницький, Старокостянтинівське шосе 1/1, код ЄДРПОУ 35556166) 76 314,00 грн. - основного боргу та 2 480,40 грн. - судового збору.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Загальна сума, що підлягає до стягнення, складає - 78 794,40 грн.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено 05.04.2024.

Суддя І.Ф. Мельниченко