Ухвала

від 01.04.2024 по справі 497/384/24

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01.04.2024

Справа № 497/384/24

Провадження № 2-н/497/53/24

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

"01" квітня 2024 р.суддя Болградського районного суду Одеської області Кравцова Алла Валентинівна, розглянувши в залі суду в м.Болград заяву адвоката Чекмарьової Лариси Юріївни представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бездоганне" про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИЛА:

19.02.2024р.до суду надійшла заява адвоката Чекмарьової Л.Ю. представника заявника - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бездоганне", - якою вона просить видати судовий наказ про стягненняна користь заявника з гр. ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 14752,23грн. та судові витрати.

Відповідно до ч. 4 ст. 165 ЦПК України, суддя з метою визначення підсудності, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, не пізніше наступного дня з дня отримання заяви про видачу судового наказу перевіряє зазначене у заяві місцезнаходження боржника за відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно відповіді відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області від 01.05.2024р. за №750, боржник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 23.02.2018р. знята з обліку у зв`язку зі смертю.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суд відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, передбачені частиною першою статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред`явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

При цьому відповідно до положень ст.ст.25, 30 ЦК України, ст.46-48 ЦПК України, заява про видачу судового наказу може бути подана лише до особи (боржника), яка має цивільну процесуальну правоздатність та дієздатність. З моменту смерті фізичної особи цивільна процесуальна правоздатність та дієздатність припиняються. При цьому якщо фізична особа боржник у справі помер до подання заяви про видачу судового наказу, а права та обов`язки померлого переходять до його спадкоємців чи іншої особи, заявник повинен подати заяву про видачу судового наказу безпосередньо щодо його спадкоємців чи іншої особи.

Як встановлено судом, боржник ОСОБА_1 померла до пред`явлення заяви про видачу судового наказу, в момент смерті боржника припинилася його цивільно-процесуальна правоздатність та дієздатність, тому зобов`язання між ним та заявником припинилися.

Питання щодо процесуального правонаступництва, яке передбачене ст.55 ЦПК України на стадії вирішення питання про видачу судового наказу не підлягає застосуванню, оскільки вказана норма закону може бути застосована лише у разі, коли боржник на момент звернення до суду мав цивільну процесуальну дієздатність та помер в процесі розгляду справи.

Крім того, відповідно до вимог чинного законодавства та судової практики підсудність справ про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг за місцем розташування житла - є виключною, оскільки, за правилами ст.30 ЦПК України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцем знаходження майна або основної його частини, а, відповідно до ст.162 ЦПК України, - заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим кодексом.

Аналогічна позиція викладена у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено, зокрема, для позовів, що виникають з приводу нерухомого майна. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. В разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності. До нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це - позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло з договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Виходячи з аналізу зазначених правових норм, - правила виключної підсудності застосовуються допозовів зприводу нерухомогомайназ приводубудь-яких вимог, пов`язаних з правомособи нанерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною умов договору, об`єктом якого є нерухоме майно тощо.

Тому, у даномувипадку застосовуютьсяправила виключноїпідсудності, оскільки предметом заяви є стягнення витрат, пов`язаних з утриманням нерухомого майна, і відповідно до положень ст.ст.30,162 ЦПК України заява має розглядатися судом за місцем розташування нерухомого майна.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Однак, відповідно до п.9 ч.1 ст.165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.

Таким чином, оскільки заява подана з порушенням правил підсудості - не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Болградського районного суду Одеської області, - суд зобов`язаний відмовити у видачі судового наказу і з цих причин.

Крім того, оскільки боржник помер, відомості щодо спадкоємців в матеріалах справи відсутні, а тому суд дійшов висновку, що ця заява про видачу судового наказу розгляду не підлягає.

Згідно з ч.2 ст.164 ЦПК України, в разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Керуючись статтями 161, 163, 165, 166, 186, 260, 261, 352, 353, 354 ЦПК України,суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у видачі судового наказу за заявою адвоката Чекмарьової Лариси Юріївни - представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бездоганне" про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1 .

Роз`яснити, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 ЦПК України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії, після чого набирає законної сили.

Суддя А.В. Кравцова