Ухвала

від 05.04.2024 по справі 420/4542/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4542/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2024 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі №420/4542/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул.Лягіна,6, м.Миколаїв, 54001) про визнання протиправним та скасування податкової вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області за результатом якого позивач просить:

визнати протиправною та скасувати Податкову вимогу від 23 січня 2024 року №0011565-1305-1429, форма "Ф" про сплату податкового боргу ОСОБА_1 у сумі 26 421.53 грн., яка складається з податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов`язання, що підлягає сплаті фізичної особою в розмірі 26421.53 грн., складену Головним управлінням ДПС у Миколаївській області, код ЄДРПОУ 43144729;

стягнути з відповідача Головного управління ДПС у Миколаївській області, код ЄДРПОУ 43144729, на користь позивача ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , всі судові витрати.

Ухвалою суду від 14 лютого 2024 року було відкрито провадження по справі.

Ухвалою суду від 06 березня 2024 року замінено первісного відповідача - Головне управління ДПС у Миколаївській області (вул.Лягіна,6, м.Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 43144729) на належного відповідача Головне управління ДПС у Миколаївській області (вул.Лягіна,6, м.Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ ВП 44104027) по справі №420/4542/24.

02 квітня 2024 року від ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про закриття провадження по справі №420/4542/24 на підставі п.8 ч.1 ст.238 КАС України.

В обґрунтування вказаного клопотання позивач зазначив, що згідно даних інтегрованих карток ОСОБА_1 , які обліковуються в ІТС «Податковий блок», податковий борг виник 29.12.2023 року з податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов`язання, що підлягає сплаті фізичними особами (11011300), Сухоєланецька територіальна громада Миколаївського району), внаслідок несплати грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні Головного управління ДПС у Одеській області (1553 Приморська ДПІ) № 2861456-24/15-53 на суму 26 421,53 гривні. У зв`язку із наявністю у платника податків податкового боргу на суму 26 421,53 гривні, на підставі даних автоматизованої системи обліку, керуючись вимогами п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України та відповідно до п.1 розділу ІІІ Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 №610, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 24.07.2017 за №902/30770, ГУ ДПС у Миколаївській області в автоматичному режимі сформовано і направлено платнику податків податкову вимогу за №0011565-1305-1429 від 23.01.2024. Враховуючи викладене, ГУ ДПС у Миколаївській області було відкликано податкову вимогу № 0011565-1305-1429 від 23.01.2024.

Дослідивши адміністративний позов, подані до суду клопотання сторін та інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що провадження в адміністративній справі підлягає закриттю з наступних підстав.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

За змістом ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень

Згідно з ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до п.8 ч.1 ст. 4 КАС України, позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Таким чином до адміністративного суду вправі звернутися з позовом особа, яка має суб`єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні її прав чи свобод.

Пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди повинні дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

У рішенні Конституційного Суду України від 14.12.2011 року №19-рп/2011 стосовно тлумачення ч.2 ст.55 Конституції України визначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч.2 ст.3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Отже, гарантоване ст.55 Конституції України та конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права чи охоронюваного законом інтересу, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має стосуватися суб`єктивних прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просив суд визнати протиправною та скасувати Податкову вимогу від 23 січня 2024 року №0011565-1305-1429, форма "Ф" про сплату податкового боргу ОСОБА_1 у сумі 26 421.53 грн., в свою чергу 18.03.2024 р., ГУ ДПС у Миколаївській області було відкликано податкову вимогу № 0011565-1305-1429 від 23.01.2024.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Враховуючи вищевикладене суд доходить висновку про наявність підстав, передбачених п.8 ч.1 ст.238 КАС України, для закриття провадження у даній справі.

Частиною 2 ст.238 КАС України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Відповідно до ч.2 ст.239 КАС України, суд роз`яснює що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Згідно пп.5 ч.1 ст.7 закону України "Про судовий збір" сплачений позивачем судовий збір повертається позивачу.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст.132 КАС України).

Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Судом встановлено, що позивачем за подання даного адміністративного позову було сплачено судовий збір у сумі 968,96 грн. що підтверджується платіжною інструкцією №0.0.3463950426.1 від 11.02.2024 року.

Керуючись статтями 238, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі №420/4542/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул.Лягіна,6, м.Миколаїв, 54001) про визнання протиправним та скасування податкової вимоги - задовольнити.

Закрити провадження у справі №420/4542/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул.Лягіна,6, м.Миколаїв, 54001) про визнання протиправним та скасування податкової вимоги.

Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з Державного бюджету 968,96 грн. судовий збір, сплачений за платіжною інструкцією №0.0.3463950426.1 від 11.02.2024 року.

Роз`яснити, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала суду оскарженню в апеляційному порядку окремо від остаточного судового рішення по справі не підлягає, заперечення проти неї можуть бути приєднані до апеляційної скарги на остаточне рішення по справі.

Суддя К.С. Єфіменко

.