Рішення

від 05.04.2024 по справі 922/295/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2024 р.м. ХарківСправа №922/295/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовомАкціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі Філії "ЦЕНТР БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНИХ РОБІТ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД" Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" до Фізичної особи-підприємця Ремізова Андрія Віталійовича про стягнення коштів

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі Філії "ЦЕНТР БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНИХ РОБІТ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД" АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ФОП Ремізова А.В., в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором оренди нерухомого майна від 27.11.2020№ БМЕС-01/48ВУМ, у т.ч.: основний борг - 40.880,48 грн, пеня - 13.244,94 грн, штраф - 1.226,41 грн, інфляційні збитки - 1.762,67 грн, 3% річних - 861,05 грн, а також судові витрати в розмірі 3.028,00 грн. Також просить нарахувати 3% річних, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України, на всю стягнуту за судовим рішенням суму боргу до моменту виконання рішення органом (особою), що здійснюватиме примусове виконання рішення.

Фактичними підставами позову є невиконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором оренди нерухомого майна від 27.11.2020 №БМЕС-01/48ВУМ в частині своєчасної та повної сплати орендної плати.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.02.2024 з урахуванням малозначності справи №922/295/24 в розумінні частини п`ятої статті 12 ГПК України відкрито спрощене позовне провадження, призначено розгляд справи без повідомлення сторін та встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.

Частиною п`ятою статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Ухвала про відкриття провадження у даній справі була надіслана за місцезнаходженням відповідача та була отримана останнім 09.02.2024, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.04.2024 у справі №922/295/24 відмовлено ФПО Ремізову А.В. в поновленні процесуального строку на подання відзиву.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розгляну за наявними матеріалами справи.

Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд встановив наступне.

Між АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі Філії "ЦЕНТР БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНИХ РОБІТ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД" АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (орендодавець) та ФОП Ремізовим А.В. (орендар) був укладений Договір оренди нерухомого майна від 27.11.2020 №БМЕС-01/48ВУМ (далі - Договір). Згідно з його умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно загальною площею 32,00 кв. м., а саме: частину асфальтового покриття вантажного двору станції Харків-Балашовський, що розташовано в м. Харкові та знаходиться за адресою: вул. Плеханівська, 114, загальною площею 2.300,00 кв. м (далі - Майно), в тому числі коефіцієнт загальних площ 1,39% згідно зі схемою розміщення орендованого майна, відповідно до Акта приймання-передачі майна, що складає невід`ємну частину цього Договору. Майно передається орендарю для його використання за цільовим призначенням - розміщення торгівельного об`єкту з продажу продовольчих товарів, крім товарів підакцизної групи.

Пунктом 2.5. Договору передбачено, що Майно вважається повернутим орендодавцю з дати підписання уповноваженими представниками сторін акта приймання-передачі майна від орендаря до орендодавця та скріплення печатками (у разі наявності).

Розмір орендної плати визначається за результатами електронних торгів (аукціону) і становить за перший базовий місяць листопад 2020 користування за 1 кв. м Майна 33,44 грн, крім того ПДВ - 6,69 грн, а всього разом з ПДВ - 40,13 грн. Загальний розмір орендної плати за перший базовий місяць листопад 2020 користування Майном становить 1.070,00 грн, крім того ПДВ - 214,00 грн, а всього разом з ПДВ - 1.284,00 грн. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (пункти 3.1., 3.2. Договору).

Згідно з пунктом 3.3. Договору орендна плата нараховується починаючи з дати передачі Майна за актом приймання-передачі Майна від орендодавця до орендаря та сплачується орендарем щомісяця, шляхом перерахування у безготівковій формі на поточний банківський рахунок орендодавця до 20 числа поточного місяця, за попередній місяць, за який здійснюється розрахунок.

Відповідно до пункту 3.6. Договору нарахування орендної плати здійснюється за весь час фактичного користування Майном.

У разі припинення (розірвання) цього Договору орендар сплачує орендну плату до дати фактичного повернення Майна за актом приймання-передачі майна від орендаря до орендодавця включно. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє орендаря від обов`язку виконання перед орендодавцем всіх грошових зобов`язань за Договором, враховуючи і відповідальність за порушення умов Договору (пункт 3.9. Договору).

Підпунктом 6.2.3. пункту 6.2. Договору встановлений обов`язок орендаря щодо своєчасної та повної сплати орендної плати та інших платежів.

Цей Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів відбитками печаток сторін (за наявності) і діє до 22.11.2023 (пункт 11.1. Договору).

На підставі Акту приймання-передачі майна від 27.11.2020 позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування Майно.

В матеріалах справи наявна претензія позивача, яка адресована відповідачу від 29.03.2023 №6, в якій останній повідомив про те, що станом на 01.04.2023 заборгованість за Договором становить 24.015,25 грн та просив негайно сплатити таку заборгованість. Втім, відповідач відповіді на претензію позивача не надав.

Також в матеріалах справи наявні рахунки на оплату орендної плати за Договором за період з лютого 2022 до грудня 2023, а саме: від 30.06.2022 №№874-286, 874-650, 874-689, 874-728, 874-765, від 31.07.2022 №874-862, від 31.08.2022 №874-959, від 30.09.2022 №874-1248, від 31.10.2022 №874-1313, від 30.11.2022 №874-1609, від 31.12.2022 №874-1813, від 31.01.2023 №874-31, від 28.02.2023 №874-241, від 31.03.2023 №874-434, від 30.04.2023 №874-631, від 31.05.2023 №874-863, від 30.06.2023 №874-1051, від 31.07.2023 №874-1441, від 31.08.2023 №874-1515, від 30.09.2023 №874-1867, від 31.10.2023 №874-2094, від 30.11.2023 №874-2300, від 12.12.2023 №874-2484 на загальну суму 40.880,48 грн.

Позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконував обов`язок зі сплати орендної плати в строк, порядку та розмірі встановленими Договором, внаслідок чого виникла заборгованість з оплати орендної плати за Договором у розмірі 40.880,48 грн за період з лютого 2022 по грудень 2023.

Такі обставини на думку позивача свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту шляхом вжиття наведених у позові способів захисту права.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статей 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов`язковим для виконання кожної із сторін.

Відповідно до п.13.4 укладеного між сторонами договору сторони погодили, що на їх відносини не поширюється норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та Методики розрахунку орендної плати плати за державне Майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 №786.

Згідно з частиною першою статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічні визначення містить норма статті 759 ЦК України, яка зокрема зазначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 765 ЦК України передбачено, що наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно негайно або у строк, встановлений договором найму.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на підставі Акту приймання-передачі майна від 27.11.2020 позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування обумовленого Договором Майно.

Частиною першою статті 762 ЦК України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Відповідно до пункту 3.6. Договору нарахування орендної плати здійснюється за весь час фактичного користування Майном.

У разі припинення (розірвання) цього Договору орендар сплачує орендну плату до дати фактичного повернення Майна за актом приймання-передачі майна від орендаря до орендодавця включно. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє орендаря від обов`язку виконання перед орендодавцем всіх грошових зобов`язань за Договором, враховуючи і відповідальність за порушення умов Договору (пункт 3.9. Договору).

Разом із тим, матеріали справи не містять доказів того, що після закінчення строку оренди (22.11.2023), відповідач повернув позивачу орендоване за Договором Майно за актом приймання-передачі. При цьому, позивачем у позовній заяві не зазначено про існування таких доказів.

В матеріалах справи наявні рахунки на оплату орендної плати за Договором за період з лютого 2022 до грудня 2023, а саме: від 30.06.2022 №№874-286, 874-650, 874-689, 874-728, 874-765, від 31.07.2022 №874-862, від 31.08.2022 №874-959, від 30.09.2022 №874-1248, від 31.10.2022 №874-1313, від 30.11.2022 №874-1609, від 31.12.2022 №874-1813, від 31.01.2023 №874-31, від 28.02.2023 №874-241, від 31.03.2023 №874-434, від 30.04.2023 №874-631, від 31.05.2023 №874-863, від 30.06.2023 №874-1051, від 31.07.2023 №874-1441, від 31.08.2023 №874-1515, від 30.09.2023 №874-1867, від 31.10.2023 №874-2094, від 30.11.2023 №874-2300, від 12.12.2023 №874-2484 на загальну суму 40.880,48 грн.

Згідно з пунктом 3.3. Договору орендна плата нараховується починаючи з дати передачі Майна за актом приймання-передачі Майна від орендодавця до орендаря та сплачується орендарем щомісяця, шляхом перерахування у безготівковій формі на поточний банківський рахунок орендодавця до 20 числа поточного місяця, за попередній місяць, за який здійснюється розрахунок. Невиставлення рахунку Орендодавцем не звільняє Орендаря від сплати орендної плати за договором.

Відповідно до частини третьої статті 285 ГК України орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, одностороння відмова від договору оренди в силу частини першої статті 291 ГК України не допускається.

Матеріали справи не містять доказів в підтвердження оплати відповідачем виставлених позивачем рахунків за Договором, а також заборгованості з орендної плати в розмірі 40.880,48 грн, що є предметом позову, при цьому учасниками справи не зазначено про існування таких доказів.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідачем доказів, які б спростовували факт наявності заборгованості зі сплати орендної плати за Договором у розмірі 40.880,48 грн не надано.

Відповідно до частини першої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи приписи статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України, якими передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини, доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов Договору та діючого законодавства, та оскільки в матеріалах справи відсутні докази погашення заборгованості - суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в розмірі 40.880,48 грн.

Згідно з частиною першою статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Крім суми заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 13.244,94 грн, штраф у розмірі 1.226,41 грн, інфляційні збитки в сумі 1.762,67грн, 3% річних у сумі 861,05 грн.

За приписами частини першої статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Договором передбачено нарахування пені та штрафу за порушення строків сплати орендної плати. Так, згідно з пунктами 8.2., 8.4. Договору у разі порушення строків виконання зобов`язань за цим Договором, орендар сплачує пеню від суми простроченого зобов`язання в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення грошового зобов`язання. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість орендаря по її сплаті становить загалом більше ніж три місяці, орендар також зобов`язується сплатити штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.

Також, відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведені вище норми права та встановлені судом обставини, а саме факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, факт наявності в Договорі умов про відповідальність за це порушення, свідчить про правомірність нарахування позивачем відповідачеві пені, штрафу, відсотків річних та інфляційних втрат.

Перевіркою доданого до позовної заяви розрахунку пені судом встановлено, що позивачем допущена помилка, а саме: не враховані положення частини шостої статті 232 ГК України (нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано).

Суд зазначає, що умови пункту 8.2. Договору не містить ні іншого строку, відмінного від встановленого частиною шостою статті 232 ГК України, який є меншим або більшим шести місяців, ні вказівки на подію, що має неминуче настати, ні зазначенням "до дати фактичного виконання", тощо.

З огляду на вимоги статей 79, 86, частини п`ятої статті 236, статті 237 ГПК України, господарський суд у вирішенні спору має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості.

Враховуючи вищенаведене, здійснивши перерахунок пені, суд зазначає, що арифметично правильний розмір пені за несплату орендної плати за період з лютого 2022 по грудень 2023 ставить 7.434,39 грн. В іншій частині пеня в розмірі 5.810,55 грн нахована безпідставно та помилково.

Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку штрафу в розмірі 1.226,41 грн, 3% річних у сумі 861,05 грн та інфляційних збитків у сумі 1.762,67 грн, судом встановлено, що такі розрахунки виконані згідно з нормами чинного законодавства та у відповідності до умов Договору. Доказів протилежного відповідачем не надано.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача шляхом стягнення з відповідача: основного боргу - 40.880,48 грн, пені - 7.434,39 грн, штрафу - 1.226,41 грн, інфляційних збитків - 1.762,67 грн, 3% річних - 861,05 грн. В частині стягнення пені в сумі 5.810,55 грн суд відмовляє, у зв`язку з безпідставністю позовних вимог у цій частині.

Також позивач заявив вимогу про необхідність зазначення в рішенні суду вказівки щодо нарахування 3% річних, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України, на всю стягнуту за судовим рішенням суму боргу до моменту виконання рішення органом (особою), що здійснюватиме примусове виконання рішення.

Відповідно до частини десятої статті 238 ГПК України передбачено, що суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Правовий аналіз наведених вище норм чинного законодавства свідчить про те, що остання передбачає право, а не обов`язок суду зазначити про нарахування відсотків або пені у рішенні про стягнення боргу, і таке право надано суду для нарахування відсотків, або для нарахування пені, тобто за вибором позивача один з видів відповідальності.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що зазначення про нарахування відсотків є правом суду, а не обов`язком, враховуючи відсутність доказів ухилення відповідача від виконання рішення, суд не вбачає підстав для застосування частини десятої статті 238 ГПК України.

Водночас, у разі невиконання рішення у даній справі, позивач не позбавлений права звернутися до суду з окремим позовом про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат за період, який не був предметом розгляду цього спору.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 2.724,55 грн покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, в іншій частині (303,45 грн) залишаються за позивачем.

Керуючись статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ремізова Андрія Віталійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі Філії "ЦЕНТР БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНИХ РОБІТ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД" Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (03035, м. Київ, вул. Льва Толстого, буд. 61, код ЄДРПОУ ВП 41149437)

- основний борг - 40.880,48 грн;

- пеню - 7.434,39 грн;

- штраф - 1.226,41 грн;

- інфляційні збитки - 1.762,67 грн;

- 3% річних - 861,05 грн;

- витрати зі сплати судового збору - 2.724,55 грн.

3. Видати наказ після набрання рішення законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "05" квітня 2024 р.

СуддяН.С. Добреля