Рішення

від 18.03.2024 по справі 910/2714/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.03.2024Справа № 910/2714/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Літвінової М.Є.

за участю секретаря судового засідання: Лобок К.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ДРУГИЙ ЛІЗИНГОВИЙ ФОНД" (01032, місто Київ, БУЛЬВАР ТАРАСА ШЕВЧЕНКО, будинок 33Б)

2. Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (01030, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 24)

За участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1:

1. КОНАКРА ХОЛДИНГ ЛІМІТЕД (країна резидентства: Кіпр, місцезнаходження: Кіпр, КЕНЕДІ АВЕНЮ 12, КЕНЕДІ БІЗНЕС-ЦЕНТР, 2-Й ПОВЕРХ, ОФІС 203, ІНДЕКС 1087, НІКОСІЯ, КІПР);

2. ПАСТОРІК ІНВЕСТМЕНТ ЛІМІТЕД (країна резидентства: Кіпр, місцезнаходження: Кіпр, КЕНЕДІ АВЕНЮ 12, КЕНЕДІ БІЗНЕС-ЦЕНТР, 2-Й ПОВЕРХ, ІНДЕКС 1087, НІКОСІЯ, КІПР)

про визнання трудових відносин припиненими та зобов`язання вчинити дії.

Представники учасників справи:

Від позивача: Тараненко Г.Ю.;

Від відповідача-1: не з`явився.;

Від відповідача-2: не з`явився.;

Від третьої особи-1: не з`явився.;

Від третьої особи-2: не з`явився..

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДРУГИЙ ЛІЗИНГОВИЙ ФОНД" (далі-відповідач-1) та відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (далі-відповідач-2), в якому просив суд:

- визнати припиненими трудові відносини ОСОБА_1 , у зв`язку із звільненням з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Другий Лізинговий Фонд" за власним бажанням з дня прийняття судового рішеня;

- зобов`язати Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Шевченківський районної в місті Києві державної адміністрації внести відповідні зміни до відомостей про керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Другий Лізинговий Фонд" , що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про ОСОБА_1 як керівника і підписанта Товариства з обмеженою відповідальністю "Другий Лізинговий Фонд".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2023 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.04.2023.

18.04.2023 через відділ діловодства суду від представника відповідача-2 надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

26.04.2023 в підготовче засідання представник відповідача-1 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленням про вручення поштових відправлень №0105494253123.

26.04.2023 в підготовче засідання представник відповідача-2 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленням про вручення поштових відправлень №0105494253115.

Судом у підготовчому засіданні 26.04.2023 постановлено протокольну ухвалу про залучення в порядку статті 50 ГПК України КОНАКРА ХОЛДИНГ ЛІМІТЕД та ПАСТОРІК ІНВЕСТМЕНТ ЛІМІТЕД до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 відкладено підготовче засідання на 26.06.2023, зобов`язано позивача в строк до 10.05.2023 надати до суду переклад на англійську мову, з нотаріальним засвідченням його вірності, ухвали суду від 26.04.2023 у справі № 910/2714/23.

10.05.2023 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення перекладу.

10.05.2023 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення перекладу.

Представники відповідачів-1,-2 та третіх осіб-1,-2 у підготовче засідання 26.06.2023 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час підготовчого засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2023 відкладено підготовче засідання відкладено на 07.08.2023, зобов`язано позивача в строк до 06.07.2023 надати до суду переклад на англійську мову, з нотаріальним засвідченням його вірності, ухвали суду від 26.06.2023 у справі № 910/2714/23.

28.06.2023 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення перекладу.

Представник відповідача-1 у підготовче засідання 07.08.2023 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, поштовий конверт з ухвалою суду від 26.06.2024 повернувся до Господарського суду міста Києва з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Представник відповідача-2 у підготовче засідання 07.08.2023 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час підготовчого засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленням про вручення поштових відправлень №0105494813528.

Представники третіх осіб-1,-2 у підготовче засідання 07.08.2023 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 відкладено підготовче засідання на 21.08.2023 зобов`язано позивача в строк до 14.08.2023 надати до суду переклад на англійську мову, з нотаріальним засвідченням його вірності, ухвали суду від 07.08.2023 у справі № 910/2714/23.

Представники відповідачів-1,-2 та третіх осіб-1,-2 у підготовче засідання 21.08.2023 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Представник позивача у підготовчому засіданні 21.08.2023 подав клопотання про долучення документа, а саме: копію довіреності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2023 відкладено підготовче засідання на 18.09.2023, зобов`язати позивача в строк до 29.08.2023 надати до суду переклад на англійську мову, з нотаріальним засвідченням його вірності, ухвали суду від 21.08.2023 у справі № 910/2714/23.

30.08.2023 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення перекладу.

06.09.2023 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення документа.

11.09.2023 через відділ діловодства суду від представника відповідача-2 надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

Представник відповідача-1 у підготовче засідання 18.09.2023 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час підготовного засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача-2 у підготовче засідання 18.09.2023 не з`явився, про дату та час підготовчого засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленням про вручення поштових відправлень №0105473522078.

Представники третіх осіб-1,-2 у підготовче засідання 18.09.2023 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2023 відкладено підготовче засідання на 20.12.2023, зобов`язати позивача в строк до 28.09.2023 надати до суду переклад на англійську мову, з нотаріальним засвідченням його вірності, ухвали суду від 18.09.2023 у справі № 910/2714/23.

29.09.2023 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення перекладу.

04.10.2023 через відділ діловодства суду від представника відповідача-2 надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

05.10.2023 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення документа.

Представник відповідача-1 у підготовче засідання 20.12.2023 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час підготовного засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача-2 у підготовче засідання 20.12.2023 не з`явився, про дату та час підготовчого засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленням про вручення поштових відправлень №0105495287412.

Представники третіх осіб-1,-2 у підготовче засідання 20.12.2023 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.03.2024.

26.12.2023 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення перекладу.

30.01.2024 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення документа.

Представник відповідача-1 у судове засідання 18.03.2024 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час підготовного засідання був повідомлений належним чином.

Представники відповідача-2 та третіх осіб-1,-2 у судове засідання 18.03.2024 не з`явився, не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

За загальним правилом, закріпленим ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на що, керуючись положеннями п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників відповідача-1,-2 та третіх осіб-1,-2.

Представник позивача у судовому засіданні 18.03.2024 підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідно до ст. 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Згідно зі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 18.03.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року в справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України від 25.01.2006 року № 1-5/45 в цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду).

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідачі-1,-2 у строк, встановлений частиною 1 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, не подали до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Загальних зборів учасників ТОВ "Другий Лізинговий Фонд" (далі- відповідач-1), яке оформлено протоколом №1 від 21.06.2017, було вирішено в результаті реорганізації ТОВ "Український лізинговий фонд" шляхом виділення (виділу) (на підставі протоколу №16/12-26 від 26.12.2016 та протоколу №17/06-20 від 20.06.2017), створити Товариство з обмеженою відповідальністю "Другий Лізинговий Фонд" (код ЄДРПОУ: 41415230).

Вказаним рішенням також створено одноособовий виконавчий орган Товариства (Директор). Директором Товариства обрано ОСОБА_1 (за сумісництвом) (пункт 5).

На підставі зазначеного протоколу Загальних зборів учасників товариства ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків директора ТОВ "Другий Лізинговий Фонд" з 23.06.2017 за сумісництвом, про що було видано наказ №1 від 23.06.2017.

Згідно п. 1.4. та п. 6.3. Статуту ТОВ «Другий Лізинговий Фонд» ( в редакції затвердженої рішенням Загальних зборів учасників, що оформлено протоколом №10/19 від 17.10.2019) та відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань учасниками товариства відповідача-1 є:

1. ПАСТОРІК ІНВЕСТМЕНТ ЛІМІТЕД (PASTORIK I№VESTME№T LIMITED), юридична особа, яка зареєстрована і діє у відповідності до законодавства Республіки Кіпр, реєстраційний номер НОМЕР_1 , місцезнаходження: Кеннеді авеню 12, Кеннеді Бізнес-центр, 2-й поверх, індекс 1087, Нікосія, Кіпр та якій належить 91 % статутного капіталу товариства.

2. КОНАКРА ХОЛДИНГ ЛІМІТЕД (CO№ACRA HOLDI№G LIMITED), юридична особа, яка зареєстрована і діє у відповідності до законодавства Республіки Кіпр, реєстраційний номер НОМЕР_2 , місцезнаходження: Кеннеді авеню 12, Кеннеді Бізнес-центр, 2-й поверх, індекс 1087, Нікосія, Кіпр та якій належить 9 % статутного капіталу товариства.

Керівником (директором) ТОВ «Другий Лізинговий Фонд», станом на момент розгляду господарської справи згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є ОСОБА_1 .

07.07.2021 ОСОБА_1 була складена та направлена засобами поштового зв`язку на адресу ТОВ «Другий Лізинговий Фонд», а також його учасників, заява про звільнення позивача з посади директора відповідача-1 з 07.09.2021 за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України, а також повідомлення від 07.07.2021 про скликання Загальних зборів учасників ТОВ «Другий Лізинговий Фонд» на 07.09.2021 о 13 год 00 хв за адресою: Україна, місто Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 33Б, 3-й поверх. Зазначені документи були складені українською та англійською мовами.

Відповідач-1 отримав заяву про звільнення позивача з посади директора разом з повідомленням про скликання загальних зборів учасників товариства - 12.07.2021, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0420700312380.

Учасники товариства отримали повідомлення про скликання Загальних зборів учасників товариства та заяву про звільнення позивача з посади директора - 02.08.2021, що підтверджується повідомленням про вручення міжнародних відправлень RF042071498UA та RЕ042971695UA та роздруківками трекінгу відстеження відправлень.

Згідно повідомлення про скликання Загальних зборів учасників товариства на порядок денний загальних зборів ставилося, зокрема, питання про звільнення з посади директора товариства - ОСОБА_1 та призначення на посаду директора товариства.

Позивач стверджує, що учасники товариства не звертались до нього щодо ознайомлення з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників в порядку ч. 11 ст. 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

07.09.2021 ОСОБА_1 прибув за адресою місця проведення Загальних зборів учасників ТОВ «Другий Лізинговий Фонд». Представник(и) ПАСТОРІК ІНВЕСТМЕНТ ЛІМІТЕД (PASTORIK I№VESTME№T LIMITED) та КОНАКРА ХОЛДИНГ ЛІМІТЕД (CO№ACRA HOLDI№G LIMITED) 07.09.2021 на 13 год 00 хв не прибули. Від учасників товариства жодних листів та/або повідомлень щодо питань проведення Загальних зборів учасників не надходило.

У зв`язку з неявкою на Загальні збори учасників ТОВ «Другий Лізинговий Фонд» або його представників ПАСТОРІК ІНВЕСТМЕНТ ЛІМІТЕД (PASTORIK I№VESTME№T LIMITED) та КОНАКРА ХОЛДИНГ ЛІМІТЕД (CO№ACRA HOLDI№G LIMITED), що володіють 91% та 9 % статутного капіталу товариства, Загальні збори учасників ТОВ «Другий Лізинговий Фонд», що були ініційовані директором ОСОБА_1 та призначені на 07.09.2021 о 13 год 00 хв визнано такими, що не відбулися, про що складено Акт від 07.09.2021 підписаний директором - ОСОБА_1 та свідками - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Позовні вимоги обґрунтовані ти, що загальні збори учасників ТОВ «Другий Лізинговий Фонд» не відбулись, а тому відсутня можливість проведення та вирішення питання щодо припинення трудових відносин між ТОВ «Другий Лізинговий Фонд» (відповідач-1) та директором товариства ОСОБА_1 (позивачем) в позасудовому порядку та

Тобто, спір у даній справі виник внаслідок бездіяльності учасників відповідача - 1 щодо вирішення питання про звільнення директора товариства ОСОБА_1 за власним бажанням (яка полягає у не прибутті учасників на загальні збори товариства), повноваження якого можуть бути припинені лише загальними зборами учасників товариства та є порушенням прав позивача на працю та права на припинення трудових відносин, визначених ст. 43 Конституції України.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Як встановлено у ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями ст. 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Згідно зі статтею 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Згідно частин третьої-четвертої статті 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді товариства (у разі утворення) та організовує виконання їхніх рішень. Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва.

Згідно п. 9.6. Статуту ТОВ «Другий Лізинговий Фонд» виконавчим органом товариства, що здійснює управління його поточною діяльністю є Директор.

Згідно п. 9.8. Статуту ТОВ «Другий Лізинговий Фонд» директором може бути особа, яка перебуває з товариством у трудових відносинах.

Частиною першою статті 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства (частина перша статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.

Відповідно до частин першої - третьої статті 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу.

Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Згідно підпункту 9.3.5. пункту 9.3. Статуту ТОВ «Другий Лізинговий Фонд» до компетенції Зборів Учасників Товариства належить створення та відкликання виконавчого органу товариства.

Згідно частини тринадцять статті 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов`язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов`язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.

Відповідно до частин другої, третьої статті 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

Аналогічні норми містяться в підпункті 9.2.1. Статуту ТОВ «Другий Лізинговий Фонд».

В постанові Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №911/719/21 викладено висновок, що передбачений частиною першою статті 38 КЗпП України порядок розірвання трудового договору з ініціативи директора передбачає попередження ним про це власника або уповноваженого органу письмово за два тижні та ініціювання скликання загальних зборів учасників. У випадку вчинення директором відповідних дій, на учасників товариства покладено обов`язок розглянути заяву директора про звільнення та прийняти відповідне рішення про таке звільнення. При цьому, на особу, яка ініціює питання проведення загальних зборів, покладено обов`язок належного повідомлення інших учасників товариства про скликання зборів у порядку, встановленому чинним законодавством та статутом підприємства.

Отже, відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Разом з тим, особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18, а також постанові Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №911/719/21).

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Конституційний Суд України у Рішеннях від 07.07.2004 № 14-рп/2004, від 16.10.2007 № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Тобто, незважаючи на те, що право на працю безумовно є правом, а не обов`язком, для належної реалізації свого права на звільнення за власним бажанням керівник (директор) товариства має не тільки написати заяву про звільнення за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України та подати/надіслати її всім учасникам товариства, а й за власною ініціативою, як виконавчий орган товариства, скликати загальні збори учасників товариства, на вирішення яких і поставити питання щодо свого звільнення, оскільки директор товариства має специфічний статус, з огляду на те, що перебуває з товариством одночасно в корпоративних та трудових відносинах.

У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18, а також постанові Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №911/719/21).

Суд встановив, що станом на момент розгляду даної справи директором ТОВ «Другий Лізинговий Фонд» згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є позивач - ОСОБА_1 .

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , як одноосібним виконавчим органом, у відповідності до вимог статті 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» 07.07.2021 було скликано загальні збори учасників товариства шляхом надсилання учасникам ТОВ «Другий Лізинговий Фонд». (а саме ПАСТОРІК ІНВЕСТМЕНТ ЛІМІТЕД (PASTORIK I№VESTME№T LIMITED) та КОНАКРА ХОЛДИНГ ЛІМІТЕД (CO№ACRA HOLDI№G LIMITED) повідомлення про скликання загальних зборів учасників товариства на 07.09.2021 о 13 год 00 хв міжнародними відправленнями RF042071498UA та RЕ042971695UA, що підтверджується розрахунковими документами відділення поштового зв`язку, оскільки, згідно п. 19 Правил надання послуг поштового зв`язку міжнародні відправлення приймаються для пересилання лише з простим повідомленням про їх вручення, а отже без опису вкладення.

Згідно повідомлення про скликання загальних зборів учасників на порядок денний загальних зборів ставилося, зокрема, питання про звільнення з посади директора товариства - ОСОБА_1 та призначення на посаду директора товариства, у зв`язку з чим, позивач в тому числі вказаними відправленнями надіслав учасникам товариства заяву про звільнення з посади директора з 07.09.2021.

Крім того, судом встановлено, що учасники товариства отримали повідомлення про скликання Загальних зборів учасників товариства - 02.08.2021, що підтверджується повідомленням про вручення міжнародних відправлень RF042071498UA та RЕ042971695UA та трекінгами відстеження таких відправлень.

Одночасно з надісланням учасникам товариства повідомлення про скликання загальних зборів учасників, позивач 07.07.2021 направив на адресу ТОВ «Другий Лізинговий Фонд» (відповідач-1) заяву в порядку частини першої статті 38 КЗпП України про звільнення з посади директора з 07.09.2021, яку відповідач-1 отримав 12.07.2021, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0420700312380 (в тому числі в матеріалах справи міститься опис вкладення та розрахунковий чек (фіскальний чек) відділення поштового зв`язку).

На підставі вище викладеного, суд встановив, що позивачем дотримано приписи законодавства щодо порядку скликання загальних зборів учасників товариства, що передбачено статтею 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та Статутом, а також порядку звільнення з посади за власним бажанням, що передбачений статтею 38 КЗпП України.

Згідно з Актом щодо Загальних зборів учасників ТОВ «Другий Лізинговий Фонд» від 07.09.2021, загальні збори учасників ТОВ «Другий Лізинговий Фонд» призначені на 07.09.2021 о 13 год 00 хв не відбулись у зв`язку з тим, що учасники товариства не з`явились.

Згідно висновку Верховного Суду, що викладений в постанові від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18 не вирішення загальними зборами учасників товариства питання про звільнення працівника з посади директора є порушенням його права щодо вільного вибору праці.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

На підставі вище викладеного, суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту його порушеного права як визнання трудових відносин з відповідачем-1 припиненими є цілком правомірним, оскільки позивачем вичерпано процедурні можливості реалізувати своє право на припинення трудових відносин із товариством, а отже суд задовольняє позовні вимоги в цій частині та визнає трудові відносини припиненими з дня прийняття судового рішення.

Щодо вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації внести відповідні зміни до відомостей про керівника ТОВ «Другий Лізинговий Фонд», що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

В постанові Верховного Суду у складі Колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.02.2020 у справі №914/393/19 зроблено висновок, що як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити (пункт 8.5 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі №910/6642/18).

Відповідно до пункту 13 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі, зокрема, містяться відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", у тому числі щодо зобов`язання вчинення реєстраційних дій.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги) (стаття 173 ГПК України).

Згідно ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Так, в постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі №758/1861/18 зроблено в тому числі висновок про те, що повноваження директора як посадової особи законодавець пов`язує із моментом внесення відповідного запису до ЄДРПОУ.

Таким чином, суд вважає, що процедура звільнення директора із займаної посади внаслідок припинення трудових відносин з товариством за рішенням суду має супроводжуватись виключенням директора з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Беручи до уваги задоволення позовної вимоги про припинення трудових відносин, враховуючи що для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права й охоронювані законом інтереси (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 910/7164/19), а також з метою виконання завдань господарського судочинства, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині про зобов`язання Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації внести відповідні зміни до відомостей про керівника ТОВ «Другий Лізинговий Фонд», що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України на кожну із сторін спору покладений обов`язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами, як письмові, речові електронні докази.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України).

Крім того, докази, надані стороною спору на підтвердження своїх вимог або заперечень, повинні відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності, встановленим ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України.

Так, положеннями ст. 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України допустимість доказів полягає в тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10.02.2010).

Відповідачі-1,-2 під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги.

Підсумовуючи вищевикладене, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, у зв`язку з чим наявні підстави для задоволення позову в повному обсязі.

З огляду на результат вирішення спору, судові витрати позивача зі сплати судового збору за подання позовної заяви, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача-1.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати припиненими трудові відносини ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Радянським РУ ГУ МВС України в місті Києві 31.10.1997, РНОКПП: НОМЕР_4 ), у зв`язку із звільненням з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Другий Лізинговий Фонд" (01032, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 33Б; ідентифікаційний код: 41415230) за власним бажанням з 18.03.2024.

3. Зобов`язати Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Шевченківський районної в місті Києві державної адміністрації (01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 24; ідентифікаційний код: 37405111) внести відповідні зміни до відомостей про керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Другий Лізинговий Фонд" (01032, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 33Б; ідентифікаційний код: 41415230), що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про ОСОБА_1 як керівника і підписанта Товариства з обмеженою відповідальністю "Другий Лізинговий Фонд" (01032, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 33Б; ідентифікаційний код: 41415230).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Другий Лізинговий Фонд" (01032, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 33Б; ідентифікаційний код: 41415230) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Радянським РУ ГУ МВС України в місті Києві 31.10.1997, РНОКПП: НОМЕР_4 ) 5 368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн 00 коп. судового збору.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 29.03.2024.

Суддя М.Є.Літвінова