ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"05" квітня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/439/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І., розглянувши без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження матеріали (вх. № 461/24)
про стягнення 85 555,74 грн.
ВСТАНОВИВ:
06.02.2024 Державне публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Украгролізинг звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Укрзерно Трейд, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором фінансового лізингу в сумі 85 555,74 грн, у тому числі: 39 411,66 грн основної заборгованості, 1 017,31 грн пені, 92,96 грн інфляційних витрат, 833,81 грн 25% річних та 44 200,00 грн штрафу , а також суму судових витрат.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору щодо сплати лізингових платежів за договором фінансового лізингу №15-21-99 ств-фл/203 від 18.05.2021.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/439/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження. Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.
Згідно ч.5 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Пунктом 5.8 розділу І Положення про ЄСІТС передбачено, що офіційна електронна адреса - це сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.
Таким чином, у розумінні Положення офіційною електронною адресою є адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Подібна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 28.06.2022 у справі №761/21436/20.
У пункті 5.6. Положення про ЄСІТС визначено, що користувач ЄСІТС - особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі "Електронний кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень.
Особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (пункт 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС).
Згідно з п. 37 наведеного розділу підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя.
Таким чином, особи, які зареєстровані в ЄСІТС, мають змогу знайомитися з матеріалами справи в електронному вигляді, оскільки всі внесені до автоматизованої системи діловодства судів документи та повідомлення по справі надсилаються до Електронних кабінетів користувачів в автоматичному порядку.
Позивач був повідомлений про розгляд справи шляхом направлення ухвали суду про відкриття провадження у справі від 09.02.2024 до його електронного кабінету в системі Електронний суд, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа вих. № 916/439/24/9222/24 від 12.02.24. Також згідно довідки суду про доставку електронного документа за вих. № 916/439/24/9221/24 від 12.02.24 ухвала суду про відкриття провадження у справі від 09.02.2024 доставлена до електронного кабінету відповідача.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Таким чином, відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.
Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.
Відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що, суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
18.05.2021 року між Державним публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Украгролізинг (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Укрзерно Трейд (лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу № 15-21-99 ств-фл/203, відповідно до п.1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, лізингодавець зобов`язався набути у власність у постачальника предмет лізингу відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати його (предмет лізингу) за плату (лізингові платежі) у користування лізингоодержувачу на визначений у цьому договорі строк не менше одного року.
Відповідно до п. 1.2 договору, сторони погодились, що специфікацією та умовами предмета лізингу є найменування, кількість, тип, модель, марка, інші технічні характеристики, вартість предмета лізингу, що визначені у додатках до цього договору Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу.
Згідно п. 2.2 договору, строк лізингу відраховується з дати підписання акту приймання-передачі між сторонами, що укладається у 5 (п`яти) автентичних примірниках.
Лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов цього договору (п.3.4.3 договору).
Відповідно до п. 4.1 договору, протягом 7 календарних днів з моменту набрання чинності цим договором лізингоодержувач перераховує на рахунок лізингодавця: попередній лізинговий платіж в частині відшкодування вартості предмета лізингу в розмірі 15 % вартості, включаючи ПДВ. Датою сплати попереднього лізингового платежу є дата надходження коштів на рахунок лізингодавця.
Згідно п. 4.2 договору, з моменту підписання акту лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі, що включають:
- відшкодування вартості предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості предмета лізингу (п.4.2.1 договору);
- комісію за організацією лізингової операції в розмірі 2 відсотків (без ПДВ) від вартості предмету лізингу відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість, яка сплачується одночасно із сплатою першого, другого та третього лізингового платежу в частині відшкодування вартості предмета лізингу та комісії за супроводження договору згідно з графіком сплати лізингових платежів, що є додатком до цього договору (п.4.2.2 договору);
- комісію за супроводження договору в розмірі 14 відсотків річних (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем та черговими лізинговими платежами вартості предмета лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість (п.4.2.3);
Комісія за супроводження договору є складовою частиною лізингового платежу, не відноситься до послуг та не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.
Якщо з дня отримання повідомлення про готовність передати предмет лізингу, надісланого позивачем відповідно до п. 3.4.1 договору, лізингоодержувач відмовляється від його отримання, лізингоодержувач зобов`язаний сплачувати лізингові платежі, визначені у п. 4.2 договору, починаючи з 6-го календарного дня отримання від позивача повідомлення про готовність передати предмет лізингу та сплачуються щомісячно.
Відповідно до 4.3 договору, лізингові платежі у частині відшкодування вартості предмета лізингу та комісії за супроводження договору сплачуються лізингоодержувачем на користь лізингодавця щомісячно. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання акта. Перший лізинговий платіж сплачується через 1 місяць з дати підписання акта, всі наступні лізингові платежі - щомісячно.
Згідно п. 4.4 договору, розмір лізингових платежів, їх складових встановлюється графіком оплати лізингових платежів, що є додатком до цього договору.
Предмет лізингу передається лізингоодержувачу за актом, за умови перерахування платежу у розмірі та в порядку, визначеному пунктом 4.1 цього договору, та (за необхідності) у разі укладання забезпечувального (забезпечувальних) договору (договорів) відповідно до розділу 7 цього договору (п.5.1 договору).
Відповідно до п.5.2 договору, предмет лізингу протягом всього строку дії договору є власністю лізингодавця.
Згідно п. 8.1 договору, сторони домовились і встановили, що за будь-яке порушення умов договору (у тому числі строків розрахунків та сум платежів), що не передбачене п. 8.4 цього договору, відповідач зобов`язаний сплатити на користь позивача штраф у розмірі 0,1 % від невідшкодованої вартості предмета лізингу. У разі порушення умов договору вдруге лізингоодержувач зобов`язаний сплатити на користь лізингодавця штраф у розмірі 3% від невідшкодованої вартості предмета лізингу. У разі порушення умов договору втретє лізингоодержувач зобов`язаний сплатити на користь лізингодавця штраф у розмірі 5% від невідшкодованої вартості предмета лізингу. За кожне наступне порушення умов Договору лізингоодержувач зобов`язаний сплатити на користь лізингодавця штраф у розмірі 10 % від невідшкодованої вартості предмета лізингу.
Відповідно до п. 8.3 договору, сторони домовилися і встановили, що за кожен день прострочення сплати лізингових платежів (встановлюється графіком) нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені, та відсотки (проценти) у розмірі 25% (двадцять п`ять) річних. Сплата лізингоодержувачем на користь лізингодавця пені та процентів за договором, не звільняє лізингоодержувача від сплати штрафу, встановленого п.8.1 цього договору.
Згідно п. 9.1 договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до закінчення строку лізингу, зазначеного в додатку до цього договору Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу, та виконання сторонами всіх зобов`язань за цим договором, якщо інше не визначено цим договором.
У додатку № 1 до договору №15-21-99 ств-фл/2023 від 18.05.2021 Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу сторони узгодили, що постачальник - ТОВ Техноторг, предмет лізингу Трактор Беларус-892, строк лізингу 36 місяців, ціна 520 000 грн. Попередній лізинговий платіж у частині відшкодування вартості предмету лізингу, що в подальшому передається в лізинг, у розмірі 15% його вартості складає 78 000 грн (з ПДВ), предмет лізингу буде передано в термін не пізніше 18.05.2022. Предмет лізингу передається згідно з актом приймання-передачі.
У додатку № 2 до договору сторони узгодили графік лізингових платежів.
21.05.2021 між сторонами було підписано акт приймання-передачі сільськогосподарської техніки №14, відповідно до якого ДПАТ Національна акціонерна компанія Украгролізинг (лізингодавець) передало, а ТОВ Укрзерно Трейд прийняло у користування на умовах договору фінансового лізингу №15-21-99 ств-фл/2023 від 18.05.2021, предмет лізингу Трактор Беларус-892 зав. № 89206581, у кількості 1, вартістю 520 000 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що на виконання умов договору фінансового лізингу №15-21-99 ств-фл/2023 від 18.05.2021, відповідач відповідно до графіку сплати лізингових платежів повинен був сплатити лізингові платежі за період з 21.11.2023 по 21.01.2024 (№30-№32), при цьому, відповідач зазначені лізингові платежі не сплатив, у зв`язку з чим станом на 22.01.2024 заборгованість ТОВ Укрзерно Трейд в частині лізингових платежів складає 39 411,66 грн, що підтверджується довідкою про заборгованість від 26.01.2024 №16/61.
З огляду на невиконання з боку ТОВ Укрзерно Трейд своїх зобов`язань, позивач і звернувся до суду із даним позовом, про стягнення з відповідача 39 411,66 грн основної заборгованості, 1 017,31 грн пені, 92,96 грн інфляційних витрат, 833,81 грн 25% річних та 44 200 грн штрафу.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.
Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як встановлено матеріалами справи, 18.05.2021 року між ДПАТ Національна акціонерна компанія Украгролізинг (лізингодавець) та ТОВ Укрзерно Трейд (лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу № 15-21-99 ств-фл/203, відповідно до п.1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, лізингодавець зобов`язався набути у власність у постачальника предмет лізингу відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати його (предмет лізингу) за плату (лізингові платежі) у користування лізингоодержувачу на визначений у цьому договорі строк не менше одного року.
Відповідно до п. 1.2 договору, сторони погодились, що специфікацією та умовами предмета лізингу є найменування, кількість, тип, модель, марка, інші технічні характеристики, вартість предмета лізингу, що визначені у додатках до цього договору Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу.
У додатку № 1 до договору №15-21-99 ств-фл/2023 від 18.05.2021 Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу сторони узгодили, що постачальник - ТОВ Техноторг, предмет лізингу Трактор Беларус-892, строк лізингу 36 місяців, ціна 520 000 грн. Попередній лізинговий платіж у частині відшкодування вартості предмету лізингу, що в подальшому передається в лізинг, у розмірі 15% його вартості складає 78 000 грн (з ПДВ), предмет лізингу буде передано в термін не пізніше 18.05.2022. Предмет лізингу передається згідно з актом приймання-передачі.
Відповідно до ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Загальні правові та організаційні засади фінансового лізингу в Україні визначено Законом України Про фінансовий лізинг.
Згідно ст.1 Закону України Про фінансовий лізинг передбачено, що фінансовий лізинг - вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов`язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об`єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 5 цього Закону.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону України Про фінансовий лізинг, лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно сплачувати передбачені договором фінансового лізингу лізингові та інші платежі.
Лізингові платежі, належні до сплати за договором фінансового лізингу, здійснюються в порядку, встановленому договором фінансового лізингу (ч. 1 ст. 16 Закону України Про фінансовий лізинг).
Згідно п. 2.2 договору, строк лізингу відраховується з дати підписання акту приймання-передачі між сторонами.
Відповідно до 4.3 договору, лізингові платежі у частині відшкодування вартості предмета лізингу та комісії за супроводження договору сплачуються лізингоодержувачем на користь лізингодавця щомісячно. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання акта. Перший лізинговий платіж сплачується через 1 місяць з дати підписання акта, всі наступні лізингові платежі - щомісячно.
Як встановлено судом, 21.05.2021 між сторонами було підписано акт приймання-передачі сільськогосподарської техніки №14, відповідно до якого ДПАТ Національна акціонерна компанія Украгролізинг (лізингодавець) передав, а ТОВ Укрзерно Трейд прийняв у користування на умовах договору фінансового лізингу №15-21-99 ств-фл/2023 від 18.05.2021, предмет лізингу Трактор Беларус-892 зав. № 89206581, у кількості 1, вартістю 520 000 грн.
Згідно п. 4.4 договору, розмір лізингових платежів, їх складових встановлюється графіком оплати лізингових платежів, що є додатком до цього договору.
Отже, враховуючи, що акт приймання-передачі був підписаний між сторонами - 21.05.2021, відповідач відповідно до графіку сплати лізингових платежів (додаток № 2 до договору) повинен був сплатити лізингові платежі за період з 21.11.2023 по 21.01.2024 в загальному розмірі 39 411,66 грн, а саме: №30 в сумі 13 280,46 грн до 21.11.2023; №31 в сумі 13 137,22 грн до 21.12.2023; №32 в сумі 12 993,98 грн до 21.01.2024.
Положеннями ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
При цьому, відповідач зазначені лізингові платежі не сплатив.
Таким чином, станом на 22.01.2024 заборгованість відповідача в частині лізингових платежів становить 39 411,66 грн, що також підтверджується наданою позивачем до матеріалів позовної заяви довідкою НАК Украгролізинг від 26.01.2024 № 16/61.
Наявність вказаної заборгованості відповідач не спростував, докази, які б підтверджували факт сплати відповідачем лізингових платежів в матеріалах справи відсутні.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ДПАТ Національна акціонерна компанія Украгролізинг в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 39 411,66 грн.
Щодо вимог про стягнення з відповідача пені та штрафу, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами частини першої статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань).
Згідно п. 8.3. договору, за кожен день прострочення сплати лізингових платежів (встановлюється графіком) нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені.
Відповідно до ст.253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Згідно ч.5 ст.254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідній, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є першим за ним робочий день.
Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо стягнення з відповідача пені за несвоєчасну оплату лізингових платежів, здійснений за період з 22.11.2023 по 21.01.2024 в розмірі 1 017,31 грн, вважає його вірним, обґрунтованим та здійсненим відповідно до вимог чинного законодавства.
Згідно п. 8.1 договору, сторони домовились і встановили, що за будь-яке порушення умов договору (у тому числі строків розрахунків та сум платежів), що не передбачене п. 8.4 цього договору, відповідач зобов`язаний сплатити на користь позивача штраф у розмірі 0,1 % від невідшкодованої вартості предмета лізингу. У разі порушення умов договору вдруге лізингоодержувач зобов`язаний сплатити на користь лізингодавця штраф у розмірі 3% від невідшкодованої вартості предмета лізингу. У разі порушення умов договору втретє лізингоодержувач зобов`язаний сплатити на користь лізингодавця штраф у розмірі 5% від невідшкодованої вартості предмета лізингу. За кожне наступне порушення умов Договору лізингоодержувач зобов`язаний сплатити на користь лізингодавця штраф у розмірі 10 % від невідшкодованої вартості предмета лізингу.
Згідно наданого позивачем розрахунку штрафу, вбачається про нарахування відповідачу штрафу в сумі 44 200 грн в розмірі 10% від невідшкодованої вартості предмета лізингу 442 000 грн (520 000 грн (вартість техніки) 78 000 (попередній лізинговий платіж).
Так, позивач, обґрунтовуючи нарахування відповідачу штрафу в розмірі 10%, зазначає, що ТОВ Укрзерно Трейд неодноразово порушувались умови договору фінансового лізингу №15-21-99 ств-фл/203 від 18.05.2021, що підтверджується рішеннями Господарського суду Одеської області від 03.04.2023 по справі №916/382/23, від 17.10.2023 по справі №916/3524/23, від 12.01.2024 по справі №916/4772/23.
Судом встановлено, що у вищезазначених рішеннях суду встановлено факт неналежного виконання з боку ТОВ Укрзерно Трейд прийнятих на себе зобов`язань за договором фінансового лізингу № 15-21-99 ств-фл/203 від 18.05.2021, у тому числі, в частині оплати лізингових платежів №1-29.
Згідно довідки позивача від 26.01.2024 № 16/61, станом на 22.01.2024 заборгованість відповідача в частині лізингових платежів №30-31 становить 39 411,66 грн.
Перевіривши розрахунок позивача щодо стягнення з відповідача штрафу в сумі 44 200 грн, судом встановлено, що позивач невірно розрахував штраф, оскільки розмір (базу) нарахування штрафу необхідно розраховувати від невідшкодованої вартості предмета лізингу, яка станом на 22.01.2024 складає 39 411,66 грн.
Щодо решти вартості предмета лізингу, то станом на день визначення позивачем суми основного боргу в розмірі 39 411,66 грн, строк їх сплати ще не настав.
Таким чином, судом здійснено власний розрахунок, відповідно до якого сума штрафу, яка підлягає стягненню з відповідача становить 3 941,17 грн (39 411,66 грн (невідшкодована вартість предмета лізингу) х 10%), у зв`язку з чим вимоги позивача в зазначеній частині підлягають частковому задоволенню.
Щодо вимог про стягнення з відповідача 25% та інфляційних витрат, суд зазначає наступне.
Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 8.3 договору, сторони домовилися і встановили, що за кожен день прострочення сплати лізингових платежів (встановлюється графіком) нараховуються відсотки (проценти) у розмірі 25% (двадцять п`ять) річних.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Перевіривши розрахунки позивача щодо стягнення з відповідача 25 % річних в сумі 833,81 грн (за період з 22.11.2023 по 21.01.2024) та інфляційних витрат в сумі 92,96 грн (за грудень 2023), - вважає їх вірними, обґрунтованими та здійсненими відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд вважає за доцільне частково задовольнити позовні вимоги зі стягненням з відповідача на користь позивача 39 411,66 грн основної заборгованості, 1 017,31 грн пені, 92,96 грн інфляційних витрат, 833,81 грн 25% річних та 3 941,17 грн штрафу.
На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, судові витраті щодо сплати судового збору, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Укрзерно Трейд (66810, Одеська область, Ширяївський район, с. Миколаївська, вул. Назарова, 1В, код ЄДРПОУ 39461403) на користь Державного публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Украгролізинг (01601, м.Київ, вул.Мечникова, 16-А, код ЄДРПОУ 30401456) 39 411 (тридцять дев`ять тисяч чотириста одинадцять) грн 66 коп основної заборгованості, 1 073 (одну тисячу сімдесят три) грн. 31 коп пені, 92 (дев`яносто дві) грн 96 коп інфляційних витрат, 833 (вісімсот тридцять три) грн 81 коп 25% річних, 3 941 (три тисячі дев`ятсот сорок одну) грн. 17 коп штрафу та 1 603 (одну тисячу шістсот три) грн 02 коп витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Ю.І. Мостепаненко
Суддя Ю.І. Мостепаненко
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 05.04.2024 |
Оприлюднено | 08.04.2024 |
Номер документу | 118163787 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань лізингу |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Мостепаненко Ю.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні