Рішення

від 05.04.2024 по справі 908/47/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/4/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.2024 Справа № 908/47/24

м.Запоріжжя

За позовом: Публічного акціонерного товариства «АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО 12362», м. Запоріжжя

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», м.Запоріжжя

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: 1. Обслуговуючий гаражний кооператив «АВТО-ПЛАН СВ», м. Запоріжжя

2. Закрите акціонерне товариство «ЗАПОРІЖЖЯ-МЛИН», м. Запоріжжя

3. Закрите акціонерне товариство «ЗАПОРІЖМЕБЛІ», м. Донецьк

про стягнення суми 183899,45 грн

Суддя Боєва О.С.

Без виклику учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО 12362» про стягнення з відповідача: Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» суми 183899,45 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 03.01.2024 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/47/24 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

Ухвалою господарського суду від 05.01.2024 позовну заяву на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви в термін до 16.01.2024 включно.

16.01.2024 на виконання ухвали суду від 05.01.2024 від позивача із супровідним листом надійшли документи на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою господарського суду від 19.01.2024 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/47/24, присвоєно номер провадження 9/4/24. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою суду від 19.02.2024 на підставі ст. 50 ГПК України залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Обслуговуючий гаражний кооператив «АВТО-ПЛАН СВ», Закрите акціонерне товариство «ЗАПОРІЖЖЯ-МЛИН», Закрите акціонерне товариство «ЗАПОРІЖМЕБЛІ».

Копії ухвали суду від 19.02.2024, які були направлені судом третім особам - ОГК «АВТО-ПЛАН СВ» та ЗАТ «ЗАПОРІЖЖЯ-МЛИН», згідно з рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень були отримані одержувачами 01.03.2024.

З метою доведення вказаної ухвали суду до відома третьої особи-3 ЗАТ «ЗАПОРІЖМЕБЛІ», із зареєстрованим місцезнаходженням у м. Донецьк, її текст згідно з положеннями статті 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» було опубліковано 21.02.2024 на офіційному веб-порталі судової влади України. Крім того, копію цієї ухвали було також направлено ЗАТ «Запоріжмеблі» на адресу для листування: 69068, м. Запоріжжя, вул. Кругова, буд. 165.

Предметом розгляду є позовні вимоги викладені у позовній заяві, які мотивовані наступним. 25.12.2023 між Публічним акціонерним товариством «АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО 12362» (новий кредитор) та Обслуговуючим гаражним кооперативом «АВТО-ПЛАН СВ» (первісний кредитор-1), Закритим акціонерним товариством «ЗАПОРІЖЖЯ-МЛИН» (первісний кредитор-2), Закритим акціонерним товариством «ЗАПОРІЖМЕБЛІ» (первісний кредитор-3) був укладений Договір про відступлення права вимоги № 3, відповідно до умов якого кожний з первісних кредиторів відступив новому кредитору належне йому право вимоги до боржника ПАТ «Запоріжжяобленерго» за відповідним договором, укладеним між кредитором та боржником, а саме: ОГК «АВТО-ПЛАН СВ» відступив новому кредитору належне йому право вимоги до боржника стосовно оплати боргу в розмірі 41315,54 грн за договором про спільне використання технологічних електричних мереж № 1-22/1 від 01.09.2012; ЗАТ «ЗАПОРІЖЖЯ-МЛИН» відступило новому кредитору належне йому право вимоги до боржника стосовно оплати боргу в розмірі 113800,61 грн за договором про спільне використання технологічних електричних мереж № 1-7-ДСВ від 01.10.2009; ЗАТ «ЗАПОРІЖМЕБЛІ» відступило новому кредитору належне йому право вимоги до боржника стосовно оплати боргу в розмірі 28783,30 грн за договором про спільне використання технологічних електричних мереж № 1-160 від 01.12.2012. Позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 509, 512, 516, 526, 530, 629, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 179, 193 ГК України.

13.02.2024 до суду від відповідача надійшов відзив (документ сформований в системі «Електронний суд» 12.02.2024), в якому відповідач виклав свої заперечення щодо заявлених позовних вимог, зазначивши, зокрема, про наступне. По-перше, відповідно до доданих до позовної заяви матеріалів, ПАТ «АТП 12362» набуло право вимоги, зокрема щодо стягнення заборгованості у розмірі 13277,54 грн згідно акту прийому-здачі наданих послуг за березень 2023 по договору про спільне використання технологічних електричних мереж №1-7-ДСВ від 01.10.2009. Керуючись ст. 601 Цивільного кодексу України та ст. 203 Господарського кодексу України, заявою про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог № 75 від 24.01.2024, зараховані частково зобов`язання ПАТ «Запоріжжяобленерго» перед ЗАТ «Запоріжжя-Млин» за надання послуг з утримання технологічних електричних мереж спільного використання у березні 2023, які виникли на підставі Договору про спільне використання технологічних електричних мереж №1-7-ДСВ від 01.10.2009 в розмірі 1240,83 грн. Зобов`язання ПАТ «Запоріжжяобленерго» перед ЗАТ «Запоріжжя-Млин» за надання послуг з утримання технологічних електричних мереж спільного використання у березні 2023 залишаються непогашеними у розмірі 6339,46 грн, а не 13 277,54 грн, як заявляє позивач в своїй позовній заяві. Заяву про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог № 75 від 24.01.2024 було направлено ЗАТ «Запоріжжя-Млин» супровідним листом № 007-66/307. По-друге, згідно з п. 2 ст. 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України. Правочин, стороною якого є суб`єкт господарювання місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 Цивільного кодексу України. Відповідно до доданих до позовної заяви матеріалів, юридична адреса ЗАТ «Запоріжмеблі» - м. Донецьк, вул. Арктики, 35, код ЄДРПОУ 00275381. Враховуючи, що місцезнаходженням ЗАТ «Запоріжмеблі» є місто Донецьк, яке є тимчасово окупованим Російською Федерацією, укладений між ЗАТ «Запоріжмеблі» та ПАТ «АТП 12362» договір про відступлення права вимоги №3 від 25.12.2023 є нікчемним. На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити ПАТ «АТП 12362» в задоволені позовних вимог.

На виконання ухвали суду від 19.02.2024 про залучення до участі у справі третіх осіб від позивача 21.02.2024 та від відповідача 28.02.2024 до суду надійшли відповідні докази направлення на адресу третіх осіб копій позовної заяви з додатками та копій відзиву.

Треті особи, які були належним чином повідомлені про розгляд даної справи, своїх пояснень щодо позову або відзиву, суду не надали.

Суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

У зв`язку з введенням воєнного стану в Україні, погіршенням безпекової ситуації в місті Запоріжжі, постійними повітряними тривогами через загрозу обстрілів та ракетних ударів обласного центру і, відповідно, наявністю обставин, що загрожують життю, здоров`ю та безпеці працівників апарата суду та відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України справу розглянуто 05.04.2024. За наслідками розгляду справи судом прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

25 грудня 2023 Обслуговуючий гаражний кооператив «АВТО-ПЛАН СВ», ЄДРПОУ 34868878 (Первісний кредитор 1, третя особа-1 у справі), Закрите акціонерне товариство «ЗАПОРІЖЖЯ-МЛИН», ЄДРПОУ 32013487 (первісний кредитор 2, третя особа-2 у справі), Закрите акціонерне товариство «ЗАПОРІЖМЕБЛІ», ЄДРПОУ 00275381 (Первісний кредитор 3, третя особа-3 у справі) з однієї сторони та Публічне акціонерне товариство «АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО 12362», ЄДРПОУ 03116878 (Новий кредитор, позивач у даній справі) з іншої сторони, на підставі статей 512-519 Цивільного кодексу України та статті 195 Господарського кодексу України уклали Договір про відступлення права вимоги № 3 (далі Договір).

Відповідно до п.1 зазначеного Договору про відступлення права вимоги, в порядку та на умовах, визначених цим договором, Первісний кредитор 1 відступає Новому кредиторові, а Новий кредитор набуває право вимоги, належне Первісному кредиторові 1 за Договором про спільне використання технологічних електричних мереж № 1-22/1 від 01.09.2012, укладеним між Первісним кредитором 1 і ПАТ «Запоріжжяобленерго» (надалі іменується «Боржник»).

Згідно з п.2 зазначеного Договору про відступлення права вимоги, в порядку та на умовах, визначених цим договором, Первісний кредитор 2 відступає Новому кредиторові, а Новий кредитор набуває право вимоги, належне Первісному кредиторові 2 за Договором про спільне використання технологічних електричних мереж № 1-7-ДСВ від 01.10.2009, укладеним між Первісним кредитором 2 і ПАТ «Запоріжжяобленерго» (надалі іменується «Боржник»).

Відповідно до п.3 зазначеного Договору про відступлення права вимоги, в порядку та на умовах, визначених цим договором Первісний кредитор 3 відступає Новому кредиторові, а Новий кредитор набуває право вимоги, належне Первісному кредиторові 3 за Договором про спільне використання технологічних електричних мереж № 1-160 від 01.12.2012, укладеним між Первісним кредитором 3 і ПАТ «Запоріжжяобленерго» (надалі іменується «Боржник»).

В пункті 4 Договору передбачено, що за цим Договором Новий кредитор набуває право вимагати від Боржника реального та належного виконання обов`язку, передбаченого:

- Договором про спільне використання технологічних електричних мереж № 1-22/1 від 01.09.2012, стосовно оплати боргу в розмірі 41315,54 грн;

- Договором про спільне використання технологічних електричних мереж № 1-7-ДСВ від 01.10.2009, стосовно оплати боргу в розмірі 113800,61 грн;

- Договором про спільне використання технологічних електричних мереж № 1-160 від 01.12.2012, стосовно оплати боргу в розмірі 28783,30 грн.

Згідно з п. 5 Договору визначено, що право вимоги засновано на наступних документах:

- Договір про спільне використання технологічних електричних мереж № 1-22/1 від 01.09.2012, Акт звірки взаємних розрахунків станом на 20.12.2023;

- Договір про спільне використання технологічних електричних мереж № 1-7-ДСВ від 01.10.2009, Акт звірки взаємних розрахунків станом на 20.12.2023;

- Договір про спільне використання технологічних електричних мереж № 1-160 від 01.12.2012, Акт звірки взаємних розрахунків станом на 21.12.2023.

Копії документів, вказаних у п. 5 цього Договору, передаються Первісним кредитором 1, Первісним кредитором 2, Первісним кредитором 3, Новому кредиторові в момент підписання цього Договору (п.7).

В Договорі про відступлення права вимоги № 3 від 25.12.2023 сторони, зокрема, погодили, що Новий кредитор зобов`язується сплатити кожному із Первісних кредиторів вартість відступленого права вимоги, а саме: сплатити Первісному кредиторові 1 41315,54 грн, Первісному кредиторові 2 113800,61 грн, Первісному кредиторові 3 28783,30 грн, протягом 14 календарних днів із дня одержання боргу.

В пунктах 9, 10, 11 Договору про відступлення права вимоги № 3 від 25.12.2023 встановлено, що Первісні кредитори 1, 2 та 3 зобов`язані повідомити Боржника про відступлення права вимоги за цим договором протягом п`яти календарних днів з моменту набрання чинності цим Договором.

Відповідно до п. 19 Договору, останній складений у чотирьох автентичних примірниках, які мають однакову юридичну силу, - по одному примірнику для кожної зі сторін.

Договір підписаний ПАТ «АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО 12362» (Новий кредитор), ОГК «АВТО-ПЛАН СВ» (Первісний кредитор 1), ЗАТ «ЗАПОРІЖЖЯ-МЛИН» (Первісний кредитор 2), ЗАТ «ЗАПОРІЖМЕБЛІ» (Первісний кредитор 3) та скріплений їх печатками.

Публічне акціонерне товариство «АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО 12362» звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» суми 183899,45 грн заборгованості на підставі вищевказаного Договору про відступлення права вимоги № 3 від 25.12.2023, за якою відкрито провадження у даній справі № 908/47/24.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з положеннями частин 1 і 2 статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Частиною 1 ст. 174 ГК України закріплено, що господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом частини 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною 1 статті 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Тобто відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого первісний кредитор передає свої права новому кредитору. В разі заміни кредитора у зобов`язанні первісний кредитор повністю або у визначеній частині вибуває із зобов`язання, а на його місце приходить новий кредитор.

Матеріали справи свідчать, що на підставі Договору про відступлення права вимоги № 3 від 25.12.2023 первісні кредитори ОГК «АВТО-ПЛАН СВ», ЗАТ «ЗАПОРІЖЖЯ-МЛИН», ЗАТ «ЗАПОРІЖМЕБЛІ» виступили позивачу ПАТ «АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО 12362» свої права грошових вимог до відповідача ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», які виникли за відповідними Договорами про спільне використання технологічних мереж.

Так, ОГК «АВТО-ПЛАН СВ» (Первісний кредитор 1) відступило позивачу право вимоги до відповідача за Договором про спільне використання технологічних електричних мереж № 1-22/1 від 01.09.2012, стосовно оплати боргу в розмірі 41315,54 грн. Розмір відступлених прав вимог в цій частині за вищезазначеним договором підтверджується наявними у матеріалах справи копіями Актів прийому-передачі наданих послуг за травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень та листопад 2023 року, які підписані та скріплені печатками ОГК «АВТО-ПЛАН СВ» (Власник мереж) та ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» (Користувач).

ЗАТ «ЗАПОРІЖЖЯ-МЛИН» (Первісний кредитор 2) відступило позивачу право вимоги до відповідача за Договором про спільне використання технологічних електричних мереж № 1-7-ДСВ від 01.10.2009, стосовно оплати боргу в розмірі 113800,61 грн. Розмір відступлених прав вимог в наведений частині за вказаним договором підтверджується наявними у матеріалах справи копіями Актів прийому-передачі наданих послуг за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень та листопад 2023 року, які підписані та скріплені печатками ЗАТ «ЗАПОРІЖЖЯ-МЛИН» (Власник мереж) та ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» (Користувач).

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми 155 116,15 грн, яка складається відступлених прав вимоги ОГК «АВТО-ПЛАН СВ» в розмірі 41315,54 грн та відступлених прав вимоги ЗАТ «ЗАПОРІЖЖЯ-МЛИН» в розмірі 113800,61 грн, суд дійшов до висновку про їх обґрунтованість з огляду на наступне.

Наданими позивачем до матеріалів справи доказами (в копіях), а саме: Договором про спільне використання технологічних електричних мереж № 1-22/1 від 01.09.2012, Договором про спільне використання технологічних електричних мереж № 1-7-ДСВ від 01.10.2009, а також двосторонніми актами прийому-передачі наданих послуг за цими договорами, підтверджується факт виникнення заборгованості у ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» перед Первісним кредитором 1 ОГК «АВТО-ПЛАН СВ» та Первісним кредитором 2 ЗАТ «ЗАПОРІЖЖЯ-МЛИН» у тому обсязі, право вимоги на яку було відступлено вказаними особами позивачу за Договором про відступлення права вимоги №3 від 25.12.2023, а саме - в розмірі 41315,54 грн та 113800,61 грн відповідно.

Викладені у відзиві заперечення відповідача щодо припинення зобов`язань зустрічним зарахуванням однорідних вимог, а саме - часткового зарахування зобов`язань ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» перед ЗАТ «ЗАПОРІЖЖЯ-МЛИН» за Договором про спільне використання технологічних мереж № 1-7-ДСВ від 01.10.2009 на суму 1240,83 грн, судом відхиляються з огляду на наступне.

Відповідач надав у матеріали справи копію листа від 25.01.2024 № 007-66/307, адресованого директору ЗАТ «ЗАПОРІЖЖЯ-МЛИН», відповідно до якого ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», з метою погашення взаємної заборгованості в порядку ст.203 ГК України, ст. 602 ЦК України, було направлено ЗАТ «ЗАПОРІЖЖЯ-МЛИН» заяву № 75 про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

За змістом вказаної Заяви № 75 про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 24.01.2024, зобов`язання ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» перед ЗАТ «ЗАПОРІЖЖЯ-МЛИН», яке виникло на підставі Договору про спільне використання технологічних мереж № 1-7-ДСВ від 01.10.2009 припиняється частково - в розмірі 1240,83 грн, в рахунок погашення грошового зобов`язання ЗАТ «ЗАПОРІЖЖЯ-МЛИН» перед ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» в розмірі 1240,83 грн, яке виникло на підставі Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2009 № 140 за надані послуги у листопаді, грудні 2023.

Відповідно до частин першої та другої статті 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї зі сторін допускається лише у випадках, установлених договором або законом.

З положень ст.ст. 202, 203 ГК України слідує, що зобов`язання припиняється, зокрема, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Зобов`язання з оплати заборгованості за договором може бути припинено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за наявності умов, установлених ст. 601 ЦК України, та за відсутності обставин, передбачених ст. 602 ЦК України, при наявності яких припинення зобов`язання зарахуванням не допускається.

Для задоволення заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог слід встановити наявність таких умов: 1) зустрічність вимог, 2) однорідність цих вимог, 3) строк виконання яких настав, 4) прозорість вимог, тобто відсутність спору між сторонами щодо характеру зобов`язання, його змісту та умов виконання та 5) безспірність, оскільки лише за наявності всіх умов у сукупності можливо здійснити таке зарахування.

З огляду на положення чинного законодавства, зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин є волевиявленням суб`єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин.

В той же час, однією із важливих умов, за наявності якої можливе припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних вимог, є безспірність вимог, які зараховуються, а саме - відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань. Наявність заперечень іншої сторони на заяву про зарахування чи невідповідність будь-якій із наведених умов виключає можливість зарахування у добровільному порядку.

Подібну правову позицію наведено у постановах Верховного Суду від 14.07.2020 у справі № 910/10471/19, від 19.08.2020 у справі № 911/2560/19, від 12.11.2020 у справі №904/3173/19.

Сама лише надана позивачем копія Заяви № 75 про припинення зобов`язань зустрічним зарахуванням однорідних вимог від 24.01.2024, яка при цьому мала місце через місяць після укладення Договору про відступлення права вимоги № 3 від 25.12.2023, не підтверджує факт існування вказаних у ній зустрічних вимог ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» до ЗАТ «ЗАПОРІЖЖЯ-МЛИН», їх безспірності та розміру.

Відповідно ж до положень ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно з частинами 3, 4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: «баланс імовірностей» (balance of probabilities) або «перевага доказів» (preponderance of the evidence); «наявність чітких та переконливих доказів» (clear and convincing evidence); «поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») наголошено, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри». Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.12.2020 у справі № 904/1103/20 та від 25.06.2020 у справі №924/266/18.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зауважує, що принцип «процесуальної рівності сторін» передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (рішення ЄСПЛ від 27.10.1993 у справі «DOMBO BEHEERB.V. v. THE NETHERLANDS»).

Відповідачем факт наявності заборгованості перед ОГК «АВТО-ПЛАН СВ» в розмірі 41315,54 грн та перед ЗАТ «ЗАПОРІЖЖЯ-МЛИН» в розмірі 113800,61 грн не заперечено та не спростовано.

Позивачем, при цьому, доведено наявність правових підстав для стягнення на його користь з відповідача заборгованості у вказаному розмірі.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми 155 116,15 грн (41315,54 грн + 113800,61 грн) заборгованості є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача суми 28783,30 грн, за відступленим правом вимоги ЗАТ «ЗАПОРІЖМЕБЛІ» (Первісний кредитор 3), суд зазначає наступне.

Так, відповідно до положень п.3, п.4 Договору про відступлення права вимоги № 3 від 25.12.2023, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор 3 (ЗАТ «ЗАПОРІЖМЕБЛІ») відступає Новому кредиторові (ПАТ«АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО 12362»), а Новий кредитор набуває право вимоги стосовно оплати боргу у розмірі 28783,30 грн, належне Первісному кредиторові 3 за Договором про спільне використання технологічних електричних мереж № 1-160 від 01.12.2012, укладеним між Первісним кредитором 3 і ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО».

Згідно з абзацом 1 частиною 2 статті 215 ЦКУ недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Положеннями ч. 1 ст. 236 ЦК України передбачено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Великою Палатою Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 висловлено правову позицію, згідно з якою якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання недійсним такого правочину судом не вимагається. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням ЗАТ «ЗАПОРІЖМЕБЛІ» (код ЄДРПОУ 00275381) є: Україна, 83058, Донецька область, м. Донецьк, вул. Арктики, буд.35.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, вся територія Донецького району Донецької області з адміністративним центром у м. Донецьк з 07.04.2014 та по теперішній час тимчасово окупована.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 5 квітня 2014 року

№ 1207-VII, який набрав чинності 27.04.2014, здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.

Правочин, стороною якого є суб`єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 45.2. ст.45 Податкового кодексу України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Отже, оскільки на час укладення Договору про відступлення права вимоги № 3 від 25.12.2023, згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, адресою місцезнаходження та, відповідно, податковою адресою ЗАТ «ЗАПОРІЖМЕБЛІ» є тимчасово окупована територія (м. Донецьк), вищезазначений правочин про відступлення права вимоги № 3 від 25.12.2023 в частині, яка стосується відступлення позивачу прав вимоги Закритого акціонерного товариства «ЗАПОРІЖМЕБЛІ» є нікчемним в силу закону.

На підставі викладеного, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми 28783,30 грн судом відмовляється.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», код ЄДРПОУ 00130926 (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14) на користь Публічного акціонерного товариства «АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО 12362», код ЄДРПОУ 03116878 (69035, м.Запоріжжя, вул. Феросплавна, буд. 1) суму 155 116 (сто п`ятдесят п`ять тисяч сто шістнадцять) грн 15 коп. заборгованості.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», код ЄДРПОУ 00130926 (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14) на користь Публічного акціонерного товариства «АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО 12362», код ЄДРПОУ 03116878 (69035, м.Запоріжжя, вул. Феросплавна, буд. 1) суму 2326 (дві тисячі триста двадцять шість) грн 74 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення складено та підписано 05.04.2024.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційноїскарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили післяповернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняттяпостанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішенняу порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва