Рішення

від 12.03.2024 по справі 911/1137/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032,тел.(044)235-95-51,е-mail:inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2024 р. м. Київ Справа № 911/1137/23

Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., за участю секретаря судового засідання Руденко Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Березівського Сергія Володимировича доФермерського господарства «Ферма Равликів 2019»прозобов`язання повернути товарза участю представників

позивача:Грет Я.П. контракт від 28.06.2023відповідача:не з`явилисьсуть спору:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Березівського Сергія Володимировича (далі позивач) до Фермерського господарства «Ферма Равликів 2019» (далі відповідач) про зобов`язання відповідача повернути позивачу 8768 кг равлика Helix Aspersa Muller в товарному стані зафіксованому на 01.02.2023 (вимоги в редакції клопотання від 27.11.2023 (вх. № суду 22162/23 від 28.11.2023), яким позивач змінив предмет позову).

В обґрунтування позовних вимог в редакції значеного клопотання позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором про надання послуг від 03.12.2022 № 1-3/1222 щодо належного зберігання переданого позивачем равлика через його знищення (втрати живучості і товарного стану), у зв`язку з відімкненням холодильника, в якому зберігався равлик, від енергоспоживання, про що було встановлено позивачем 04.02.2023 прибувши до фермерського господарства. Оскільки відповідач не повернув позивачу равлик Helix Aspersa Muller в товарному стані зафіксованому на 01.02.2023, позивач звернувся з даним позовом.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.05.2023 у даній справі прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено у даній справі підготовче судове засідання та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву та інших документів, що підтверджують заперечення проти позову. Запропоновано відповідачу надати суду у строк встановлений для подачі відзиву докази належного виконання своїх зобов`язань за договором про надання послуг від 03.12.2022 № 1-3/1222 щодо належного збереження товару.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву в новій редакції від 26.12.2023 (вх. № суду 23624/23 від 28.12.2023), в якому заперечує проти позовних вимог, з підстав, які зводяться до того, що відповідачем належним чином виконані свої договірні зобов`язання, про що сторонами у справі на виконання умов укладеного договору підписаний акт про надання послуг зберігання. Договір повністю виконаний. Відповідач звертає увагу на те, що умовами договору не передбачено повернення товари (куди, коли, при яких обставинах, на яких умовах). Станом на 01.02.2023 дату підписання акту виконаних послуг, у замовника претензій щодо якості наданих послуг не було. Замовник повинен був 01.02.2023 свій товар вивезти, оскільки термін зберігання закінчився, а сторони не продовжили дію договору. Відповідач відповідальності з 01.02.2023 за товар не несе.

Позивач подав відповіді на відзив від 03.01.2024 (вх. № суду 283/24 від 09.01.2024) та від 12.01.2024 (вх. № суду 703/24 від 17.01.2024), в яких позивач наводить власні спростування на доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву. Так позивач вказує, що за умовами п. 6.1 договору, договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Позивачем не було в установлений договором строк сплачено вартість послуг, у зв`язку з якістю равлика, а тому позивач стверджує, що договір чинний, оскільки замовник послуг позивач у справі не оплатив послуги, не забрав товар, а тому відповідач несе відповідальність за якість товару і за його збереження. Позивач стверджує, що із суті договору слідує, що товар мав бути вивезений після оплати послуг, яка не здійснена.

Відповідач подав суду заперечення на відповідь на відзив від 09.02.2024 (вх. № суду 1892/24 від 12.02.2024), в яких відповідач наводить власні спростування на доводи позивача, викладені у відповіді на відзив. Так відповідач зазначає, що позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами факту передання відповідачу для відповідального зберігання равлика Helix Aspersa Muller саме за договором, позивачем не підтверджено належними та допустимими доками, яке майно за індивідуальними ознаками він передав відповідачу і яке вимагає повернути.

Позивач подав до суду клопотання від 26.02.2024 № 12 (вх. № суду 2628/24 від 26.02.204) з доказами набування у власність позивачем равлика та пояснення від 26.02.2024 № 11 (вх. № суду 2660/24 від 26.02.2024) щодо передачі равлика відповідачу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.11.2023 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті. У судових засіданнях оголошувалась перерва. Ухвалою суду від 27.02.2024 оголошено перерву в судовому засіданні до 12.03.2024 о 15:20.

Присутній в судовому засіданні, призначеному на 12.03.2024 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги в редакції клопотання від 27.11.2023 (вх. № суду 22162/23 від 28.11.2023) та просив суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Частино 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, суд відповідно до вимог ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір про надання послуг від 03.12.2022 № 1-3/1222 (далі договір), відповідно до умов якого відповідач виконавець зобов`язався надати наступні послуги: надання складських приміщень холодильника для зберігання продукції равлика (з 03.12.2022 по 31.01.2023) перебирання, сортування та фасування равлика загальною вагою 8768 кг, а позивач замовник зобов`язався прийняти надані послуги і оплатити їх в порядку на умовах, визначених цим договором (п. 1.1, 2.1 договору).

Згідно з пунктом 2.2 договору прийняття замовником послуг оформлюється актом надання послуг.

Обумовлена вартість послуг складає 8768 * 15.1408 = 132755 грн. (п. 3.1 договору).

Пунктом 3.2 договору передбачено, що акт наданих послуг підписується сторонами до 01.02.2023.

Згідно з п. 3.3 договору замовник зобов`язаний перерахувати суму, зазначену в акті наданих послуг протягом 3 днів з моменту підписання такого акту на розрахунковий рахунок виконавця.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 6.1 договору).

На виконання умов договору відповідач надав позивачу послуги, передбачені договором: надання складських приміщень холодильника для зберігання продукції равлика (з 03.12.2022 по 31.01.2023) перебирання, сортування та фасування равлика загальною вагою 8768 кг, а позивач такі послуги прийняв, про що свідчить акт приймання-передачі наданих послуг від 01.02.2023, який підписаний в двосторонньому порядку позивачем та представником відповідача, підписи яких скріплені печатками ФОП та фермерського господарства. Вартість послуг виконавця за вказаним актом склала 132775 грн.

Позивача звернувся до відповідача з претензією від 27.03.2023, в якій вимагав відповідача відшкодувати йому завдані збитки через неналежне зберігання равлика, оскільки як вказано в претензії, прибувши до відповідача, позивачем встановлено, що холодильник, в якому зберігався равлик, вимкнено від енергоживлення, а равлик що був у холодильнику втратив живучість і товарний стан.

Також позивач звертався до відповідача з пропозицією від 12.09.2023, в якій запропонував відповідачу здійснити передачу 8768 кг равлика Helix Aspersa Muller, перебраного фасованого, що перебуває на відповідальному зберіганні відповідача, а позивач в свою чергу сплатить ціну договору та пеню за прострочення розрахунку та витрати по утриманню вказаного равлика та відкличе позовну заяву.

Звертаючись з даним позовом позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором про надання послуг від 03.12.2022 № 1-3/1222 щодо належного зберігання переданого позивачем равлика через його знищення (втрати живучості і товарного стану), у зв`язку з відімкненням холодильника, в якому зберігався равлик, від енергоспоживання, про що було встановлено позивачем 04.02.2023 прибувши до фермерського господарства. Оскільки відповідач не повернув позивачу равлик Helix Aspersa Muller в товарному стані зафіксованому на 01.02.2023, позивач звернувся з даним позовом та просить суд зобов`язати відповідача повернути позивачу 8768 кг равлика Helix Aspersa Muller в товарному стані зафіксованому на 01.02.2023.

Укладений між сторонами у справі договір є змішаним та має ознаки договору надання послуг та зберігання, в зв`язку з чим суд до спірних правовідносин застосовує законодавство яке регулює правовідносини надання послуг та зберігання.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до ч. 1 ст. 938 Цивільного кодексу України зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

У відповідності до ст. 948 Цивільного кодексу України поклажодавець зобов`язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання.

Згідно ст. 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей. Зберігач зобов`язаний передати плоди та доходи, які були ним одержані від речі. Тотожність речі, яка була прийнята на зберігання, і речі, яка була повернута поклажодавцеві, може підтверджуватися свідченням свідків.

Статтею 950 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність зберігача за втрату (нестачу) або пошкодження речі.

Частиною 3 названої норми встановлено, що зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі після закінчення строку зберігання лише за наявності його умислу або грубої необережності.

Положеннями ст. 951 Цивільного кодексу України унормовано, що збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: 1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; 2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість. Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості.

В силу зазначених положень законодавства зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання та зобов`язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі та повернути поклажедавцеві майно, яке було прийнято на зберігання у схоронності. У випадку втрати (нестачі) або пошкодження речі після закінчення строку зберігання за наявності умислу або грубої необережності зберігача він зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані поклажодавцеві у зв`язку з втратою (нестачею) речі - у розмірі її вартості, а у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

Оскільки строк зберігання товару закінчився 31.01.2023 (п. 2.1 договору), відповідач надав позивачу передбачені договором послуги з надання складських приміщень холодильника для зберігання продукції равлика (з 03.12.2022 по 31.01.2023), перебрав, посортував, пофасував равлик загальною вагою 8768 кг, а позивач такі послуги прийняв без будь яких зауважень та застережень, про що свідчить акт приймання-передачі наданих послуг від 01.02.2023, і в той же час позивач - поклажодавець в порушення своїх зобов`язань за договором та положень ст. 948 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що поклажодавець зобов`язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання, не забрав річ від зберігача після закінчення строку зберігання, то у даному випадку в силу ч. 3 ст. 950 Цивільного кодексу України позивач повинен довести, що зберігач - відповідач допустив втрату (нестачу) або пошкодження речі після закінчення строку зберігання умисно або за грубої необережності та у разі доведення зазначеного належним способом захисту порушених прав для спірних правовідносин відповідно до спеціальної норми права - ст. 951 Цивільного кодексу України є звернення з позовом про відшкодування збитків, завданих поклажодавцеві у зв`язку з втратою (нестачею) або пошкодженням речі.

Звертаючись з позовом про зобов`язати відповідача повернути позивачу 8768 кг равлика Helix Aspersa Muller в товарному стані зафіксованому на 01.02.2023, позивач не надає доказів які підтверджують що сторони, позивач чи треті особи фіксували товарний стан товару равлика на 01.02.2023, не надає доказів передачі відповідачу зазначених равликів двосторонній акт приймання передачі равликів, накладної тощо в яких фіксувався вид та стан равликів, а також не надає доказів того, що відповідач допустив втрату (нестачу) або пошкодження речі після закінчення строку зберігання товару умисно або за грубої необережності.

Посилання позивача на те, що договір укладений між сторонами у справі чинний, оскільки позивач не оплатив послуги, не забрав товар, а тому відповідач несе відповідальність за якість товару і за його збереження не приймається судом до уваги при вирішенні даного спору та відхиляються з огляду на те, що строк зберігання товару, якій закінчився не є тотожнім строку дії договору та в силу положень спеціальної норми закону для спірних відносин ч. 3 ст. 950 Цивільного кодексу України зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі після закінчення строку зберігання лише за наявності його умислу або грубої необережності. Тобто відповідальність зберігача за втрату (нестачу) або пошкодження речі, яка сталась після закінчення строку зберігання речі настає за наявністю умислу або грубої необережності зберігача, які позивач не довів належними та допустимими доказами.

З огляду на зазначене позовні вимоги про зобов`язання відповідача повернути позивачу 8768 кг равлика Helix Aspersa Muller в товарному стані зафіксованому на 01.02.2023 є безпідставними, недоведеними, необґрунтованими, а відтак суд відмовляє в їх задоволенні.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на позивача.

Керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст. 13, 74, 123, 129, 202, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

В позові Фізичної особи-підприємця Березівського Сергія Володимировича до Фермерського господарства «Ферма Равликів 2019» про зобов`язання відповідача повернути позивачу 8768 кг равлика Helix Aspersa Muller в товарному стані зафіксованому на 01.02.2023 відмовити повністю.

Дане рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у строк визначений ст. 256 ГПК України, в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 05.04.2024.

Суддя Ю.В. Подоляк