Рішення

від 05.04.2024 по справі 909/101/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.04.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/101/24

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Горпинюка І.Є., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу № 909/101/24 за позовом Калуської міської ради до Акціонерного товариства "Оріана" про стягнення 159 457,04 грн.

Суть спору.

Калуська міська рада звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Акціонерного товариства "Оріана" про стягнення заборгованості по орендній платі за користування земельною ділянкою площею 2,7338 га, за період з 01.08.2020 по 28.07.2021, у розмірі 159457,04 грн.

Стислий виклад позиції позивача.

Заявлені позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань щодо орендної плати за користування земельною ділянкою, згідно договору оренди землі від 04 серпня 2016 року.

Стислий виклад заперечень відповідача.

11.03.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 3117/24), в якому відповідач просить суд відмовити Калуській міській раді в задоволенні позовних вимог, а в разі ухвалення рішення про часткове або повне задоволення позову відстрочити виконання рішення на строк на 1 (один) рік з дня ухвалення цього рішення.

При цьому у відзиві на позов АТ "Оріана" не наводить жодних заперечень по суті заявлених позовних вимог. З тексту відзиву на позов убачається, що відповідач визнає факт заборгованості з орендної платі згідно Договору оренди землі від 04.08.2016 року, укладеного між Калуською міською радою та ВАТ "Оріана" на земельну ділянку з кадастровим номером 2610400000:03:001:0036 за період з 01.08.2020 року по 28.07.2021 року в розмірі 159 457,04 гривень.

Процесуальні дії у справі, вирішення заяв та клопотань.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Івано-Франківської області від 02.02.2024 для розгляду справи № 909/101/24 визначено суддю Горпинюка І.Є.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 07.02.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 909/101/24; ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив учасникам справи строки на подання суду відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення, а також обґрунтованого клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін у разі наявності заперечень проти розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі суд надіслав сторонам згідно вимог ст. 120, 242 ГПК України, шляхом направлення її в електронній формі до електронного кабінету позивача та відповідача.

Вручення сторонам зазначеної вище ухвали підтверджується довідками про доставку електронного листа, відповідно до яких електронна копія ухвали суду від 07.02.2024 по справі № 909/101/24 надіслана Калуській міській раді та АТ "Оріана" в їхній електронний кабінет, документ доставлено до електронного кабінету 08.02.2024 03:46.

04.03.2024 до суду від Калуської міської ради надійшла заява (вх. № 1990/24) в якій позивач просить суд, на підтвердження заявлених позовних вимог, долучити до матеріалів справи копію листа Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 21.02.2024 стосовно сплачених та задекларованих відповідачем сум орендної плати. При цьому позивач зазначає, що вказаний лист отримано управлінням земельних відносин Калуської міської ради 22.02.2024, а тому зазначений доказ не міг бути поданий суду разом з позовом. За наведеного, Калуська міська рада просить суд поновити строк для подання доказу та долучити його до матеріалів справи.

Суд поновив Калуській міській раді строк на подання доказу, про що постановив відповідну ухвалу, та долучив до матеріалів справи копію листа Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 21.02.2024.

11.03.2024, у встановлений судом строк, від відповідача, засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 3117/24) з додатками. У прохальній частині відзиву на позовну заяву АТ "Оріана" просить суд в разі ухвалення рішення про часткове або повне задоволення позову, просить суд відстрочити виконання рішення на строк 1 (один рік) з дня ухвалення цього рішення.

19.03.2024 до суду від Калуської міської ради надійшла заява (вх. № 4679/24) в якій позивач просить суд відмовити відповідачу у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду.

Враховуючи те, що клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом. Оцінка доказів. Норми права, які застосував суд, та інші мотиви ухваленого рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України в сукупності всі докази, які мають значення для вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив таке.

04.08.2016 Калуська міська рада (далі - орендодавець) та Відкрите акціонерне товариство "Оріана" (далі - орендар) уклали договір оренди землі (далі -договір).

Відповідно до п. 1. договору, орендодавець відповідно до рішення Калуської міської ради від 28.07.2016 № 422 (чотирнадцята сесія сьомого демократичного скликання) надає земельну ділянку (кадастровий номер 2610400000:03:001:0036) в строкове платне користування для розміщення виробничої бази, яка знаходиться на м. Калуш на вул. Шахтарська, 5.

Згідно з п.2 договору, в оренду передається земельна ділянка площею 2,7338 га.

На земельній ділянці знаходяться об`єкти майна - виробничі будівлі (п.3 договору).

Земельна ділянка передається в оренду на якій розміщені об`єкти нерухомого майна -виробничі будівлі (п.4 договору).

Нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 4 587 250 грн 64 коп. (п.5 договору).

Договір укладено до 28.07.2021 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Орендна плата продовжує нараховуватись незалежно від того, зареєстрував орендар пролонгацію договору чи ні (п.8 договору).

Орендна плата нараховується з моменту прийняття рішення Калуською міською радою, зазначеного в п.1 цього договору і вноситься Орендарем в грошовій формі в розмірі 160 553 грн 77 коп. (п.9 договору).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п.10 договору).

Орендна плата вноситься щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного періоду в розмірі 1/12 річної суми, обчисленої відповідно до грошової оцінки земель, затвердженої рішеннями від 14.07.2014 року № 2577 "Про нормативно-грошову оцінку земель міста Калуша" та від 24.06.2015 № 3138 "Про порядок розрахунку орендної плати за землю на території міста Калуша" (п.11 договору).

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п.37 договору).

28.02.2017 на підставі укладеного договору оренди землі від 04.08.2016 здійснена державна реєстрація права оренди земельної ділянки кадастровий номер 2610400000:03:001:0036, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 359077887 від 19.12.2023.

Відповідно до інформації фінансового управління Калуської міської ради за період від 04.08.2016 по 31.12.2023 року від АТ "Оріана" надійшли кошти по коду бюджетної класифікації доходів 18010600 "Орендна плата з юридичних осіб" в сумі 16 247 159,32 грн.

Однак вказана сума врахована при визначенні боргу за користування земельними ділянками площами 2,7338 га (за період з 04.08.2016 по 31.07.2020); 1,6718 га (за період з 21.06.2018 по 31.07.2020); 2,0730 га (за період з 21.06.2018 по 31.07.2020); 11,9956 га (за період з 21.06.2018 по 31.07.2020); 21,6362 га (за період з 21.06.2018 по 30.06.2020 та частково за липень 2020); 10,2640 га (за період з 01.08.2020 по 31.07.2020).

В порушення умов договору, відповідач прийняті на себе договірні зобов`язання належним чином не виконав, орендну плату здійснив частково, внаслідок чого за період з 01.08.2020 по 28.07.2021 утворилась заборгованість в сумі 159457,04 грн, що підтверджується розрахунком суми боргу за користування землею, листом Фінансового управління Калуської міської ради Івано-Франківської області від 23.01.2024 № 04-12/27 та листом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області № 2504/5/09-19-04-06-05 від 21.02.2024.

Відповідач заборгованість не сплатив, у зв`язку з чим позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.

Предметом позову у справі є вимоги позивача про стягнення орендної плати згідно з договором оренди землі.

Виходячи з встановлених обставин, суд при вирішенні спору застосовує норми права, які регулюють правовідносини сторін.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладеного договору оренди землі.

Частиною першою статті 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами статті 1 Закону України "Про оренду землі", яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону (ч.5 ст.6 Закону України "Про оренду землі" ).

Орендар земельної ділянки зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди (абз.2 ч.2 ст.25 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (ст.21 Закону України "Про оренду землі" ).

Відповідно до пп. 14.1.136 ПКУ орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п. 288.2 ПКУ).

Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (п. 288.3 ПКУ).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ПКУ).

Частиною 1 статті 24 Закону України "Про оренду землі" передбачено право орендодавця вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до абз.7 ч.2 ст. 25 Закону України "Про оренду землі" орендар земельної ділянки зобов`язаний, зокрема своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Згідно з ст. 525, 526, 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Як передбачено ст. 73, 74 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України, згідно з положеннями якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог статті 165 ГПК України, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

У відзиві на позовну заяву (вх. № 3117/24 11.03.2024) не наведено жодних заперечень по суті заявлених позовних вимог. З тексту відзиву на позов вбачається, що відповідач визнає факт заборгованості з орендної платі згідно Договору оренди землі від 04.08.2016 року, укладеного між Калуською міською радою та ВАТ "Оріана" на земельну ділянку з кадастровим номером 2610400000:03:001:0036 за період з 01.08.2020 року по 28.07.2021 року в розмірі 159 457,04 гривень.

Заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 159 457,04 грн на час прийняття рішення не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується документально та не спростований відповідачем.

Відповідач доказів оплати ним орендної плати за спірний період не надав. У контексті цього, суд вважає, що відсутність певних обставин (правових підстав) можна спростувати лише доведенням наявності цих обставин (правових підстав). За вимогами про стягнення орендної плати суд повинен перевірити: наявність договірних відносин оренди; виконання орендодавцем обов`язку з передачі орендованого майна в користування орендаря; виконання орендарем обов`язку зі сплати орендної плати. Таким чином, з одного боку, позивач повинен довести укладення договору оренди та передачу майна в користування відповідача, а відповідач - або спростувати якусь з цих обставин, або довести факт повного виконання ним обов`язку зі сплати орендної плати. За наявності встановленого факту виникнення орендних відносин та передачі майна в строкове, платне користування відповідача, виконання обов`язків зі сплати орендної плати має бути доведено відповідачем через подання ним належних та допустимих доказів.

Тому суд вважає доведеним, що відповідач не виконав свого обов`язку щодо проведення оплати за оренду в повному обсязі, у визначені договором строки.

Виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих та досліджених у ході розгляду даної справи, враховуючи їх вірогідність та взаємозв`язок, у відповідності до ст. 86 ГПК України, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо заяви відповідача про відстрочення виконання рішення на 1 (один) рік з дня прийняття відповідного рішення, суд зазначає таке.

Обґрунтовуючи необхідність відстрочення виконання рішення суду відповідач покликається на скрутне матеріальне становище. При цьому зазначає, що з лютого 2002 року Товариство не здійснює основну виробничу діяльність (виробництво пластмас у первинних формах), а єдиним видом його діяльності є надання в оренду рухомого та нерухомого майна, що не забезпечує в повній мірі покриття витрат підприємства.

Станом на 24.01.2024 року заборгованість АТ "Оріана" тільки перед державним бюджетом становить близько 350 мільйонів гривень у вигляді податків та 5 981,00 мільярдів гривень у вигляді простроченої заборгованості за грошовими вимогами держави, наданими під гарантію уряду України за позикою Баварського об`єднаного банку за контрактом від 12.11.1992 року (постанова ВС у складі Касаційного адміністративного суду у справі № 300/3789/21 від 27.11.2023), стягувачем за якими є ГУ ДПС в Івано-Франківській області.

Відповідач стверджує, що станом на сьогоднішній день виконувати свої господарські зобов`язання в повному обсязі чи навіть частково АТ "Оріана" не має можливості у зв`язку з недостатністю власних обігових коштів, що зумовлює критичний стан неплатоспроможності та складне фінансове становище АТ "Оріана".

Наведені обставини, за твердженнями відповідача, фактично унеможливлюють виконання судового рішення і свідчать про наявність підстав для відстрочення його виконання.

19.03.2024 до суду від Калуської міської ради надійшла заява (вх. № 4679/24) в якій позивач заперечує щодо відстрочення виконання рішення суду та просить суд відмовити відповідачу у задоволенні його заяви про відстрочення виконання рішення суду.

Частиною 3 ст.331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч.4 ст.331 Господарського процесуального кодексу України).

Господарський суд вказує на те, що відстрочення або розстрочення виконання рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи. При цьому, такі обставини мають свідчити про неможливість або реальне ускладнення виконання рішення.

Відстрочення виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочення судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочення рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочення виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочення виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21.02.2019 у справі №2-54/08.

Підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочення виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочення виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, оцінки доводів боржника та заперечень кредитора, зокрема, щодо його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Суд також звертає увагу на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №910/1180/19 та 03.09.2020 у справі №905/30/16.

Так, касаційним судом зазначено, що питання про відстрочення виконання рішення суду господарські суди мають вирішувати із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.

Існування заборгованості, яка підтверджена обов`язковим та таким, що підлягає виконанню, судовим рішенням, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008). Відповідно, з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Відсутність коштів, тяжкий фінансовий стан боржника не є винятковими обставинами, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та не є підставою для відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Однак, наведені у відзиві на позов аргументи відповідача не підтверджують наявності виняткових обставин у розумінні ст.331 Господарського процесуального кодексу України, які б ускладнювали чи робили неможливим своєчасне виконання судового рішення, та які б могли бути підставою для відстрочення його виконання.

Доказів реальної можливості виконати рішення суду у справі, за умови надання судом відстрочення виконання, відповідачем суду не надано.

Акти опису майна в податкову заставу, складені ще у 2018 році жодним чином не підтверджують підстав для відстрочки виконання рішення суду у 2024 році, не в повній мірі підтверджують майновий та фінансовий стан відповідача, як такий, що загрожує його банкрутству.

Відстрочка виконання рішення суду є інструментом, який спрямований на забезпечення виконання рішення суду в майбутньому, метою такого є надання відповідачу можливості виконати рішення суду в майбутньому через певний строк. Тобто відповідач має обґрунтувати, які дії він вчинить протягом відстрочки виконання рішення суду, і що такі дії забезпечать належне виконання рішення суду після відстрочки. Відстрочка виконання рішення суду не має полягати лише у наданні відповідачу тимчасового періоду, протягом якого він може не виконувати рішення суду. Відповідач не навів обставин і не підтвердив їх доказами, яким чином відстрочка виконання рішення суду буде сприяти належному та повному виконанню рішення суду після її завершення.

З огляду на вищевикладене, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін та приймаючи до уваги, що заявником (боржником) всупереч приписів ч.3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України не надано беззаперечних, неспростовних доказів неможливості чи утруднення на даний час виконання рішення суду, винятковості випадку, з наявністю якого процесуальний закон пов`язує можливість відстрочення виконання судового рішення, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви АТ "Оріана" про відстрочення виконання рішення на 1 (один) рік з дня прийняття вказаного рішення.

Судові витрати.

Згідно з приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 розділу I ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 372 від 22 грудня 2023 року (а.с. 5).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позову, судовий збір у розмірі 3028,00 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 75, 86, 123, 129, 165, 178, 236, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Калуської міської ради до Акціонерного товариства "Оріана" про стягнення 159 457,04 грн задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Оріана" (77300, Івано-Франківська обл., м. Калуш, вул. Євшана, буд. 9, ідентифікаційний код юридичної особи: 05743160) на користь Калуської міської ради (77300, Івано-Франківська обл., м. Калуш, вул. Івана Франка, буд. 1, ідентифікаційний код юридичної особи: 33578261) 159 457 (сто п`ятдесят дев`ять тисяч чотириста п`ятдесят сім) грн 04 коп. заборгованості з орендної плати та 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Оріана" про відстрочення виконання рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Вебадреса, за якою можна знайти текст судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя І.Є. Горпинюк