Постанова

від 03.04.2024 по справі 638/5885/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 638/5885/21 Головуючий суддя І інстанції Щепіхіна В.В.

Провадження № 22-ц/818/449/24 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: іпотечного кредиту

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2024 року м. Харків.

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Яцини В.Б.

суддів колегії Бурлака І.В., Мальованого Ю.М.,

за участю секретаря судового засідання Зінченко М.О.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні апеляційнускаргу представника ОСОБА_1 адвоката Назаренко Мар`яни Володимирівни на рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 16 жовтня 2023 року, по справі № 638/5885/21, за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Аналітик Фінанс", державного реєстратора Виконавчого комітету Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області Микитенко Людмили Іванівни про встановлення нікчемності правочинів та застосування наслідків нікчемності правочину

в с т а н о в и в :

У квітні 2021 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Назаренко М. В. звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітик Фінанс», державного реєстратора Виконавчого комітету Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області Микитенко Людмили Іванівни про встановлення нікчемності правочинів та скасування запису про державну реєстрацію іпотеки та згідно прохальної частини позову просить суд: 1) встановити нікчемність договору №30072020 купівлі-продажу прав вимоги від 30.07.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕФЕСТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аналітик Фінанс» та договору про відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 30.07.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕФЕСТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аналітик Фінанс», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лапкевич Т. В. за реєстровим №865; 2) застосувати наслідки нікчемності правочину шляхом скасування рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області Микитенко Людмили Іванівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №55831996 від 21.12.2020, на підставі якого було зареєстровано право іпотекодержателя за Товариством з обмеженою відповідальністю «Аналітик Фінанс» на квартиру АДРЕСА_1 , та припинити право іпотекодержателя - Товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітик Фінанс», зареєстроване відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: №55831996 від 21.12.2020.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 31.08.2007 між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Правекс Банк» було укладено договір про відкриття кредитної лінії №12005-010/07Ф, за яким позивачу було надано у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у розмірі 28000 євро. З метою забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за укладеним кредитним договором 31.08.2007 між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Правекс Банк» було укладено договір іпотеки №12005-010/07Ф, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Яновою О. С., зареєстрований в реєстрі за №3208. В іпотеку було передано нерухоме майно квартиру АДРЕСА_1 . Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.05.2015 року по справі №2011/16697/12 з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Правекс Банк» стягнуто заборгованість у розмірі 59706, 99 євро.

В подальшому, право вимоги за вказаними вище договорами перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «ГЕФЕСТ», яке 30.07.2020 уклало договір з ТОВ «Аналітик Фінанс» №30072020 купівлі продажу прав вимоги та договір про відступлення прав вимог за договором іпотеки. Вказані договори є незаконними та такими, що порушують права позивача. Судовим рішенням від 20.05.2015 було стягнуто з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 59706,99 євр, однак станом на 18.08.2020 розмір боргу склав 68365, 30 євро, а станом на 18.11.2020 розмір боргу склав 73635, 99 євро.

У позивача відсутня інформація, якою була сума заборгованості, право вимоги якої ТОВ ФК «ГЕФЕСТ» відступило ТОВ «Аналітик Фінанс», однак очевидним є те, що сума боргу була значно вищою, ніж фіксована судовим рішенням сума; таке перевищення зумовлене безпідставним нарахуванням новим кредитором процентів та неустойки після звернення первісного кредитора до суду з позовом про дострокове стягнення суми позики. Договір про відступлення права вимоги є нікчемним, тобто таким, що порушує положення статтей 512,514 ЦК України, адже його предметом стала заборгованість за кредитним договором, яку ТОВ «ГЕФЕСТ» не мало права нараховувати.

Крім того, ТОВ «Аналітик Фінанс» не повідомило боржника про заміну кредитора та не надало йому документів, що засвідчують таку заміну. Також позивач вважає, що вимоги про плату за договором факторингу не виконані, акт прийому-передачі права вимоги не підписано. Оскільки іпотека має похідний характер від основного зобов`язання, право вимоги за яким ТОВ «Аналітик Фінанс» не набуло, то і договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 30.07.2020 є нікчемним. Заявлення вимоги про скасування рішення державного реєстратора та припинення права іпотекодержателя ТОВ «Аналітик Фінанс» є необхідним як наслідок визнання договорів нікчемними. З наведених підстав просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітик Фінанс» подав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого просить суд у задоволенні позову відмовити, адже не погоджується з доводами позивача. Так, на підставі договору №30072020 від 30.07.2020 ТОВ «Аналітик Фінанс» отримало право вимоги за кредитним договором; на підставі укладеного договору про відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 30.07.2020 ТОВ «Аналітик Фінанс» набуло прав вимоги за договором іпотеки №12005-010/07Ф від 31.08.2007. Ні ТОВ «ФК «Гефест», ні ТОВ «Аналітик Фінанс» не нараховували додаткових відсотків на суму боргу, тому твердження позивача є безпідставним. ТОВ «Гефест» передало ТОВ «Аналітик Фінанс» ту суму заборгованості, яку могло вимагати у позивача відповідно до рішення суду. Ці суми повністю співпадають із сумами основної заборгованості у вимогах ТОВ "Аналітік Фінанс". Відповідачем було нараховано додатково 3% річних (відповідно до ст.625 ЦК України) та штраф відповідно до Договору іпотеки №12005-010/07Ф від 31.08.2007, тому остаточні суми заборгованості є більшими ніж ті, що визначені судом. Листом від 18.08.2020 ТОВ «Аналітик Фінанс» надіслало позивачу повідомлення про заміну кредитора у зобов`язанні. Крім того, відступлення права вимоги за кредитним і забезпечувальним договорами є можливим не тільки на користь фінансових установ за обставин, коли попередній кредитор (банк) був позбавлений банківської ліцензії та перебував у процедурі ліквідації. Доводи позивача про несплату ТОВ «Аналітик Фінанс» вартості відступлених прав вимоги та непередання таких прав не заслуговують на увагу з огляду на наявність документів, підтверджуючих факт оплати та передання прав. Вважає, що укладення договору №30072020 від 30.07.2020 відбулося відповідно до норм діючого законодавства, а тому немає підстав вважати, що відступлення права вимоги за договором іпотеки було незаконним та є нікчемним, а тому рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області Микитенко Л. І. є законним та не підлягає скасуванню, воно прийняте з метою задоволення вимог ТОВ «Аналітик Фінанс». Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 16 жовтня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат М.В.Назаренко посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення скасувати, та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Вказує, що предметом договору про відступлення прав вимоги від 30.07.2020 стала заборгованість за кредитним договором, яку ТОВ «Гефест» не мало права нараховувати.

Вважає, що необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов`язання, за яким відступається право, договір про відступлення права вимоги від 30.07.2020 є нікчемним, тобто таким, що порушує положення статей 512, 514 ЦК України.

Звернення позивача до суду з цим способом захисту повноцінно відповідає висновкам Верховного Суду викладеним у постанові від 18.04.2019 у справі №905/146/18.

Вказує, що судом проігноровані посилання сторони позивача на те, що була здійснена оплата по оскаржуваному договору.

Колегія суддів, заслухала доповідь судді-доповідача, розглянула справу за відсутності учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, які не з`явилися у судове засідання, що відповідно дост. 372 ЦПК Українине перешкоджає її розгляду.

Відповідно до ст.ст.367,368 ЦПК Україниколегія суддів перевірила законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Устатті 375 ЦПК Українипередбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Устатті 263 ЦПК Українивизначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Вказаним вимогам ухвала суду першої інстанції відповідає.

Позивач, звертаючись до суду, просив встановити нікчемність договору №30072020 купівлі-продажу прав вимоги від 30.07.2020 та застосувати наслідки нікчемності правочину шляхом скасування рішення державного реєстратора, на підставі якого було зареєстровано право іпотекодержателя за Товариством з обмеженою відповідальністю «Аналітик Фінанс». В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що визнання нікчемного провочину недійсним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. Проте, на думку позивача, наявний спір щодо правових наслідків такого правочину, який позивач вважає нікчемним, тому суду необхідно перевірити відповідні доводи та в мотивувальній частині судового рішення підтвердити чи спростувати обставину нікчемності правочину.

Так, позивач у своїй позовній заяві посилається на матеріальні норми ст.ст. 513, 514, 516 ЦК України, проте, не зазначає як саме ці норми пов`язані із встановленням недійсності правочину в силу вимог закону. Стаття 513 ЦК встановлює вимоги щодо форми правочину про заміну кредитора у зобов`язані, які дотримані товариствами при укладенні договору купівлі-продажу прав вимоги та договору про відступлення прав вимог за договором іпотеки, що встановлено судом під час розгляду справи, і на порушеннях таких вимог позивач у своїх доводах також не посилається.

Доводи позивача про відмінність розміру боргу між тим, що зафіксований судовим рішенням та тим, що виник станом на момент укладення спірних договорів, суд відхилив, оскільки за умовами договору купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги за кредитним договором Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» відступив на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітик Фінанс» право вимоги за кредитним договором, відповідно до якого у кредит надавались валютні цінності, тобто, предметом договору є передача права вимоги, а не заборгованості. Боржник не позбавлений права висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні свої заперечення з приводу розміру заборгованості. В той же час, під час судового розгляду не встановлено обставин, які б слугували підставою для визнання оспорюваних позивачем правочинів недійсними з огляду на їх нікчемність на підставі вказаної статті.

Оспорюючи зазначені договори, позивач у позовній заяві не зазначила, які саме її права порушені цими договорами. Суд наголошує, що заміна кредитора у зобов`язанні не змінює саме зобов`язання і позивач має ті ж самі права і обов`язки, визначені кредитним та іпотечним договорами, як перед первісним кредитором, так і, у разі переходу права вимоги, перед іншим кредитором, а тому сама по собі заміна кредитора не свідчить про порушення прав позивача. Позивач також не посилалася на належне виконання нею своїх зобов`язань за кредитним договором та повернення кредитору коштів у порядку та на умовах, визначених кредитним договором. Інших підстав недійсності оспорюваних договорів, в тому числі встановлених законом, позивач не зазначила.

Таким чином, надаючи оцінку належності, допустимості і достовірності кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи обраний позивачем спосіб захисту і недоведеність обставин щодо наявності спору про право або майновий інтерес позивача, неспростування презумпції правомірності спірних договорів, суд дійшов обґрунтованого висновку, що підстави для ухвалення рішення про задоволення позовних вимог в частині встановлення нікчемності правочину відсутні.

Доводи скарги належним чином не підтверджені та спростовуються наявними у справі доказами та встановленими на їх підставі обставинами, відповідають нормам матеріального і процесуального права.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

На підставі вищевказаних обставин та правового обґрунтування колегія суддів визнає, що оскаржене рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи скарги висновків суду не спростували, що відповідно до статті 375ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 259, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Назаренко Мар`яни Володимирівни залишити без задоволення.

Рішення Дзержинськогорайонного судум.Харковавід 16жовтня 2023року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 03 квітня 2024 року.

Головуючий В.Б. Яцина.

Судді - І.В.Бурлака.

Ю.М.Мальований.