Ухвала

від 04.04.2024 по справі 876/77/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 квітня 2024 року

м. Київ

Справа № 876/77/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пєскова В. Г. - головуючого, Картере В. І., Огородніка К. М.

за участю секретаря судового засідання Заріцької Т. В.

за участю представника ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" - Кошарна С. С.,

представники інших учасників справи в судове засідання не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 22.01.2024

у складі судді Дармін М.О.

у справі № 876/77/23

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС"

про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду, створеного для вирішення конкретного спору, у складі третейського судді Венської О. О., від 18.10.2023

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІНСОН"

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "ДНІПРОВСЬКА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ"

про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

18.10.2023 рішенням третейського суду, створеного для вирішення конкретного спору, у складі третейського судді Венської О. О., позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" (далі - ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС") - задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІНСОН" (далі -ТОВ "БІНСОН") на користь ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" заборгованість в розмірі 23 277 100 грн, судові витрати в розмірі 28 277,01 грн.

ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду із заявою про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду.

29.11.2023 до Центрального апеляційного господарського суду від представника фізичної особи ОСОБА_1 надійшло клопотання, в якому ОСОБА_1 провив відмовити у задоволенні заяви ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду та зазначав, що він є власником квартири, загальною площею 200,20 кв.м, житловою площею 115,5 кв.м, що складається з чотирьох житлових кімнат, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 468773680000.

ОСОБА_1 зазначає, що в даний час рішенням Печерського районного суду міста Києва від 22.11.2023 у справі № 757/7827/22-ц задоволений позов ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння та витребувано від ТОВ "БІНСОН" на користь ОСОБА_1 , нерухоме майно - квартиру, загальною площею 200, 20 кв.м, житловою площею 115, 5 кв.м, що складається з чотирьох житлових кімнат, за адресою: АДРЕСА_1 , що, на думку заявника, виключає в даний час можливість видачі Центральним апеляційним господарським судом наказу на примусове виконання рішення третейського суду від 18.10.2023, створеного для вирішення конкретного питання у складі третейського судді Венської О.О. у третейському спорі за позовом ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" (кредитор) до ТОВ "БІНСОН" (боржник), ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Дніпровська енергетична компанія" (третя особа) в частині вирішення (узаконення судом) будь-яких питань передачі у власність, передачі в рахунок погашення боргу, передачі в рахунок заліку зустрічних однорідних вимог, передачі в рахунок зарахування будь-яких вимог, затвердження (погодження) будь-яких передаточних актів між зазначеними юридичними особами по передачі квартири, загальною площею 200, 20 кв.м, житловою площею 115,5 кв.м, що складається з чотирьох житлових кімнат, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 468773680000.

На підставі викладеного фізична особа ОСОБА_1 просить відмовити ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" у задоволенні заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду від 18.10.2023, створеного для вирішення конкретного питання у складі третейського судді Венської О. О. у третейському спорі за позовом ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" (кредитор) до "БІНСОН" (боржник), ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Дніпровська енергетична компанія" (третя особа).

22.01.2024 до Центрального апеляційного господарського суду від ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" надійшло заперечення на клопотання ОСОБА_1 , в якому заявник вказує, що ОСОБА_1 не є учасником справи № 876/77/23 чи учасником третейської справи, ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" жодним чином не порушує його права та відсутні підстави для видачі заявнику наказу.

22.01.2024 ухвалою Центрального апеляційного господарського суду у справі № 876/77/23 заяву ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду, створеного для вирішення конкретного спору, у складі третейського судді Венської О. О. від 18.10.2023 - задоволено.

Видано наказ на примусове виконання рішення третейського суду, створеного для вирішення конкретного спору, у складі судді Венської О. О., від 18.10.2023 за позовом ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" до ТОВ "БІНСОН", третя особа ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Дніпровська енергетична компанія" про стягнення заборгованості.

Стягнуто з ТОВ "БІНСОН" на користь ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" заборгованість в розмірі 23 277 100 грн.

Стягнуто з ТОВ "БІНСОН" на користь ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" судові витрати в розмірі 28 277,01 грн.

При цьому, Центральним апеляційним господарським судом під час розгляду заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду було встановлено, що 06.11.2018 між ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Дніпровська енергетична компанія" та ТОВ "Комерційна компанія "Крокус" було укладено Договір купівлі-продажу №611ОБ.

21.01.2020 між ТОВ "Комерційна компанія "Крокус" та ТОВ "МАЛИНКУР", ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Дніпровська енергетична компанія" було укладено тристоронній Договір відступлення права вимоги №2101/20.

18.02.2021 між Первісним кредитором ТОВ "МАЛИНКУР" та Новим Кредитором ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" було укладено Договір про відступлення права вимоги №1802/21ВП, за яким ТОВ "МАЛИНКУР" відступило ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" право вимоги сплати боргу ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Дніпровська енергетична компанія", що виникла на підставі Договору відступлення права №2101/20 від 20.01.2020.

За Договором відступлення права вимоги №1802/21ВП від 18.02.2021 ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" одержало право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника, ТОВ «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "ДНІПРОВСЬКА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ», сплати боргу у розмірі 23 277 100 без ПДВ.

З метою забезпечення виконання зобов`язань боржником, 18.02.2021 між ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" та ТОВ "БІНСОН" було укладено Договір поруки №18/02-21, в розділі 5 якого договору сторони погодили, що будь-який спір щодо невиконання або неналежного виконання (порушення Боржником та/або Поручителем умов цього Договору, Договору відступлення права вимоги №2101/20 від 21.01.2020, Договору про відступлення прав вимоги №1802/21ВП від 18.02.2023 та Договору купівлі-продаж №61105 від 06.11.2018 (Основного зобов`язання), підлягають вирішенню у Третейському суді спеціально створеному для розгляду конкретного спору (далі - Третейський суд) у відповідності до його Регламенту. Адреса Третейського суду: 49045, м. Дніпро вул. Полігонна, буд.25А. Справа розглядається одним третейським суддею, а саме Венською Оксаною Олександрівною .

18.10.2023 рішенням третейського суду, створеного для вирішення конкретного спору, у складі третейського судді Венської О. О., стягнуто з ТОВ "БІНСОН" на користь ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" заборгованість в розмірі 23 277 100 грн, судові витрати в розмірі 28 277,01 грн.

Ухвала суду першої інстанції про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду мотивована встановленою судом відсутністю підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених ст. 355 Господарського процесуального кодексу України і ч. 6 ст. 56 Закону України "Про третейські суди", та невиконанням вказаного рішення в добровільному порядку.

Також суд зазначив, що оскільки фізична особа ОСОБА_1 не був стороною у третейській справі за позовом ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" до ТОВ "БІНСОН", третя особа ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Дніпровська енергетична компанія" про стягнення заборгованості та не заявляє про наявність спору з приводу визнання недійсним, втрати чинності чи неможливості виконання пункту 5.2. договору поруки №18/02-21 від 18.02.2021 року про передачу цього спору на вирішення третейському судді, а саме Венській О. О. , визнання недійсним рішення Третейського суду від 18.10.2023, суд дійшов висновку про залишення заявленого ОСОБА_1 та його представником клопотання без розгляду.

30.01.2024 (згідно з відміткою на поштовому конверті) ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 22.01.2024 у справі № 876/77/23 та постановити нову ухвалу, якою відмовити ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" у задоволенні заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду.

Скаржник доводить, що судом першої інстанції невірно встановлені фактичні обставини третейської справи та взаємовідносини між учасниками третейської угоди, які виникають в розрізі штучно створеної заборгованості по Договору купівлі-продажу № 611 ОБ від 06.11.2018, укладеного між ТОВ "Крокус" та ТОВ "Виробничо комерційна фірма "Дніпровська енергетична компанія" та подальшого відступлення права вимоги неіснуючого боргу, які містять ознаки фіктивності з метою отримання ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" наказу на примусове виконання рішення третейського суду та звернення стягнення на зареєстроване за ТОВ "БІНСОН" майно (квартиру), яке вибуло з власності ОСОБА_1 шахрайським шляхом поза його волею.

Скаржник вказує, що суд не перевіряв матеріали третейської справи та дійсність укладених договорів та фактично обмежився аналізом Договорів по уступці права вимоги без перевірки первинних документів по основному зобов`язанню, наявні в справі матеріали не підтверджують виникнення заборгованості по Договору купівлі-продажу № 611 ОБ від 06.11.2018 та реальність здійснення господарських операцій по взаємовідносинах між ТОВ "Крокус" та ТОВ "Виробничо комерційна фірма "Дніпровська енергетична компанія" на суму 23 277 100 грн по якому фактично сплинув строк позовної давності.

Скаржник вважає, що суд у даній справі не здійснив належний судовий нагляд та не дав належну оцінку діям сторін у третейській справі по легалізації сумнівного боргу, який має ознаки фіктивності.

Додатково повідомляє про те, що дана квартира вже була реалізована на електронному аукціоні в процедурі ліквідації в справі про банкрутство ТОВ "Преміум Рітейл" (№ 904/322/21); Центральний апеляційний господарський суд у справі №904/322/21(904/688/22) встановив факт незаконності відчуження квартири проте зазначив, що належним способом захисту інтересів власника майна є витребування майна з чужого незаконного володіння. З метою подальшого переоформлення квартири була створена штучна заборгованість на 1 500 000 грн та ініційований позов ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" до ТОВ "БІНСОН" (справа № 904/461/22); приватним виконавцем було відкрите виконавче провадження НОМЕР_1, квартира виставлена на торги Сетам за наявності арешту у кримінальному провадженні. В даний час реалізація зупинена на підставі ухвали про забезпечення позову у справі № 757/7827/22-ц.

19.03.2024 до Верховного Суду від ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" надійшла заява про закриття апеляційного провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, посилаючись на те, що в спірних правовідносинах ОСОБА_1 не приймав участі, а його права та інтереси жодним чином не порушені оскаржуваним рішенням.

26.02.2024 ухвалою Верховного Суду, серед іншого, відкрито апеляційне провадження у справі № 876/77/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 22.01.2024; розгляд справи призначено на 04.04.2024.

Оцінивши доводи апеляційної скарги, Верховний Суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 24 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом.

Частиною другої статті 25 ГПК України, передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

Отже, Верховний Суд є судом апеляційної інстанції, який переглядає в апеляційному порядку судові рішення у тих справах, які апеляційні суди розглядають як суди першої інстанції, зокрема справи про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів.

Право особи, яка не брала участі у справі, на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції закріплене у частині першій статті 17 ГПК України, згідно з якою учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення; а також у статті 254 ГПК України, відповідно до якої учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції (частина перша).

Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеної в постанові від 15.05.2020 у справі № 904/897/19, за приписами процесуального законодавства, судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду, зокрема апеляційної (касаційної) скарги.

Особа повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права та обов`язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов`язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не приймається до уваги.

Пунктом 3 частини першої статті 264 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності статтям 258, 259 ГПК України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги.

Якщо ж при цьому судом апеляційної інстанції буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов`язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права, інтереси та (або) обов`язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд не позбавлений права закрити апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України.

Наведений висновок викладений у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 62/112, від 16.01.2020 у справі № 925/1600/16.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про третейські суди" учасниками третейського розгляду є сторони та їх представники. Питання щодо участі третіх осіб та їх процесуальні права у третейському розгляді вирішуються третейським судом відповідно до регламенту третейського суду або угоди сторін у третейському суді для вирішення конкретного спору. Третя особа бере участь у третейському розгляді добровільно.

Як вбачається з матеріалів справи, а також встановлено судом першої інстанції, позивачем у третейській справі є "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС", відповідачем - ТОВ "БІНСОН", третьою особою - ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Дніпровська енергетична компанія".

Фізична особа ОСОБА_1 не є учасником третейського розгляду спору у третейському суді, створеного для вирішення конкретного спору, у складі третейського судді Венської О. О.

Також ОСОБА_1 не є учасником господарської справи № 876/77/23 предметом розгляду в якій була заява ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду від 18.10.2023, створеного для вирішення конкретного питання у складі третейського судді Венської О. О. у третейському спорі за позовом ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" (кредитор) до "БІНСОН" (боржник), ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Дніпровська енергетична компанія" (третя особа).

Водночас, ОСОБА_1 не є стороною укладених між учасниками спору договорів, на підставі яких третейським судом стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що учасниками третейської угоди створюється фіктивна заборгованість з метою звернення стягнення на майно (квартиру), яке вибуло з власності ОСОБА_1 .

Вказані аргументи скаржника зводяться до припущень щодо ймовірного майбутнього заволодіння майном, належному скаржнику, яке, як вбачається із рішення третейського суду, також не було предметом спору у цій третейській справі.

Однак, наведені доводи скаржника не доводять безпосереднього вирішення рішенням третейського суду чи оскаржуваною ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.01.2024 питання про права, інтереси та/або обов`язки ОСОБА_1 .

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на положення ч. 8 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, виправдувальним вироком суду у кримінальному провадженні, ухвалою про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, підлягають доказуванню в загальному порядку при розгляді справи господарським судом.

Відповідно до ч. 10 ст. 38 Закону України "Про третейські суди" обставини, встановлені рішенням третейського суду, підлягають обов`язковому доказуванню при розгляді цивільних, господарських та інших справ, в яких беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлені ці обставини.

Отже, обставини, встановлені рішенням третейського суду не мають преюдиційного значення, оскільки підлягають доказуванню в загальному порядку.

Також, щодо доводів скаржника про незаконне вибуття з власності ОСОБА_1 належної йому квартири, Верховний Суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду послідовно виснувала щодо ефективних способів захисту при неодноразовому відчуженні майна. Відповідно до її висновків захист порушених прав особи, яка вважає себе власником майна, що було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна, не є ефективним способом захисту права власника (пункти 73, 75 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц; пункти 84, 86 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, п. 104 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18(914/608/20)).

Таким чином, скаржник не довів, що рішенням третейського суду та оскаржуваною ухвалою безпосередньо вирішено питання про його права, інтереси та/або обов`язки.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалось.

Отже, оскільки скаржник не є стороною спірних правовідносин у справі № 876/77/23 і ухвалене Центральним апеляційним господарським судом рішення жодним чином не впливає на права та обов`язки ОСОБА_1 , а зміст судового рішення не вказує на те, що воно безпосередньо стосується прав, інтересів та (або) обов`язків скаржника, у його мотивувальній та резолютивній частинах не наведено висновків суду про права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 , колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 22.01.2024 у справі № 876/77/23 на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України.

Інші аргументи апеляційної скарги стосуються суті прийнятого рішення третейського суду, а тому Суд їх не розглядає.

Керуючись статтями 234, 235, 264 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

У Х В А Л И В:

1. Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 22.01.2024 у справі № 876/77/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді В. Картере

К. Огороднік