Постанова

від 04.04.2024 по справі 526/3660/23

ГАДЯЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 526/3660/23

Провадження № 3/526/17/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2024 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі

головуючої судді Максименко Л.В.

секретаря судового засідання Павленко Т.І.

з участю прокурора ОСОБА_1

адвоката Сімакіна І.В.

особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гадяч справи про адміністративне правопорушення, пов`язані з корупцією, які надійшлі від Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гадяч Гадяцького району Полтавської області, громадянин України, зареєстрований: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ,займає посадукомандира ротиохорони ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

за ч.1 ст.172-4Кодексу України про адміністративні правопорушення,

у с т а н о в и в:

відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією №490 від 09.10.2023, ОСОБА_2 , перебуваючи з 24.02.2022 по теперішній час на посаді командира роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса: АДРЕСА_3 ),маючи військовезвання майор,будучи військовоюпосадовою особоюЗбройних силУкраїни,відповідно допідпункту «г»пункту 1частини 1статті 3Закону України«Про запобіганнякорупції»,примітки достатті 172-4КУпАП,являючись суб`єктомвідповідальності,на якогопоширюється діяЗакону України«Про запобіганнякорупції»,в порушеннявимог и.1ч.1ст.25цього Закону,у періодчасу з19.07.2022по 31.08.2023перебував напосаді інженераз безпекируху Управліннятранспорту ПАТ«Укрнафта» (код42475044)та отримавдохід увигляді заробітноїплати назагальну суму 14 605,05 грн., що є іншою оплачуваною діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної та суддівської практики, інструкторської практики із спорту), чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч.1ст. 172-4 КУпАП.

ОСОБА_2 у судовому засіданні не визнав вину та просив закрити провадження у справах, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, суду пояснив, що 25 лютого 2022 року він був призваний до Миргородського РТЦК по мобілізаці та був увільнений від викон6ання обов`язків за основним місцем роботи. відповідно до чинного законодавства за ним збергілася заробітна плата до 18 липня 2022 року. Після вказаної дати йому вилічувалася матеріальна допомога на підставі умов колективного договору. Заробітну плату в період з 19.07.2022 до 31.08.2023 він не отримував, ніякої роботи за основним місцем роботи не виконував.

Адвокат Сімакіна І.В. надала до суду письмове клопотання про закриття провадження у справах, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_2 з наведеними в ньому аргументами.

Прокурор Богатирьов Д.К. просив визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172-4 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

Із матеріалів, доданих до протоколу вбачається, що ОСОБА_2 відповідно до наказу ПАТ «Укрнафта» №718/1-к/тр від 25 лютого 2022 року увільнений від виконання трудових обов`язків, у зв`язку з призовом на військову службу.

З довідки № 01/01/09/10/01-02/1/45 від 28.08.2023, виданої ПАТ «Укрнафта» вбачається, що ОСОБА_2 за місцем роботи з серпня 2022 року до липня 2023 року виплачувалась матеріальна допомога як мобілізованому.

З довідки № 01/01/09/10/01-02/1/43 від 28.08.2023 вбачається, що ОСОБА_2 за місцем роботи з січня 2022 року до липня 2022 року виплачувалась заробітна плата.

З табелів обліку використання робочого часу Групи охорони праці, навколишнього середовища, протипожежної безпеки та безпеки руху (Полтава) Служби охорони праці, навколишнього середовища, протипожежної безпеки та безпеки руху за липень 2022 року - серпень 2023 року вбачається, що ОСОБА_3 був увільнений від виконання трудових обов`язків, що вказує на те, що ОСОБА_3 у період часу, зазначений у протоколі не виконував обов`язки інженера з безпеки руху УТ ПАТ «Укрнафта» і відповідно не займався іншою оплачуваною діяльністю.

Наказом ПАТ «Укрнафта» №2387-к/тр від 19 липня 2022 року ОСОБА_3 була припинена виплата середнього заробітку.

На підставі рішення Правління ПАТ «Укрнафта» від 29 липня 2022 року №3/7 Правління ПАТ «Укрнафта» на підставі п.2.6.9 Колективного договору прийнято рішення про здійснення виплати матеріальної допомоги працівникам, увільненим від роботи у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації. Таким чином, ОСОБА_3 нараховувалась матеріальна допомога за місцем роботи відповідно до умов колективного договору, яка не є заробітною платою та жодним чином не пов`язана із наслідком здійснення ним іншої оплачуваної діяльності та не є наслідком заняття ним оплачуваною діяльністю.

Пунктом 2.6.19а Колективного договору ПАТ «Укрнафта» передбачено, що за наявності фінансових можливостей за рішенням адміністрації ПАТ «Укрнафта» здійснювати виплату матеріальної допомоги працівникам, увільненим від роботи в зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації ( ч.3 ст. 119 КЗПП), в розмірі (в розрахунку на місяць).

Відповідно до наказу ПАТ «Укрнафта» від 11 липня 2023 року прийнято рішення про преміювання керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців управління транспорту за період січень червень 2022 рку із застосуванням відсотків премії згідно додатку.

З довідки № 01/01/09/10/01-02/1/45о від 12.10.2023, виданої ПАТ «Укрнафта» вбачається, що ОСОБА_2 за місцем роботи у лютому 2023 року нарахована матеріальна допомога на оздоровлення за 2022 рік, а у липні 2023 року премія за 2022 рік.

Таким чином, судом встановлено, що у лютому та липні 2023 року нарахована відповідно матеріальна допомога та премія за наслідками роботи підприємства відповідно до відпрацьованого ОСОБА_2 часу до увільнення від виконання обов`язків.

Згідно ч.3ст.119КЗПП за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно доЗакону України"Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Також відповідно до витягу з протоколу №2\№ від 22.02.2023 року «Про надання матеріальної допомоги працівникам, пенсіонерам та іншим особам Управління транспорту ПАТ «Укрнафта», передбаченої Колективним договором, на підставі п.п.2.2.29 Колективного договору визначена виплата матеріальної допомоги на оздоровлення ОСОБА_2 у розмірі 16 585,00 грн (за мінусом податків 13 185,08 грн.). Зазначене також підтверджує, що виплачений дохід не є сумою винагороди за виконану роботу, а є видом матеріальної допомоги, виплата якої здійснюється не на підставі виконаної роботи.

Аналогічна ситуація з виплатою у розмірі 1419,97 грн (за мінусом податків 1128,89 грн), що відповідно до наказу №862-оп ПАТ «Укрнафта» від 11.07.2023 року виплачена відповідно до Положення про преміювання інженерно-технічних працівників ПАТ «Укрнафта» за результатами оцінки виконання ключових показників ефективності (додаток 96 Колективного договору), враховуючи рівень виконання КПЕ(корпоративних структурної одиниці) та результат оцінки виконання індивідуальних КПЕ за наслідками роботи у період січня-червня 2022 року із застосуванням відсотків премій. Відповідно ОСОБА_2 у розмірі 6% премії з урахуванням оцінки. Таким чином підтверджено, що вищезазначена виплата також не є результатом виконання оплачуваної роботи, а є додатковою, стимулюючою виплатою на підприємстві.

Таким чином, виплачені ПАТ «Укрнафта» кошти у 2023 році ОСОБА_2 є видами матеріальних та стимулюючих виплат, які безпосередньо не пов`язані із виконанням оплачуваної роботи та не можуть бути прирівняні до оплати праці за виконану роботу.

Крім цього, відповідно довідок, доданих до протколу, заробітна плата ОСОБА_2 виплачувалась лише з січня по липень 2022 року, а в інкримінований йому період виплачувалась лише матеріальна допомога як мобілізованому.

Відповідно достатті 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.

За змістом ст. 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності, а положеннями ст. 245 цього ж Кодексу визначено, що завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З аналізу ст. ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КпАП України).

ОСОБА_2 є військовою посадовою особою Збройних сил України, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» та є суб`єктом відповідальності за вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов`язаних з корупцією, а отже, на нього поширюються обмеження та зобов`язання, передбачені Законом.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 06 жовтня 2010 року № 21-рп/2010 (п. 3.2.2.) прямо вказав на необхідність визнання і дії в Україні принципу верховенства права, і на необхідність врахування, насамперед, того, що термін «корупція» означає «використання особою наданих їй службових повноважень та пов`язаних з цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб», а діяння, яке не відповідає змісту терміна «корупція», не може визнаватись корупційним правопорушенням.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до положень ст.ст. 10, 11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.

За правилами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному-і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з положеннями ст. 280КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у даному випадку, передбачених ч. 1 ст. 172-4 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.?

З огляду на викладене, необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-4 КУпАП є порушення особою, встановлених обмежень щодо заняття іншою оплачуваною діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної та суддівської практики, інструкторської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю. Однак, додані до клопотання докази поза розумним сумнівом спростовують заняття ОСОБА_2 оплачуваною діяльністю під час перебування по військовій службі (як посадової особи).

Відповідно до принципу презумпції невинуватості щодо особи, яка підозрюється у вчиненні злочину або правопорушення, припускається невинність до того часу, поки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законодавством.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 10.02.1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лите для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 р.), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, Series А заява № 25).

Відповідно до ч. З ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, виходячи з позиції Європейського суду з прав людини, наявність «обґрунтованої підозри» у вчинені правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного?спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин» і такі факти мають бути досить переконливими, щоб суд на підставі їх розумної оцінки міг визнати причетність особи до вчинення правопорушення та враховуючи, що пр актика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» і таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (п. 53 рішення Суду від 20.09.2012 у справі «Федорченко та Лозенко проти України»).

Суд також зазначає, що складання протоколу про адміністративне правопорушення - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Протокол про адміністративне правопорушення не повинен мати переваги перед іншими доказами та сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

У свою чергу, ні протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, не містять посилання на докази та обґрунтування наявності умислу ОСОБА_2 на вчинення інкримінованого йому адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією.

Суд, розглядаючи протокол про адміністративне правопорушення в межах інкримінованого ОСОБА_2 діяння не встановив факту виплати йому заробітної плати на суму 14605.05 грн., яка б свідчила про зайняття ним іншою оплачуваною діяльністю. Встановлено, що в даному випадку мали місце виплата матеріальної допомоги на оздоровлення та премії за виконану роботу у 2022 році до його призову за мобілізацією на підстав Положення про преміювання інженерно технічних працівників у ПАТ «Укрнафта». В інших випадках йому проводилась виплата матеріальної допомоги, як мобілізованому.

Згідно ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Суд зазначає, що при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), що передбачають: «ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи».

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і обвинувачений є винним у його вчиненні. Це питання має бути вирішене на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи в цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення.

Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Оскільки матеріали справне маютьдоказів,які ббеззаперечно вказувалина зайняття ОСОБА_2 іншою оплачувальноюдіяльністю таотримання нимдоходу увигляді заробітноїплати,існують обґрунтованісумніви увинуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією.

Відповідно до п.1ст.247 КУпАПпровадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Керуючись ч.1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7, п.1 ст. 247, ст.283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,

постановив:

закрити провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст. 172-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на підставі п.1 ст. 247Кодексу України про адміністративні правопорушення,у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду через Гадяцький районний суд Полтавської області.

Головуюча: Л. В. Максименко