Рішення

від 03.04.2024 по справі 912/2411/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2024 рокуСправа № 912/2411/23

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Бестаченко О.Л., за участю секретаря судового засідання Коваленко Т.А. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/2411/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інагротех"

до Фермерського господарства "Колос"

та до ОСОБА_1

про стягнення 637 957,05 грн,

представники:

від позивача - Кравченко С.І., ордер від 01.12.2023 серія АР № 1148529;

від відповідача 1 - Єрьоменко В.П., ордер від 25.01.2024 серія ВА № 1070988;

від відповідача 2 - участі не брали.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Інагротех", яка містить вимоги до Фермерського господарства "Колос" та ОСОБА_1 про солідарне стягнення 920 668,93 грн, з яких: 375 618,22 грн основного боргу, 317 814,18 грн пені, 75 123,64 грн штрафу, 24 512,95 грн 3 % річних, 127 599,94 грн інфляційних втрат, з покладенням на відповідачів судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на невиконання Фермерським господарством "Колос" зобов`язань за Договором поставки від 28.05.2021 № 28/05-21 в частині своєчасного розрахунку за отриманий товар.

Крім того, 28.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інагротех" та ОСОБА_1 був підписаний Договір поруки, у відповідності до якого в якості забезпечення виконання зобов`язань за Договором поставки від 28.05.2021 № 28/05-21, відповідач 2 виступив поручителем за виконання всіх грошових зобов`язань за даним договором і взяв на себе обов`язок, у випадку не сплати боргу відповідачем 1, самостійно сплатити заборгованість.

Господарський суд у складі судді Глушкова М.С. ухвалою від 27.12.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інагротех" залишив без руху та встановив позивачу строк для усунення виявлених при поданні позовної заяви недоліків - п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

09.01.2024 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інагротех" надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

У зв`язку з перебуванням судді Глушкова М.С. з 01 до 17 січня 2024 року у відпустці, відповідно до наказу голови суду № 356 від 25.12.2023 року, розпорядженням в.о. керівника апарату господарського суду від 09.01.2024 № 6 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 912/2411/23.

Відповідно до протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 09.01.2024 справу № 912/2411/23 призначено судді Бестаченко О.Л.

Ухвалою від 10.01.2024 відкрито провадження у справі № 912/2411/23. Постановлено справу № 912/2411/23 розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 07.02.2024 на 11:00.

02.02.2024 до господарського суду від Фермерського господарства "Колос" надійшло клопотання від 02.02.2024 про зупинення провадження у справі до перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 911/952/22 (провадження № 12-79гс23).

В обґрунтування поданого клопотання відповідач 1 зазначив, що оскільки справа № 912/2411/23 подібна з правовідносинами із справою № 911/952/22 (провадження № 12-79гс23) стосовно стягнення пені, яке Великою Палатою Верховного Суду переглядається судове рішення у подібних правовідносинах, тому з метою дотримання принципу єдності судової практики, практики розгляду даної справи слід зупинити провадження у справі № 912/2411/23 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України.

02.02.2024 до господарського суду від Фермерського господарства "Колос" надійшло клопотання від 02.02.2024 про зменшення штрафних санкцій та 3 % річних, а саме: зменшити розмір пені до 31 781,42 грн, зменшити розмір штрафу до 7 512,36 грн; зменшити розмір 3% річних до 2 451,30 грн.

В обґрунтування поданого клопотання відповідач 1 зазначив, що у зв`язку з відсутністю у позивача збитків, пов`язаних з несвоєчасною оплатою відповідачем за отриманий товар, а також військовою агресією російської федерації проти України, є належними умовами для зменшення пені, штрафу та 3% річних, заявлених до стягнення позивачем. Враховуючи, що майновий інтерес позивача захищений шляхом нарахування інфляційних, додаткове нарахування пені, штрафу та 3% річних у 111,4% від суми основного грошового зобов`язання є надмірним тягарем і фактично є формою необґрунтованого збагачення позивача.

02.02.2024 до господарського суду від Фермерського господарства "Колос" надійшов відзив на позовну заяву від 02.02.2024, в якому відповідач 1 просить відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Інагротех" у задоволенні позову повністю. В обґрунтування своїх заперечень відповідач 1 зазначає, що позивачем не було надано рахунки на оплату поставленої продукції (про їх існування дізнався лише з матеріалів позовної заяви), за відсутності якого у Фермерського господарства "Колос" не виник обов`язок щодо здійснення оплати, що відповідно виключає підстави для нарахування заявлених у позові вимог. Крім того, в цих рахунках на оплату зазначені реквізити позивача, які не відповідають реквізитам позивача, зазначеним в Договорі поставки, а отже для виконання обов`язку відповідача 1, щодо оплати за отриманий Товари банківські реквізити позивача повинні, щонайменше відповідати реквізитам позивача зазначеним у Договорі. З урахуванням п. 2.2, 9.2 Договору поставки відповідач 1 був звільнений від оплати за отриманий товар до моменту отримання від позивача рахунку на оплату товару з реквізитами, які б відповідали реквізитам позивача зазначеним в Договорі поставки. Таким чином існує прострочення кредитора, що звільняє відповідача 1 від обов`язку оплати за поставлений товар та виключає відповідальність відповідача 1 за порушення цього зобов`язання.

Відповідач 1 не погоджується з розміром нарахованої позивачем пені, так як Фермерським господарством "Колос" не вірно було застосовано ставку НБУ при розрахунку пені за Специфікаціями № 1, 2 та 4, період з 27.10.2023 по 18.12.2023. За твердженням відповідача 1 загальний розмір штрафу та 3% річних визначений позивачем у розмірі 75 123,64 грн не відповідає фактичному розрахунку.

Відповідач 1 зазначає, що ухвала суду від 10.01.2024 про відкриття провадження у справі № 912/2411/23 не була вручена ОСОБА_1 та повернута на адресу суду. В подальшому 19.01.204 на вебсторінці Господарського суду Кіровоградської області було розміщено оголошення про відкриття провадження у справі № 912/2411/23, на думку відповідача 1, строк на подання відзиву спливає 05.02.2024.

07.02.2024 суд відкрив підготовче засідання.

Протокольною ухвалою від 07.02.2024 на підставі ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву в підготовчому засіданні з розгляду справи № 912/2411/23 до 26.02.2024 на 14:30 год.

22.02.2024 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інагротех" надійшла відповідь на відзив від 21.02.204, в якій позивач зазначає, що заперечення відповідача 1 спростовуються фактичними обставинами справи, з урахуванням чого просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Позивач зазначає, що у відповідності до умов п. 3.4. Договору обов`язок Відповідача 1 оплатити отриманий ним товар за Договором виник не за фактом пред`явлення позивачем рахунків на оплату Фермерському господарству "Колос", а за фактом поставки товару на умовах вказаного договору.

Щодо заперечень відповідача 1 стосовно нарахування пені за період з 27.10.2023 по 18.102.2023, позивач зазначає, що ним подано уточнену позовну заяву, за якою змінено період нарахування пені, а саме з 16.10.2021 по 16.04.2022 (6 місяців), у зв`язку з чим загальний розмір пені змінено на розмір з 317 814,18 грн на 35 102,30 грн. Заперечення відповідача 1 стосовно невідповідності загального розміру штрафу не відповідають фактичним обставинам справи, так як останній день оплати товару поставленого за Специфікаціями № 1-4 є 15.10.2021 року. Таким чином, першим днем прострочення оплати отриманого товару є 16.10.2021. За твердженням позивача, розрахунок 3 % річних здійснено ним вірно, відповідач 1 контр розрахунок не надав.

22.02.2024 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інагротех" надійшла заява від 22.02.2024 про збільшення або зменшення/збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач фактично зменшує розмір заявлених позовних вимог та викладає прохальну частину позову в наступній редакції:

- стягнути солідарно з Фермерського господарства "Колос" та ОСОБА_1 637 957,05 грн, з яких: 375 618,22 грн основного боргу, 35 102,30 грн пені, 75 123,64 грн штрафу, 24 512,95 грн 3 % річних, 127 599,94 грн інфляційних втрат, з покладенням на відповідачів судових витрат.

22.02.2024 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інагротех" надійшли заперечення (на відповідь на відзив) від 22.02.2024, в яких позивач заперечує проти клопотань відповідача 1 про зупинення провадження у справі та зменшення штрафних санкцій та 3% річних.

26.02.2024 суд продовжив підготовче засідання.

Ухвалою від 26.02.2024 господарський суд продовжив з власної ініціативи встановлений судом процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву, прийняв та долучити до матеріалів справи відзив на позовну заяву Фермерського господарству "Колос" від 02.02.2024; прийняв заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інагротех" від 22.02.2024 про збільшення або зменшення/збільшення розміру позовних вимог та здійснювати подальший розгляд справи з урахуванням нової ціни позову; відмовив у задоволенні клопотання Фермерського господарства "Колос" від 02.02.2024 про зупинення провадження у справі; продовжив строк підготовчого провадження у справі № 912/2411/23 на тридцять днів; відклав підготовче засідання у справі № 912/2411/23 до 13.03.2024 на 12:00 год.

13.03.2024 суд продовжив підготовче засідання.

Ухвалою від 13.03.2024 господарський суд закрив підготовче провадження у справі № 912/2411/23; справу № 912/2411/23 призначив до судового розгляду по суті на 03.04.2024 на 15:30 год.

03.04.2024 господарський суд відкрив судове засідання.

У судовому засіданні брали участь уповноважені представники позивача та відповідача 1. Відповідач 2 не скористалася своїм правом на участь в засіданні суду, відзиву на позов не подав та не повідомив суд про наявність у нього заперечень з приводу заявлених позовних вимог.

Органом поштового зв`язку повернуто конверти з вкладенням (ухвали від 10.01.2024, від 07.02.2024, від 26.02.2024 та від 13.03.2024) з відмітками "адресат відсутній за вказаною адресою", які направлялись на адресу відповідача 2, зазначену в Єдиному державному демографічному реєстрі.

Частиною 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Окрім того, господарський суд повідомляв відповідача 2 про дату, час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошень на вебсайті Судової влади України.

Згідно ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

На підставі ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, спір вирішено за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.

28.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інагротех" (далі - Постачальник) та Фермерським господарством "Колос" (далі - Покупець) було укладено Договір поставки товару № 28/05-21 (далі - Договір, а.с. 22-27), відповідно до п. 1.1., 1.2. якого Постачальник зобов`язується на умовах дійсного Договору передати (поставити) у власність Покупця мінеральні добрива, надалі Добрива або Товар, та/або насіння, надалі Насіння або Товар, та/або засоби захисту рослин, надалі ЗЗР або Товар а Покупець зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити Товар по цінам, в кількості і асортименті, визначених умовами даного Договору, на суму згідно Специфікацій до даного Договору та видаткових накладних в цінах визначених на момент поставки Товару. Найменування (асортимент) Товару, його кількість та ціна вказуються в Специфікаціях до Договору або накладних, які є невід`ємними додатками даного Договору.

Відповідно до п. 2.1., 2.2. Договору конкретний асортимент, кількість, дата поставки Товару наведені в Специфікаціях або накладній на поставку Товару. Якщо в період дії цього Договору між Сторонами відбудеться поставка товару, але не буде підписана Специфікація на нього, то накладна на такий товар, підписана представником Покупця, прирівнюється до Специфікації, якою погоджено асортимент, ціна та кількість Товару, що постачається Покупцю, а Покупець зобов`язується оплатити такий Товар (у т.ч. сплатити суму індексації ціни такого Товару) на умовах, у строки та в порядку, визначеному в цьому Договорі.

Усі підписані представниками Сторін, у період дії цього Договору Специфікації та накладні з поставки (відпуску) Покупцю мінеральних добрив та/або насіння, та/або засоби захисту рослин є невід`ємними частинами цього Договору, навіть якщо в них немає посилання на реквізити цього Договору. Умови поставок, оплати Товару за ними та відповідальність Покупця за прострочення оплати Товару регулюється цим Договором.

Згідно п. 3.1. Договору ціни товарів визначаються Сторонами як договірні. Ціна та вартість Товару, узгоджується сторонами по кожній партії Товару окремо в гривнях та валютному еквіваленті (комерційному курсу продажу долара США за гривні на комерційному валютному ринку України на день укладення Договору, (специфікації), далі Курс долара США за договором.

Відповідно до п. 4.1. Договору поставлений Покупцю Товар на умовах його оплати з відстроченням або розстроченням платежу (тобто з оплатою повної вартості Товару після поставки), Сторони вважають Товаром, що поставлений Покупцю на умовах Товарного кредиту. Розмір Товарного кредиту становить вартість отриманого та неоплаченого Покупцем товару (його частини), зазначеного в Специфікації в гривнях на день укладення Специфікації. Період користування товарним кредитом визначається з дати поставки Товару, визначеного Специфікацією, до фактичного повного розрахунку за поставлену партію товару.

Розділом 5 Договору передбачено умови передачі товару, зокрема, відповідно до п. 5.1. Договору поставка товару здійснюється на умовах EXW (згідно із Інкотермс у редакції 2010 року) - склад Постачальника, якщо інше не буде визначено у Специфікаціях. Вказана умова поставки передбачає вибірку (самовивіз) товару Покупцем зі складу Постачальника в робочі дні автомобільним транспортом за свій рахунок. Адреса складу може змінюватися Постачальником, про що він повинен завчасно повідомити Покупця. Покупець повинен письмово повідомити Постачальника не менші ніж за 2 (два) дні про подачу автотранспорту під завантаження.

Згідно умов п. 6.2., 6.4. Договору у разі порушення термінів оплати поставленого товару та процентів за користування товарним кредитом, визначених умовами даного Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної ставки НБУ, діючої на момент існування заборгованості.

При простроченні оплати за поставлений Товар та процентів за користування товарним кредитом, по термінах визначених умовами даного Договору, більш ніж на 10 (десять) днів, Покупець оплачує Постачальнику неустойку у вигляді штрафу у розмірі 20 (двадцяти) відсотків від суми заборгованості за указаним терміном.

Договір набирає сили з моменту підписання обома Сторонами і діє до 31 грудня 2021, а в частині розрахунків, нарахування процентів та відповідальності - до повного виконання Покупцем своїх зобов`язань за цим Договором.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

Судом також враховано, що 28.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інагротех" (далі - Кредитор), Фермерським господарством "Колос" (далі - Боржник) та ОСОБА_1 (далі - Поручитель) укладено Договір поруки (далі - Договір поруки), відповідно до п. 1.1. якого Поручитель зобов`язався відповідати всім своїм майном перед Кредитором солідарно з Боржником в повному обсязі за належне та повне виконання Боржником усіх його зобов`язань за Договором поставки товару від 28.05.2021 № 28/05-21.

Відповідно до п. 1.3. Договору поруки зобов`язання Боржника за Договором поставки товару включають, зокрема:

- обов`язкові грошові зобов`язання: сума заборгованості за Основним Договором в разі порушення грошових зобов`язань Боржником; скоригована ціна Основного Договору в сторону збільшення відповідно до п. 3.3 Основного Договору; відсотки за користування товарним кредитом відповідно до п. 4.2, 4.3 та 4.4 Основного Договору.

- зобов`язання, які можуть виникнути: сплата пені і фінансових санкцій за користування чужими грошовими коштами, а також втрат від інфляції.

Згідно п. 2.1.1. Договору поруки у разі невиконання Боржником своїх зобов`язань за Основним Договором не раніше 1-го місяця з моменту настання строку оплати за Основним Договором, пред`явити свої вимоги безпосередньо до Поручителя.

Поручитель відповідає за виконання грошових зобов`язань, згідно з Основного Договору перед Кредитором в тому ж обсязі, що і Боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, коригуванню ціни, неустойки, відшкодування збитків тощо (п. 3.1.1 Договору поруки).

Відповідно до умов п. 4.1. Договору поруки він вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором та Основним договором.

Договір поруки підписаний сторонами та скріплений печатками позивача та відповідача 1.

На виконання укладеного Договору поставки сторонами здійснено постачання товару наступними партіями:

- 28 травня 2021 між сторонами до Договору поставки було укладено Специфікацію № 1 (а.с. 28), за якою сторони погодили поставку товару на загальну суму 88 107,60 грн. Відповідно до специфікації від 28.05.2021 № 1 оплата поставленої партії Товару, що становить 88 107,60 грн, здійснюється Покупцем з розстроченням платежу (тобто з оплатою повної вартості Товару після поставки) на умовах товарного кредиту визначених Договором в наступні терміни: до 15 жовтня 2021.

Для оплати замовленої партії товару Постачальник надав Покупцю рахунок від 28.05.2021 № 371 (а.с. 33).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інагротех" виконало свої зобов`язання з поставки замовленої партії товару, що підтверджується видатковою накладною від 28.05.2021 № 441 на суму 88 107,60 грн (а.с. 34).

Проте, Покупець не здійснив оплату поставленого Постачальником товару за специфікацією від 28.05.2021 № 1 у повному обсязі, яку Покупець повинен був здійснити не пізніше 15.10.2021 року. Таким чином, заборгованість Покупця за товар поставлений за специфікацією від 28.05.2021 № 1 складає 88 107,60 грн;

- 31 травня 2021 між сторонами до Договору поставки було укладено Специфікацію № 2 (а.с. 29), за якою сторони погодили поставку товару загальну суму 45 887,04 грн. Відповідно до специфікації від 31.05.2021 № 2 оплата поставленої партії Товару, що становить 45 887,04 грн здійснюється Покупцем з розстроченням платежу (тобто з оплатою повної вартості Товару після поставки) на умовах товарного кредиту визначених Договором в наступні терміни: до 15 жовтня 2021.

Для оплати замовленої партії товару Постачальник надав Покупцю рахунок № 376 від 31.05.2021 (а.с. 35).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інагротех" виконало свої зобов`язання з поставки замовленої партії товару загальною вартістю 45 887,04 грн, що підтверджується видатковою накладною від 01.06.2021 № 450 на суму 30 041,28 грн та накладною від 01.06.2021 № 451 на суму 15 845,76 грн (а.с. 36, 37).

Проте, Покупець не здійснив оплату поставленого Постачальником товару за специфікацією від 31.05.2021 № 2 у повному обсязі, яку Покупець повинен був здійснити не пізніше 15 жовтня 2021 року. Таким чином, заборгованість Покупця за товар поставлений за специфікацією від 31.05.2021 № 2 складає 45 887,04 грн;

- 01 червня 2021 між сторонами до Договору поставки було укладено Специфікацію № 3, за якою сторони погодили поставку товару загальну суму 45 616,54 грн (а.с. 30). Відповідно до специфікації від 01.06.2021 № 3 оплата поставленої партії Товару, що становить 45 616,54 грн здійснюється Покупцем з розстроченням платежу (тобто з оплатою повної вартості Товару після поставки) на умовах товарного кредиту визначених Договором в наступні терміни: до 15 жовтня 2021.

Для оплати замовленої партії товару Постачальник надав Покупцю рахунок від 01.06.2021 № 377 (а.с. 38).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інагротех" виконало свої зобов`язання з поставки замовленої партії товару загальною вартістю 45 616,54 грн, що підтверджується видатковою накладною від 07.06.2021 № 464 на суму 45 616,54 грн (а.с. 39).

Проте, Покупець не здійснив оплату поставленого Постачальником товару за специфікацією від 01.06.2021 № 3 у повному обсязі, яку Покупець повинен був здійснити не пізніше 15 жовтня 2021 року. Таким чином, заборгованість Покупця за товар поставлений за специфікацією від 01.06.2021 № 3 складає 45 616,54 грн;

- 04 червня 2021 між сторонами до Договору поставки було укладено Специфікацію № 4 (а.с. 31), за якою сторони погодили поставку товару загальну суму 196 007,04 грн. Відповідно до специфікації від 04.06.2021 № 4 оплата поставленої партії Товару, що становить 196 007,04 грн здійснюється Покупцем з розстроченням платежу (тобто з оплатою повної вартості Товару після поставки) на умовах товарного кредиту визначених Договором в наступні терміни: до 15 жовтня 2021.

Для оплати замовленої партії товару Постачальник надав Покупцю рахунок від 04.06.2021 № 389 (а.с. 40).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інагротех" виконало свої зобов`язання з поставки замовленої партії товару загальною вартістю 196 007,04 грн, що підтверджується видатковими накладними від 04.06.2021 № 462 на суму 174 009,60 грн та від 04.06.2021 № 463 на суму 21 997,44 грн (а.с. 41, 42).

Проте, Покупець не здійснив оплату поставленого Постачальником товару за специфікацією № 4 від 04.06.2021 у повному обсязі. Таким чином, заборгованість Покупця за товар поставлений за специфікацією № 4 від 04.06.2021 складає 196 007,04 грн.

Позивач зазначає, що Покупцем допущено прострочення оплати за товар поставлений Постачальником на умовах Договору у сумі 375 618,22 грн по термінам виникнення заборгованості:

- за специфікацією від 28.05.2021 № 1 на суму 88 107,60 грн з граничним терміном оплати 15.10.2021, строк прострочення: з 16 жовтня 2021 року по 18 грудня 2023 року;

- за специфікацією від 31.05.2021 № 2 на суму 45 887,04 грн, з граничним терміном оплати 15.10.2021, строк прострочення: з 16 жовтня 2021 року по 18 грудня 2023 року;

- за специфікацією від 01.06.2021 № 3 на суму 45 616,54 грн, з граничним терміном оплати 15.10.2021, строк прострочення: з 16 жовтня 2021 року по 18 грудня 2023 року;

- за специфікацією від 04.06.2021 № 4 на суму 196 007,04 грн, з граничним терміном оплати 04.06.2021, строк прострочення: з 05 червня 2021 року по 18 грудня 2023 року.

Позивачем було направлено відповідачу 1 вимогу від 23.11.2023 № 23/11/23, а також направлено вимогу від 23.11.2023 № 23/11/23-1 відповідачу 2, як майновому Поручителю Фермерського господарства "Колос", з вимогою протягом семи днів оплатити заборгованість за Договором поставки (а.с. 43-50).

Проте, вказана заборгованість не погашена Відповідачами перед Позивачем до цього часу, у зв`язку з чим Позивач змушений звернутись до суду.

Враховуючи встановлені обставини, суд зазначає наступне.

Укладений між позивачем та Фермерським господарством "Колос" Договір за своєю правовою природою є договором поставки. Відповідно, до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору, слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини поставки.

Згідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Так, у відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ст. 553 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Матеріали справи свідчать, що позивач свої зобов`язання за Договором поставки виконав, поставив Фермерському господарству "Колос" Товар на загальну суму 375 618,22 грн, термін оплати настав.

Станом на день звернення позивача до Фермерського господарства "Колос" з даним позовом до суду, відповідач 1 свої зобов`язання з повної оплати поставленого (прийнятого) Товару не виконав.

Крім того, враховуючи наведене вище та з урахуванням умов Договору поруки позивач набув право вимоги до поручителя - відповідача 2 щодо погашення заборгованості за отриманий відповідачем 1 Товар.

З урахуванням встановлених судом обставин, а також того, що відповідачами у справі позовні вимоги фактично не заперечено, факти, викладені в позовній заяві, не спростовано, строк виконання зобов`язання за договором є таким, що настав, господарський суд вважає позовні вимоги про солідарне стягнення суми основного боргу в розмірі 375 618,22 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо доводів відповідача 1, викладених у відзиві на позовну заяву, господарський суд зазначає наступне.

У відзиві на позовну заяву Фермерське господарство "Колос" фактично не заперечило факт постачання Товариством з обмеженою відповідальністю "Інагротех" товару вартістю 375 618,22 грн на умовах Договору.

Відповідно до умов п. 3.4. Договору у день здійснення платежу Покупець самостійно, без пред`явлення йому рахунку із збоку Постачальника, проводить його розрахунок вартості Товару (або чергового платежу) у вище встановленому порядку та перераховує Постачальнику проіндексовану суму платежу.

Суд звертає увагу відповідача 1 на умови п. 1.2. Специфікацій № 1-4 до Договору, в якому, зокрема передбачено, що у день здійснення платежу Покупець самостійно, без пред`явлення йому рахунку із збоку Постачальника, проводить його розрахунок вартості вартості Товару (або чергового платежу) у вище встановленому порядку та перераховує Постачальнику проіндексовану суму платежу.

Таким чином, враховуючи положення п. 3.4., 2.1. та 2.2. Договору, а також умови п. 1.2. Специфікацій № 1-4 до Договору, обов`язок у відповідача 1 оплатити отриманий товар за Договором виник не за фактом пред`явлення позивачем рахунків на оплату, а за фактом поставки товару на умовах вказаного Договору.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду про те, що обов`язок відповідача-покупця оплатити вартість поставленого йому позивачем товару виникає через закон (ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, ст. 655, 692, 712 Цивільного кодексу України) і не залежить від факту виставляння позивачем-постачальником рахунка-фактури, при цьому невиставляння рахунка-фактури не є відкладальною умовою у розумінні ст. 212 Цивільного кодексу і не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України, а відсутність рахунка-фактури не звільняє покупця від обов`язку оплатити поставлений йому товар (близька за змістом правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 918/537/18, від 29.08.2019 у справі № 905/2245/17, від 26.02.2020 у справі № 915/400/18, від 29.04.2020 у справі № 915/641/19).

Посилання відповідача 1 на нібито неправильний номер рахунку у Договорі та у доданих до позову рахунках не є підставою для звільнення Фермерське господарство "Колос" від обов`язку оплатити отриманий ним товару. Відповідач 1 також не додав жодного доказу стосовно того, що неправильна назва банку стала перешкодою для оплати товару, а також не надав жодного звернення до позивача щодо неможливості оплати вартості товару з цих причин.

Крім того, позивачем заявлено про стягнення з відповідачів 35 102,30 грн пені, 75 123,64 грн штрафу, 24 512,95 грн - 3% річних та 127 599,94 грн інфляційного збільшення.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у ст. 2 цього Кодексу.

Згідно умов п. 6.2., 6.4. Договору у разі порушення термінів оплати поставленого товару та процентів за користування товарним кредитом, визначених умовами даного Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної ставки НБУ, діючої на момент існування заборгованості.

При простроченні оплати за поставлений Товар та процентів за користування товарним кредитом, по термінах визначених умовами даного Договору, більш ніж на 10 (десять) днів, Покупець оплачує Постачальнику неустойку у вигляді штрафу у розмірі 20 (двадцяти) відсотків від суми заборгованості за указаним терміном.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував:

- за специфікацією від 28.05.2021 № 1 на суму боргу 88 107,60 грн: пеню у розмірі 8 233,84 грн (за період з 16.10.2021 до 16.04.2022); 5 749,93 грн - 3% річних (за період з 16.10.2021 по 18.12.2023); 29 930,72 грн інфляційного збільшення (за період з листопада 2021 по листопад 2023);

- за специфікацією від 31.05.2021 № 2 на суму боргу 45 887,04 грн: пеню у розмірі 4 288,24 грн (за період з 16.10.2021 до 16.04.2022); 2 994,60 грн - 3% річних (за період з 16.10.2021 по 18.12.2023); 15 588,13 грн інфляційного збільшення (за період з листопада 2021 по листопад 2023);

- за специфікацією від 01.06.2021 № 3 на суму боргу 45 616,54 грн: пеню у розмірі 4 262,96 грн (за період з 16.10.2021 до 16.04.2022); 2 976,95 грн - 3% річних (за період з 16.10.2021 по 18.12.2023); 15 496,23 грн інфляційного збільшення (за період з листопада 2021 по листопад 2023);

- за специфікацією від 04.06.2021 № 4 на суму боргу 196 007,04 грн: пеню у розмірі 18 317,26 грн (за період з 16.10.2021 до 16.04.2022); 12 791,47 грн - 3% річних (за період з 16.10.2021 по 18.12.2023); 66 584,86 грн інфляційного збільшення (за період з листопада 2021 по листопад 2023).

Також за розрахунком позивача загальний розмір штрафу становить 75 123,64 грн (375 618,22 грн * 20% = 75 123,64 грн).

Згідно ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає диспозитивність господарського судочинства, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Суд перевірив розрахунки позивача та встановив, що заявлені до стягнення пеня (з врахуванням прийнятої заяви позивача про збільшення/зменшення розміру позовних вимог), штраф, 3% річних та інфляційне збільшення не перевищують розмірів можливих нарахувань.

Відповідач 1 контр розрахунок суми пені (з врахуванням прийнятої заяви позивача про збільшення/зменшення розміру позовних вимог), штрафу, 3% річних та інфляційного збільшення не надав, доводи позивача в цій частині не спростував.

Щодо клопотання відповідача 1 про зменшення штрафних санкцій та 3% річних, слід відзначити, що у ст. 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідач 1 не надає доказів надмірного навантаження на господарство, перебування відповідача 1 у скрутному матеріальному становищі, не повідомляє причини прострочення виконання зобов`язання, тощо. Крім того, суд враховує той факт, що спірна заборгованість, яка є предметом розгляду даної справи, виникла у 2021 році, оплата мала бути проведена до 15.10.2021. Прострочення оплати триває донині. Відповідач 1 не надав будь-яких доказів на підтвердження неможливості виконання зобов`язання, перебування у тяжкому фінансовому становищі, тощо як до введення в Україні воєнного стану, так і після.

Таким чином матеріали справи не містять доказів або відомостей, на підставі яких суд може прийти до висновку про наявність обставин для зменшення розміру штрафних санкцій.

Господарський суд також зазначає, що положення ст. 233 Господарського кодексу України передбачають зменшення саме штрафних санкцій. Водночас, відповідальність передбачена положеннями ст. 625 Цивільного кодексу України у вигляді обов`язку боржника сплатити інфляційні та 3 % річних не є штрафною санкцією, а є мірою відповідальності, що носить компенсаторний характер і пов`язаний особливою природою грошей, що мають властивість знецінюватись. На відміну від штрафних санкцій метою яких є збагачення кредитора, інфляційні та відсотки річних будучи акцесорними до основного зобов`язання у свої природі є особливого роду збиткам, (сателітні), що не вимагають доведення та існують в силу змісту грошового зобов`язання, завданням яких є відновлення майнових прав кредитора.

Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.05.2018 у справі № 904/4593/17, від 13.06.2018 у справі № 912/2708/17, від 22.11.2018 у справі № 903/962/17, від 23.05.2018 у справі № 908/660/17, від 05.08.2020 у справі № 757/12160/17-ц, від 02.09.2020 у справі № 802/1349/17-а, від 22.04.2020 у справі № 922/795/19, від 19.12.2019 у справі № 911/2845/18.

Відтак, заходи відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України, не є неустойкою чи штрафними санкціями, тому не можуть бути зменшені судом на підставі ст. 233 Господарського кодексу України, ст. 551 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене, господарський суд не встановив підстав для задоволення клопотання відповідача 1 щодо зменшення розміру штрафних санкцій та 3 % річних у зв`язку з його необґрунтованістю та недоведеністю.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 року у справі "Серявін та інші проти України " суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.94 року серія A, № 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див.рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

З огляду на встановлені обставини, всі інші доводи та міркування сторін не мають вирішального впливу на результат вирішення спору, тому з урахуванням принципу процесуальної економії не потребують детальної відповіді суду.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Факт здійснення господарських операцій і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Основне зобов`язання у даному спорі випливає з господарського договору поставки, укладеного між юридичними особами, а договір поруки укладений для забезпечення виконання господарського зобов`язання покупця стосовно оплати поставленого товару. Тому, незважаючи на те, що поручителем по договору поруки є фізична особа, що не є суб`єктом підприємницької діяльності, даний спір підлягає розгляду в господарському суді, оскільки сторонами основного зобов`язання є юридичні особи.

Правильність даної правової позиції підтверджує Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 25.04.2018 у справі № 638/13998/14-ц.

Отже, незважаючи на те, що позивач подав позов до фізичної особи, що не є суб`єктом підприємницької діяльності, даний спір підлягає розгляду в господарському суді, оскільки основним зобов`язанням є господарське зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи, а фізична особа, яка не є підприємцем, є стороною правочину, укладеного для забезпечення виконання господарського зобов`язання.

Враховуючи наведене вище та з урахуванням умов Договору поруки, позивач набув право вимоги до поручителя - ОСОБА_1 щодо погашення заборгованості за прийнятий Фермерським господарством "Колос" товар.

Отже, на підставі повного, всебічного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів та встановивши усі обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інагротех" про солідарне стягнення з Фермерського господарства "Колос" та ОСОБА_1 заборгованості в сумі 637 957,05 грн, а саме: основної суми боргу - 375 618,22 грн, пені - 35 102,30 грн, штрафу - 75 123,64 грн, 3% річних - 24 512,95 грн, інфляційного збільшення - 127 599,94 грн, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Отже, для вирішення питання щодо повернення судового збору є необхідним подання позивачем відповідного клопотання.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Фермерського господарства "Колос" (26532, Кіровоградська обл., Голованівський р-н, с. Ємилівка, код ЄДРПОУ 13756082) та з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інагротех" (36035, м. Запоріжжя, просп. Маяковського, 3, код ЄДРПОУ 40635925) заборгованість в сумі 637 957,05 грн, а саме: основну суму боргу - 375 618,22 грн, пеню - 35 102,30 грн, штраф - 75 123,64 грн, 3% річних - 24 512,95 грн, інфляційне збільшення - 127 599,94 грн.

Стягнути з Фермерського господарства "Колос" (26532, Кіровоградська обл., Голованівський р-н, с. Ємилівка, код ЄДРПОУ 13756082) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інагротех" (36035, м. Запоріжжя, просп. Маяковського, 3, код ЄДРПОУ 40635925) 4 784,68 грн судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інагротех" (36035, м. Запоріжжя, просп. Маяковського, 3, код ЄДРПОУ 40635925) 4 784,68 грн судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Копії рішення надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю "Інагротех", Фермерському господарству "Колос" та його представнику, адвокату Єрьоменку В.П. до електронних кабінетів у системі "Електронний суд"; ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

Повне рішення складено 05.04.2024.

Суддя О.Л. Бестаченко