Рішення

від 02.04.2024 по справі 906/1673/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/1673/23

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.

секретаря судового засідання: Круглецької А.І.,

за участю представників сторін:

від позивача: Жигадло І.Б. - адвокат, довіреність №29/12-2023/4 від 29.12.2023,

від відповідача: Орлицька Л.В. - виписка з ЄДРЮОФОПГФ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія

"Нафтогаз України"

до Комунального некомерційного підприємства "Білокоровицька амбулаторія загальної

практики сімейної медицини" Білокоровицької сільської ради

про стягнення 127 411,14 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства "Білокоровицька амбулаторія загальної практики сімейної медицини" Білокоровицької сільської ради про стягнення 127 411,14грн, з яких: 85 056,47грн основного боргу, 13 065,82грн пені, 3 557,45грн 3% річних та 25 731,40грн інфляційних втрат, а також судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за типовим договором постачання природного газу постачальником "останньої надії".

Ухвалою суду від 29.12.2023 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 29.01.2024.

19.01.2023 через систему "Електронний суд" від представника відповідача - Комунального некомерційного підприємства "Білокоровицька амбулаторія загальної практики сімейної медицини" Білокоровицької сільської ради надійшов відзив від 19.01.2024 з додатками на позовну заяву.

24.01.2024 через систему "Електронний суд" від представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" надійшла відповідь від 24.01.2024 на відзив.

25.01.2023 через систему "Електронний суд" від представника відповідача - Комунального некомерційного підприємства "Білокоровицька амбулаторія загальної практики сімейної медицини" Білокоровицької сільської ради надійшло клопотання від 25.01.2024 про відкладення розгляду справи та продовження строку проведення підготовчого провадження.

Ухвалою від 29.01.2024 відкладено підготовче засідання на 28.02.2024; зобов`язано відповідача - Комунальне некомерційне підприємство "Білокоровицька амбулаторія загальної практики сімейної медицини" Білокоровицької сільської ради надати суду відомості з інформаційної платформи щодо того, з якого періоду розпочалося постачання відповідачу природного газу з ресурсу ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на підставі договору №05-1275/21-БО-Т, укладеного між ТОВ "Нафтогаз Трейдинг" та відповідачем; роз`яснено відповідачу право на подачу заперечень на відповідь від 24.01.2024 на відзив, зважаючи на заявлене відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи.

27.02.2024 через систему "Електронний суд" від представника відповідача - Комунального некомерційного підприємства "Білокоровицька амбулаторія загальної практики сімейної медицини" Білокоровицької сільської ради надійшло клопотання від 27.02.2024 про відкладення розгляду справи на іншу дату. В обґрунтування поданого клопотання представник відповідача вказує, що з 26.02.2024 перебуває на лікарняному, до поданого клопотання додано копію листка непрацездатності №11233493-2021046176-1.

У задоволенні клопотання представника відповідача від 27.02.2024 про відкладення розгляду справи в підготовчому провадженні суд відмовив та ухвалою від 28.02.2024 закрив підготовче провадження та призначив справу №906/1673/23 до судового розгляду по суті на 02.04.2024.

Представник позивача у засіданні суду при розгляді справи по суті підтримала позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

В обґрунтування заявлених вимог, представник позивача вказала, що з огляду на відсутність постачання природного газу відповідачу у спірний період іншим постачальником у грудні 2021 року - січні 2022 року природний газ відповідачу постачався позивачем як постачальником "останньої надії" на підставі типового договору постачання природного газу, тому у відповідача перед позивачем сформувалася заборгованість за спожитий природний газ у розмірі 85 056,17 грн.

У зв`язку з тим, що відповідач не здійснив оплату за спожитий природний газ, позивач нарахував до стягнення з відповідача 13 065,82 грн пені, 3 557,45 грн 3% річних, 25 731,40грн інфляційних втрат.

Представник відповідача у засіданні суду факт поставки природного газу позивачем та наявність заборгованості за спожитий природний газ у розмірі 85 056,47 грн не заперечила, однак просила відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 13 065,82 грн пені, 3 557,45 грн 3% річних, 25 731,40 грн інфляційних втрат. В обґрунтування заперечень вказала, що відповідач 01.12.2021 уклав договір постачання природного газу з ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та 03.12.2021 цей договір зареєстровано та взято на облік в управлінні Державної казначейської служби України в Олевському районі, а також 29.12.2021 відповідачем на виконання умов укладеного договору було здійснено платіж ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" за грудень 2021 року за природний газ у розмірі 13 574,27грн. Зазначила, що у відповідача виникли труднощі щодо реєстрації договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" в органах Державної казначейської служби України, оскільки договір з того самого предмета вже був зареєстрований, оприлюднений та по ньому здійснювались платежі.

Представник відповідача також пояснила, що у фінансовому плані відповідача на 2024 рік кошти на погашення заборгованості за рішеннями судів не передбачені, а сума заборгованості разом зі штрафними санкціями є непосильною для відповідача та може призвести до надання послуг медичного характеру неналежної якості, у зв`язку зі зменшенням їх фінансування.

Представник відповідача просила розстрочити сплату заборгованості.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 04.07.2017 №880 ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №917-р ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу строком на три роки як переможця конкурсу.

Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2501 затверджено Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії".

Згідно з п. 1.1 договору, цей типовий договір є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії".

Пунктом 1.3 типового договору визначено, що договір є договором приєднання.

При укладенні цього договору зі споживачем ураховуються вимоги статей205,633, 634,641,642 Цивільного кодексу України та укладення відбувається шляхом публічної оферти постачальника та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Цей договір вважається укладеним зі споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Згідно з п. 2.1 типового договору за цим договором постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього обсягах, а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Пунктом 3.1 типового договору передбачено, що постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Згідно з п. 4.1 типового договору, постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Нова ціна є обов`язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті.

У пункті 4.3 типового договору передбачено, що постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб.

Пунктом 4.4 типового договору передбачено, що споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до п. 4.3 договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

За умовами п. 4.5 типового договору у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п.5.2 типового договору споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами договору.

Постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлений природний газ (п.6.1 типового договору).

Пунктом 11.1 типового договору передбачено, що цей договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Зазначений типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" підписаний представниками позивача та відповідача, скріплений печатками товариств (а.с.8-9).

У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником об`єми природного газу, спожитого відповідачем за період грудень 2021 року - січень 2022 року, відповідача автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії", і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

Відповідно до даних інформаційної платформи оператора газотранспортної системи Комунальному некомерційному підприємству "Білокоровицька амбулаторія загальної практики сімейної медицини" Білокоровицької сільської ради присвоєно ЕІС-код 56XS000165WRJ00Q.

В інформаційній платформі споживач за ЕІС-кодом 56XS000165WRJ00Q був закріплений в Реєстрі споживачів за постачальником "останньої надії" - ТОВ "ГК "Нафтогаз України" (EIC-код 56X930000008780B) на віртуальній точці Житомиргаз у період з 01.12.2021 по 12.01.2022 (а.с.28).

Виходячи з даних інформаційної платформи ГТС у віртуальній точці Житомиргаз від постачальника "останньої надії" - ТОВ "ГК "Нафтогаз України" відповідач отримав природний газ у грудні 2021 року в кількості 1216,04 куб.м, у січні 2022 року у кількості 476,00 куб.м.

Ціна природного газу, що постачався позивачем, як постачальником "останньої надії" відповідачу з 01.12.2021 розраховувалася відповідно до формули п. 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого постановою КМУ від 30.09.2015 №809, в редакції постанови КМУ від 25.10.2021 №1102 та відображена в Архіві тарифів за грудень 2021 та січень 2022 року (а.с.16).

На виконання умов типового договору ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", як постачальник, сформував та надіслав відповідачу 17.01.2022 та 14.02.2022 відповідно акти приймання - передачі природного газу №31241 за грудень 2021 року у кількості 1216,04 куб.м на суму 66 422,28 грн та №1813 за січень 2022 року у кількості 476,00 куб.м на суму 18 634,19 грн та рахунки на оплату №1876 та №6190 (а.с.10-15).

Відповідач листом від 12.05.2022 №25 повідомив позивача, що станом на початок споживання природного газу 07.12.2021 мав завершені публічні процедури по закупівлі природного газу та уклав договір від 01.12.2021 №05-1275/21-БО-Т з ТОВ "ГК Нафтогаз Трейдинг", тому вважає неправомірним надання для споживання природного газу відповідачу позивачем у грудні 2021 року, січні 2022 року (а.с.69).

З матеріалів справи вбачається, що дійсно 01.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдінг" (постачальник) та Комунальним некомерційним підприємством "Білокоровицька амбулаторія загальної практики сімейної медицини" Білокоровицької сільської ради (споживач) було укладено договір №05-1275/21-БО-Т постачання природного газу (а.с.58-68) та відповідач згідно з рахунком-фактурою №05-1275/21-БО-Т/12/21 оплатив 13 574,27 грн ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" за природний газ за грудень 2021 року (а.с.70-71).

У зв`язку з непроведенням розрахунків за поставлений природний газ, Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулося до суду з вказаним позовом про стягнення з Комунального некомерційного підприємства "Білокоровицька амбулаторія загальної практики сімейної медицини" Білокоровицької сільської ради 127 411,14грн, з яких: 85 056,47грн основного боргу, 13 065,82грн пені, 3 557,45грн 3% річних та 25 731,40грн інфляційних втрат.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.

ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу строком на три роки як переможця конкурсу (розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №917-р).

Відповідно до п. 26 ч. 1 ст.1 Закону "Про ринок природного газу" постачальник "останньої надії" - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

Пунктом 2 Постанови КМ України №1102 визначено зобов`язання АТ "Магістральні газопроводи України", ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника останньої надії обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 р. бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

Згідно з п.12 ч.1 ст.2 Бюджетного кодексу України бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.

Комунальне некомерційне підприємство "Білокоровицька амбулаторія загальної практики сімейної медицини" Білокоровицької сільської ради є бюджетною установою.

Відповідно до пункту 3 розділу I Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) №2496 від 30.09.2015 постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі договору, який має відповідати типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором. Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.

Згідно з п.1 розділу VI вказаних Правил постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженому постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.

Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник "останньої надії" зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу.

Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Відповідно до абз. 10 п. 2 глави 5 розділу ІV Кодексу ГТС реєстрація споживача, що не є побутовим (крім споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператора газорозподільної системи), здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об`єкта у випадку, якщо діючому постачальнику було зупинено дію чи анульовано ліцензію на постачання природного газу.

У зв`язку з відсутністю у Комунального некомерційного підприємства "Білокоровицька амбулаторія загальної практики сімейної медицини" Білокоровицької сільської ради постачальника природного газу у грудні 2021 року та січні 2022 року, останнього автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", і відповідно, спожитий відповідачем природний газ в обсязі 1216,04 куб.м та 476,00 куб.м віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

Розрахунок за поставлений постачальником "останньої надії" природний газ здійснюється споживачем в установлений договором термін (пункт 8 розділу VI Правил постачання природного газу).

Згідно пункту 4.4 типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Матеріалами справи підтверджується факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем за спожитий природний газ на загальну суму 85 056,47 грн, а саме: у грудні 2021 року у кількості 1216,04 куб.м на суму 66 422,28 грн та січні 2022 у кількості 476,00 куб.м на суму 18 634,19 грн.

Виходячи з приписів пункту 4.4 типового договору у відповідача виник обов`язок з оплати спожитого в грудні 2021 природного газу до 31.01.2022, в січні 2022 року - до 28.02.2022.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву та в судовому засіданні не заперечила факту отримання природного газу від позивача як постачальника "останньої надії" у грудні 2021 року, січні 2022 року та наявності заборгованості за спожитий природний газ у розмірі 85 056,47 грн.

З огляду на вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 85 056,47 грн заборгованості за спожитий природний газ є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача 13 065,82грн пені, 3 557,45грн 3% річних та 25 731,40грн інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами п. 4.5. договору передбачено, що у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що вони є обґрунтованими, відповідають чинному законодавству та умовам договору.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги заявлені відповідно до вимог чинного законодавства та є обґрунтованими у розмірі 85 056,47 грн заборгованості за спожитий природний газ, 13 065,82грн пені, 3 557,45грн 3% річних, 25 731,40грн інфляційних втрат.

Доводи відповідача про наявність у нього у спірний період споживання договірних відносин з постачання природного газу з іншим постачальником - ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" за відсутності доказів, що відповідач був включений до реєстру споживачів за відповідним постачальником та доказів отримання природного газу від нього, не спростовують наявність підстав для задоволення позовних вимог про оплату відповідачем фактично спожитого ним у спірному періоді природного газу, обсяги якого були автоматично включені оператором ГТС до портфеля позивача як постачальника "останньої надії" до обсягів природного газу, спожитого відповідачем, та відповідно віднесені до об`ємів природного газу, поставленого позивачем.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного суду від 14.06.2023 у справі №904/2867/22.

Водночас, згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, неустойка, виходячи з приписів статей 546, 549 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора, у разі порушення зобов`язання, шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Метою застосування неустойки є, в першу чергу, захист інтересів кредитора, однак, не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити майновий стан сторін, співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, а також чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Отже, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду. Аналогічний висновок щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладений також у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №917/1068/17, від 22.01.2019 у справі №908/868/18, від 13.05.2019 у справі №904/4071/18, від 22.04.2019 у справі №925/1549/17, від 30.05.2019 у справі №916/2268/18, від 04.06.2019 у справі №904/3551/18.

Суд не зобов`язаний встановлювати всі можливі обставини, які можуть вплинути на зменшення пені; це не входить в предмет доказування у справах про стягнення пені. Відповідно до принципу змагальності суд оцінює лише надані сторонами докази і наведені ними аргументи.

Закон не визначає ані максимального розміру, на який суди можуть зменшити нараховані відповідно до договору штрафні санкції, ані будь-який алгоритм такого зменшення.

Чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно ст.86 ГПК, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За вказаного та зважаючи на те, що відповідач є бюджетною установою, закладом охорони здоров`я та здійснює некомерційну господарську діяльність, спрямовану на досягнення соціальних результатів без мети одержання прибутку, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 ЦК України, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи інтереси обох сторін, беручи до уваги відсутність доказів понесення позивачем будь-яких збитків та те, що позивач тривалий час не звертався за захистом свого порушеного права, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, з огляду на надмірність розміру пені у даних правовідносинах, суд дійшов висновку про можливість зменшення розміру обґрунтовано заявленої пені на 50%, що становить 6 532,91грн.

При цьому, зменшуючи розмір пені до 50%, суд виходить із того, що неустойка є стимулюванням належного виконання договірних зобов`язань, а надмірне зменшення розміру пені фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Суд також враховує, що крім пені, позивач заявив до стягнення з відповідача 3% річних та інфляційні втрати, які є способом захисту майнового права та інтересу, що полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних відсотків і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування отриманими ним грошовими коштами, що належить сплатити кредиторові.

Також суд приймає до уваги пояснення відповідача про неможливість реєстрації договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" в органах Державної казначейської служби України, оскільки договір з того самого предмета, але з постачальником ТОВ "Нафтогаз Трейдінг" вже був зареєстрований, оприлюднений, відповідно, відповідач не зміг повторно зареєструвати свої зобов`язання з позивачем.

Враховуючи викладене, до стягнення з відповідача підлягає 85 056,47грн заборгованості за спожитий природний газ, 6 532,91грн пені, 3 557,45 грн 3% річних, 2 5731,40грн інфляційних втрат. У стягненні 6 532,91грн пені суд відмовляє.

Зважаючи на обґрунтованість позовних вимог відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

При цьому суд враховує, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі ст. 233 ГК та ч. 3 ст. 551 ЦК України, покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення є наслідком не необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосування судом свого права на таке зменшення, передбаченого наведеними нормами.

З огляду на заявлене представником відповідача у засіданні суду усне клопотання про розстрочення сплати заборгованості, суд роз`яснив представнику відповідача, що питання про розстрочення виконання судового рішення може бути вирішено після винесення судового рішення та надходження до суду відповідної заяви.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зменшити розмір пені на 50%, що становить 6 532,91 грн.

3. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Білокоровицька амбулаторія загальної практики сімейної медицини" Білокоровицької сільської ради (11055, Житомирська обл., Коростенський р-н, село Білокоровичі, вул.Шкільна, будинок 34А, ідентифікаційний код 42212991) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 40121452):

- 85 056,47 грн заборгованості за спожитий природний газ;

- 6 532,91 грн пені;

- 3 557,45 грн 3% річних;

- 25 731,40 грн інфляційних втрат;

- 2 147,20 грн витрат по сплаті судового збору.

4. У стягненні 6 532,91 грн пені відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 04.04.24

Суддя Кравець С.Г.

Друк:

1 - до справи,

2 - позивачу та представнику- Електронний кабінет,

3 - відповідачу - Електронний кабінет.