Ухвала

від 05.04.2024 по справі 922/5467/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

05 квітня 2024 року м. ХарківСправа № 922/5467/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

без виклику представників сторін

розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат (вх.№8738 від 02.04.2024) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОБУДКОМПЛЕКС", м.Харків (адреса: 61145, м.Харків, вул.Сухумська,24, офіс 8) до 1. Головного управління Держпраці у Харківській області, м.Харків (адреса: 61003, м.Харків, вул.Університетська,37/39), 2. Північно-східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці, м.Полтава (адреса: м.Полтава, вул.Пушкіна, буд.119), 3. Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, м.Харків (адреса: м.Харків, вул.Бакуліна, буд.18) про стягнення 48000,00 грн

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Харківської області знаходиться справа №922/5467/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОБУДКОМПЛЕКС" до Головного управління Держпраці у Харківській області, Північно-східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці та Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області про стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОБУДКОМПЛЕКС" заподіяні збитки у розмірі 48000,00 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.03.2024 року позов задоволено повністю. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОБУДКОМПЛЕКС" 48000,00 грн майнової шкоди, завданої внаслідок неправомірного накладення штрафу відповідно до постанови Головного управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ХК28400/1185/НД/НП/СПТД/ФС від 13.05.2021, а також 2684,00 грн судового збору.

02.04.2024 року представник позивача надав до суду заяву (вх.№8737) про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат. У заяві представник позивача просить суд у випадку встановлення судом пропуску ТОВ «БК «ЄВРОБУДКОМПЛЕКС» строку для подання заяви про розподіл судових витрат поновити пропущений строк на подання заяви про розподіл судових витрат на правничу допомогу у зв`язку із поважністю причин пропуску, а саме неотримання рішення суду стороною позивача (ні засобами поштового зв`язку, ні до електронного кабінету). А також стягнути Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЄВРОБУДКОМПЛЕКС», код в ЄДРПОУ: 42878058, судові витрати у розмірі 60000,00 грн.

Дослідивши матеріали справи та подану заяву про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Сприяння своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, подання всіх наявних доказів в порядку та строки, встановлені законом, віднесено ст. 42 ГПК України до обов`язку учасників справи.

В той же час, згідно з ч.2 ст.14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, і відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України, несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням тих чи інших процесуальних дій.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.3 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч.2 ст.126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з ч.3 ст.126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Пунктом 2 ч.4 ст.129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на відповідача.

В свою чергу, відповідно до ч. 8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Ухвалою суду від 15.01.2024 розгляд справи №922/5467/23 вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Верховний Суд у постанові від 06.10.2020 по справі 922/376/20 зазначив наступне "відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Враховуючи викладені вимоги ГПК України, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів - не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні.

Водночас в даному випадку до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога ч.8 ст.129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.".

У позовній заяві та у відповіді на відзив позивачем, керуючись ч.8 ст.129 ГПК України було зазначено, що докази розміру судових витрат, які Позивач сплатив або має сплатити у зв`язку з розглядом справи в господарському суді першої інстанції (зокрема, звіт до договору про надання правової (правничої) допомоги та рахунок-фактуру), Позивач наразі подати не має можливості, оскільки розгляд справи ще триває та правнича допомога продовжує надаватися, тому вони будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Відповідно до ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно з ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до ст. 115 ГПК України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Системний аналіз положень ГПК України дає підстави дійти висновку, що під процесуальними строками розуміють проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.

Положеннями чч.1,4 ст.116 ГПК України передбачено, що перебіг процесуальних строків починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Згідно з ч.5 ст.240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Рішення суду ухвалено без виклику сторін 15.03.2024 року.

Відповідно до ч.5 ст.242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Копія рішення була надіслана позивачу ТОВ "ЄВРОБУДКОМПЛЕКС" в його Електронний кабінет та доставлена 15.03.2024 року о 16:45, про що свідчить довідка, яка міститься в матеріалах справи.

Отже, враховуючи вищевикладене, заявник мав подати докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до 20.03.2024 року включно.

Однак, заявник звернувся до суду з вказаною заявою та із відповідними доказами через систему "Електронний суд" лише 02.04.2024 року. Тобто, з пропуском процесуального строку, що передбачений ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Частиною 1 статті 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Верховний Суд у постанові від 18.04.2023 по справі №922/1116/22 зазначив, що відновлення пропущеного процесуального строку пов`язується із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Для поновлення строку необхідним є наведення конкретних обставин, надання відповідних доказів на підтвердження їх існування, а також доведення їх впливу на своєчасність реалізації особою своїх прав.

З наведеного вище слідує, що ст.119 ГПК України не передбачено конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку. У кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, а також подані докази, що їх підтверджують та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

У даному разі, в обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку на звернення до суду з заявою, заявник вказує, що стороною позивача не отримувалось рішення суду (ні засобами поштового зв`язку, ні до електронного кабінету).

Однак суд зазначає, що вказане твердження заявника не відповідає дійсності, оскільки відповідно до довідки про доставку електронного листа документ в електронному вигляді "Рішення (без виклику)" від 15.03.2024 по справі №922/5467/23 було надіслано одержувачу ТОВ "ЄВРОБУДКОМПЛЕКС" в його Електронний кабінет та доставлено 15.03.2024 року о 16:45, про що свідчить довідка, яка міститься в матеріалах справи.

Згідно з п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

З урахуванням викладеного, твердження представника позивача, про те, що стороною позивача неотримувалось рішення суду (ні засобами поштового зв`язку, ні до електронного кабінету) спростовується довідкою про доставку електронного листа в Електронний кабінет ТОВ "ЄВРОБУДКОМПЛЕКС".

Між тим, суд зазначає, що посилання заявника на неотримання рішення суду (ні засобами поштового зв`язку, ні до електронного кабінету), не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку, що передбачений ч.8 ст.129 ГПК України, оскільки спростовується матеріалами справи та жодним чином не нівелює обов`язку сторони дотримуватись вимог подання заяви разом з доказами у передбачений процесуальним законодавством строк.

При цьому, суд враховує, що представник позивача у справі є адвокатом, у зв`язку зі чим, в силу наявності відповідної освіти та кваліфікації, не міг не бути обізнаними із правами та обов`язками сторони, встановленою тривалістю розгляду справи, порядком і строками вчинення відповідних процесуальних дій, розглядом справи господарським судом відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, які спрямовані на забезпечення своєчасності розгляду справ та правової визначеності, унеможливлення зловживання процесуальними правами та підвищення ефективності судочинства в цілому, з огляду на що встановлено точний порядок та строки вчинення процесуальних дій, чіткі стадії судового процесу і розумні обмеження.

Також, судом враховано висновок Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" про те, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

За змістом ст.7 ГПК України господарський суд зобов`язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому суд повинен: не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою; однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов`язків.

Відповідно до п.6 ч.2 ст.42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Частиною 1, 2 статті 118 ГПК України передбачено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 ГПК України унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи, що представником позивача подано заяву та докази щодо розміру понесених витрат у зв`язку із розглядом даної справи після закінчення передбаченого ч.8 ст.129 ГПК України строку для вчинення такої процесуальної дії та не доведено поважність причин пропуску відповідного процесуального строку, суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви про поновлення процесуального строку для подання заяви про розподіл судових витрат та залишення заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат (вх.№8738 від 02.04.2024) без розгляду.

Керуючись статтями 118, 119, 129, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви представника позивача про поновлення процесуального строку для подання заяви про розподіл судових витрат - відмовити.

2. Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат (вх.№8738 від 02.04.2024) - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку статей 254 - 257 ГПК України.

Ухвалу підписано 05.04.2024

СуддяК.В. Аріт

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.