Рішення

від 01.04.2024 по справі 320/4566/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2024 року № 320/4566/23

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Лапія С.М.,

за участі: секретаря судового засідання Борисенко М.В.,

представника позивача Москаленка А.С.,

представника відповідача Косяк Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Білоцерківська Теплоелектроцентраль» до Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Жарчинського Олексія Анатолійовича про визнання протиправними та скасування постанов,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство «Білоцерківська Теплоелектроцентраль» з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати пункт 3 постанови приватного виконавця виконавчого округу Київської області Жарчинського Олексія Анатолійовича про відкриття виконавчого провадження №70618808, винесеної 27.12.2022, в частині стягнення основної винагороди приватного виконавця у розмірі 29 799 156,37грн.;

- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Київської області Жарчинського Олексія Анатолійовича про стягнення з боржника основної винагороди, винесену 27.12.2022 у виконавчому провадженні №70618808, в частині стягнення основної винагороди приватного виконавця у розмірі 29 799 156,37грн.;

- визнати протиправним та скасувати пункт 3 постанови приватного виконавця виконавчого округу Київської області Жарчинського Олексія Анатолійовича про відкриття виконавчого провадження №70618862, винесеної 27.12.2022, в частині стягнення основної винагороди приватного виконавця у розмірі 31 240 971,31грн.;

- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Київської області Жарчинського Олексія Анатолійовича про стягнення з боржника основної винагороди, винесену 27.12.2022 у виконавчому провадженні №70618862, в частині стягнення основної винагороди приватного виконавця у розмірі 31 240 971,31грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.03.2023 відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Протокольної ухвалою від 30.03.2023 відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про об`єднання справ №320/4566/23 та №320/17119/23 в одне провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийняття оскаржуваних постанов з тих підстав, що відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 10.11.2022 №206 «Про внесення змін до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості» ПАТ «Білоцерківська Теплоелектроцентраль» включено до його переліку.

Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» передбачено, що врегулювання заборгованості згідно з цим законом відбувається декількома шляхами, зокрема, проведенням взаєморозрахунків (ст. 4), реструктуризацією заборгованості (ст.ст. 5, 6), ненарахуванням або списанням заборгованості зі сплати неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних (ст. 7).

Пунктом 6 частини п`ятої статті 27 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавчий збір не стягується: за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" та Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами.

Таким чином, на переконання позивача оскаржувані постанови є протиправними та підлягають скасуванню.

Представником відповідача до суду подано відзив, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав правомірності прийняття оскаржуваних постанов.

Судом встановлено, що приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Жарчинським О.А. 27.12.2022 відкрито виконавче провадження №70618808 з виконання наказу Господарського суду Київської області від 08.08.2022 у справі №911/1592/21 про стягнення з ПАТ «Білоцерківська Теплоелектроцентраль» на користь АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 229 494 006,27грн. боргу, 17 369 090,42грн. інфляційних втрат, 13 387 440,64грн. 3% річних, 37 741 026,34грн. пені, судовий збір в сумі 794 500,00грн.

Пунктом 3 постанови про відкриття виконавчого провадження №70618808 передбачено стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця у розмірі 29 878 606,36грн.

Також 27.12.2022 відповідачем у ВП №70618808 винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди у розмірі 29 878 606,36грн.

Крім того, відповідачем 27.12.2022 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №70618862 з виконання наказу Господарського суду Київської області від 28.06.2022 у справі №911/1216/21 про стягнення з ПАТ «Білоцерківська Теплоелектроцентраль» на користь АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 283 472 681,73грн. основного боргу, 4 111 538,20грн. пені, 8 316 639,71грн. 3% річних, 16 508 853,43грн. інфляційних втрат та 794 500,00грн. судового збору.

Пунктом 3 постанови про відкриття виконавчого провадження №70618862 передбачено стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця у розмірі 31 320 421,30грн.

Також 27.12.2022 відповідачем у ВП №70618862 винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди у розмірі 31 320 421,30грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Жарчинського О.А. від 27.12.2022 у ВП №70618808 об`єднані виконавчі провадження №70618808 та №70618808 у зведене виконавче провадження №70622547.

Позивач, вважаючи протиправними постанови відповідача, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За визначенням статті 1 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII Про виконавче провадження (далі Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно пункту 1 частини першої статті 3 Закону України Про виконавче провадження підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 13 Закону України Про виконавче провадження).

Відповідно до статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно із частинами 1 6 статті 31 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів від 02.06.2016 № 1403-VIII за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода.

Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової.

Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді:

1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру;

2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Якщо суму, передбачену в частині четвертій цієї статті, стягнуто частково, сума основної винагороди приватного виконавця, визначена як відсоток суми стягнення, виплачується пропорційно до фактично стягнутої суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Основна винагорода, що встановлюється у вигляді фіксованої суми, стягується після повного виконання рішення.

Частиною сьомою статті 31 Закону № 1403-VIII передбачено, що приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Порядок виплати винагород державним виконавцям та їх розмірів і розміру основної винагороди приватного виконавця затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 року № 643.

Згідно з абзацом 1 пункту 12 Порядку №643 приватний виконавець, який забезпечив повне або часткове виконання виконавчого документа майнового характеру в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження, одержує основну винагороду у розмірі 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Частиною третьою статті 45 Закону №1404-VIII передбачено, що основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.

Відповідно до частини четвертої статті 27 Закону №1404-VIII державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Отже, з аналізу зазначених норм вбачається, що основна винагорода це винагорода приватного виконавця за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи призвели до повного або часткового виконання рішення та стягується з боржника в розмірі пропорційному до фактично стягнутої суми.

При відкритті виконавчого провадження приватний виконавець одночасно приймає постанову про стягнення основної винагороди та зобов`язаний здійснити розрахунок такої винагороди, тобто визначити чітко суму, яка може бути стягнута у разі здійснення виконавцем повного виконання виконавчого документа.

Враховуючи, що на момент відкриття виконавчого провадження не завжди можливо визначити розмір фактично стягнутих сум чи остаточну вартість переданого майна за наслідками фактичного виконання приватним виконавцем, суд повинен перевірити механізм розрахунку, застосованого виконавцем при визначенні суми основної винагороди та наведеного ним у постанові про стягнення основної винагороди, винесеної одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження.

Сума основної винагороди, визначена приватним виконавцем у постанові про її стягнення, винесена одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, не є сумою, яка гарантовано має бути стягнута за наслідками фактичного виконання виконавчого провадження у випадках неповного виконання або ж невиконання відповідного виконавчого документа.

Вказана правова позиція також викладена в постановах Верховного Суду від 23.02.2022 у справі №160/10874/19, від 21.07.2022 у справі №320/6215/19, від 20.07.2023 у справі №580/31/23.

Судом встановлено, що загальна сума до стягнення з позивача за наказом Господарського суду Київської області від 08.08.2022 у справі №911/1592/21 складає 298 786 063,67грн., а тому відповідачем вірно розраховано 10% основної винагороди у розмірі 29 878 606,36грн.; за наказом Господарського суду Київської області від 28.06.2022 у справі №911/1216/21 загальна сума до стягнення складає 313 204 213,07 грн, тому відповідачем вірно розраховано 10% основної винагороди у розмірі 31 320 421,30грн.

Отже, судом перевірено правильність розрахунків відповідачем суми, визначеної до стягнення в якості основної винагороди та, враховуючи викладені правові висновки Верховного Суду, встановлено правомірність винесення відповідачем оскаржуваних постанов.

Таким чином, з підстав лише їх винесення та попереднього розрахунку суми основної винагороди, що могла б бути стягнута в залежності від результату виконавчого провадження, одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, за умови добровільної сплати позивачем суми заборгованості, встановленої судовим рішенням, оскаржувані постанови скасуванню не підлягають, оскільки винесені правомірно.

Зокрема, суд зауважує, що позивачем не оскаржуються дії приватного виконавця із стягнення з боржника суми основної винагороди, оскільки такі не відбулися, що підтверджується відповідачем та не заперечується позивачем.

Суд відхиляє доводи позивача, що оскільки основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору, а останній у свою чергу згідно п. 6 ч. 5 ст. 27 Закону №1404-VIII не стягується за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" та Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами, оскільки основна винагорода приватного виконавця і виконавчий збір у виконавчому провадженні, що здійснює державний виконавець, хоча й виступають формами винагороди виконавців, проте не є однаковими поняттями.

Згідно з приписами статті 45 Закону №1404-VIII спільним для цих форм винагороди є лише порядок стягнення, а не механізм визначення.

Вказана правова позиція також викладена в постановах Верховного Суду від 29.01.2021 у справі №640/13434/19, від 26.08.2021 у справі №38/6503/20 від 26.10.2023 у справі №640/20265/19.

Відповідно до частини шостої статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Таким чином, постанови приватного виконавця виконавчого округу Київської області Жарчинського Олексія Анатолійовича про стягнення з боржника основної винагороди від 27.12.2022 ВП №70618808, в частині стягнення основної винагороди приватного виконавця у розмірі 29 799 156,37грн., від 27.12.2022 ВП №70618862, в частині стягнення основної винагороди приватного виконавця у розмірі 31 240 971,31грн., пункт 3 постанови про відкриття виконавчого провадження №70618808 від 27.12.2022, в частині стягнення основної винагороди приватного виконавця у розмірі 29 799 156,37грн. та пункт 3 постанови про відкриття виконавчого провадження №70618862 від 27.12.2022, в частині стягнення основної винагороди приватного виконавця у розмірі 31 240 971,31 грн прийняті відповідачем з урахуванням норм частини другої статті 2 КАС України.

Згідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно зі ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини та норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -

в и р і ш и в :

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення .

Суддя Лапій С.М.