Рішення

від 05.04.2024 по справі 904/347/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.2024м. ДніпроСправа № 904/347/24

за позовом Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Житлово-будівельного кооперативу "Зірка", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за теплову енергію у сумі 296 252 грн 69 коп.

Суддя Рудь І.А.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом від 26.01.2024 № б/н, в якому просить стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Зірка" заборгованість за теплову енергію в сумі 296 252 грн 69 коп., з яких: 265 632 грн 45 коп. - заборгованість за теплову енергію за період з 01.12.2020 по 04.11.2021, 23 237 грн 42коп. - інфляційні втрати, 7 382 грн 82 коп. - 3% річних.

Позов обґрунтований порушенням відповідачем своїх зобов`язань за договором на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водоспоживання та пари №120 від 01.01.2006 зі сплати вартості спожитої теплової енергії за період з 01.12.2020 по 04.11.2021.

Судові витати позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2024 вказану вище позовну заяву залишено без руху, у зв`язку з тим, що остання подана без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.

31.01.2024 від позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою господарського суду від 05.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в матеріалах справи документами.

Господарський суд наголошує на тому, що ухвала суду від 05.02.2024 завчасно надіслана відповідачу за його місцезнаходженням, згідно матеріалів справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.

27.02.2024 на адресу суду повернувся конверт з копією ухвали від 05.02.2024, що направлялася на адресу відповідача, із відміткою відділення поштового зв`язку: за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, господарським судом врахована правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідач не скористався правом на надання відзиву на позов.

З урахуванням вищевикладеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 81, ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водоспоживання та пари, строк дії договору, строк та порядок надання послуг, загальна вартість наданих за договором послуг, порядок оплати за надані послуги, наявність заборгованості за надані послуги, наявність оплати, наявність/відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов`язань за договором.

01.01.2006 між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (постачальник, позивач) та Житлово-будівельним кооперативом "Зірка" (споживач, відповідач) укладено договір на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пари №120 (а.с. 5-6).

За умовами п.1.1 договору постачальник відпускає споживачу теплову енергію в гарячій воді на потреби опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та у вигляді пари на технологічні потреби, а споживач сплачує отриману теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у строки, передбачені цим договором.

Постачальник відпускає споживачу теплову енергію на об`єкти, зазначені в таблиці №2 у відповідності з установленим планом споживання з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2006 року (таблиця №1 та №2, акт меж розділу) (п. 1.3 договору).

В таблиці №2 зазначено, що об`єктом теплоспоживання є житловий будинок, за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Українська, будинок № 98.

Згідно з п. 2.1 договору облік споживання теплової енергії здійснюється згідно приладів обліку або розрахунковим способом за їх відсутності.

Щомісячна сума оплати за договором коригується з урахуванням фактичної середньомісячної температури зовнішнього повітря, кількості днів та годин роботи (п. 2.2 договору).

Щомісячно, в строк до 25 числа, споживач, що має прилад обліку, інформує постачальника про фактичне споживання теплової енергії з наступним складанням акту (п. 2.4 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору оплата за відпущену теплоенергію здійснюється споживачем самостійно щомісячно, в грошовій формі, та іншими формами розрахунку за згодою сторін до 15-го числа місяця, що слідує за розрахунковим. В іншому випадку постачальник має право припинити повністю або обмежити частково подачу теплової енергії споживачу.

Цей договір діє з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2006 року та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну не надійде заява однієї із сторін про відмову від цього договору або його перегляду. При заяві однієї із сторін про розірвання договору за один місяць та при відсутності заборгованості споживача договір може бути розірваним. При наявності заборгованості за споживачем, нарахування за договором припиняються, а договір не розривається до повного погашення заборгованості (п. 6.1 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.

Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні докази того, що спірний договір визнавався недійсним в судовому порядку.

Так, жодна із сторін письмово не виявила бажання припинити дію договору. Відтак, договір №120 на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пари від 01.01.2006 був чинним протягом спірного періоду.

Додатковою угодою від 07.10.2014 сторони продовжили термін дії договору до 31 грудня 2015 року (а.с. 8).

З 01 жовтня 2014 року внесено зміни в таблиці №1, 2 договору, а саме прийнято опалювальну площу 1981,90 м2, навантаження на опалення 0,1746 Гкал/год.

З 01 жовтня 2014 року нарахування за спожиту теплову енергію здійснюється відповідно теплового навантаження на опалення та гаряче водопостачання, розрахованого у відповідності з питомими нормами, врахованими при розрахунках планових тарифів на послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання (п. 3 додаткової угоди).

Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" є теплопостачальною організацією у розумінні Закону України "Про теплопостачання" як суб`єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає споживачам теплову енергію.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігрів питної води, інших господарських та технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі -продажу.

Вказаним Законом також передбачено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (частини 4, 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання").

Виконавцем послуги з постачання теплової енергії для будинку №98 за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Українська є позивач Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа".

Належне виконання зобов`язань КПТМ "Криворіжтепломережа" стосовно надання послуги з теплопостачання ОК "ЖБК "Зірка" підтверджується Актами включення опалення та припинення подачі теплоносія (а.с. 22).

Тарифи на послуги теплопостачання передбачені за період з 01.12.2020 по 24.10.2021 тариф за 1 Гкал 1 998,42грн (з ПДВ) (згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2264 від 30.11.2020 для потреб інші споживачі); за період з 25.10.2021 по 17.10.2023 тариф за 1 Гкал 1701,19грн (з ПДВ) (згідно рішення Криворізької міської ради від 22.10.2021 № 530 п. 1.1.2 для потреб категорії «населення» КПТМ «Криворіжтепломережа»).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу теплову енергію, що підтверджується наданими у справу звітами про споживання на загальну суму 673 835 грн 10 коп. (а.с. 17-21).

КПТМ "Криворіжтепломережа" виставило відповідачу на оплату рахунки-фактури (а.с. 25-28).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідач звернувся до позивача з заявою від 14.12.2021, в якій просив розстрочити заборгованість у сумі 335 011 грн 29 коп.

Сторонами складено та підписано акт звірки взаємних розрахунків, з якого вбачається, що станом на 30.11.2021 заборгованість ОК "ЖБК "Зірка" перед КПТМ "Криворіжтепломережа" становить 335 011 грн 29 коп.

28.12.2021 між сторонами укладено додаткову угоду до спірного договору, відповідно до п. 1 якої сторони погодили розділ 3 «Порядок оплати теплової енергії» договору доповнити п. 3.1.1 та викласти його в наступній редакції:

Постачальник надає Споживачеві розстрочку для погашення заборгованості, що утворилася станом на 30.11.2021 за період з 01.04.2020 по 30.11.2021 на суму 335 011 грн 29 коп., на термін в 12 місяців з оплатою відповідно до встановленого графіку.

Відповідно до частини 1 ст. 259 Цивільного кодексу України, сторони домовились про збільшення строку позовної давності до п`яти років.

У разі невиконання споживачем умов п. 3.1.1 договору № 120 від 01.01.2006 постачальник залишає за собою право звернутися до Господарського суду для стягнення заборгованості в повному обсязі.

Відповідач частково розрахувався за поставлену теплову енергію, сплативши на рахунок позивача грошові кошти у сумі 408 202 грн 65 коп., що підтверджується картками рахунку (а.с. 50-68).

Звертаючись з даним позовом позивач вказує, що в порушення умов спірного договору відповідач не повністю виконав свої зобов`язання, у зв`язку з чим залишок несплаченої суми становить заборгованості 265 632 грн 45 коп.

З огляду на викладене, позивач просить стягнути з відповідача 296 252 грн 69 коп., з яких: 265 632 грн 45 коп. основний борг, 7 382 грн 82 коп. - 3% річних, 23 237 грн 42 коп. - інфляційні втрати, що і є причиною виникнення спору.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 11 Цивільного Кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Однією із підстав виникнення цивільних права та обов`язків є договір.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського Кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (ч. 2 ст. 275 ГК України).

Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Частиною 6 статті 25 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що в разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що оплата за відпущену теплоенергію здійснюється споживачем самостійно щомісячно, в грошовій формі, та іншими формами розрахунку за згодою сторін до 15-го числа місяця, що слідує за розрахунковим.

Між тим, в установлений договором строк, відповідач свої зобов`язання не виконав.

Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію у розмірі 265 632 грн 45 коп. відповідачем відповідно до положень статей 13, 74 ГПК України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену теплову енергію у розмірі 265 632 грн 45 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З аналізу зазначеної норми випливає, що нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 7 382 грн 82 коп. за загальний період з 16.02.2021 по 23.02.2022 та з 30.12.2023 по 10.01.2024, та інфляційні втрати за період з лютого 2021 року до лютий 2023 року у розмірі 23 237 грн 42 коп. (а.с. 48).

Перевіркою виконаного позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат судом порушень умов договору та чинного законодавства не встановлено.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, стягненню з відповідача підлягає основний борг за поставлену теплову енергію у розмірі 265 632 грн 45 коп., 3% річних у розмірі 7 382 грн 82 коп. та втрати від інфляції у розмірі 23 237 грн 42 коп., а всього 296 252 грн 69 коп.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Зірка" (50024, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Українська, буд. 98, код ЄДРПОУ 23066036) на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9, код ЄДРПОУ 03342184) основного боргу за поставлену теплову енергію у розмірі 265 632 грн 45 коп., 3% річних у розмірі 7 382 грн 82 коп. та інфляційні втрати у розмірі 23 237 грн 42 коп., 3 555 грн 00 коп. - витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 05.04.2024.

Суддя І.А. Рудь