Рішення

від 05.04.2024 по справі 520/34292/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2024 р. № 520/34292/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ольги Горшкової, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Броварня Слобожанська" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Броварня Слобожанська" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 19.04.2023 №000/8756/0903 в частині несвоєчасного подання звітів про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за формою №2-РС за лютий - вересень 2022 року на суму 102000,00 (сто дві тисячі) грн;

- визнати протиправними та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 03.05.2023 №№0103490901, 00103480901, 0103470901, 0103460901, 0103450901, 0103430901 на загальну суму 102000,00 (сто дві тисячі) грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач з посиланням на лист № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 Торгово-промислової палати України та пп. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (у редакції Закону України від 12.05.2022 р. №2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» зазначив, що ТОВ "Броварня Слобожанська" під час дії воєнного стану звільняється від передбаченої ПКУ відповідальності, зокрема за неподання звітів.

Так, відповідно до вказаної правової норми, останньою датою подачі звітів за формою 1-ОА (рішення: №0103430901, №0103450901, №0103460901, №0103470901, №00103480901 від 03.05.2023), формою 2-РС (рішення: №000/8756/0903 від 19.04.2023) за період з лютого по червень 2022 року є 20.07.2022, однак, на думку платника податків, товариством було частково порушено вказаний термін, та подано звіти за вказаний період 21.07.2022.

Стосовно несвоєчасного подання звітів за формою 1-ОА (рішення: №0103490901 від 03.05.2023), формою 2-РС (рішення: №000/8756/0903 від 19.04.2023) за період вересень 2022 року позивач зазначив, що кінцевим терміном подачі вказаних звітів є 10.10.2022, однак через масований обстріл, уповноважена особа ТОВ "Броварня Слобожанська" була позбавлена можливості вчинити дії для належної реєстрації вказаних звітів у вказаний день.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Від відповідача надійшов відзив, згідно змісту якого, останній не погоджується з доводами позивача викладеними у позові, просить відмовити у його задоволенні. Зокрема, зазначає, що рішення про застосування фінансових санкцій є правомірними та прийнятими без порушень вимог законодавства України, посилаючись на несвоєчасне подання позивачем звітів за формою № 2- РС "Звіт про обсяги про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв" та звітів за формою № 1-ОА "Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі" за період з лютого по вересень 2022 року.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, Товариство з обмеженою відповідальністю "Броварня Слобожанська" має діючу ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями №990210202000023, термін дії з 04.09.2020 до 04.09.2025.

Управлінням контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Харківській області за результатом опрацювання даних ІС «Податковий блок» та ІКС «Єдине вікно подання електронної звітності» встановлено, що суб`єктом господарювання ТОВ "Броварня Слобожанська" порушено вимоги частини 3 статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовується в електронних сигаретах, та пального», а саме: ТОВ "Броварня Слобожанська" несвоєчасне подання звіту за формою 2-РС «Звіт про обсяги про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв», зокрема, за період вересень жовтень 2022 року, про що складено висновок №946/20-40-09-03-10 від 14.04.2023, та Звітів 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі», зокрема, за жовтень 2022 року, про що складено висновок №1059/20-40-09-03-09 від 27.04.2023; за вересень 2022 року, про що складено висновок №1058/20-40-09-03-09 від 27.04.2023; за червень 2022 року, про що складено висновок №1057/20-40-09-03-09 від 27.04.2023; за травень 2022 року, про що складено висновок №1056/20-40-09-03-09 від 27.04.2023; за квітень 2022 року, про що складено висновок №1055/20-40-09-03-09 від 27.04.2023; за березень 2022 року, про що складено висновок №1054/20-40-09-03-09 від 27.04.2023; за лютий 2022 року, про що складено висновок №1053/20-40-09-03-09 від 27.04.2023.

На підставі вказаних висновків відповідачем прийнято рішення про застосування фінансових санкцій до позивача №000/8756/0903 від 19.04.2023 у розмірі 119000 грн, рішення про застосування фінансових санкцій до позивача №0103490901, №00103480901, №0103470901, №0103460901, №0103450901, №0103430901 від 03.05.2023 у розмірі 17000 грн за кожне із рішень за несвоєчасне подання звіту за формою 2-РС «Звіт про обсяги про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв» та Звіту 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі» за лютий - жовтень 2022 року.

Позивач вважає вищевказані рішення про застосування фінансових санкцій, в частині періоду за лютий вересень 2022 року, протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв`язку із чим звернувся із вказаним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з підпунктом 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 113.3 статті 113 Податкового кодексу України у разі вчинення платником податків двох або більше порушень іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо.

Відповідно статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртом, алкогольними напоями і тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, за формою, встановленою цим органом. У разі якщо в місяці, наступному за звітним місяцем, суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) самостійно виявив помилки у поданому ним звіті за звітний місяць, він зобов`язаний подати уточнений звіт до кінця місяця, наступного за звітним місяцем. У такому разі штраф, встановлений абзацом дев`ятнадцятим частини другої статті 17 цього Закону, не застосовується.

Форми звітів та порядок їх заповнення затвердженні наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 №49 (далі - Порядок №49).

Так, відповідно до п. 1, 2, 3 Порядку заповнення форми звіту № 1-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації спирту» визначено, що звіт про обсяги виробництва та реалізації спирту (далі - Звіт) подають суб`єкти господарювання, які виробляють спирт етиловий ректифікований, біоетанол, спирт етиловий-сирець, спирт етиловий технічний, спирт етиловий денатурований (спирт технічний), спирт етиловий ректифікований денатурований, спирт етиловий ректифікований виноградний, спирт етиловий ректифікований плодовий, спирт коньячний і плодовий (включаючи дистиляти у вигляді головної і хвостової фракції), спирт-сирець виноградний, спирт-сирець плодовий, фракцію головну етилового спирту та/або інший спирт (далі - спирт), незалежно від форми власності до органів ДФС за основним місцем обліку в електронній формі.

Звіт в електронній формі подається засобами електронного зв`язку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, як передбачено для податкової звітності.

Звіт складається окремо за кожний місяць та до 10 числа місяця, що настає за звітним, подається до органів ДФС за основним місцем обліку суб`єкта господарювання.

Відповідно до п. 1, 2, 3 Порядку заповнення форми звіту № 2-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв» звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв (далі - Звіт) подають суб`єкти господарювання незалежно від форми власності до органів ДФС за основним місцем обліку в електронній формі.

Звіт в електронній формі подається засобами електронного зв`язку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, як передбачено для податкової звітності.

Звіт складається окремо за кожний місяць та до 10 числа місяця, що настає за звітним, подається до органів ДФС за основним місцем обліку суб`єкта господарювання.

Згідно п. 1, 2, 6 Порядку заповнення форми звіту № 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі» звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі (далі - Звіт) подають суб`єкти господарювання, які одержали ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, незалежно від форми власності до органів ДФС за основним місцем обліку в електронній формі.

Звіт в електронній формі подається засобами електронного зв`язку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, як передбачено для податкової звітності.

Звіт складається окремо за кожний місяць та до 10 числа місяця, що настає за звітним, подається до органів ДФС за основним місцем обліку суб`єкта господарювання.

Так, як було вище встановлено судом, позивач вважає, що відповідно до положень пп. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (у редакції Закону України від 12.05.2022 р. №2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», останньою датою подачі звітів за формою 1-ОА (рішення: №0103430901, №0103450901, №0103460901, №0103470901, №00103480901 від 03.05.2023), формою 2-РС (рішення: №000/8756/0903 від 19.04.2023) за період з лютого по червень 2022 року є 20.07.2022.

Поряд із тим, вказані звіти, відповідно до квитанцій, долучених до матеріалів справи, були прийняті податковим органом 21.07.2022.

Зважаючи на викладене, суд зазначає наступне.

Пунктом 3 Розділу ІІ Закону України від 03.03.2022р. №2118-ІХ було установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, будь-яка звітність, крім податкової, подання якої вимагається відповідно до норм чинного законодавства, подається з урахування строків, визначених пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Згідно з п.п.69.1 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 03.03.2022р. №2118-ІХ та Закону України від 24.03.2022р. №2142-ІХ у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Отже, початково законодавцем було запроваджено універсальне правило, у силу якого платники податків, які не мають можливості своєчасного виконання податкового обов`язку, повинні забезпечити виконання податкового обов`язку протягом 6 місяців після припинення або скасування правового режиму воєнного стану.

З 27.05.2022 згідно з п.п.69.1 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 12.05.2022р. №2260-ІХ у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов`язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу таких платників на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відсотки за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки.

У разі самостійного виправлення платником податків у податкових періодах до 25 липня 2022 року, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 цього Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов`язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, та пені.

Платники податку на додану вартість, тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, не мають права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, передбаченого пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року із показниками на зменшення податкових зобов`язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

З наведеного слідує, що законодавцем були виокремлено три категорії платників податків, а саме: 1) платники, у яких відсутня можливість своєчасного виконання податкового обов`язку; 2) платники, у яких існує (наявна) можливість своєчасного виконання податкового обов`язку; 3) платники, у яких відновилася можливість виконання податкового обов`язку із введенням відносно кожної окремої категорії власного присікального строку виконання податкового обов`язку.

Так, з 27.05.2022р. законодавцем було запроваджено правило, у силу якого платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів і щодо подання звітності звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до 27.05.2022 за умови одночасно виконання двох умов: 1) подання податкової звітності до 20.07.2022 та 2) сплати податків та зборів (слід розуміти задекларованих у цих документах у строк не пізніше 31.07.2022.

Таким чином, кінцевою датою подачі ТОВ «Броварня Слобожанська» звітів за формами 1-ОА та 2-РС за період з лютого по червень 2022 року є 20.07.2022, поряд із цим, вказані звіти були прийняті податковим органом 21.07.2022 о 00:02, 00:35, 00:42, 00:43, 00:50, 00:33, 00:38, 00:40, 00:47, 00:50.

Суд звертає увагу позивача, що з метою нормативно-правового врегулювання обміну електронними документами з контролюючими органами відповідно до вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису, Наказом Міністерства Фінансів України від 06.06.2017 №557 затверджено «Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами» (далі - Порядок №557).

Згідно п.1-11 розділу ІІ Порядку №557, суб`єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, та встановлюють для них систему (способи) захисту. В інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних системах, які забезпечують обмін електронними документами, що містять державні інформаційні ресурси або інформацію з обмеженим доступом, повинен забезпечуватися рівень захисту цієї інформації, який відповідно до законодавства має відповідати ступеню обмеження доступу до неї.

Автор створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов`язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись цим Порядком, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами).

Створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності).

Автор має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Після накладання кваліфікованого електронного підпису автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням телекомунікаційних мереж до адресата протягом операційного дня.

Електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС.

У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.

Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня.

Операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

Відповідно до п. 3 Порядку №1246, операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що оскільки операційний день триває з 8 до 20 години, то кінцевим терміном для надіслання вказаних звітів є 20.07.2021 о 20:00 год.

Однак, доказів подачі позивачем вказаних звітів до податкового органу в межах операційного дня 20.07.2022 до 20:00 год., останнім до суду не надано.

Таким чином, суд не приймає твердження позивача, що факт прострочення подачі вказаних звітів на одну годину, звільняє платника від відповідальності за порушення норм частини 3 статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовується в електронних сигаретах, та пального», а відтак рішення податкового органу: про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне подання звіту 2-РС №000/8756/0903 від 19.04.2023 в частині періоду з лютого по червень 2022 року, про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне подання звітів 1-ОА №0103430901, №0103450901, №0103460901, №0103470901, №00103480901 від 03.05.2023 за періоди з лютого по червень 2022 року є обґрунтованими та правомірними.

Судом також відхиляються посилання позивача на лист від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 Торгово-промислової палати України, з огляду на таке.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, при їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини, повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку.

Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами у відповідності до статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" шляхом видачі сертифіката.

У статті 3.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП від 18.12.2014 N 44 (5), вказано, що сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - це документ, за затвердженими Президією ТПП України відповідними формами, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Відповідно до розпорядження ТТП України від 25.02.2022 № 3 "Про процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у період дії воєнного стану на території України" установлено, що тимчасово, на період воєнного стану на території України до припинення або скасування воєнного стану на території України, уповноважені регіональні торгово-промислові палати, мають право за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб, засвідчувати форс-мажорні обставини з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, в тому числі передбачених п. 4.2 Регламенту засвідчення Торгово-промислового палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин, який затверджено Рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 за № 44 (5) (із змінами та доповненнями).

Суд звертає увагу, що надання сертифікату Торгово-промисловою палатою України, отриманого у встановленому законодавством порядку, є обов`язковою умовою, оскільки сам лише факт існування форс-мажорних обставин, або лист ТПП України, не звільняє від виконання зобов`язання автоматично. При видачі сертифікату Торгово-промислова палата України засвідчує не тільки форс-мажорні обставини, але і їх безпосередній вплив на конкретне зобов`язання, у якому заявник є стороною (причинно-наслідковий зв`язок між обставиною/подією і неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов`язань).

Відповідно до діючого законодавства України форс-мажор звільняє лише від відповідальності за порушення зобов`язання, що сталося внаслідок такого форс-мажору, але не звільняє від виконання відповідного зобов`язання і не є підставою для припинення зобов`язань.

Проте і звільнення від відповідальності може мати місце лише у випадку, коли невиконання зобов`язання є наслідком дії форс-мажорних обставин, що має бути доведено у встановленому чинним законодавством порядку та підтверджено належними документами.

Таким чином, позивач на підтвердження дії форс-мажорних обставин повинен був надати сертифікат (довідку) Торгово-промислової палати України, а також підтвердження їх впливу на його обов`язок щодо своєчасної сплати узгодженого грошового зобов`язання.

У листі від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на підставі статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи це, ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Разом з тим, на переконання суду, надані позивачем докази про наслідки ракетного обстрілу 10.10.2022, який відбувся в останній день подачі звітів за вересень 2022 року, на які позивач посилається як на аналогію сертифікату про посвідчення форс-мажорних обставин, не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", а також вказані документи не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта, для якого могли настати певні форс-мажорні обставини.

Суд також враховує, що 06.09.2022 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225, яким затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження».

Відповідно до пункту 1 розділу II Порядку№225 від 29.07.2022 року до платників податків / податкових агентів, які не можуть виконувати податкові обов`язки, передбачені Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються правила для підтвердження можливості чи неможливості виконання платником такого обов`язку, передбачені цим Порядком.

Підставами неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов`язків (у тому числі обов`язків податкових агентів) є, зокрема, перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження / знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями Російської Федерації.

Відповідно до пункту 3 розділу II Порядку№225 від 29.07.2022 року, до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності цим Порядком мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, застосовуються такі правила.

У разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов`язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 (далі - Переліки документів) до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.

Доказів звернення позивача до відповідача із відповідною заявою та документами (копії документів), інформацією про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, матеріали справи не містять.

За наслідком розгляду даного спору, аналізуючи підстави, що покладені в основу позовної заяви, суд дійшов висновку про те, що надані позивачем докази не підтверджують наведені в позові доводи та не є достатньою підставою для скасування оскаржуваних рішень про застосування фінансових санкцій, - протилежного позивачем не зазначено, судом не встановлено. Тож, позовні вимоги є непідтвердженими та необґрунтованими.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Броварня Слобожанська" не підлягають задоволенню.

Щодо строку звернення позивача до суду із вказаним позовом, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої-третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 Податкового кодексу України, з огляду на зміст у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення- рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Законом України №2102-IX від 24 лютого 2022 року затверджено Указ Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово було продовжено та який діє на даний час.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 03 березня 2022 року № 2118-IX (далі за текстом - Закон № 2118-ІХ), який набрав чинності з 07 березня 2022 року, внесено до підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України пункт 69, згідно якого установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Згідно положень підпункту 69.9 цього пункту у первинній редакції для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У подальшому до положень вказаного підпункту неодноразово вносилися зміни.

На момент виникнення спірних правовідносин положення вказаного підпункту діяли в наступній редакції:

"Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:

дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 та 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків;

строків проведення камеральних перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 цього Кодексу, подання скарги на податкове повідомлення-рішення за результатами камеральної перевірки, прийняття рішення за результатом її розгляду, нарахування пені;

строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 цього Кодексу, подання скарги на податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування фінансових санкцій за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки та прийняття рішення за результатами їх розгляду, адміністративного арешту майна за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки;

строків здійснення заходів з погашення податкового боргу платників податків - суб`єктів господарювання, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, передбачені статтями 59-60, 87-101 цього Кодексу, та/або визначення грошових зобов`язань згідно із статтею 116 цього Кодексу;

строків подання та розгляду скарг на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачених підпунктом 56.23.3 пункту 56.23 статті 56 цього Кодексу".

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що з моменту набрання чинності Законом України № 2118-ІХ перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, був зупинений. У подальшому було відновлено перебіг вказаних строків, однак тільки для визначених у підпункті 69.9 правовідносин.

На момент виникнення у позивача права на звернення до суду з вимогою про визнання протиправними та скасування рішень, якими до платника податків застосовано фінансові санкції, положення ПК України не передбачали можливість застосування строків, визначених таким Кодексом для цього.

Варто також зазначити, що Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22 зазначив, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначений підхід неодноразово був застосований Верховним Судом, зокрема у постановах від 21.05.2021 у справі №1.380.2019.006107, від 22.07.2021 року у справі №340/141/21, від 16.09.2021 у справі №240/10995/20 та від 12.09.2022 у справі №120/16601/21-а.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зважаючи на викладене, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в межах встановленого процесуального строку.

Керуючись статтями 14, 243-246, 258, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Броварня Слобожанська" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Ольга ГОРШКОВА