Ухвала

від 04.04.2024 по справі 911/769/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"04" квітня 2024 р. м. Київ Справа № 911/769/24

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши заяву Управління поліції охорони в м. Києві (04050, місто Київ, вулиця Студентська, будинок 9, код 40109147) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтчарт-Україна» (08148, Київська обл., Бучанський р-н, село Святопетрівське, вул. Зоряна, будинок 20, код 44068707) 3677,80 грн заборгованості за договором № 271/29/20/2/ОБ/ОС-2021 про централізовану охорону майна на об`єкті з реагуванням наряду поліції охорони від 15.06.2021 р.

ВСТАНОВИВ:

Управління поліції охорони в м. Києві звернулось до господарського суду Київської області з заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтчарт-Україна» 3677,80 грн заборгованості за договором № 271/29/20/2/ОБ/ОС-2021 про централізовану охорону майна на об`єкті з реагуванням наряду поліції охорони від 15.06.2021 р.

За змістом статей 147, 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Дослідивши заяву та додані до неї документи, судом встановлено наступне.

Згідно з п. 2 ч. 2 статті 150 Господарського процесуального кодексу України у заяві повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету.

В заяві про видачу судового наказу місцезнаходження боржника вказано як: 08144, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Святопетрівське, вул. Зоряна, 20. Однак як вбачається з відомостей, що містяться у ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтчарт-Україна» є: 08148, Київська обл., Бучанський р-н, село Святопетрівське, вул.Зоряна, будинок 20.

Отже, заявником при поданні до суду заяви про видачу судового наказу зазначено неправильну адресу боржника.

Таким чином, заявником не дотримано вимог п. 2 ч. 2 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Як встановлено судом, 15.06.2021 р. між Управлінням поліції охорони в м. Києві (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Балтчарт-Україна» (замовник) було укладено договір № 271/29/20/2/ОБ/ОС-2021 про централізовану охорону майна на об`єкті з реагуванням наряду поліції охорони від 15.06.2021 р.

Відповідно до 1.1 договору замовник доручає, а виконавець зобов`язується здійснювати охорону майна замовника на об`єктах та обслуговування сигналізації, що встановлена на об`єктах замовника, перелік та адреси яких зазначені у дислокації.

Заявник стверджує, що на виконання умов договору № 271/29/20/2/ОБ/ОС-2021 про централізовану охорону майна на об`єкті з реагуванням наряду поліції охорони від 15.06.2021 р. він надав боржнику послуги у січні 2024 р. на суму 1867,70 грн та у лютому 2024 р. на суму 1810,10 грн., що підтверджується актом № СВ2-000049 прийому-здачі виконаних послуг за січень 2024 р. від 31.01.2024 р. на суму 1925,30 грн та актом № СВ2-000904 прийому-здачі виконаних послуг за лютий 2024 р. від 29.02.2024 р. на суму 1810,10 грн.

Відповідно до п. 2.9 договору до закінчення поточного місяця виконавець надає замовнику два примірники акта приймання наданих послуг, який останній зобов`язаний протягом п`яти перших робочих днів наступного місяця підписати і один примірник підписаного акта повернути виконавцю.

Заявник зазначає, що вказані акти були надіслані боржнику разом із претензією від 14.02.2024 р. № 138/43/31/20/01-2024, що підтверджується фіскальним чеком від 20.02.2024 р.

Однак, заявником не додано опис вкладення у цінний лист на підтвердження направлення на адресу боржника саме актів № СВ2-000049 прийому-здачі виконаних послуг за січень 2024 р. від 31.01.2024 р. та № СВ2-000904 прийому-здачі виконаних послуг за лютий 2024 р. від 29.02.2024 р., а фіскальний чек від 20.02.2024 р. не містить інформації про перелік документів, які були направлені боржнику.

Крім того, фіскальний чек від 20.02.2024 р. не може бути доказом направлення акта № СВ2-000904 прийому-здачі виконаних послуг за лютий 2024 р. від 29.02.2024 р., оскільки датований раніше, ніж сам акт.

Отже, в порушення п. 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України заявником до заяви про видачу судового наказу не додано доказів, що підтверджують обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України.

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9, частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 153 ГПК України).

Керуючись ст. 148, п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 152, ст.ст. 153, 234 Господарського процесуального кодексу України

постановив:

Відмовити Управлінню поліції охорони в м. Києві у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтчарт-Україна» 3677,80 грн заборгованості за договором № 271/29/20/2/ОБ/ОС-2021 про централізовану охорону майна на об`єкті з реагуванням наряду поліції охорони від 15.06.2021 р.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.О. Рябцева