Ухвала

від 05.04.2024 по справі 922/4694/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

05 квітня 2024 року м. ХарківСправа № 922/4694/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

розглянувши заяву (вхідний № 8826 від 03 квітня 2024 року) Селянського (фермерського) господарства "АНАСТАСІЯ" про відвід судді Добрелі Н.С. та секретаря судового засідання по справі

за позовом Селянського (фермерського) господарства "АНАСТАСІЯ", с. Павлівка, Кегичівського району до Фермерського господарства "ДОЛИНА СОНЦЯ", сел. Садове, Красноградського району 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , м. Харків про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Харківської області знаходиться справа №922/4694/23 за позовом Селянського (фермерського) господарства "АНАСТАСІЯ", с. Павлівка, Кегичівського району до Фермерського господарства "ДОЛИНА СОНЦЯ", сел. Садове, Красноградського району, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , м. Харків про стягнення суми матеріального збиту в розмірі 404.569,90 грн, а також судових витрат.

03 квітня 2024 року позивач надав заяву про відвід судді та секретаря судового засідання, посилаючись на те, що довіра до даного складу суду не може існувати, оскільки станом на 02 квітня 2024 року ані позивачу, ані його представнику не було відомо про розгляд заяви про відвід судді Добрелі Н.С., яка була подана до суду ще 20 березня 2024 року. Так, адвокату Селянського (фермерського) господарства "АНАСТАСІЯ" було повідомлено, що заява про відвід була вирішена 02 квітня 2024 року, а отже дані дії призвели до фактичного не інформування належним чином та розгляду відводу, оскільки розгляд відмову здійснено з порушенням належного інформування представників. Дані дії цього складу суду підривають авторитет суду. Також, судове засідання було розпочато о 14:45 год замість 14:00 год. Позивач зазначає, що у судді склалося реальне упереджене ставлення до сторони, а саме адвоката Віти Каніщевої, так як можливо упередженість виникла при наданні попереднього відводу, що вплинула на приниження адвоката при відеоз`єднанні 02 квітня 2024 року, а можливо є інші підставі які відомі складу суду. На думку позивача, за зазначених вище обставин можливе виникнення сумніву щодо справедливого розгляду даної справи незалежним і безстороннім судом та постановлення справедливого та виваженого судового рішення у справі. Постановлене в даній справі судове рішення під головуванням судді Добрелі Н.С та секретаря за будь-якою юридичною природою може викликати сумніви та недовіру до судової влади. Наведені обставини є підставою для відводу судді та секретаря судового засідання.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 квітня 2024 року суддя Добреля Н.С. прийшла до висновку про необґрунтованість відводу заявленого позивачем та передала матеріали справи №922/4694/23 на автоматизований розподіл, для визначення судді, який вирішуватиме питання про відвід, у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно Витягу від 03 квітня 2024 року з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду заяви позивача про відвід судді Добрелі Н.С. та секретаря судового засідання призначено суддю Хотенця П.В.

Суд, розглянувши заяву позивача про відвід судді Добрелі Н.С. та секретаря судового засідання у справі №922/4694/23, суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення у зв`язку з наступним.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України справи у судах першої інстанції розглядаються суддею одноособово, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Стаття 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії").

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення у справах "Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення у справі "Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення у справах "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96).

У рішенні в справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).

Стосовно об`єктивного критерію Суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Білуха проти України", пункт 52).

Згідно статті 35 Господарського процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до статті 37 Господарського процесуального кодексу України секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач не можуть брати участі у розгляді справи та підлягають відводу (самовідводу) з підстав, зазначених у статті 35 цього Кодексу. Експерт, спеціаліст, перекладач не може брати участі у розгляді справи, якщо він перебував або перебуває в службовій або іншій залежності від учасників справи. Участь секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача у судовому засіданні під час попереднього розгляду даної справи відповідно як секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача не є підставою для їх відводу.

Згідно частини 1 статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

За приписами статті 129 Конституції України, судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства, зокрема, є законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (заява N 33949/02) від 09 листопада 2006 року зазначено: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Отже, Європейський суд наголошує, що "безсторонність" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися відповідно до принципу презумпції добросовісності судді, яка відома нам із римської сентенції bona fides simper praesumitur, nisi malam fidem adesse probetur. Тобто суддя вважається безстороннім, якщо відсутні докази, які б свідчили про протилежне.

Як вбачається з поданої Селянського (фермерського) господарства "АНАСТАСІЯ" заяви про відвід, заявником не наведено та не обґрунтовано наявності підстав, визначених частинами першою, другою та третьою статті 35, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України.

Викладені в заяві про відвід обставини за своєю суттю є припущенням та не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

Крім того, суд зазначає, що заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також незгода з пропозицією судді, наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи чи на процесуальні рішення прийнятті суддею, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ не можуть бути підставами для відводу судді.

Окрім того, в порушення приписів статті 74 Господарського процесуального кодексу України (кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) заявником не надано доказів упередженості судді Добрелі Н.С. та зазначених у статті 35 Господарського процесуального кодексу України підстав для відводу секретаря судового засідання.

Відсутність таких доказів унеможливлює висновок про те, що такі побоювання є об`єктивно обґрунтованими, а не власними суб`єктивними припущеннями заявника.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви (вхідний № 8826 від 03 квітня 2024 року) Селянського (фермерського) господарства "АНАСТАСІЯ" про відвід судді Добрелі Н.С. та секретаря судового засідання

На підставі викладеного та керуючись статями 35-36, 37, 38, 39, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви (вхідний № 8826 від 03 квітня 2024 року) Селянського (фермерського) господарства "АНАСТАСІЯ" про відвід судді Добрелі Н.С. та секретаря судового засідання.

Матеріали заяви № 922/4694/23 повернути раніше визначеному складу суду для подальшого розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на дану ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвалу складено та підписано 05.04.2024.

Суддя П.В. Хотенець