Рішення

від 26.03.2024 по справі 927/111/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

26 березня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/111/24

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Тарасевич А.М.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО",

код ЄДРПОУ 36348550, вул. Промислова, буд. 20, місто Обухів(пн), Київська обл., 08702

Відповідач 1: Фермерське господарство БІЛІ РОСИ,

ЄДРПОУ 34334174, вул. Сіверська, буд. 105, смт. Понорниця, Новгород-Сіверський р-н, Чернігівська обл., 16220

Відповідач 2: ОСОБА_1 ,

РНОКПП НОМЕР_1 ,

АДРЕСА_1

Предмет спору: про стягнення 2 081 878,46 грн,

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: Бохан С.О., адвокат (поза межами приміщення суду),

від відповідача-1: Бурнос О.В., адвокат (поза межами приміщення суду),

від відповідача-2: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" звернулось до суду з позовом до Фермерського господарства Білі Роси та ОСОБА_1 , у якому позивач просить суд стягнути в солідарному порядку з відповідачів 2 081 878,46 грн, з яких: 1 508 437,38 грн основного боргу, 116 596,73 грн пені, 135 156,87 грн 36 % річних та 321 687,48 грн штрафу.

Процесуальні дії у справі.

Згідно з ч.3 ст. 11 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» суддя при здійсненні судочинства має доступ до інформації Реєстру в обсязі, необхідному для ідентифікації учасників судового процесу.

Відповідно до відповіді №424861 від 29.01.2024 з Єдиного державного демографічного реєстру, отриманої на запит суду, відповідач-2 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

У зв`язку з недодержанням позивачем вимог, викладених у ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою суду від 31.01.2024 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення їх недоліків.

Ухвалою суду від 06.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.03.2024 о 11:00, постановлено підготовче засідання та всі наступні судові засідання провести в режимі відеоконференції; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті: відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та позивачу відзиву на позов з доданими до нього документами; позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзивів для подання до суду та іншим учасникам справи відповіді на відзив з доданими документами; відповідачам п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду та позивачу заперечень на відповідь на відзив з доданими документами.

Згідно з довідкою від 06.02.2024 за підписом керівника апарату Господарського суду Чернігівської області у зв`язку з відсутністю знаків поштової оплати відправка поштової кореспонденції тимчасово була припинена.

Ухвала суду від 06.02.2024 була доставлена позивачу, його представнику та відповідачу-1 до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 07.02.2024 о 22:16, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Отже, останнім днем строку для подання відповідачем-1 відзиву є 22.02.2024.

Ухвала суду від 06.02.2024 про відкриття провадження у справі, направлена рекомендованою поштовою кореспонденцією на адресу реєстрації відповідача-2 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ): АДРЕСА_2 , зазначену у Єдиному державному демографічному реєстрі, повернулась неврученою на адресу суду з відміткою відділення поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою». Датою проставлення у поштовій довідці такої відмітки є 26.02.2024.

Пунктом 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено, зокрема, у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Суд відзначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 27.06.2023 у справі № 910/4473/21 (910/19757/21).

Виходячи з приписів ч.1 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

04.03.2024 судом здійснено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації та місцезнаходження відповідача-1 Фермерського господарства БІЛІ РОСИ (код ЄДРПОУ 34334174), відповідно до якого ОСОБА_1 (відповідач-2) є керівником ФГ БІЛІ РОСИ, яке фактично отримало ухвалу суду від 06.02.2024, що свідчить про фактичне отримання ухвали і повідомлення саме особисто ОСОБА_1 про дату, час, місце судового засідання.

Водночас суд зазначає, що за змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Таким чином, у розумінні п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України відповідач-2 ОСОБА_1 вважається повідомленим про відкриття провадження у справі та встановлення йому строку для подання відзиву на позов, а днем вручення ухвали від 06.02.2024 є 26.02.2024.

Отже, останнім днем для подання відзиву на позов ОСОБА_1 є 12.03.2024.

Відповідачі були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справах та дату, час і місце проведення судового засідання, про що висновано судом вище, але у підготовче засідання 05.03.2024 не з`явились, будь-яких заяв та клопотань до суду від них не надходило.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання 05.03.2024 проводилось за відсутності відповідачів (їх представників).

У підготовчому засіданні 05.03.2024 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження, призначення справи до судового розгляду по суті на 26.03.2024 о 12:00 та проведення зазначеного судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 07.03.2024 повідомлено учасників справи про те, що судове засідання з розгляду справи по суті відбудеться 26.03.2024 о 12:00 в режимі відеоконференції.

Ухвала суду від 07.03.2024 була доставлена позивачу, його представнику та відповідачу-1 до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 08.03.2024 о 02:09, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Ухвалою суду від 25.03.2024 задоволено заяву представника відповідача-1 адвоката Бурноса А.В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, постановлено підготовче засідання, призначене на 26.03.2024 о 12:00 провести в режимі відеоконференції.

Як вже виснувалось судом вище, належне повідомлення відповідача-1 автоматично свідчить про належне повідомлення і безпосередньо відповідача-2.

Отже, відповідач-2 був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання з розгляду справи по суті, але у судове засідання 26.03.2024 не з`явився, будь-яких заяв та клопотань від нього до суду не надходило.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України судове засідання з розгляду справи по суті 26.03.2024 проводилось за відсутності відповідача-2 (його представника).

25.03.2024 від позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з додатками, яка прийнята судом до розгляду.

25.03.2024 від відповідача-1 через систему «Електронний суд» надійшла заява про затвердження мирової угоди з текстом мирової угоди від 25.03.2024.

Судом встановлено, що подана відповідачем-1 заява про затвердження мирової угоди підписана лише представником відповідача-1, в той час коли мирова угода від 25.03.2024 взагалі не підписана уповноваженими представниками сторін.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні зазначив про намір мирного врегулювання спору шляхом укладення мирової угоди, у зв?язку з чим направив позивачу проєкт мирової угоди для підписання.

Представник позивача наголосив, що стосовно питання укладення мирової угоди відповідач-1 до позивача не звертався. Щодо укладення мирової угоди позивач категорично заперечує та зазначає, що надання відповідачем-1 до суду проєкту мирової угоди є наразі затягуванням судового процесу

Виходячи з приписів ч. 1, 2 ст. 192 ГПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

Таким чином, всі перемовини стосовно укладення мирової угоди проводяться виключно між сторонами, тому надавати суду не підписаний текст мирової угоди не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України. З огляду на заперечення позивача щодо мирової угоди, намір відповідача-2 укласти мирову не є належною підставою для відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 26.03.2024 на підставі ч. 6 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачами зобов`язань за договором поставки №167/23-ЧН на умовах відстрочення кінцевого розрахунку від 21.07.2023 та договором поруки №П/167/23-ЧН від 21.07.2023.

Позивачем подано заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з додатками.

Відзивів на позов та письмових заперечень щодо витрат на правничу допомогу у встановлений строк від відповідачів до суду не надходило.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Оскільки відповідачі не подали відзиви у встановлений судом строк, справа вирішується за наявними у ній матеріалами.

Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

21.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" (постачальник) та Фермерським господарством Білі Роси (покупець) укладено Договір поставки №167/23-ЧН на умовах відстрочення кінцевого розрахунку (далі Договір поставки №167/23-ЧН).

Відповідно до п. 1.1., 1.2. Договору №167/23-ЧН на умовах, визначених Договором, постачальник зобов`язується передати у власність покупця продукцію виробничо технічною призначення (товар), а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його вартість, сплативши за нього визначену договором грошову суму.

Найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки покупцю та базис поставки (згідно правил Інкотермс 2010), порядок та термін оплати товару, та нарахованих відсотків, інші умови, визначені в додатках до Договору, які є невід`ємною його частиною та у видаткових накладних. У випадку розходження між умовами Договору та умовами певного додатку до Договору пріоритет мають умови такого додатку до Договору.

Згідно з п. 2.1., 2.2. Договору №167/23-ЧН загальна сума Договору становить загальну вартість товару, визначену із врахуванням вимог п.п. 2.2.-2.3. Договору, що передається за цим Договором. Вартість товару вказується у Додатках до Договору та у видаткових накладних, складених на підставі цього Договору. Ціна товару встановлюється у гривнях і відображається в Додатках до Договору. Вартість тари, упакування та маркування товару включена до ціни товару.

Зважаючи на те, що товар виробляється за кордоном та імпортується на територію України, сторони домовились, що вказані у підписаних сторонами Додатках в гривнях ціни на товар та загальна сума договору не є фіксованими і можуть бути відкориговані постачальником в залежності від зміни комерційного курсу гривні до іноземної валюти. Ціна товару заокруглюється до 0,01 грн. Зважаючи на те, то сторони погодились із тим, що ціна товару за цим Договором є договірною (може визначатися за згодою сторін), то процедуру коригування ціни товару постачальником у порядку, передбаченому п.п. 2.2.1-2.2.3. сторони домовились вважати погодженою на увесь час чинності цього Договору та не вважати таке коригування односторонньою зміною умов Договору, що потребує окремого погодження сторін.

Комерційним курсом гривні до іноземної валюти слід вважати міжбанківський валютний курс продажу іноземної валюти до гривні, який щоденно розміщується за адресою на зазначеній інтернет-сторінці. Вид та комерційний курс іноземної валюти вказується в Додатках до Договору.

Пунктом 2.2.2. Договору №167/23-ЧН сторони погодили, що на дату поставки постачальник має право здійснити коригування ціни товару (неоплаченої частини) без додаткового узгодження з покупцем за визначеною у цьому пункті формулою.

У відповідності до п. 2.2.3. Договору №167/23-ЧН на дату платежу за поставлений товар та/або на дату звернення до суду (у разі звернення із позовом до суду при повній або частковій несплаті) постачальник має право здійснити коригування ціни товару (відстроченого платежу) без додатковою узгодження з покупцем. У цьому випадку ціна Товару підлягає розрахунку за формулою, визначеною у цьому пункті.

Після оплати різниці ціни товару покупцем, постачальник складає протокол зміни ціни товару про нарахування різниці ціни товару на податкову накладну датою надходження оплати і надсилає його на адресу покупця, що вказана в тексті цього Договору. Покупець зобов`язується підписати вказаний протокол та повернути його протягом 1 робочого дня з дати отримання. У разі, якщо підписаний протокол не повертається постачальнику, він вважається схваленим та підписаним покупцем.

Згідно з п. 2.4.1. Договору №167/23-ЧН покупець проводить розрахунки з постачальником на умовах внесення оплати вартості (ціни) товару, визначеної із врахуванням вимог п.п. 2.2.-2.3., у вигляді авансової частини та відстроченого платежу, в строки, які вказані в Додатках до Договору, шляхом перерахування коштів в національній валюті на поточний рахунок постачальника, вказаний в даному Договорі або в рахунку на оплату вартості Товару. Оплата вважається проведеною після зарахування коштів на рахунок постачальника, вказаного в тексті цього Договору.

У разі не сплати та/або несвоєчасної сплати покупцем чергового платежу в повному обсязі в терміни, які встановлені Додатками до Договору та/або п. 2.6. Договору (при його застосуванні покупцем), постачальник має право: вимагати сплати Покупцем всієї суми основного боргу за увесь поставлений Товар за даним Договором; з моменту не сплати та/або несвоєчасної сплати чергового платежу в повному обсязі, вказаному в Додатках до Договору та/або п. 2.6. Договору (при його застосуванні покупцем), притягнути покупця до відповідальності, відповідно до п. 7.2. Договору. При цьому пеню, штраф, відсотки річних та індекс інфляції постачальник має право нараховувати з моменту прострочення сплати черговою платежу на всю суму заборгованості за увесь поставлений товар за даним Договором.

Виходячи з приписів п. 3.1.1., 3.2.1. Договору №167/23-ЧН постачальник зобов`язаний передати товар покупцеві в місці, вказаному в Додатку, а покупець зобов`язаний провести оплату за товар з дотриманням порядку та термінів, передбачених п. 2 Договору та додатку до Договору; при перерахуванні коштів обов`язково вказувати в платіжному дорученні реквізити, зазначені у п. 3.2.2. Договору.

Відповідно до п. 5.1. Договору №167/23-ЧН господарські зобов`язання сторін цього Договору, які виникли на його основі, існують протягом одного року із дня його підписання уповноваженими представниками сторін, крім обов`язків покупця по виконанню грошових зобов`язань за Договором та відповідальності, які припиняються лише їх належним виконанням, а в частині проведення розрахунків за товар, по штрафним санкціям до повного їх виконання.

Пунктом 7.2. Договору №167/23-ЧН передбачено, що постачальник має право притягти покупця до відповідальності за: несвоєчасне виконання будь-яких грошових зобов`язань за Договором. За порушення даних умов Договору покупець: а) сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від суми боргу, за кожен день прострочення виконання грошовою зобов`язання; b) у випадку прострочення оплати більше ніж на 5 банківських днів, сплачує на користь штраф в розмірі 20 % від несплаченої суми, яка склалася на наступний день після прострочення виконання грошовою зобов`язання; сплачує на користь постачальника 36 відсотків річних від простроченої суми та індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання (ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).

Керуючись ст. 259 Цивільного кодексу України сторони дійшли згоди про збільшення строку позовної давності по всім зобов`язанням (сплаті заборгованості, пені, штрафу, відсотків та індексу інфляції), що виникли на підставі цього Договору до 3 років. Сторони домовилися, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов`язань припиняється через три роки від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 332 Господарського кодексу України) (п. 7.3. Договору №167/23-ЧН).

У пункті 9.11. Договору №167/23-ЧН визначено, що підписуючи цей Договір Сторони погодили можливість використання електронного підпису в документообігу в межах виконання цього Договору, в тому числі при складанні первинних документів. Сторонами погоджено використання такого електронного підпису в порядку і на умовах передбачених чинним законодавством України,

Матеріали справи містять додатки до Договору, підписані сторонами та скріплені їх печатками, якими визначено графіки оплати товару покупцем, а саме: додаток №28312 від 21.07.2023 відстрочення платежу у сумі 1 398 641,62 грн зі строком оплати (включно) 12.09.2023, комерційний курс гривні до долара США 3,9343; додаток №28312 від 21.07.2023 відстрочення платежу у сумі 1 608 437,38 грн зі строком оплати (включно) 30.10.2023.

21.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" (кредитор), ОСОБА_1 (поручитель) та Фермерським господарством Білі Роси (боржник) був укладений Договір поруки №П/167/23-ЧН (а.с.26-27).

Відповідно до п. 1.1., 1.2., 2.1. Договору поруки №П/167/23-ЧН від 21.07.2023 в порядку та на умовах, визначених цим договором, поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником всіх грошових зобов`язань за договором, передбаченим п. 2 цього Договору, а саме Договору поставки №167/23-ЧН від 21.07.2023.

У випадку порушення Боржником обов`язку за основним договором, Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

Строк дії Основного договору становить один рік із дня його підписання уповноваженими представниками сторін, крім зобов`язань покупця по виконанню грошових зобов`язань та відповідальності, які припиняються лише їх належним виконанням, а в частині проведення розрахунків за товар, по штрафним санкціям - до повного їх виконання.

За умовами п. 3.1.-3.4. Договору поруки №П/167/23-ЧН від 21.07.2023 передбачений цим Договором обов`язок поручителя перед кредитором поширюється на суму усіх, без винятку, грошових зобов`язань боржника за основним договором.

Підписанням цього Договору поручитель, без додаткового повідомлення поручителя та без укладення окремої угоди, надає безумовну згоду на те, що у випадку збільшення обсягу обов`язку боржника перед кредитором за основним договором, відповідно збільшується обсяг обов`язку поручителя перед кредитором. Кредитор не зобов`язаний повідомляти поручителя про зміну обсягу обов`язку Боржника перед Кредитором.

Поручитель несе відповідальність за сплату боржником основного боргу, курсової різниці, процентів за користування товарним кредитом, за відшкодування збитків, за сплату неустойки (штрафу, пені), відсотків річних, інфляційних втрат, судових витрат та інших витрат Кредитора, пов`язаних з одержанням виконання грошового зобов`язання за Основним договором.

Сторони договору поруки домовились, що поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність по всім зобов`язанням Боржника, вказаним вище, в тому числі по сплаті судових витрат та інших витрат кредитора, пов`язаних з одержанням виконання грошового зобов`язання за Основним договором.

Згідно з п. 4.1. Договору поруки №П/167/23-ЧН від 21.07.2023 поручитель зобов`язаний у разі порушення боржником обов`язку за основним договором, самостійно виконати зазначений обов`язок боржника перед кредитором в строк 3-х банківських днів після настання строку оплати за основним договором, шляхом оплати грошових коштів на поточний рахунок кредитора, вказаний в даному Договорі.

Пунктом 6.1. Договору поруки №П/167/23-ЧН від 21.07.2023 передбачено, що цей Договір набуває чинності з дати його укладення і діє до моменту припинення поруки. Порука припиняється через 5 років з дати укладення даного Договору.

На виконання умов Договору №167/23-ЧН, в межах строків, зазначених у додатках до Договору поставки, позивачем було поставлено відповідачу-1 товар відповідно до видаткової накладної № 29658 від 03.08.2023 на суму 1 398 641,62 грн, яка підписана та скріплена печатками сторін.

Протоколом зміни ціни товару від 03.10.2023 до Договору №167/23-ЧН, підписаним сторонами, ціну товару було збільшено на 209 795,76 грн, у зв??язку з чим загальна вартість товару склала 1 608 437,38 грн.

Відповідач-1, за поставлений товар розрахувався на суму 100 000,00 грн згідно з платіжною інструкцією від 27.12.2023.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку суми основного боргу, станом на дату подання позовної заяви, заборгованість відповідача-1 перед позивачем складає 1 508 437,38 грн.

Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 116 596,73 грн пені за період з 31.10.2023 по 25.01.2024; 135 156,87 грн 36 % річних за період з 31.10.2023 по 25.01.2024; 321 687,48 грн штрафу у розмірі 20% від суми простроченого платежу.

За доводами позивача, оскільки відповідач-1 зобов`язання, забезпеченого порукою, не виконав, відповідач-2 повинен відповідати разом з відповідачем-1 перед позивачем як солідарні боржники.

Оцінка суду.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Щодо заявленої до стягнення суми основної заборгованості.

Як встановив суд, Товариством з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" було поставлено відповідачу-1 товар на суму 1 398 641,62 грн, що підтверджується видатковою накладною № 29658 від 03.08.2023.

Протоколом зміни ціни товару від 03.10.2023 до Договору №167/23-ЧН, підписаним сторонами, ціну товару було збільшено на 209 795,76 грн, у зв?язку з чим загальна вартість товару склала 1 608 437,38 грн.

Згідно з п. 2.4.1. Договору №167/23-ЧН покупець проводить розрахунки з постачальником на умовах внесення оплати вартості (ціни) товару, визначеної із врахуванням вимог п.п. 2.2.-2.3., у вигляді авансової частини та відстроченого платежу, в строки, які вказані в Додатках до Договору, шляхом перерахування коштів в національній валюті на поточний рахунок постачальника, вказаний в даному Договорі або в рахунку на оплату вартості Товару. Оплата вважається проведеною після зарахування коштів на рахунок постачальника, вказаного в тексті цього Договору.

Покупець зобов`язаний провести оплату за товар з дотриманням порядку та термінів, передбачених п. 2 Договору та додатку до Договору (п. 3.2.1. Договору).

У додатках до Договору, підписаних сторонами, визначено графіки оплати товару покупцем, а саме:

- додаток №28312 від 21.07.2023 відстрочення платежу у сумі 1 398 641,62 грн зі строком оплати (включно) 12.09.2023;

- додаток №28312 від 21.07.2023 відстрочення платежу у сумі 1 608 437,38 грн зі строком оплати (включно) 30.10.2023.

Тобто, відповідач-1 повинен був розрахуватися за товар 30.10.2023 включно.

У порушення умов Договору, відповідач-1 за поставлений товар розрахувався з порушенням строків оплати, частково на суму 100 000,00 грн, згідно з платіжною інструкцією від 27.12.2023.

Заборгованість відповідача-1 перед позивачем складає 1 508 437,38 грн.

Доказів оплати поставленого товару в повному обсязі відповідач-1 суду не надав.

Усні посилання представника відповідача-1 під час розгляду справи по суті на те, що відповідач-1 був змушений підписати умови спірного договору, в тому числі стосовно зміни ціни товару в частині збільшення, і заборгованість виникла у зв?язку зі складністю реалізувати товар, оскільки господарська діяльність відповідача-1 носить сезонний характер, судом до уваги не приймається виходячи з наступного.

По-перше, за приписами ч.4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

По-друге, відповідно до ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а ст.525, 526 Цивільного кодексу України і ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має викопуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ч.1 ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Протокол зміни ціни товару від 03.10.2023 до Договору №167/23-ЧН, яким ціну товару було збільшено на 209 795,76 грн, недійсним не визнавався, отже зазначений протокол зміни ціни товару є чинним та підлягає застосуванню.

По-третє, умовами спірного Договору №167/23-ЧН не передбачено залежність здійснення відповідачем-1 розрахунків з постачальником від надходження коштів за реалізацію його товару від сезонної господарської діяльності.

Оскільки відповідач-1 у порушення ст. 525, 526, 530, 692 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України взятих на себе зобов`язань не виконав та не сплатив повну вартість отриманого товару у визначений додатком до Договору строк, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за переданий товар у розмірі 1 508 437,38 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо заявлених до стягнення пені та штрафу.

Враховуючи порушення відповідачем строків оплати вартості поставленого товару, позивач нарахував та заявив до стягнення 116 596,73 грн пені, а саме: 80 642,20 грн нарахованих за період з 31.10.2023 по 27.12.2023 на суму 1 608 437,38 грн та 35 954,53 грн нарахованих за період з 28.12.2023 по 25.01.2024 на суму 1 508 437,38 грн., а також 321 687,48 грн штрафу у розмірі 20% від суми 1 608 437,38 грн простроченого платежу.

Частина 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно зі ст. 624 Цивільного кодексу України якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За змістом положень частин 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Отже, встановивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов`язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі. Тобто сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (ч. 3 ст. 6 ЦК України), у тому числі, мають право пов`язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №916/1777/19.

Пунктом 7.2. Договору №167/23-ЧН передбачено, що постачальник має право притягти покупця до відповідальності за: несвоєчасне виконання будь-яких грошових зобов`язань за Договором. За порушення даних умов Договору покупець: а) сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від суми боргу, за кожен день прострочення виконання грошовою зобов`язання; b) у випадку прострочення оплати більше ніж на 5 банківських днів, сплачує на користь штраф в розмірі 20 % від несплаченої суми, яка склалася на наступний день після прострочення виконання грошовою зобов`язання.

Тобто, сторони у Договорі передбачили господарсько-правову відповідальність за порушення умов Договору у вигляді сплати пені та штрафу.

Суд, здійснивши перевірку заявленої до стягнення пені, дійшов висновку, що позивачем допущено арифметичну помилку при нарахуванні пені, а тому за перерахунком суду розмір пені становить 116 512,05 грн, а отже є меншим ніж нараховано та заявлено до стягнення позивачем, тому позовні вимоги у частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 116 512,05 грн.

Розрахунок штрафу, здійснений позивачем, відповідно до умов підпункту b пункту 7.2. є правомірним, а тому позовні вимоги в частині стягнення 321 687,48 грн штрафу у розмірі 20% від суми простроченого платежу підлягають задоволенню.

Щодо заявлених до стягнення 36 % річних.

Позивач також просить стягнути з відповідача 135 156,87 грн 36 % річних, а саме: 92 111,43 грн нарахованих за період з 31.10.2023 по 27.12.2023 на суму 1 608 437,38 грн та 43 145,44 грн нарахованих за період з 28.12.2023 по 25.01.2024 на суму 1 508 437,38 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

За змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов?язання.

У п. 7.2. Договору сторони передбачили оплату на користь постачальника, зокрема, 36 відсотків річних від простроченої суми за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання (ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).

За період з 31.10.2023 по 27.12.2023 позивачем правомірно нараховано 36% річних у розмірі 92 111,43 грн на суму заборгованості 1 608 437,38 грн.

За перерахунком суду розмір 36% річних, нарахованих на суму 1 508 437,38 грн за період з 28.12.2023 по 25.01.2024 становить 43 043,82 грн.

Загальний розмір 36% річних становить 135 055,25 грн, а отже є меншим ніж нараховано та заявлено до стягнення позивачем, тому позовні вимоги у частині стягнення 36% річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 135 055,25 грн.

Щодо солідарного стягнення заборгованості з відповідача-1 та відповідача-2.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися порукою, як одним із видів забезпечення виконання зобов`язання (частина перша статті 546 ЦК України).

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 547 ЦК України).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина перша статті 554 ЦК України). Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частина друга статті 554 ЦК України).

Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання. Підставою поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника, та кредитором боржника.

Обсяг відповідальності поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини перша, друга статті 553 ЦК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Суд встановив, що між позивачем та відповідачем-2 було укладено Договір поруки №П/167/23-ЧН від 21.07.2023, відповідно до п. 1.1., 1.2. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником всіх грошових зобов`язань за договором, передбаченим п. 2 цього Договору, а саме Договору поставки №167/23-ЧН від 21.07.2023.

У випадку порушення Боржником обов`язку за основним договором, Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

Пунктами п. 3.1., 3.3., 3.4. Договору поруки №П/167/23-ЧН від 21.07.2023 передбачений цим Договором обов`язок поручителя перед кредитором поширюється на суму усіх, без винятку, грошових зобов`язань боржника за основним договором. Поручитель несе відповідальність за сплату боржником основного боргу, курсової різниці, процентів за користування товарним кредитом, за відшкодування збитків, за сплату неустойки (штрафу, пені), відсотків річних, інфляційних втрат, судових витрат та інших витрат Кредитора, пов`язаних з одержанням виконання грошового зобов`язання за Основним договором. Сторони договору поруки домовились, що поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність по всім зобов`язанням Боржника, вказаним вище, в тому числі по сплаті судових витрат та інших витрат кредитора, пов`язаних з одержанням виконання грошового зобов`язання за Основним договором.

За умовами п. 6.1. Договору поруки Договір набуває чинності з дати його укладення і діє до моменту припинення поруки. Порука припиняється через 5 років з дати укладення даного Договору.

Системний аналіз наведених правових норм і умов договору дає підстави для висновку, що солідарна відповідальність поручителів зі сплати усіх зобов`язань покупця на підставі договору поставки настає незалежно від пред`явлення до нього відповідної вимоги.

Оскільки порука за Договором припиняється через 5 років з дати укладення даного договору і порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, то договір поруки не закінчився, порука не є припиненою.

З огляду на встановлене судом порушення відповідачем-1 зобов`язань по сплаті основного боргу, пені, штрафу та 36% річних, суд дійшов висновку, що відповідачі мають відповідати перед позивачем як солідарні боржники по сплаті заборгованості за поставку товару в сумі 1 508 437,38 грн, 116 512,05 грн пені, 321 687,48 грн штрафу та 135 055,25 грн 36% річних.

Висновки суду.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясовано усі питання, винесені на його розгляд.

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо судових витрат.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У пункті 3.4. Договору поруки №П/167/23-ЧН від 21.07.2023 сторони договору поруки домовились, що поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність по всім зобов`язанням Боржника, вказаним вище, в тому числі по сплаті судових витрат та інших витрат кредитора, пов`язаних з одержанням виконання грошового зобов`язання за Основним договором.

Оскільки спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачами договірних зобов?язань, що стало підставою для звернення до суду, а тому понесені позивачем витрати по сплаті судового збору, які пропорційно розміру задоволених позовних вимог, становлять 24 980,30 грн, підлягають стягненню з відповідачів у солідарному порядку.

Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.1,3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Як зазначено у ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У прохальній частині позову позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу та зазначає, що їх орієнтовний розрахунок складає 107 345,96 грн.

У заяві про стягнення витрат на професійну правничу допомогу від 22.03.2024 просить стягнути з відповідачів у солідарному порядку 57 117,78 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

За змістом ст. 1,30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, у розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited»" проти України»).

У рішенні ЄСПЛ «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як докази витрат на професійну правничу допомогу позивач надав копії: свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС №6846/10 від 05.09.2018; договору №20 про надання правової (правничої) допомоги від 02.01.2023 (далі Договір від 02.01.2023) з додатком №24 від 22.01.2024; детального опису робіт (наданих послуг) (справа №927/111/24); Акту №115 від 22.03.2024 здачі-приймання виконаних правових послуг за договором про надання правової (правничої) допомоги.

Відповідно до п. 1.1., 1.2. Договору від 02.01.2023, укладеного між адвокатом Боханом С.О. (адвокатом) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" (замовником) адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а замовник зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами. Адвокат відповідно до узгоджених сторонами доручень: - надає замовнику консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього, зокрема, в господарських судах України усіх інстанцій; - представляє замовника з усіма правами, які надано законом позивачу, у тому числі, зокрема, з правом пред`явлення позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, оскарження рішення; підписувати та подавати документи, зокрема заяви, клопотання, заперечення, уточнення, пояснення; отримувати документи, в тому числі, рішення, ухвали; вчиняти інші дії в інтересах замовника не передбачених даним Договором; - представляє інтереси замовника в судах, подавати заяви, клопотання, пояснення, докази та вчиняти інші дії щодо захисту прав та інтересів замовника.

Пунктом 2.1. Договору від 02.01.2023 визначено, що цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до виконання сторонами своїх зобов`язань.

За умовами п. 3.1.-3.3. Договору від 02.01.2023 за правову допомогу, передбачену в п. 1.2. Договору замовник сплачує адвокату винагороду в розмірі, визначеному додатками до цього Договору.

В ціну Договору не включені фактичні витрати щодо виконання адвокатом зобов`язань за Договором.

Умови та порядок розрахунків Замовника з Адвокатом за надання правової допомоги, визначаються Сторонами в додатках до цього Договору.

22.01.2024 між адвокатом та замовником підписано додаток №24 до Договору від 02.01.2023, відповідно до п.2 якого визначена вартість послуг адвоката: 1. Зустріч з клієнтом з метою з`ясування обставин справи, по якій надається професійна правнича допомога у спірних правовідносинах 1514,00/год; 2. Підготовка позовної заяви (правовий аналіз наданих клієнтом документів, пошук та аналіз законодавства та актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах, складання тексту позовної заяви та розрахунків позовних вимог) 15 000,00 грн/документ; 3. Збір та підготовка письмових доказів (додатків до позовної заяви) 1514,00/год; 4. Підготовка копії позовної заяви та доданих до неї документів та відправка відповідачу 1514,00/год; 5. Подання позову (завантаження тексту позовної заяви та доданих до неї документів до Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд", підписання КЕП та відправка до суду) 1514,00/год; 6. Участь у судовому розгляді справи підготовка відповіді на відзив (правовий аналіз відзиву на позовну заяву, пошук та аналіз законодавства та актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах, складання тексту відповіді на відзив) 10 000,00 грн; 7. Складання заяв, клопотань і заперечень з процесуальних питань 3000,00 грн/документ; 8. Участь у судових засіданнях 3000,00 грн/засідання; 9. Оплата професійної правничої допомоги за прийняття рішення на користь клієнта 2,5% від стягненої суми; 10. Складання заяви про розподіл судових витрат 10 000,00 грн/документ.

Сторони домовились, що розмір оплати професійної правничої допомоги за годину роботи адвоката становить 50 % прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день укладення даного Додатку (3028,00 грн : 2 = 1514,00 грн) (п. 3 додатку №24 від 22.01.2024).

У відповідності до п. 4, 5 додатку №24 від 22.01.2024 оплата послуг з представництва інтересів у суді першої інстанції здійснюється в наступному порядку: 100 % вартості послуги сплачується Замовником Адвокату протягом 30-ти календарних днів з дня проголошення рішення суду першої інстанції.

Сплата узгодженої сторонами вартості послуг здійснюється замовником в безготівковому порядку шляхом перерахування відповідної суми коштів на розрахунковий рахунок адвоката, реквізити якого зазначаються у відповідному рахунку на оплату вартості послуг.

Згідно з п. 8 додатку №24 від 22.01.2024 правова допомога вважаються наданою після підписання акту приймання-передачі наданої правової допомоги, який підписується сторонами. Адвокат надає замовнику акт приймання-передачі наданої правової допомоги, в якому зазначається зміст наданої правової допомоги, розмір вартості послуг, які підлягають сплаті відповідно до умов Договору, додаткові витрати, які були понесені адвокатом понад узгоджену суму вартості послуг (якщо такі мали місце).

Відповідно до детального опису робіт (наданих послуг) за позовом ТОВ "СПЕКТР-АГРО" до ФГ Білі Роси за договором поставки №167/23-ЧН від 21.07.2023 та Кобизського Ю.П. за договором поруки №П/167/23-Чн від 21.07.2023 (справа №927/111/24) адвокатом Боханом С.О. надано замовнику таку професійну правничу допомогу на суму 57 117,78 грн, а саме:

1. Зустріч з клієнтом з метою з`ясування обставин справи, по якій надається професійна правнича допомога у спірних правовідносинах (0,5 год) на суму 757,00 грн;

2. Підготовка позовної заяви (правовий аналіз наданих клієнтом документів, пошук та аналіз законодавства та актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах, складання тексту позовної заяви та розрахунків позовних вимог) 15 000,00 грн за 1 документ;

3. Збір та підготовка письмових доказів (додатків до позовної заяви) (1,0 год) на суму 1514,00 грн;

4. Підготовка копії позовної заяви та доданих до неї документів та відправка відповідачу (1,0 год) на суму 1514,00 грн;

5. Подання позову (завантаження тексту позовної заяви та доданих до неї документів до Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд", підписання КЕП та відправка до суду) (1,0 год) на суму 1514,00 грн;

6. Складання заяв, клопотань і заперечень з процесуальних питань (1,0 год) на суму 3 000,00 грн;

7. Участь у судових засіданнях (1,0 год) на суму 3000,00 грн;

8. Оплата професійної правничої допомоги за прийняття рішення на користь клієнта 1% від стягненої суми 20 818,78 грн.

9. Складання заяви про розподіл судових витрат 10 000,00 грн.

Розмір оплати професійної правничої допомоги за годину роботи адвоката становить 50 % прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день подання позову (3028,00 грн : 2 = 1514,00 грн).

Актом №115 від 22.03.2024 здачі-приймання виконаних правових послуг за договором про надання правової (правничої) допомоги, підписаним сторонами та скріпленим їх печатками, підтверджується надання адвокатом Боханом С.О. Товариству з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" адвокатських послуг на суму 57 117,78 грн, опис та вартість яких є ідентичною переліку та вартості послуг, вказаних у детальному описі (наданих послуг).

Матеріали справи не містять доказів оплати позивачем наданих адвокатом послуг, проте, виходячи з приписів п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Оцінивши надані позивачем документи щодо відповідності зазначених у них даних щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом та документам, наявним у судовій справі, суд встановив наступне.

У п. 7, 10 додатку №24 від 22.01.2024 до Договору від 02.01.2023, п. 6, 9 детального опису робіт (наданих послуг) та п. 6, 9 Акту №115 від 22.03.2024 здачі-приймання виконаних правових послуг від 22.03.2024 сторони погодили ставку у розмірі 3000,00 грн/документ за складання заяв, клопотань і заперечень з процесуальних питань та ставку 10 000,00 грн/документ за складання заяви про розподіл судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем було подано заяву про усунення недоліків (02.02.2024), проте така послуга не відповідає критерію розумної необхідності та виникла внаслідок неналежної підготовки адвоката позивача під час складання та подання позовної заяви до суду, а тому не може бути відшкодована за рахунок відповідачів.

Заява позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу фактично є дією, спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною.

З огляду на те, що подання позивачем заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути ототожнено з витратами на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи по суті спору, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

Такі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22.

Інших заяв, клопотань і заперечень з процесуальних питань, які адвокат передбачав подавати під час розгляду справи в суді першої інстанції, позивачем до суду не подавалось.

За таких обставин, витрати з надання послуг на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн/документ (за складання заяв, клопотань і заперечень з процесуальних питань) та у розмірі 10 000,00 грн/документ (за складання заяви про розподіл судових витрат) не підлягають розподілу.

Отже, розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката, який підтверджений належними доказами, становить 44 117,78 грн.

Заяви про неспівмірність або клопотання про зменшення витрат позивача на професійну правничу допомогу від відповідачів не надходили.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У пункті 3.4. Договору поруки №П/167/23-ЧН від 21.07.2023 сторони договору поруки домовились, що поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність по всім зобов`язанням Боржника, вказаним вище, в тому числі по сплаті судових витрат та інших витрат кредитора, пов`язаних з одержанням виконання грошового зобов`язання за Основним договором.

Оскільки позов задоволено частково, стягненню з відповідачів у солідарному порядку, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, підлягають витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 44 113,83 грн.

Керуючись ст. 13, 14, 42, 73-80, 86, 123, 124, 129, 165, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Фермерського господарства БІЛІ РОСИ (ЄДРПОУ 34334174, вул. Сіверська, буд. 105, смт. Понорниця, Новгород-Сіверський р-н, Чернігівська обл., 16220) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" (код ЄДРПОУ 36348550, вул. Промислова, буд. 20, місто Обухів(пн), Київська обл., 08702) 1 508 437,38 грн основного боргу, 116 512,05 грн пені, 321 687,48 грн штрафу, 135 055,25 грн 36% річних, 24 980,30 грн судового збору та 44 113,83 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

3. У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 05.04.2024.

Суддя В. В. Шморгун