Рішення

від 19.03.2024 по справі 916/4361/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2024 р. Справа № 916/4361/23Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., за участю секретаря судових засідань Склезь Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,

за позовом: Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (65114, Одеська обл., м. Одеса, вул. Лінія 12, 6 ст. Люстдорфської дороги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43879780),

до: Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області (67842, Одеська область, Одеський район, село Дальник, вул. Дружби, буд. 126, код ЄДРПОУ 04380270),

про стягнення 990062,10 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Польщіна Т.Л., самопредставництво;

від відповідача адвокат Марченко О.В.

Обставини справи.

Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області, в якій просить суд стягнутиз відповідача суму шкоди, заподіяну навколишньому природному середовищу, у вигляді збитків, нанесених Державі Україна внаслідок засмічення та забруднення земельної ділянки у загальному розмірі 990062,10 грн.

Ухвалою суду від 10.10.2023 прийнято позовну заяву Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/4361/23. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 14.11.2023 о 15:30 год.

Ухвалою суду від 14.11.2023 продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі № 916/4361/23 на 30 днів. Призначено підготовче засідання у справі на 12.12.2023 об 11:50 год. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 12.12.2023 об 11:50 год.

Ухвалою суду від 12.12.2023 постановлено провести підготовче засідання у справі № 916/4361/23 впродовж розумного строку. Призначено підготовче засідання у справі на 23.01.2024 о 09:30 год. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 23.01.2024 о 09:30 год.

17 січня 2024 року до суду від відповідача у справі надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

Вказане клопотання суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 23.01.2024 суд, протокольною ухвалу відмовив відповідачу у задоволенні клопотання (вх. №2102/24 від 17.01.2024) про зупинення провадження у справі.

Щодо клопотання позивача про зупинення провадження у справі № 916/4361/23 до набрання законної сили рішення у справі № 509/213/22, суд зазначає, що обидві справи не пов`язані між собою ані предметом, ані підставами позову, тобто відсутня об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, звідси відсутня будь-яка об`єктивна обставина щодо задоволення даного клопотання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.01.2024 закрито підготовче провадження у справі № 916/4361/23, призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 22.02.2024 о 14:10 год. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 22.02.2024 о 14:10 год.

14 лютого 2024 року від Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області надійшли письмові пояснення.

Вказані пояснення суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

22 лютого 2024 року від Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) надійшли письмові пояснення.

Вказані пояснення суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

У судовому засіданні 22.02.2024 суд оголосив перерву у засіданні суду до 12:30 год. 19.03.2024. Також протокольною ухвалою від 22.02.2024 суд постановив здійснити розгляд справи № 916/2689/23 по суті впродовж розумного строку, відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Представник позивача у судовому засіданні 19.03.2023 надав усні пояснення, в яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні 19.03.2024 надав усні пояснення, в яких позовні вимоги не визнав та у задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі, з підстав викладених письмових поясненнях.

У судовому засіданні 19.03.2024 після повернення з нарадчої кімнати судом відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення і повідомлено представників сторін про орієнтований час складення повного рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Матеріали справи свідчать, що за результатами перевірки території Дальницької сільської ради Одеської області (за межами населеного пункту), Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) складено Акт обстеження б/н від 12.08.2021.

З метою встановлення наявності/відсутності забруднення ґрунтів на території несанкціонованого сміттєзвалища твердих побутових та будівельних відходів, перегнилого сухостою трави, площею 9600 кв.м., яке розташоване на території Дальницької сільської ради (за межами населеного пункту) на відстані 2,1 км. від приміщення сільської ради в бік с. Санжійка, з лівого боку автошляху Т1641, біля земельної ділянки з кадастровим номером 5123781300:01:002:0579 за географічними координатами 46.231226, 30,557484, Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) здійснено відбір проб ґрунтів на місці візуального забруднення земельної ділянки, що підтверджується актом відбору проб № 44 від 12.08.2021 року.

Відповідно до протоколу вимірювання показників, складу та властивостей ґрунтів № 47 від 19.08.2021 на ділянці виявлено перевищення нормованих значень ГДК фону відібраних проб по наступним показникам: Нітрати в 2,4 рази, Сульфати в 2,6 разів, Хлориди в 8,0 разів, Амоній в 1,3 разів, що є порушенням статей 35, 46 Закону України «Про охорону земель», статті 91 Земельного кодексу України.

Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) на підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 № 171 із змінами, внесеними наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 04.04.2007 № 149, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.05.1998 за № 285/2725 (надалі Методика) визначено розмір збитків, зумовлених забрудненням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства Дальницькою сільською радою Одеської області, який складає 96773,04 грн (т. 1, а/с 54-62).

З метою усунення виявлених під час проведення перевірки порушень природоохоронного законодавства державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська область) Костянтином Чебаном, Дальницькій сільській раді видано припис від 26.08.2021 № 376.

Надалі Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) 03.11.2021 звернулась до Дальницької сільської ради Овідіопольського (Одеської) області з претензією № 136 про відшкодування збитків внаслідок забруднення земельної ділянки у розмірі 96773,04 грн.

Як слідує з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 0505037895363, претензія та обґрунтований розрахунок шкоди отримані Дальницькою сільською радою Одеської області 16.11.2021, проте сума збитків в добровільному порядку відповідачем несплачена.

Також матеріали справи свідчать, що за результатами перевірки Дальницької сільської ради Одеської області, Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) складено Акт за результатами проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів від 25.08.2021 № 51 (надалі - Акт від 25.08.2021 № 51).

Цією перевіркою встановлено ряд порушень природоохоронного законодавства, що зафіксовано актом від 25.08.2020 № 51, зокрема, Дальницькою сільською радою Одеської області, допущено порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання перевезення зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення, що призвело до забруднення земель, та є порушенням ст. 91 Земельного кодексу України, ст. ст. 35, 46 Закону України «Про охорону земель».

За розрахунком позивача, загальний розмір шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства Дальницькоїю сільською радою Одеської області, становить 893289,60 грн (т. 1, а/с 66-67).

Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) 14.02.2022 звернулась до Дальницької сільської ради Овідіопольського (Одеської) області з претензією № 50 про відшкодування збитків у розмірі 893289,06 грн.

Як слідує з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 0600017740510, претензія та обґрунтований розрахунок шкоди отримані Дальницькою сільською радою Одеської області 04.03.2023, проте сума збитків в добровільному порядку відповідачем несплачена.

Дані обставини стали підставою для звернення Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) з позовною заявою до суду про стягнення суми шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, у вигляді збитків, нанесених державі Україна внаслідок засмічення та забруднення земельної ділянки у розмірі 990062,10 грн.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) підлягають задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про судоустрій та статус суддів, суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст. 12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ст. 324 Цивільного кодексу України земля, її надра, повітряний простір, водні та інші природні ресурси її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності народу України.

Державній охороні і регулюванню використання на території України, згідно статті 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», підлягають, крім іншого, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ).

Відповідно до Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07 квітня 2020 року № 230, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2020 за № 350/34633 (далі Положення), Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (далі Інспекція) є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується.

Пунктом 2 розділу ІІ Положення встановлено, що Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства у тому числі про охорону земель, надр, зокрема щодо здійснення заходів із запобігання забрудненню земель хімічними і радіоактивними речовинами, відходами, стічними водами.

Згідно з розділом ІІ Положення, Інспекція проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування) (п. 3); пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами (п. 10); вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах (п. 11).

Відповідно до ст. 201 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ч. 1 ст. 37 Закону України «Про відходи», Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затверджене наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 № 230, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.04. 2020 за № 350/3463, Положення про Державну екологічну інспекцію Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (нова редакція), затверджених наказом Державної екологічної інспекції України від 01.06.2021 № 255, листа Чорноморської окружної прокуратури від 23.03.2021 № 63-327 Вих-21, який надійшов супровідним листом Одеської обласної прокуратури від 30.07.2021 № 15/3/1-867 Вих-21, на підставі наказу Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) від 09.08.2021 №972, направлення від 10.08.2021 № 839пр., Інспекцію у термін з 10.08.2021 по 25.08.2021 проведено захід державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства у сфері поводження з відходами Дальницькою сільською радою Одеської області (код ЄДРПОУ 04380270, місцезнаходження юридичної особи: 67842, Одеська область, Овідіопольський р-н, село Дальник, вул. Дружби, буд. 126, в частині здійснення делегованих їй повноважень органу виконавчої влади.

За результатами перевірки Дальницької сільської ради Одеської області, Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) складено акт за результатами проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів від 25.08.2021 № 51 та встановлено ряд порушень природоохоронного законодавства, що зафіксовано актом від 25.08.2021 № 51, зокрема, Дальницькою сільською радою Одеської області, допущено порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання перевезення зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення, що призвело до забруднення земель площею 96000 кв.м.

Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) на підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 № 171 із змінами, внесеними наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 04.04.2007 № 149, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.05.1998 за № 285/2725 визначено розмір збитків, зумовлених забрудненням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства Дальницькою сільською радою Одеської області у розмірі 96773,04 грн та визначено розмір шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства Дальницькою сільською радою Одеської області у розмірі 893289,60 грн.

Стаття 35 Закону України «Про охорону земель» зобов`язує власників і землекористувачів, в тому числі орендарів, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності, зокрема, дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; забезпечувати захист земель від забруднення, уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Відповідно до ст. 45 Закону України «Про охорону земель» господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад установлені граничнодопустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.

У разі виявлення фактів забруднення ґрунтів небезпечними речовинами спеціально уповноважені органи виконавчої влади у галузі охорони земель вживають заходів до обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, притягнення винних до відповідальності згідно із законом і проведення в установленому порядку робіт з дезактивації, відновлення забруднених земель, консервації угідь і визначення режимів їх подальшого використання.

Відповідно до ст. 46 Закону України «Про охорону земель» забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, зокрема, на території міст та інших населених пунктів, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини.

У свою чергу, Законом України «Про відходи» від 05.03.1998 № 187/98-ВР визначено правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов`язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров`я людини на території України.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про відходи» відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення; небезпечні відходи - відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров`я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними; виробник відходів - фізична або юридична особа, діяльність якої призводить до утворення відходів; власник відходів - фізична або юридична особа, яка відповідно до закону володіє, користується і розпоряджається відходами.

Статтею 12 Закону України «Про відходи» встановлено, що відходи, щодо яких не встановлено власника або власник яких невідомий, вважаються безхазяйними.

З метою запобігання або зменшення обсягів утворення відходів виявлені безхазяйні відходи беруться на облік.

Порядок виявлення та обліку безхазяйних відходів визначається Кабінетом Міністрів України.

Власники або користувачі земельних ділянок, на яких виявлено безхазяйні відходи, зобов`язані у п`ятиденний строк повідомити про них місцеві органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.

Підставами для визначення відходів безхазяйними та їх обліку можуть бути: повідомлення власників або користувачів земельних ділянок, на яких виявлено безхазяйні відходи; звернення (повідомлення) громадян, підприємств, установ та організацій, засобів масової інформації; результати інспекційних перевірок центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, державної санітарно-епідеміологічної служби, органів місцевого самоврядування.

У разі отримання звернення (повідомлення) Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а також органи місцевого самоврядування зобов`язані визначити кількість, склад, властивості, вартість відходів, рівень їх небезпеки для навколишнього природного середовища і здоров`я людини та вжити заходів для визначення власника відходів.

У разі потреби для визначення власника безхазяйних відходів та їх оцінки можуть залучатися правоохоронні органи, відповідні спеціалісти і експерти.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до п. «а» ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку належить зокрема: 6) вирішення питань збирання, транспортування, утилізації та знешкодження побутових відходів; 15) затвердження схем санітарного очищення населених пунктів та впровадження систем роздільного збирання побутових відходів.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про відходи» органи місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами забезпечують, зокрема:

в) організацію збирання і видалення побутових відходів, у тому числі відходів дрібних виробників, створення полігонів для їх захоронення, а також організацію роздільного збирання корисних компонентів цих відходів;

з) здійснення контролю за раціональним використанням та безпечним поводженням з відходами на своїй території;

и) ліквідацію несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів.

Суд також приймає до уваги наданий позивачем Акт обстеження від 12.08.2021 та Акт відбору ґрунтів від 12.08.2021 № 44 (т.1, а/с 37-39, 40-41), якими позивач визначив місце несанкціонованого сміттєзвалища, площу засміченої земельної ділянки та об`єм наявних відходів.

Наявний в справі Акт відбору ґрунтів від 12.08.2021 № 44 містить підпис інспектора з питань цивільного захисту Дальницької сільської ради Рогачевського В.Л.

Суд звертає увагу, що в Акті відбору ґрунтів від 12.08.2021 № 44 відсутні будь-які зауваження/заперечення інспектора з питань цивільного захисту Дальницької сільської ради Рогачевського В.Л. стосовного того, що місце несанкціонованого сміттєзвалища не знаходиться на території, яка відноситься до земель комунальної власності Дальницької сільської ради.

Щодо посилань відповідача у поясненнях на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 05.02.2024 по справі № 509/213/22 (т.1, а/с 130-133), яким задоволено позовні вимоги голови Дальницької с/р Крутюка С.І. до Державної екологічної інспекції Півленно-Західного округу про визнання протиправною та скасування постанови № 002464 від 08.09.2021, а тому це рішення суду підтверджує протиправність вимог Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу до Дальницької сільської ради, то ці доводи відповідача суд відхиляє та не бере до уваги, оскільки станом на 19.03.2024 рішення від 05.02.2024 у справі № 509/213/22 не набрало законної сили, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень.

З аналізу наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що несанкціоноване сміттєзвалище знаходилось на території Дальницької сільської ради (за межами населеного пункту), а тому саме Дальницька сільська рада Одеської області не забезпечила захист земель від засмічення та забруднення, чим заподіяно матеріальну шкоду державі.

Відповідно до ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав є відшкодування збитків та інші способи відшкодування шкоди.

У відповідності до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки ); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Виходячи з положень ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Відповідно до ст. 324 ЦК України земля, її надра, повітряний простір, водні та інші природні ресурси її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності народу України.

Пунктом «е» частини 1 статті 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що економічними заходами забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачено відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» спори у галузі охорони навколишнього природного середовища вирішуються судом, місцевими радами чи органами, які утворюються ними, відповідно до їх компетенції і в порядку, встановленому законодавством України.

Відповідно до п. «є» ч. 2 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду.

Порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб`єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами встановлює Методика визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 27.10.1997 № 171, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.05.1998 за № 285/2725 в редакції наказу Мінприроди від 04.04.2007 № 149, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.04.2007 № 422/13689.

Зазначена Методика застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів (п. 1.3 Методики).

Відповідно до пп. 3.3. Методики, факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

Крім того, здійснення інструментально-лабораторного контролю при встановленні факту засмічення земель не вимагається.

На підставі пункту 5 Методики позивачем здійснено розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства за формулою 1.

На підставі пункту 4 Методики позивачем здійснено розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених забрудненням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства за формулою 6.

Згідно абзаців 2, 10, 11 ст. 35 Закону України «Про охорону земель» власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям.

Отже, при здійсненні кваліфікації такого правопорушення як засмічення земель, у даних спірних відносинах, позивачем встановлено факт розміщення відходів у несанкціонованих місцях на території Дальницької сільської ради Одеської області.

Відтак, вищенаведене свідчить, що відповідачем не забезпечено безпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людей.

При цьому, забруднення навколишнього природного середовища слід тлумачити в широкому значенні, як вже наслідок антропогенного впливу на природу.

Тобто, при зберіганні відходів безпосередньо на ґрунті, а не в санкціонованих та спеціально відведених місцях, відповідачем у даній справі не забезпечено безпеку землі, як компонента навколишнього природного середовища, та здійснено забруднення в цілому, оскільки відходи не є частиною природного ресурсу - землі, чи входять в природну відновлювальну ланку.

Відповідно до п. 5 Методики, розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.

В матеріалах справи наявні усі необхідні та встановлені пунктом 5 Методики докази задля проведення відповідного розрахунку.

При цьому, п. 5 Методики не містить законодавчо встановлених додаткових доказів для підтвердження забруднення навколишнього природного середовища, ані способів та методик його встановлення, матеріалів ґрунтових досліджень, актів відбору проб та протоколів вимірювань.

Приймаючи до уваги вищевикладене, Дальницька сільська рада Одеського району Одеської області, як суб`єкт господарювання, що здійснює господарську діяльність у тому числі із збирання та захоронення відходів у визначеному місці для відходів на території Дальницької сільської ради (за межами населеного пункту) на відстані 2,1 км. Від приміщення сільської ради в бік с. Санжійка, з лівого боку автошляху Т1641, біля земельної ділянки з кадастровим номером 5123781300:01:002:0579 за географічними координатами 46.231226, 30,557484, не забезпечив захист земель від забруднення та засмічення, чим заподіяно матеріальну шкоду державі. Причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та заданою шкодою виступає об`єктивним наслідком протиправної поведінки відповідача через недотримання природоохоронного законодавства; розмір спричиненої шкоди та вина відповідача підтверджуються Актом обстеження від 12.08.2021, Актом відбору ґрунтів від 12.08.2021 № 44, Протоколом № 47 від 19.08.2021, Актом № 51 від 25.08.2021, Приписом від 26.08.2021 № 376 та розрахунками розміру шкоди.

За таких обставин, наявні усі елементи складу цивільного правопорушення, що є підставою для настання цивільно-правової відповідальності Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області.

Судом перевірено правильність виконаних позивачем розрахунків, відповідно до яких, розмір збитків, зумовлених забрудненням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства та розмір шкоди зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, які нанесла Дальницька сільська рада Одеської області склав 990062,10 грн, що розраховані відповідно Методики.

З урахуванням вищенаведеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) про стягнення збитків у розмірі 990062,10 грн є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Куруючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області (67842, Одеська область, Одеський район, село Дальник, вул. Дружби, буд. 126; код ЄДРПОУ 04380270) суму шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, у вигляді збитків, нанесених Державі Україна внаслідок забруднення земельної ділянки у розмірі 96773,04 грн до Державного бюджету України на розрахунковий рахунок № UA748999980333149331000015604, фонду охорони навколишнього природного середовища Дальницької сільської ТГ, Одержувач - ГУК в Од.обл./с.Дальник/24062100, код ЄДРПОУ 04380270, казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету-24062100.

3. Стягнути з Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області (67842, Одеська область, Одеський район, село Дальник, вул. Дружби, буд. 126; код ЄДРПОУ 04380270) суму шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, у вигляді збитків, нанесених Державі Україна внаслідок засмічення земельної ділянки у розмірі 893289,06 грн до Державного бюджету України на розрахунковий рахунок № UA748999980333149331000015604, фонду охорони навколишнього природного середовища Дальницької сільської ТГ, Одержувач - ГУК в Од.обл./отг с. Дальник/24062100, код ЄДРПОУ 04380270, казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету-24062100.

4. Стягнути з Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області (67842, Одеська область, Одеський район, село Дальник, вул. Дружби, буд. 126; код ЄДРПОУ 04380270) на користь Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (65114, Одеська обл., м. Одеса, вул. Лінія 12, 6 ст. Люстдорфської дороги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43879780) суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 14850,93 грн.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повне рішення складено 04 квітня 2024 р.

Суддя Нікітенко С.В.