Рішення
від 03.04.2024 по справі 910/17721/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2024Справа № 910/17721/23Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., за участю секретаря судового засідання Тихоши Л.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСВІТЛОПРОЕКТ» (03110, місто Київ, ВУЛИЦЯ МАКСИМА КРИВОНОСА, будинок 5/1, Ідентифікаційний код юридичної особи 33152665) до проТовариства з обмеженою відповідальністю «КРАМАЛЛ СТУДІО» (01014, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЗВІРИНЕЦЬКА, будинок 63, Ідентифікаційний код юридичної особи 31451927) стягнення заборгованості у розмірі 62 712 грн. 78 коп. та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАМАЛЛ СТУДІО» (01014, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЗВІРИНЕЦЬКА, будинок 63, Ідентифікаційний код юридичної особи 31451927) до проТовариства з обмеженою відповідальністю «УКРСВІТЛОПРОЕКТ» (03110, місто Київ, ВУЛИЦЯ МАКСИМА КРИВОНОСА, будинок 5/1, Ідентифікаційний код юридичної особи 33152665) стягнення штрафних санкцій у розмірі 42 679 грн. 59 коп.

Представники:

від Позивача: Піщанський О.В. (представник на підставі ордеру);

від Відповідача: Сизоненко С.В. (представник на підставі ордеру);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРСВІТЛОПРОЕКТ» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАМАЛЛ СТУДІО» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості у розмірі 62 712 грн. 78 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов`язань за Договором підряду на виконання проектних робіт №20.09.21-Гл.ПФ від 20.09.2021 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2023 року відкрито провадження у справі №910/17721/23, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

19.12.2023 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

19.12.2023 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшла заява свідка.

19.12.2023 року через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАМАЛЛ СТУДІО» надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСВІТЛОПРОЕКТ» про стягнення штрафних санкцій у розмірі 42 679 грн. 59 коп.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов`язань за Договором підряду на виконання проектних робіт №20.09.21-Гл.ПФ від 20.09.2021 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.01.2024 року прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАМАЛЛ СТУДІО» до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСВІТЛОПРОЕКТ» про стягнення штрафних санкцій у розмірі 42 679 грн. 59 коп. до спільного розгляду з первісним позовом, зустрічний позов об`єднано в одне провадження з первісним позовом, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.01.2024 року.

15.01.2024 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшов відзив на зустрічну позовну заяву.

У підготовче судове засідання 17.01.2024 року з`явився представник позивача за первісним позовом; представник відповідача за первісним позовом не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання, встановлено Позивачу за первісним позовом строк до 5 днів з дня отримання відзиву для надання відповіді на відзив, встановлено Відповідачу за первісним позовом строк до 5 днів з дня отримання відповіді на відзив для надання заперечень, встановлено Позивачу за зустрічним позовом строк до 5 днів з дня отримання відзиву для надання відповіді на відзив, встановлено Відповідачу за зустрічним позовом строк до 5 днів з дня отримання відповіді на відзив для надання заперечень, зобов`язано Позивача за первісним позовом протягом 5 днів з 17.01.2024 року надати суду: 1. належним чином засвідчені копії рахунків-фактури №1020-003 від 20.10.2021 і №912-001 від 12.09.2022; 2. інформацію про наявність або відсутність будь-яких договорів, укладених між позивачем та відповідачем; відкладено розгляд клопотання про долучення до матеріалів справи електроного доказу та клопотання про виклик та допит свідка, відкладено підготовче судове засідання на 07.02.2024 року.

22.01.2024 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшла відповідь на відзив.

22.01.2024 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

23.01.2024 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшли заперечення на клопотання про долучення до матеріалів справи електроного доказу.

23.01.2024 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшли заперечення на клопотання про виклик та допит свідка.

У підготовче судове засідання 07.02.2024 року з`явились представники позивача та відповідача за первісним позовом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовлено в задоволенні клопотань Позивача: про долучення до матеріалів справи електронних доказів та про виклик і допит свідка, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.02.2024 року.

20.02.2024 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 21.02.2024 року з`явився представник позивача за первісним позовом; представник відповідача за первісним позовом не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання Відповідача, відкладено розгляд справи на 06.03.2024 року.

У судове засідання 06.03.2024 року з`явились представники позивача та відповідача за первісним позовом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено розгляд справи на 03.04.2024 року.

03.04.2024 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшла заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

В судовому засіданні 03 квітня 2024 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи первісної позовної заяви, просив суд задовольнити у повному обсязі, відмовити у задоволенні зустрічного позову. Представник Відповідача заперечив проти задоволення первісного позову, просив суд відмовити у задоволенні первісних позовних вимог, задовольнити зустрічні позовні вимоги.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 03 квітня 2024 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

20.09.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРСВІТЛОПРОЕКТ» (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КРАМАЛЛ СТУДІО» (Замовник) було укладено Договір підряду на виконання проектних робіт №20.09.21-Гл.ПФ, відповідно до умов якого Виконавець зобов?язується за завданням Замовника власними або залученими силами і засобами виконати Роботи по Об??єкту відповідно до чинних державних будівельних норм, Завдання на проектування і вихідних даних, затверджених і наданих Замовником для виконання Робіт. Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов?язання з розробки Проектних робіт стадії «Робоча документація» (далі стадія РД) для реконструкції Об?єкту по розділу «Проектування підсвічування Фасаду». (а.с.27-47)

Згідно з п.2.1 Договору загальна вартість Робіт (ціна Договору), зазначених в п. 1.2. цього Договору, складає - 66 666,67 грн., ПДВ 20% - - 13 333,33 грн., всього з урахуванням ПДВ 20% - 80 000,00 грн.

У п.2.7 Договору визначено, що оплата виконаних робіт за етапами (стадіями) здійснюється протягом 9 (дев?яти) банківських днів з моменту підписання відповідних Актів про виконані роботи, отримання від Виконавця офіційного Листа-звернення про необхідність здійснення розрахунків та рахунку-фактури (з підписами та печатками) на поштову та електронну адреси Замовника.

Зміст, строки виконання й здачі Замовнику етапів проектних робіт визначаються Додатком №2 («Графік виконання проектних робіт») цього Договору. (п.3.1 Договору)

Відповідно до п.5.2 Договору Виконавець розпочинає виконання робіт після підписання Договору уповноваженими представниками Сторін та за умови перерахування Замовником авансового платежу, передбаченого Додатком № 1 (« Графік фінансування проектних робіт») цього Договору та передання вихідних даних згідно з Додатком №3 цього договору.

Згідно з п. 5.4 Договору після закінчення виконання робіт (етапу) Виконавець протягом 3 (трьох) робочих днів передає Замовнику проектну документацію. Передача оформленої в установленому порядку Проектної документації за Договором здійснюється за актом приймання-передачі документації та Акту про виконані роботи. Проектна документація передається Замовнику в паперовому вигляді в 5 -и (п?яти) примірниках і на електронному носії у форматі PDF, при цьому вся текстова інформація повинна буги виконана у програмі MS Word, таблиці та розрахунки - в MS Excel, а також вихідний файл у форматі РLN зі збереженням стандартних бібліотечних елементів. Креслення в форматі DWG, DXF, BIM модель в форматі IFC. Якщо Замовникові необхідно отримати додаткову кількість копій, витрати по виготовленню таких копій підлягають відшкодуванню Замовником Виконавцеві після отримання рахунку від останнього.

Замовник протягом 12 (дванадцяти) робочих днів після одержання проектної документації та Акту про виконані роботи зобов?язаний розглянути її та передати Виконавцю підписаний акт або мотивовану відмову від приймання робіт із посиланням на допущені недоліки в роботі та/або на невиконані пункти цього Договору. (п.5.5 Договору)

У п.5.6 Договору визначено, що Замовник протягом 9 (дев?яти) банківських днів з дня підписання Акту про виконані роботи зобов?язаний провести остаточний розрахунок згідно з п.п. 2.8. цього Договору.

Роботи вважаються виконаними Виконавцем та прийнятими Замовником з моменту підписання Замовником відповідного Акту про виконані роботи. (п.5.11 Договору)

Пунктом 8.3 Договору передбачено, що за порушення Виконавцем термінів виконання зобов??язань по Договору з Виконавця стягується неустойка у формі пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період її обчислення від вартості невиконаних своєчасно робіт за цим Договором за кожний день прострочення, а за прострочення термінів виконання робіт з вини Виконавця понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків від вартості невиконаних своєчасно робіт за цим Договором. За прострочення термінів виконання робіт з вини Виконавця понад шістдесят календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 20 (двадцяти) відсотків від вартості невиконаних своєчасно робіт за цим Договором. За прострочення термінів виконання робіт з вини Виконавця понад дев?яносто календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 30 (тридцяти) відсотків від вартості невиконаних своєчасно робіт за цим Договором.

Згідно з п.8.10 Договору за порушення строків платіжних зобов?язань по Договору Замовник сплачує пеню у розмірі 0,1 відсотка від вартості неоплачених своєчасно Робіт за цим Договором за кожний день прострочення. За прострочення термінів оплати з вини Замовника понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків від вартості неоплачених своєчасно Робіт за цим Договором. За прострочення термінів оплати з вини Замовника понад шістдесят календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 20 (двадцяти) відсотків від вартості неоплачених своєчасно Робіт за цим Договором. За прострочення термінів оплати з вини Замовника понад дев?яносто календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 30 (тридцяти) відсотків від вартості неоплачених своєчасно Робіт за цим Договором.

Графіком виконання проектних робіт, що є Додатком №2 до Договору підряду на виконання проектних робіт №20.09.21-Гл.ПФ від 20.09.2021 року, Сторони узгодили термін виконання робіт протягом 21 календарного дня з дати отримання авансового платежу.

Додатковою угодою №1 від 07.09.2022 року до Договору підряду на виконання проектних робіт №20.09.21-Гл.ПФ від 20.09.2021 року Сторони домовились про виконання Виконавцем додаткових робіт з розробки проекту стадії: «Робоча документація» реконструкції об`єкту, а саме коригування проектної документації стадії «Р» на проектування підсвічування фасаду на об`єкті. Вартість робіт складає разом з ПДВ 20 000 грн. Строк виконання додаткових робіт складає: розробка проекту протягом 3 тижнів з дати отримання авансового платежу. (а.с.48-49)

Додатком №1 до Додаткової угоди №1 від 07.09.2022 року до Договору підряду на виконання проектних робіт №20.09.21-Гл.ПФ від 20.09.2021 року Сторони визначили, що термін здійснення платежу після підписання даної угоди.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору підряду на виконання проектних робіт №20.09.21-Гл.ПФ від 20.09.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРСВІТЛОПРОЕКТ» виставило Товариству з обмеженою відповідальністю «КРАМАЛЛ СТУДІО» рахунок - фактуру №1020-003 від 20.10.2021 року на суму 80 000 грн. 00 коп., який був сплачений останнім 28.10.2021 року, що підтверджується платіжним дорученням №1749 від 28.10.2021 року на суму 40 000 грн. 00 коп. (а.с.180, 90)

Крім того, на виконання умов Додаткової угоди №1 від 07.09.2022 року до Договору підряду на виконання проектних робіт №20.09.21-Гл.ПФ від 20.09.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРСВІТЛОПРОЕКТ» виставило Товариству з обмеженою відповідальністю «КРАМАЛЛ СТУДІО» рахунок - фактуру №912-001 від 12.09.2022 року на суму 20 000 грн. 00 коп., який був сплачений останнім 08.09.2022 року, що підтверджується платіжною інструкцією №2191 від 08.09.2022 року на суму 20 000 грн. 00 коп. (а.с.181, 89)

Як зазначає Позивач, на виконання умов Договору підряду на виконання проектних робіт №20.09.21-Гл.ПФ від 20.09.2021 року він виконав роботи з розробки Проектних робіт стадії «Робоча документація» для реконструкції Об?єкту по розділу «Проектування підсвічування Фасаду», що підтверджується Актами надання послуг №1017-004 від 17.10.2022 року на суму 80 000 грн. 00 коп., №1017-0054 від 17.10.2022 року на суму 20 000 грн. 00 коп. (а.с.50-51)

Претензією №12 від 19.10.2023 року Позивач вимагав від Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАМАЛЛ СТУДІО» сплатити заборгованість у розмірі 40000 грн. 00 коп., а також пеню, 3% річних та інфляційні, що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист від 20.10.2023 р., фіскального чеку, накладної. (а.с.53-62)

Обґрунтовуючи заявлені первісні позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач в порушення умов Договору не здійснив оплату вартості виконаних робіт у повному обсязі. Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАМАЛЛ СТУДІО» перед Позивачем становить 40 000 грн. 00 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАМАЛЛ СТУДІО» пеню у розмірі 7 320 грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 1 275 грн. 61 коп., інфляційні у розмірі 2 117 грн. 17 коп. та штраф у розмірі 12 000 грн. 00 коп.

Заперечуючи проти задоволення первісного позову, Відповідач за первісним позовом зазначав, що роботи за договором підряду №20.09.21-Гл.Пф та додаткової угодою №1 до договору підряду №20.09.21-Гл.Пф виконавцем не виконані, акти наданих послуг не можуть братись до уваги судом, оскільки дані документи оформлені неналежним чином та не містять інформації щодо їх належності до договору підряду №20.09.21-Гл.Пф. Відповідач не отримував проектну документацію стадії «Р» на проектування підсвічування Фасаду на Об`єкті. Між сторонами не підписувались акти приймання-передачі виконаної проектної документації та акт виконаних робіт, що підтверджує невиконання позивачем своїх зобов`язань з розробки проектної документації та коригування проектної документації. Акти приймання-передачі проектної документації та акти виконаних робіт відсутні.

Обґрунтовуючи заявлені зустрічні позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач в порушення умов Договору не здійснив виконання робіт у повному обсязі у строки, передбачені договором. Таким чином, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСВІТЛОПРОЕКТ» пеню у розмірі 12 679 грн. 59 коп., штраф у розмірі 30 000 грн. 00 коп.

Заперечуючи проти задоволення зустрічного позову, Відповідач за зустрічним позовом зазначав, що відповідальність Виконавця настає тільки після 30 календарних днів з моменту прострочення виконання зобов`язання.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що первісні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСВІТЛОПРОЕКТ» та зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАМАЛЛ СТУДІО» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору підряду на виконання проектних робіт №20.09.21-Гл.ПФ від 20.09.2021 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За змістом ч. 1 ст. 887 Цивільного кодексу України, що кореспондується з ч. 1 ст. 324 ГК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

Відповідно до ч. 1 ст.839 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення, строки виконання роботи або її окремих етапів (ст.ст. 843, 846 Цивільного кодексу України).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. (ч.1 ст. 854 Цивільного кодексу України)

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Що стосується первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСВІТЛОПРОЕКТ», Суд зазначає.

Частиною 1 статті 889 ЦК України визначено, що замовник зобов`язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

За змістом ч. 4 ст. 882 ЦК України, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин за аналогією права (ч. 1 ст. 8 ЦК України), передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Правова позиція, щодо застосування судами частини четвертої статті 882 Цивільного кодексу України є сталою в судовій практиці Верховного Суду. Так, зокрема, стосовно акта виконаних робіт за договором підряду, підписаного однією стороною, правовий висновок викладено, зокрема, у пункті 6.3 постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 910/7446/18 та інших. Вона полягає в тому, що «передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором». Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20.04.2021 у справі № 905/411/17, від 05.02.2020 у справі № 904/2082/19, від 21.09.2019 у справі № 917/1489/18, від 17.03.2021 у справі №910/11592/19, від 17.08.2021 у справі № 910/16308/20.

Положення статті 882 Цивільного кодексу України треба розглядати у системному зв`язку з іншими положеннями Цивільного кодексу України, які регулюють правовідносини підряду, зокрема, з положеннями частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України.

Якщо замовник у порушення вимог статей 853, 882 Цивільного кодексу України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України (аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі №921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18).

Таким чином, для встановлення наявності підстав для оплати робіт за договором підряду, які оформлені актом прийняття - передачі робіт, підписаним однією стороною договору (підрядником), необхідним є встановлення та оцінка таких істотних обставин для цього, як обґрунтованість відмови замовника від підписання актів виконаних робіт та реального виконання робіт за договором підряду у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором. Отже, встановлення наведених обставин входить до предмету доказування у цій справі.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору підряду на виконання проектних робіт №20.09.21-Гл.ПФ від 20.09.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРСВІТЛОПРОЕКТ» виставило Товариству з обмеженою відповідальністю «КРАМАЛЛ СТУДІО» рахунок - фактуру №1020-003 від 20.10.2021 року на суму 80 000 грн. 00 коп., який був сплачений останнім 28.10.2021 року, що підтверджується платіжним дорученням №1749 від 28.10.2021 року на суму 40 000 грн. 00 коп. (а.с.180, 90)

Згідно з ч.1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Зміст, строки виконання й здачі Замовнику етапів проектних робіт визначаються Додатком №2 («Графік виконання проектних робіт») цього Договору. (п.3.1 Договору)

Відповідно до п.5.2 Договору Виконавець розпочинає виконання робіт після підписання Договору уповноваженими представниками Сторін та за умови перерахування Замовником авансового платежу, передбаченого Додатком № 1 (« Графік фінансування проектних робіт») цього Договору та передання вихідних даних згідно з Додатком №3 цього договору.

Графіком виконання проектних робіт, що є Додатком №2 до Договору підряду на виконання проектних робіт №20.09.21-Гл.ПФ від 20.09.2021 року, Сторони узгодили термін виконання робіт протягом 21 календарного дня з дати отримання авансового платежу.

Таким чином, враховуючи п.3.1 Договору підряду на виконання проектних робіт №20.09.21-Гл.ПФ від 20.09.2021 року, Графік виконання проектних робіт, Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРСВІТЛОПРОЕКТ» зобов`язано було виконати роботи з розробки Проектних робіт стадії «Робоча документація» для реконструкції Об?єкту по розділу «Проектування підсвічування Фасаду» на загальну суму в розмірі 80 000 грн. 00 коп. у строк по 18.11.2021 року (дата перерахування Замовником авансового платежу 28.10.2021 р. + 21 календарний день з дати отримання авансового платежу)

Додатковою угодою №1 від 07.09.2022 року до Договору підряду на виконання проектних робіт №20.09.21-Гл.ПФ від 20.09.2021 року Сторони домовились, що строк виконання додаткових робіт складає: розробка проекту протягом 3 тижнів з дати отримання авансового платежу.

Так, на виконання умов Додаткової угоди №1 від 07.09.2022 року до Договору підряду на виконання проектних робіт №20.09.21-Гл.ПФ від 20.09.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРСВІТЛОПРОЕКТ» виставило Товариству з обмеженою відповідальністю «КРАМАЛЛ СТУДІО» рахунок - фактуру №912-001 від 12.09.2022 року на суму 20 000 грн. 00 коп., який був сплачений останнім 08.09.2022 року, що підтверджується платіжною інструкцією №2191 від 08.09.2022 року на суму 20 000 грн. 00 коп. (а.с.181, 89)

Таким чином, враховуючи умови Додаткової угоди №1 від 07.09.2022 року до Договору підряду на виконання проектних робіт №20.09.21-Гл.ПФ від 20.09.2021 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРСВІТЛОПРОЕКТ» зобов`язано було виконати роботи з коригування проектної документації стадії «Р» на проектування підсвічування фасаду на об`єкті у строк по 29.09.2022 року.

Як зазначає Позивач, на виконання умов Договору підряду на виконання проектних робіт №20.09.21-Гл.ПФ від 20.09.2021 року він виконав роботи з розробки Проектних робіт стадії «Робоча документація» для реконструкції Об?єкту по розділу «Проектування підсвічування Фасаду», що підтверджується Актами надання послуг №1017-004 від 17.10.2022 року на суму 80 000 грн. 00 коп., №1017-0054 від 17.10.2022 року на суму 20 000 грн. 00 коп. (а.с.50-51)

Згідно з п. 5.4 Договору після закінчення виконання робіт (етапу) Виконавець протягом 3 (трьох) робочих днів передає Замовнику проектну документацію. Передача оформленої в установленому порядку Проектної документації за Договором здійснюється за актом приймання-передачі документації та Акту про виконані роботи. Проектна документація передається Замовнику в паперовому вигляді в 5 -и (п?яти) примірниках і на електронному носії у форматі PDF, при цьому вся текстова інформація повинна буги виконана у програмі MS Word, таблиці та розрахунки - в MS Excel, а також вихідний файл у форматі РLN зі збереженням стандартних бібліотечних елементів. Креслення в форматі DWG, DXF, BIM модель в форматі IFC. Якщо Замовникові необхідно отримати додаткову кількість копій, витрати по виготовленню таких копій підлягають відшкодуванню Замовником Виконавцеві після отримання рахунку від останнього.

Замовник протягом 12 (дванадцяти) робочих днів після одержання проектної документації та Акту про виконані роботи зобов?язаний розглянути її та передати Виконавцю підписаний акт або мотивовану відмову від приймання робіт із посиланням на допущені недоліки в роботі та/або на невиконані пункти цього Договору. (п.5.5 Договору)

Роботи вважаються виконаними Виконавцем та прийнятими Замовником з моменту підписання Замовником відповідного Акту про виконані роботи. (п.5.11 Договору)

Суд зазначає, що вказані Акти надання послуг №1017-004 від 17.10.2022 року на суму 80 000 грн. 00 коп., №1017-0054 від 17.10.2022 року на суму 20 000 грн. 00 коп. оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.

Заперечуючи проти позову, Відповідач зазначав, що директор Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАМАЛЛ СТУДІО» Александрович С.І. не підписував акти надання послуг, на підтвердження чого надано заяву свідка, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буренко О.М. за реєстровим №3097. (а.с.98)

Згідно з положеннями Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб`єкта. Здійснення господарської операції, і власне, її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Яке вже неодноразово зазначав Верховний Суд (постанови від 06.11.2018 у справі № 910/6216/17, від 05.12.2018 у справі № 915/878/16, від 03.02.2020 у справі № 909/1073/17, від 18.08.2020 у справі № 927/833/18) встановивши наявність відбитку печатки відповідача на спірних документах та, враховуючи, що відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, суди мають дослідити питання встановлення обставин, чи була печатка загублена відповідачем, викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа.

З`ясування відповідних питань і оцінка пов`язаних з ними доказів має істотне значення для вирішення такого спору, оскільки це дозволило б з максимально можливим за даних обставин ступенем достовірності ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних господарських операцій (тобто чи співпадає така особа з відповідачем у даній справі, чи ні).

При цьому, у постанові від 20.12.2018 у справі № 910/19702/17 Верховний Суд дійшов висновку, що відсутність у видаткових накладних назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності підпису у цій накладній, який засвідчений відбитком печатки покупця, не може свідчить про те, що такі видаткові накладні є неналежними доказами у справі. Відбиток печатки на видаткових накладних є свідченням участі особи у здійсненні господарської операції за цими накладними.

Відповідно до п.п. 1, 2, 4 - 7, 9 - 11 глави 3 розділу IІ «Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» (затверджені наказом Мінюсту України від 18.06.2015 № 1000/544; зареєстровані в Мінюсті України 22.06.2015 р. за №736/27181), які встановлюють єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та є нормативно-правовим актом, обов`язковим для виконання всіма установами, - право на застосування гербових печаток (для установ, які мають право використовувати державну символіку) або печаток установи із зазначенням найменування установи та ідентифікаційного коду (далі - печатка установи) закріплюється у положенні (статуті) установи і зумовлюється її правовим статусом.

На документах, що засвідчують права громадян і юридичних осіб, на яких фіксується факт витрати коштів і проведення операцій з матеріальними цінностями, підпис посадової (відповідальної) особи скріплюється печаткою установи (за наявності).

В установах дозволяється також застосовувати печатки структурних підрозділів (служби діловодства, бухгалтерії, кадрової служби тощо), печатки для окремих категорій документів (для копій, перепусток, конвертів тощо), а також металеві печатки - для опечатування приміщень, шаф, сейфів.

В інструкції з діловодства установи визначаються види і кількість печаток, штампів, що застосовуються, перелік документів, підписи на яких відповідно до законодавства необхідно скріплювати печаткою установи, та порядок застосування печаток.

Розпорядчим документом керівника установи визначаються порядок використання, місце зберігання печатки установи і посадові особи, відповідальні за її зберігання, а також перелік посадових осіб, підписи яких скріплюються печаткою установи.

Право засвідчення документів та їх копій може надаватися посадовим та іншим особам на підставі довіреності.

У посадових інструкціях визначаються повноваження щодо засвідчення документів та їх копій.

Облік усіх печаток та штампів, що застосовуються в установі, ведеться у журналі за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Видача печаток, штампів посадовим особам здійснюється під підпис у відповідному журналі.

Печатки зберігаються у шафах (сейфах), що надійно замикаються і опечатуються.

Перевірка наявності печаток і штампів здійснюється щороку комісією, призначеною розпорядчим документом керівника установи, та оформлюється актом.

Отже, особи які мають право зберігати та використовувати печатки підприємства призначаються наказом керівника організації та несуть персональну відповідальність за неналежне зберігання та використання печатки. За таких обставин відповідач, як суб`єкт господарювання, несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при засвідченні спірного акта прийому-передачі наданих послуг.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні будь-які належні, допустимі та достовірні докази, у розумінні ст. ст. 76-79, 91 ГПК України, які б свідчили про те, що печатка Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАМАЛЛ СТУДІО» була втрачена, чи була підроблена, чи було інше незаконне використання цієї печатки третіми особами всупереч волі Відповідача. За таких підстав, Суд приймає до уваги Акти надання послуг №1017-004 від 17.10.2022 року, №1017-0054 від 17.10.2022 року в якості належних та допустимих доказів у справі.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 927/986/17 визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб`єкта. Оцінка господарських операцій повинна проводитися на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов вчинення конкретного правочину, з обов`язковим урахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства.

Обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язок між фактом придбання послуги (товару) і подальшою господарською діяльністю (аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 05.07.2019 зі справи № 910/4994/18).

У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару (правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі №905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так само пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р., визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Документами, які є підставою для оприбуткування товару та внесення запису в облікові бухгалтерські реєстри, є накладні та товарно-транспортні накладні. При цьому вказані первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити та містити дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку про те, що у спірних правовідносинах доказами реального здійснення господарської операції є первинні документи, які підтверджують факт виконання робіт за договором, тому належним і допустимим доказом виконання робіт є акти виконання роті, надання послуг у разі, якщо вони містять усі необхідні реквізити.

Враховуючи викладене, Суд зазначає, що Акти надання послуг №1017-004 від 17.10.2022 року на суму 80 000 грн. 00 коп., №1017-0054 від 17.10.2022 року на суму 20 000 грн. 00 коп. є первинними документами відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", які фіксують факт здійснення господарських операцій, та є підставою для проведення розрахунку за виконані роботи. При цьому, Судом розглянуті та відхилені доводи Відповідача щодо непідписання актів приймання-передачі виконаної проектної документації та актів виконаних робіт всупереч умов Договору, оскільки складення та підписання Сторонами саме актів надання послуг не спростовує факту виконання Позивачем робіт за спірним договором й прийняття їх Замовником. Також Суд зазначає, що матеріали справи не містять, а Відповідачем в свою чергу не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження укладання між Сторонами будь - яких інших правочинів, на виконання умов яких були складені вказані акти надання послуг.

Крім того, на виконання умов Договору підряду на виконання проектних робіт №20.09.21-Гл.ПФ від 20.09.2021 року Позивач склав податкові накладні №20 від 17.10.2022 р., №21 від 17.10.2022 р., які були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних 07.12.2022 року, що підтверджується відповідними квитанціями про реєстрацію. (а.с.137-146)

Відповідно до п. 15.1 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з п.16.1.4 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.178. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податок на додану вартість - це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є, зокрема, постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно зі статтею 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата складання податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

201.10. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Враховуючи вищенаведене, Судом встановлено, що зі спірних господарських операцій Позивачем виписано Відповідачу податкові накладні та сплачено податок на додану вартість в доход Державного бюджету України, а Відповідачем сформовано податковий кредит. Копії податкових накладних з розшифровками податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів наявні в матеріалах справи.

При цьому, Суд звертає увагу, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що ним подавались уточнюючі декларації щодо безпідставного нарахування податкового кредиту продавцем (позивачем) за оспорюваними актами.

У п.2.7 Договору визначено, що оплата виконаних робіт за етапами (стадіями) здійснюється протягом 9 (дев?яти) банківських днів з моменту підписання відповідних Актів про виконані роботи, отримання від Виконавця офіційного Листа-звернення про необхідність здійснення розрахунків та рахунку-фактури (з підписами та печатками) на поштову та електронну адреси Замовника.

У п.5.6 Договору визначено, що Замовник протягом 9 (дев?яти) банківських днів з дня підписання Акту про виконані роботи зобов?язаний провести остаточний розрахунок згідно з п.п. 2.8. цього Договору.

Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вищенаведені умови Договору підряду на виконання проектних робіт №20.09.21-Гл.ПФ від 20.09.2021 року обов`язок Відповідача по оплаті виконаних робіт на загальну суму в розмірі 100 000 грн. 00 коп. за Актами №1017-004 від 17.10.2022 року, №1017-0054 від 17.10.2022 року настав 28.10.2022 року.

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАМАЛЛ СТУДІО» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРСВІТЛОПРОЕКТ» за Договором підряду на виконання проектних робіт №20.09.21-Гл.ПФ від 20.09.2021 року становить 40 000 грн. 00 коп., що також підтверджується Актом звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2022 - 31.12.2022, який оформлений належним чином та підписаний електронними цифровими підписами уповноважених представників сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку. (а.с.55, 147-148)

Суд зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб`єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб`єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.03.2019 року у справі № 910/1389/18.

За таких підстав, Суд приймає до уваги Акт звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2022 - 31.12.2022 в якості належного та допустимого доказу у справі на підтвердження факту прийняття робіт за Договором підряду на виконання проектних робіт №20.09.21-Гл.ПФ від 20.09.2021 року.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю «УКРСВІТЛОПРОЕКТ» в розмірі 40 000 грн. 00 коп.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату наданих послуг в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, а тому Суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 40 000 грн. 00 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

При зверненні до суду Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочки з 26.10.2022 р. по 17.11.2023 р. у розмірі 1 275 грн. 61 коп. та інфляційні у розмірі 2 117 грн. 17 коп.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» №14 від 17.12.2013 року).

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем сплати за виконані роботи за загальний період прострочки з 26.10.2022 р. по 17.11.2023 р. у розмірі 1 275 грн. 61 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв`язку з невірним розрахунком Позивача в частині визначення початку перебігу прострочення Відповідача, а саме з 29.10.2022 року, а не з 26.10.2022 року, як помилково вважає Позивач. Таким чином, з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню 3% річних за загальний період прострочки з 29.10.2022 р. по 17.11.2023 р. у розмірі 1 265 грн. 75 коп.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» №14 від 17.12.2013 року)

Таким чином, законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Разом із тим, Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплату яких передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України.

Відповідно до ст. 3 вищевказаного Закону індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Оскільки індекси інфляції є саме коефіцієнтами, призначенням яких є переведення розміру заборгованості у реальну величину грошових коштів з урахуванням знецінення первинної суми, такі інфляційні втрати не можуть бути розраховані за певну кількість днів прострочення, так як їх розмір не відповідатиме реальній величині знецінення грошових коштів, що існував у певний період протягом місяця, а не на конкретну дату чи за декілька днів.

Згідно з Листом Державного комітету статистики України №11/1-5/73 від 13.02.2009р. також не має практичного застосування середньоденний індекс інфляції, що може бути розрахований за формулою середньої геометричної незваженої (корінь з місячного індексу в 31 (30) степені). Так, він вказує лише на темп приросту цін за 1 день та не є показником реальної величини знецінення грошових коштів кредитора за період прострочення боржником своїх зобов`язань.

Зазначені висновки підтверджуються Рекомендаціями Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, даних у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997р., відповідно до яких визначення загального індексу за певний період часу здійснюється шляхом перемноження помісячних індексів, тобто накопичувальним підсумком. Його застосування до визначення заборгованості здійснюється за умов, якщо в цей період з боку боржника не здійснювалося платежів, тобто розмір основного боргу не змінювався. У випадку, якщо боржник здійснював платежі, загальні індекси інфляції і розмір заборгованості визначаються шляхом множення не за весь період прострочення, а виключно по кожному періоду, в якому розмір заборгованості не змінювався, зі складанням сум отриманих в результаті інфляційних збитків кожного періоду. При цьому, слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Таким чином, інфляційні мають розраховуватись шляхом визначення різниці між добутком суми боргу та помісячних індексів інфляції за час прострочення, розділених на сто, і сумою боргу.

Зазначене відповідає п. 6 Наказу Держкомстату №265 від 27.07.2007р. «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін», відповідно до якого розрахунки базового індексу споживчих цін проводяться за міжнародною класифікацією індивідуального споживання за цілями та здійснюються відповідно до модифікованої формули Ласпейреса. Розрахунки базового індексу споживчих цін за квартал, період з початку року і т.п. проводяться «ланцюговим» методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т.д.) індексів.

При цьому, коли відносно кожного грошового зобов`язання, які мають різні строки виникнення, проводиться оплата частинами через короткі проміжки часу, розрахунок інфляційних втрат необхідно здійснювати щодо кожного окремого платежу, як складової загальної суми окремого грошового зобов`язання, за період з моменту виникнення обов`язку з оплати та який буде спільним для всіх платежів по конкретному грошовому зобов`язанню, до моменту фактичного здійснення платежу з подальшим сумуванням отриманих результатів для визначення загальної суми інфляційних втрат.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 викладено таку правову позицію щодо застосуванням механізму розрахунку інфляційних втрат у разі, якщо прострочення виконання грошового зобов`язання становить неповний місяць. Зокрема, у наведеній постанові об`єднана палата Касаційного господарського суду роз`яснила, що "сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується".

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов`язання в зв`язку з девальвацією грошової одиниці України, за загальний період прострочки з 26.10.2022 р. по 17.11.2023 р. у розмірі 2 117 грн. 17 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у заявленому Позивачем розмірі, оскільки відповідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України суд при ухваленні рішення не може виходити у рішенні за межі заявлених позовних вимог, проте за загальний період прострочки з 29.10.2022 р. по 17.11.2023 р.

Крім того, Позивач також просив стягнути з Відповідача на його користь пеню за загальний період прострочки з 26.10.2022 р. по 26.04.2023 р. у розмірі 7 320 грн. 00 коп. та 30% штрафу у розмірі 12 000 грн. 00 коп.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з нормами ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому Суд зазначає, що розуміння господарських санкцій у Господарському кодексі України є дещо ширшим поняття цивільно-правової неустойки. Під штрафними санкціями тут розуміються також і грошові суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності. Неустойка в розумінні ст. 549 Цивільного кодексу України - це спосіб забезпечення та санкція за порушення саме приватноправових (цивільно-правових) зобов`язань.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною 3 статті 549 ЦК України, частиною 6 статті 231 ГК України та статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", а право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 ГК України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Крім того, Суд звертає увагу, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №917/194/18, від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17.

Статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» №14 від 17.12.2013 року)

Згідно з п.8.10 Договору за порушення строків платіжних зобов?язань по Договору Замовник сплачує пеню у розмірі 0,1 відсотка від вартості неоплачених своєчасно Робіт за цим Договором за кожний день прострочення. За прострочення термінів оплати з вини Замовника понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків від вартості неоплачених своєчасно Робіт за цим Договором. За прострочення термінів оплати з вини Замовника понад шістдесят календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 20 (двадцяти) відсотків від вартості неоплачених своєчасно Робіт за цим Договором. За прострочення термінів оплати з вини Замовника понад дев?яносто календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 30 (тридцяти) відсотків від вартості неоплачених своєчасно Робіт за цим Договором.

Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв`язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов`язання з 26.10.2022 р. по 26.04.2023 р. у розмірі 7 320 грн. 00 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у заявленому Позивачем розмірі, оскільки відповідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України суд при ухваленні рішення не може виходити у рішенні за межі заявлених позовних вимог, проте за загальний період прострочки з 29.10.2022 р. по 26.04.2023 р.

Суд, перевіривши розрахунок 30% штрафу у розмірі 12 000 грн. 00 коп. на підставі п.8.10 Договору, прийшов до висновку, що вказані позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАМАЛЛ СТУДІО» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСВІТЛОПРОЕКТ» підлягає стягненню заборгованість у розмірі 40 000 грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 1 265 грн. 75 коп., інфляційні у розмірі 2 117 грн. 17 коп., пеня у розмірі 7 320 грн. 00 коп. та штраф у розмірі 12 000 грн. 00 коп.

Що стосується зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАМАЛЛ СТУДІО», Суд зазначає.

Згідно з частиною 1 статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Зміст, строки виконання й здачі Замовнику етапів проектних робіт визначаються Додатком №2 («Графік виконання проектних робіт») цього Договору. (п.3.1 Договору)

Відповідно до п.5.2 Договору Виконавець розпочинає виконання робіт після підписання Договору уповноваженими представниками Сторін та за умови перерахування Замовником авансового платежу, передбаченого Додатком № 1 (« Графік фінансування проектних робіт») цього Договору та передання вихідних даних згідно з Додатком №3 цього договору.

Графіком виконання проектних робіт, що є Додатком №2 до Договору підряду на виконання проектних робіт №20.09.21-Гл.ПФ від 20.09.2021 року, Сторони узгодили термін виконання робіт протягом 21 календарного дня з дати отримання авансового платежу.

Таким чином, враховуючи п.3.1 Договору підряду на виконання проектних робіт №20.09.21-Гл.ПФ від 20.09.2021 року, Графік виконання проектних робіт, Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРСВІТЛОПРОЕКТ» зобов`язано було виконати роботи з розробки Проектних робіт стадії «Робоча документація» для реконструкції Об?єкту по розділу «Проектування підсвічування Фасаду» на загальну суму в розмірі 80 000 грн. 00 коп. у строк по 18.11.2021 року (дата перерахування Замовником авансового платежу 28.10.2021 р. + 21 календарний день з дати отримання авансового платежу)

Додатковою угодою №1 від 07.09.2022 року до Договору підряду на виконання проектних робіт №20.09.21-Гл.ПФ від 20.09.2021 року Сторони домовились, що строк виконання додаткових робіт складає: розробка проекту протягом 3 тижнів з дати отримання авансового платежу.

Так, на виконання умов Додаткової угоди №1 від 07.09.2022 року до Договору підряду на виконання проектних робіт №20.09.21-Гл.ПФ від 20.09.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРСВІТЛОПРОЕКТ» виставило Товариству з обмеженою відповідальністю «КРАМАЛЛ СТУДІО» рахунок - фактуру №912-001 від 12.09.2022 року на суму 20 000 грн. 00 коп., який був сплачений останнім 08.09.2022 року, що підтверджується платіжною інструкцією №2191 від 08.09.2022 року на суму 20 000 грн. 00 коп. (а.с.181, 89)

Таким чином, враховуючи умови Додаткової угоди №1 від 07.09.2022 року до Договору підряду на виконання проектних робіт №20.09.21-Гл.ПФ від 20.09.2021 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРСВІТЛОПРОЕКТ» зобов`язано було виконати роботи з коригування проектної документації стадії «Р» на проектування підсвічування фасаду на об`єкті у строк по 29.09.2022 року.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

При цьому, за приписами частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що всупереч умов Договору підряду на виконання проектних робіт №20.09.21-Гл.ПФ від 20.09.2021 року та Додаткової угоди №1 від 07.09.2022 року до нього Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРСВІТЛОПРОЕКТ» не були виконані роботи з розробки Проектних робіт стадії «Робоча документація» для реконструкції Об?єкту по розділу «Проектування підсвічування Фасаду» у повному обсязі у строк по 18.11.2021 року та у строк по 29.09.2022 року відповідно, тобто порушено умови вказаного договору в частині граничного строку виконання робіт.

Суд звертає увагу, що на виконання умов Договору підряду на виконання проектних робіт №20.09.21-Гл.ПФ від 20.09.2021 року Виконавець виконав роботи з розробки Проектних робіт стадії «Робоча документація» для реконструкції Об?єкту по розділу «Проектування підсвічування Фасаду», а Замовник в свою чергу прийняв вказані роботи, що підтверджується Актами надання послуг №1017-004 від 17.10.2022 року на суму 80 000 грн. 00 коп., №1017-0054 від 17.10.2022 року на суму 20 000 грн. 00 коп., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку. (а.с.50-51)

При зверненні до суду з зустрічним позовом Позивач за зустрічним позовом просив стягнути з Відповідача за зустрічним позовом на його користь пеню за загальний період прострочки з 19.11.2021 р. по 31.03.2023 р. у розмірі 12 679 грн. 59 коп. та 30% штрафу у розмірі 30 000 грн. 00 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з нормами ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому Суд зазначає, що розуміння господарських санкцій у Господарському кодексі України є дещо ширшим поняття цивільно-правової неустойки. Під штрафними санкціями тут розуміються також і грошові суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності. Неустойка в розумінні ст. 549 Цивільного кодексу України - це спосіб забезпечення та санкція за порушення саме приватноправових (цивільно-правових) зобов`язань.

Пунктом 8.3 Договору передбачено, що за порушення Виконавцем термінів виконання зобов?язань по Договору з Виконавця стягується неустойка у формі пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період її обчислення від вартості невиконаних своєчасно робіт за цим Договором за кожний день прострочення, а за прострочення термінів виконання робіт з вини Виконавця понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків від вартості невиконаних своєчасно робіт за цим Договором. За прострочення термінів виконання робіт з вини Виконавця понад шістдесят календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 20 (двадцяти) відсотків від вартості невиконаних своєчасно робіт за цим Договором. За прострочення термінів виконання робіт з вини Виконавця понад дев?яносто календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 30 (тридцяти) відсотків від вартості невиконаних своєчасно робіт за цим Договором.

Виходячи з того, що сторони умовами договору передбачили застосування у разі порушення терміну виконання робіт пені та штрафу від суми несвоєчасно виконаних робіт; спірні правовідносини є господарськими, а відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські санкції, зокрема, штраф, застосовуються за порушення будь-яких господарських зобов`язань, а не тільки за невиконання грошового зобов`язання, Суд вважає, що вимоги Позивача є обґрунтованими.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною 3 статті 549 ЦК України, частиною 6 статті 231 ГК України та статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", а право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 ГК України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Крім того, Суд звертає увагу, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №917/194/18, від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17.

Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв`язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного зобов`язання з 19.11.2021 р. по 31.03.2023 р. у розмірі 12 679 грн. 59 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв`язку з невірним розрахунком Позивача в частині визначення закінчення періоду нарахування пені за Додатковою угодою №1 від 07.09.2022 року до Договору підряду на виконання проектних робіт №20.09.21-Гл.ПФ від 20.09.2021 року, оскільки роботи за Договором були виконані 17.10.2022, а тому кінцевим терміном нарахування пені є 16.10.2022. Таким чином, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню пеня за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного зобов`язання з 19.11.2021 р. по 16.10.2022 р. у розмірі 8 121 грн. 64 коп.

Суд, перевіривши розрахунок 30% штрафу у розмірі 30 000 грн. 00 коп. на підставі п.8.3 Договору, прийшов до висновку, що вказані позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню у зв`язку з невірним розрахунком Позивача в частині застосування 30% штрафу за прострочення виконання робіт у строк понад дев?яносто календарних днів за Додатковою угодою №1 від 07.09.2022 року до Договору підряду на виконання проектних робіт №20.09.21-Гл.ПФ від 20.09.2021 року, так як прострочення Відповідача з виконання вказаних робіт становить 17 днів за період з 30.09.2022 по 16.10.2022, що виключає стягнення 30% штрафу. Таким чином, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню 30% штрафу за прострочення виконання робіт за Договором підряду на виконання проектних робіт №20.09.21-Гл.ПФ від 20.09.2021 року на суму 80 000 грн. 00 коп. у розмірі 24 000 грн. 00 коп.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСВІТЛОПРОЕКТ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАМАЛЛ СТУДІО» підлягає стягненню пеня у розмірі 8 121 грн. 64 коп. та штраф у розмірі 24 000 грн. 00 коп.

За таких підстав, первісні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСВІТЛОПРОЕКТ» та зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАМАЛЛ СТУДІО» підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання первісного позову та за подання зустрічного позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 123, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ

1. Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСВІТЛОПРОЕКТ» - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАМАЛЛ СТУДІО» (01014, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЗВІРИНЕЦЬКА, будинок 63, Ідентифікаційний код юридичної особи 31451927) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСВІТЛОПРОЕКТ» (03110, місто Київ, ВУЛИЦЯ МАКСИМА КРИВОНОСА, будинок 5/1, Ідентифікаційний код юридичної особи 33152665) заборгованість у розмірі 40 000 (сорок тисяч) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 1 265 (одна тисяча двісті шістдесят п`ять) грн. 75 коп., інфляційні у розмірі 2 117 (дві тисячі сто сімнадцять) грн. 17 коп., пеню у розмірі 7 320 (сім тисяч триста двадцять) грн. 00 коп., штраф у розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 2 683 (дві тисячі шістсот вісімдесят три) грн. 58 коп.

3. В іншій частині первісного позову - відмовити.

4. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАМАЛЛ СТУДІО» - задовольнити частково.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСВІТЛОПРОЕКТ» (03110, місто Київ, ВУЛИЦЯ МАКСИМА КРИВОНОСА, будинок 5/1, Ідентифікаційний код юридичної особи 33152665) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАМАЛЛ СТУДІО» (01014, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЗВІРИНЕЦЬКА, будинок 63, Ідентифікаційний код юридичної особи 31451927) пеню у розмірі 8 121 (вісім тисяч сто двадцять одна) грн. 64 коп., штраф у розмірі 24 000 (двадцять чотири тисячі) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 2 020 (дві тисячі двадцять) грн. 04 коп.

6. В іншій частині зустрічного позову - відмовити.

7. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

8. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

9. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 05 квітня 2024 року.

Суддя О.В. Чинчин

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення03.04.2024
Оприлюднено08.04.2024
Номер документу118163281
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань підряду

Судовий реєстр по справі —910/17721/23

Рішення від 17.04.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Чинчин О.В.

Ухвала від 10.04.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Чинчин О.В.

Рішення від 03.04.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Чинчин О.В.

Ухвала від 21.02.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Чинчин О.В.

Ухвала від 17.01.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Чинчин О.В.

Ухвала від 01.01.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Чинчин О.В.

Ухвала від 24.11.2023

Господарське

Господарський суд міста Києва

Чинчин О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні