Ухвала

від 01.04.2024 по справі 925/120/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

01 квітня 2024 року м.Черкаси справа № 925/120/24

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого: судді Г.М.Скиби, за участю секретаря судового засідання А.М.Буднік, у відкритому підготовчому засіданні в приміщенні суду розглянув справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Жужоми 3", м.Черкаси, вул.Сержанта Жужоми,3

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут", м.Черкаси, вул.Благовісна,166

про зобов`язання відкликати звернення щодо припинення постачання електричної енергії

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: Тараненко М.О. адвокат за ордером;

від відповідача: Моцайко В.С. адвокат за довіреністю.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) "Жужоми 3" звернулось в Господарський суд Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Черкасиенергозбут" з вимогами про зобов`язання відкликати в оператора системи розподілу звернення (реєстр) щодо припинення (обмеження) повного (часткового) постачання електричної енергії 07.02.2024, а також про відшкодування судових витрат у сумі 22422,40 грн (зокрема: 2422,40 грн сплаченого судового збору та 20000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу).

18.03.2024 в підготовчому засіданні оголошена перерва до 01.04.2024 для можливості позасудового врегулювання спору сторонами.

01.04.2024 в суд надійшло письмове клопотання позивача про відмову від позову та закриття провадження у справі вх.суду №5541/24 від 01.04.2024;

01.04.2024 в суд надійшло письмове клопотання позивача про стягнення 15000 грн судових витрат (гонорар адвоката) з відповідача вх.суду №5540/24 від 01.04.2024.

В підготовчому засіданні 01.04.2024:

Представник позивач вказує, що відповідач 07.02.2024 вчинив дії по відкликанню реєстру про припинення енергопостачання позивача після звернення позивача з позовом в суд. Вказує про необхідність закриття провадження у зв`язку з відмовою від позову, відсутністю спору та вирішення питання про стягнення судових витрат (судовий збір та витрати на правову допомогу).

Представник відповідача вимоги заперечив та вказав, що технічний реєстр на відключення ОСББ відкликано в межах технологічного процесу і відкриття провадження у даній справі ніяким чином не впливає на вчинені відповідачем дії. Позивачем також вчинялися часткові оплати спожитої електроенергії. Представник відповідача заперечив проти покладення судових витрат на них з мотивів безпідставності позову, неналежного способу захисту права, відсутності порушеного права у позивача.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності та пояснення учасників, суд дійшов до таких висновків:

Позивач є об`єднанням громадян-співвласників квартир в будинку по вул. Жужоми, 3 в м.Черкаси для належного утримання та експлуатації житлового фонду без мети отримання прибутку, з внесенням реєстраційних даних в ЄДРПОУ, з присвоєнням реєстраційного коду та визначенням видів діяльності (а.с.3, Статут ОСББ а.с.54-62).

Відповідач є самостійною юридичною особою, ліцензованою організацією та суб`єктом господарювання на ринку постачання електричної енергії як різновиду товару, з метою отримання прибутку, з внесенням реєстраційних даних в ЄДРПОУ, з присвоєнням реєстраційного коду та визначенням видів господарської діяльності (а.с. 80-83).

Між сторонами 20.12.2022 укладено договір про постачання за плату електричної енергії постачальником універсальних послуг №71011007282 як різновид договору приєднання на постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (а.с.11-53 з додатками до договору).

Постачальник універсальної послуги (відповідач) за вих.№19Ц-з78-2024 від 12.01.2024 направив в ОСББ (позивачеві) остаточний розрахунок спожитої ОСББ електроенергії за грудень 2023 року, попередження про припинення постачання електроенергії за грудень 2023 року, акт приймання-передавання товарної продукції за грудень 2023 року (а.с.63-64).

Попередження про припинення постачання електроенергії мотивоване з посиланням на п.7.5 "Правил роздрібного ринку електричної енергії", затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 та наявною заборгованістю по спожитій електроенергії за період з червня по грудень 2023 року в сумі 39052,80 грн. припинення електропостачання буде застосовано з 08:00 год. 07.02.2024 року.

Не погодившись з вимогою, позивач 29.012024 звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом та просить зобов`язати ТОВ "Черкасиенергозбут" (відповідача) відкликати в оператора системи розподілу звернення (реєстр) від 07.02.2024 щодо припинення (обмеження) постачання електричної енергії ОСББ "Жужоми 3" (прохальна частина позову, а.с.5 зворот).

Відповідач ("Черкасиенергозбут") вимоги заперечив та у відзиві вказав, що остаточні рахунки розрахунку за спожиту енергію він формує на підставі даних, отриманих від оператора системи розподілу електроенергії (ПАТ "Черкасиобленерго" (а.с.73-77) і у випадку незгоди з проведеними нарахуваннями обсягів спожитої енергії та сум заборгованості споживач має звертися до оператора системи розподілу енергії. Цей алгоритм дій підтверджений і рішенням у справі №904/6689/21 від 08.02.2023 (постанова Верховного Суду).

25.02.2024 відповідач направив запит оператору системи розподілу енергії щодо правильності зняття показників приладів обліку та обсягів спожитої енергії за листопад грудень 2023 по споживачу ОСББ "Жужоми 3"

31.01.2024 відповідачем отримана відповідь від ПАТ "ЧОЕ" про фактичне надання послуг з розподілу електроенергії за листопад та грудень 2023. Обсяг розподіленої енергії за листопад становить 5422 кВт/год, за грудень 1022 кВт/год. Загальний обсяг заборгованості ОСББ "Жужоми 3" становить 39052,80 грн, що не спростовано позивачем у належний спосіб і відповідач мав всі підстави розпочати процедуру припинення чи обмеження постачання електричної енергії на об`єкт ОСББ "Жужоми 3" в м.Черкаси.

Відповідач заявляє про відсутність порушеного права у позивача та застосування ним неналежного способу захисту права, як такий, що не передбачений чинним цивільним законодавством.

Оскільки позивач самостійно врегулював з оператором системи розподілу електроенергії обсяги спожитої електроенергії (2461 кВт/год), то 07.02.2024 відповідач відкликав попередження оператору системи розподілу електроенергії про припинення постачання електроенергії позивачеві (лист від 07.02.2024 вих.19Ц-805-2024, а.с.88).

Відповідач просить повністю відмовити позивачеві у задоволенні його позову з мотивів необґрунтованості та безпідставності.

01.04.2024 позивачем подано суду заяву від 30.03.2024 про відмову від позову у зв`язку з задоволенням позовних вимог позивача вх.суду №5541/24 від 01.04.2024. Одночасно просить закрити провадження у справі та стягнути з відповідача понесені судові витрати 15000 грн гонорару адвоката та судові витрати (вх.суду №5540/24 від 01.04.2024).

Представник позивач наполягає на задоволенні судом заяви про стягнення судових витрат.

Представник відповідача заперечує проти задоволення заяви про покладення на відповідача судових витрат, оскільки позивач самостійно відмовився від позову, протиправності дій відповідача не встановлено, негативних наслідків для позивача не настало, порушення прав позивача не було. Суд не може захищати право позивача, яке не було порушено.

Суд дійшов висновку, що попередження ОСББ "Жужоми 3" про відключення електроенергії відповідачем відкликано за результатами проведеного технічного регламенту з оператором системи розподілу електроенергії (ПАТ "Черкасиобленерго"), а не внаслідок звернення позивача з позовом до відповідача.

Суд враховує, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить засадам цивільного законодавства приписи ст.15 ЦК України.

Суд вважає за можливе прийняти заяву позивача про відмову від позову та закрити провадження у справі, оскільки це виключно внутрішнє волевиявлення позивача на реалізацію своїх процесуальних прав у засіданні суду.

Щодо вирішення питання розподілу судових витрат:

Вимоги позивача про покладення судових витрат на відповідача суд оцінює критично, оскільки позивач подав суду заяву про відмову від позову як своє волевиявлення. Позивач обізнаний з процесуальними наслідками відмови від позову. суд розцінює цю заяву саме як відмову від позову, а не закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір»" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:

…5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

В задоволенні вимоги щодо покладення витрат судового збору на відповідача належить відмовити. Понесені витрати по сплаті судового збору мають бути покладені на позивача.

Щодо витрат позивача на правову допомогу:

Представник позивача вказує на необхідність покладення витрат на правову допомогу в сумі 15000 грн на відповідача як гонорар адвоката на підставі договору між позивачем (ОСББ) і адвокатом (представником), який має бути сплачений за результатами судового розгляду на користь адвоката.

Законодавець у ст.126 ГПК України передбачив витрати сторони на професійну правничу допомогу та джерела їх компенсації:

1. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

2. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

3. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

6. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Законодавець у ст.130 ГПК України вирішив питання розподілу витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі, або залишення позову без розгляду:

1. У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

{Частина перша статті 130 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1875-IX від 16.11.2021 }

2. У разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку, суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним під час подання відповідної апеляційної чи касаційної скарги, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого під час подання відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

{Частина друга статті 130 із змінами, внесеними згідно із Законом №1875-IX від 16.11.2021}

3. У разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

4. Якщо сторони під час укладення мирової угоди не передбачили порядку розподілу судових витрат, кожна сторона у справі несе половину судових витрат.

5. У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

6. У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.

Тобто суд не вбачає правових підстав покладення на відповідача понесених позивачем витрат.

Суд не заперечує наявність договірних відносин між позивачем та представником (адвокатом) та визначення в договорі гонорару адвоката, оскільки згідно зі ст.30 ЗУ "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У постанові Верховного Суду від 28.12.2020 у справі №640/18402/19 зазначено, що розмір гонорару адвоката встановлений сторонами в договорі про правову (професійну правничу) допомогу у фіксованому розмірі, а тому не залежить від обсягу послуг та часу, витраченого представником відповідача, а отже є визначеним.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20).

За умови підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, не надання іншою стороною доказів невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності, у тому числі спростування правильності відповідних розрахунків, витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено (Постанова об`єднаної палати КГС ВС від 22.01.2021 №925/1137/19).

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч.4 ст.126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору визначеному нормами ст.627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (Постанова об`єднаної палати КГС ВС від 20.11.2020 у справі №910/13071/19).

Відповідно до п.4 ст.231 ГПК України суд має вирішити питання розподілу судових витрат.

Натомість суд застосовує приписи п.3 ст.130 ГПК України, коли у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, оскільки дій відповідача не визнавались протиправними, а провадження судом закрито внаслідок прийняття відмови позивача від позову підпункт 4 пункту 1 ст.231 ГПК України.

Керуючись статтями 126, 130, 234, пп.4 п.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1.Прийняти відмову позивача від позову.

2.Закрити провадження у справі у зв`язку з прийняттям судом відмовити позивача від позову.

3. Відмовити позивачеві у покладенні на відповідача витрат на правову допомогу 15000 грн гонорару адвоката.

4. Понесені судові витрати у виді судового збору покласти на позивача та не стягувати.

Ухвала суду набирає законної сили 01.04.2024. Ухвала суду може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 254-257 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Направити цю ухвалу сторонам.

Суддя Г.М.Скиба