Ухвала

від 01.04.2024 по справі 260/10751/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні клопотання

01 квітня 2024 рокум. Ужгород№ 260/10751/23

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луцович М.М.

при секретарі судового засідання Пішта І.І.

та осіб, що беруть участь у справі:

позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача Калинич О.І.,

представник відповідача 1 Ємельянова І.О.,

представник відповідача 2 Марко І.Г.,

третя особа не з`явився,

розглянувши у підготовчому засіданні клопотання представника відповідача 1 про залишення позовної заяви без руху та заяви представника відповідача 1 про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного сервісного центру МВС, Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 через представника ОСОБА_3 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного сервісного центру МВС, Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , в якому просить:

1) визнати незаконним та скасувати Наказ №2/28/10-кп від 29.09.2023 «Про призначення ОСОБА_2 на посаду заступник начальника відділу логістики РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатських областях (філія ГСЦ МВС), місце роботи м. Ужгород) виданий Головним Сервісним центом МВС;

2) визнати незаконним та скасувати Наказ №2/6/85-кп від 06.11.2023 року «Про звільнення ОСОБА_1 » відповідно до п.1 ч.І с.4 ст. 87, 89 Закону України «Про державну службу», ст. 24 Закону України «Про відпустки», наказу Міністерства внутрішніх справ України від 29.09.2023 року №716 «Про організаційно - штатні зімни в Головному сервісному центрі МВС» виданий Головним Сервісним центом МВС;

3) зобов`язати Головний сервісний центр МВС, Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (філія ГСЦ МВС) поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу логістики регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Закарпатській області (філія ГСЦ МВС) шляхом переводу на рівнозначну посаду заступник начальника відділу логістики РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (філія ГСЦ МВС) (місце роботи м. Ужгород) або рівнозначну посаду в РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (філія ГСЦ МВС) (місце роботи м. Ужгород) з 08.11.2023 року;

4) стягнути з Головного сервісного центру МВС грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 08.11.2023р. на користь ОСОБА_1 .

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року відкрито загальне позовне провадження в даній адміністративній справі.

29 грудня 2023 року представником Головного сервісного центру МВС подано клопотання про залишення позовної заяви без руху з огляду на те, що при поданні позову представником позивача не вказано РНОКПП адвоката Калинич Оксани Іллівни та наявність або відсутність електронного кабінету, чим порушено вимоги пункту 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України. З огляду на вказане, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху.

Також 29 грудня 2023 року представником Головного сервісного центру МВС подано 2 заяви про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску місячного строку звернення та з огляду на те, що предмет спору у справі №260/10667/23 є аналогічним предмету спору у даній справі.

В підготовчому засіданні представник відповідача 1 підтримала подані клопотання та заяви і просила такі задовольнити.

Позивач та представник позивача у підготовчому засіданні щодо задоволення клопотань та заяв представника відповідача 1 заперечили з підстав необгрунтованості.

Представник відповідача 2 у підготовчому засіданні підтримав клопотання та заяви представника Головного сервісного центру МВС.

Третя особа у підготовче засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Розглянувши клопотання про залишення позову без руху, суд приходить висновку про відмову у його задоволенні з огляду на таке.

Частиною 13 статті 171 КАС України визначено підстави для залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження у справі, а саме: суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Як зазначено представником відповідача -1 в клопотанні про залишення позовної заяви без руху, в позовній заяві представником позивача не зазначено РНОКПП адвоката Калинич Оксани Іллівни.

Судом встановлено, що дійсно при поданні позовної заяви представником позивача не вказано РНОКПП адвоката Калинич Оксани Іллівни, однак в подальшому представником позивача подавалися заяви та клопотання через Електронний Суд із зазначенням РНОКПП адвоката Калинич Оксани Іллівни 3097616249. А тому суд не вбачає необхідності на даному етапі розгляду справи залишати позовну заяву без руху з вищенаведених підстав.

Представник відповідача - 1 в клопотанні про залишення позовної заяви без руху посилається також на те, що в позовній заяві позивачем не вказано відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, а також те, що адвокат зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет.

18.10.2023 року набув чинності Закон України від 29 червня 2023 року № 3200-IX, яким внесено зміни до КАС України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

На сьогодні частинами четвертою-шостою статті 18 КАС України передбачено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи представником позивача подано позовну заяву за допомогою поштового зв`язку. Суд звертає увагу, що подання позову у вказаний спосіб є правом представника позивача.

При вирішенні питання щодо відкриття провадження в даній справі судом встановлено, що згідно з відомостями комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» представник позивача адвокат Калинич Оксана Іллівна має електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд», відповідачі мають зареєстровані електронні кабінети, до яких здійснюється доставка судових рішень у даній справі.

З огляду на вказане, суд не вбачав достатніми підстави для залишення позовної заяви без руху у зв`язку із не зазначенням у позовній заяві відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, зазначених у пункті 2 частини п`ятої статті 160 КАС України, оскільки це призвело б до надмірного формалізму.

Суд зазначає, що представником відповідача - 1 не зазначено яким чином вказані обставини впливають на розгляд справи та чим саме створюють перешкоди у реалізації відповідачем його процесуальних прав та обов`язків.

Верховний Суд у постанові від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22 звернув увагу на те, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлені доводи представником відповідача в клопотанні про залишення позовної заяви без руху є необґрунтованими, а залишення позовної заяви без руху з цих підстав буде проявом надмірного формалізму з боку суду, що перешкоджатиме розгляду справи по суті без належних підстав.

Розглянувши заяви про залишення позовної заяви без розгляду, суд виходить з наступного.

Як встановлено судом, предметом спору у справі № 260/10751/23 є, зокрема, визнання протиправним та скасування наказу ГСЦ МВС від 06 листопада 2023 року № 2/6/85-кп «Про звільнення ОСОБА_1 », що є основною позовною вимогою.

Отже, спір у справі № 260/10751/23 є спором з приводу проходження та звільнення з публічної служби.

Згідно з частиною п`ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

За загальним правилом перебіг строку звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не можна вважати поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дії чи бездіяльність, внаслідок чого відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була знати про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 26 жовтня 2023 року у справі № 500/4332/22.

Згідно із копією наказу ГСЦ МВС від 06 листопада 2023 року № 2/6/85-кп «Про звільнення ОСОБА_1 », долученою позивачем до позовної заяви, останнім днем роботи позивача є 08 листопада 2023 року, а тому позивач дізнався про порушення своїх прав саме 08.11.2023.

З огляду на зазначене, останнім днем для подачі позивачем вказаного позову є 08 грудня 2023 року.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем подано позовну заяву за допомогою поштового зв`язку 07 грудня 2023 року, що підтверджується поштовим штемпелем на конверті, тобто позивачем подано позовну заяву до суду у строк, передбачений ст. 122 КАС України та відсутні підстави для залишення позову без розгляду з цих підстав.

Щодо доводів Головного сервісного центру МВС про те, що у провадженні Закарпатського окружного адміністративного суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, суд вказує наступне.

Судом встановлено, що ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі №260/10667/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ про визнання протиправним наказу та поновлення на роботі.

Ухвалою суду від 09 січня 2024 року задоволено заяву позивача про залишення позову без розгляду, позов ОСОБА_1 до Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ про визнання протиправним наказу та поновлення на роботі залишено без розгляду. Дана ухвала набрала законної сили 24.01.2024 (а.с.52 том 2).

З огляду на вище наведене, судом не встановлено наявність спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а тому суд не вбачає підстав для залишення позовної заяви без розгляду з мотивів викладених у заяві представника відповідача 1 про залишення позовної заяви без розгляду.

Отже, суд відмовляє представнику відповідача 1 у задоволенні заяв про залишення позовної заяви без розгляду з підстав необгрунтованості.

Керуючись статтями 48, 122, 123, 171, 240, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного сервісного центру МВС про залишення позовної заяви без руху відмовити.

У задоволенні заяв Головного сервісного центру МВС про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяМ.М. Луцович

Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України ухвалу суду у повному обсязі складено та підписано 05.04.2024 року.