Рішення

від 03.04.2024 по справі 520/37435/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2024 року № 520/37435/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕНЕРГОБУД» (вул. Сумська, буд. 128-А, м. Харків, 61023, код ЄДРПОУ 23760015) до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (вул. Пушкінська, б. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області № 24850 від 13.04.2021 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головного управління Державної податкової служби у Харківській області виключити ТОВ «ПРОМЕНЕРГОБУД» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку э протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Позивач, зазначив, що визначення ТОВ «ПРОМЕНЕРГОБУД» таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, створює перешкоди у здійсненні господарської діяльності.

По справі було відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана сторонам та отримана ними.

Відповідач надав відзив на позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що на засіданні Комісії Головного управління ДПС у Харківській області було прийнято рішення внести ТОВ «ПРОМЕНЕРГОБУД» до Реєстру ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості у зв`язку з тим, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції. В результаты адміністративного оскарження рішення від 13.04.2021 № 24850 скасовано та не є діючим. Щодо позовної вимоги про зобов`язання виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковостіц відповідач зазначив, що суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень, який приймає рішення на власний розсуд.Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питання, шо належить до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.Позовна вимога, щодо виключення платника податків із переліку ризикових є неправомірною, так як суд в данному випадку перебірає функцію органу ДПС щодо збирання, опрацювання та контролю за своєчасністю та достовірністю сплати коштів до бюджету.

Відповідно до ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема, щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно вимог ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ «ПРОМЕНЕРГОБУД» у позовній заяві зазначено, що відповідачем 13.04.2021 було прийнято рішення № 2450 про відповідність ТОВ«ПРОМЕНЕРГОБУД`критеріям ризиковості платника податку та відповідно було включено до переліку ризикових платників. Відповідач в рішення послався, на п. 8 критеріїв ризиковості платника податку. Рішенням суду по справі № 520/23335/21 рішення відповідача про відмову в реєстрації податкових накладних №5 від 31.08.2021р. та № 6 від 31.08.2021, визнано незаконним, так само набрало законної сили рішення суду у справі № 520/23329/21 про незаконність рішення відповідача про відмову в реєстрації податкових накладних № 1 від 03.08.2021 та № 4 від 31.08.2021. Позивач посилається на те, що на звернення позивача, про підстави його включення до переліку ризикових підприємств він отримав відповідь, що аналізом податкової звітності ТОВ«ПРОМЕНЕРГОБУД» встановлено факти документального оформлення придбання товарів, які у подальшому не реалізуються, зазначені операції мають ознаки безтоварності. Позивач у позовній заяві вказує, що спроби ТОВ«ПРОМЕНЕРГОБУД» надати документи відповідачпенм не приймались.Крім того, позивач зазначає, що єдиним видом діяльності ТОВ«ПРОМЕНЕРГОБУД» є надання послуг з будівництва, тому товариство жодного разу не здійснювало закупівлі товару.Не погоджуючись з прийнятими рішеннями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року N 1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок N 1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 5 Порядку N 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку N 1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку N 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення .У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 25 Порядку N 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком (пункт 26 Порядку N 1165).За змістом пункту 40 Порядку N 1165 засідання комісії контролюючого органу є правоможним за умови присутності на ньому не менше двох третин її затвердженого персонального складу.Засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду.Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.Ведення обліку матеріалів щодо роботи комісії контролюючого органу здійснюється секретарем такої комісії.Присутній на засіданні комісії контролюючого органу член комісії, який не згоден з рішенням комісії або утримався від голосування, повинен викласти у письмовій формі свою окрему думку, яка додається до матеріалів засідання такої комісії.

Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років (пункт 43 Порядку N 1165).

Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні) (пункт 44 Порядку N 1165).

Відповідно до пункту 46 Порядку N 1165 у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку N 1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку N 1165), а саме "Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку".

З огляду на матеріали справи, ТОВ «ПРОМЕНЕРГОБУД» визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку "у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування".

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

При вирішенні спорів такої категорії суди, з огляду на правове регулювання, характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Так, у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: - у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або - з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.

У формі рішення вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

При цьому, в оскаржуваному рішенні від 20.05.21 N 60403 відповідачем не вказано, на підставі чого були прийняті такі рішення: в рядку "Податкова інформація" не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття таких рішень, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Отже, оспорюване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Поряд із тим, на підтвердження своїх тверджень відповідачем не надано до суду відповідну податкову інформацію, яка використовувалась при прийнятті рішень про віднесення до ризикових платників. Не зважаючи на те, що затверджена Порядком N 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Суд зазначає, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, закріплений частиною четвертою статті 9 КАС України, зобов`язує суди вживати заходи для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі шляхом виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Застосуванню норм матеріального права передує встановлення обставин у справі, підтвердження їх відповідними доказами.

Тобто, застосування судом норм матеріального права повинно вирішити спір, який виник між сторонами у конкретних правовідносинах, які мають бути встановлені судами на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі.

Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

Згідно наказу ДФС України від 28.07.2015 р. N 543 "Про забезпечення комплексного контролю податкових ризиків з ПДВ", вигодоформуючих суб`єкт ("податкова яма") - платник податку на додану вартість, який не відображає або відображає і не сплачує податкові зобов`язання з податку на додану вартість при відповідному декларуванні його контрагентом сум податкового кредиту без реальної господарської або іншої економічної діяльності за такими операціями та, як наслідок, формує податковий кредит з ознаками ризику.

За позицією податкового органу, правомірність оспорюваного рішення підтверджується результатами моніторингу реєстрації ТОВ «ПРОМЕНЕРГОБУД» податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 03.08.2021 по 31.08.2021.

Зокрема контролюючим органом встановлено, що аналізом податкової звітності ТОВ «ПРОМЕНЕРГОБУД» було встановлено факти документального оформлення придбання товарів, які у подальшому не реалізуються, зазначені операції мають ознаки безтоварності.

Однак, як встановлено матеріалами справи ТОВ «ПРОМЕНЕРГОБУД» здійснює свою діяльність у сфері будівництва та не закуповують будівельні матеріали, тому немає необхідності в складських приміщеннях, оскільки придбані будівельні матеріали постачаються на будівельні майданчики, де і зберігаються. Залишки будівельних матеріалів не є надмірними, тому достатньо будівельного майданчика для їх збереження.

Рішенням комісії регіонального рівня від 13.04.2021 N 24850 прийнято рішення (з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів) про відповідність ТОВ «ПРОМЕНЕРГОБУД» критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Окремо звернуто увагу, що позивач задля виключення з переліку ризикових платників відповідно до Постанови N 1165 намагався надати контролюючому органу документу відповідно до вимог Постанови N 1165, які не приймалися до розгляду з зазначеннім підстав: «відсутне чинне рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку від 13.04.2023 № 24850. Разом з тим, на час подання позову в кабінеті платника податку міститься інформація про відповідність ТОВ «ПРОМЕНЕРГОБУД» критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Вирішуючи спір, суд враховує, що згідно з п. 71.1 ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Збір податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючим органом врегульовано ст. ст. 72, 73 ПК України.

Відповідно до ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Підпунктом 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, і необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотримання якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

В свою чергу відповідач не надав до суду жодного доказу у підтвердження вказаних у відзиві тверджень, в тому числі не надав і доказів результату податкового аналізу/наявної податкової інформації щодо позивача, з якого б вбачалось, що підприємство має ознаки критерів ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Відповідач у відзиві фактично стверджує про вчинення злочину, передбаченого ст. 212 КК України. Водночас, будь-якої інформації щодо наявності досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України відносно перелічених підприємств відповідачем не зазначено.

Крім того, відповідачем не надано доказів аналізу показників податкової звітності позивача, не надано доказів відповідності показників його господарської діяльності вказаним вище критеріям. Додані до відзиву реєстри податкових накладних контрагентів позивача та рішення про віднесення останніх до ризикових можуть бути вихідними даними для відповідного аналізу, проте конкретно складеного документу, в якому відображено безпосередньо виклад обставин, їх аналіз та відповідні висновки, судячи з матеріалів справи, контролюючим органом не створено. Натомість відповідачем здійснено спробу підмінити такий результат моніторингу та рішення комісії обґрунтуванням у відзиві на даних позов. Однак суд критично оцінює викладені у відзиві доводи сторони відповідача, оскільки, як зазначено вище, про те, що саме ці обставини слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення, не свідчить жоден офіційний документ контролюючого органу.

Відповідно до п. 65 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булвес" АД проти Болгарії" від 22.01.2009. Суд вважає, що загальні інтереси спільноти полягають у підтриманні фінансової стабільності системи оподаткування ПДВ разом із її сукупністю нормам щодо нарахування ПДВ до сплати, податкових пільг, податкового кредиту та відшкодування ПДВ. Основними елементами підтримання такої стабільності слід визнати повне і своєчасне виконання усіма платниками ПДВ своїх зобов`язань щодо декларування та сплати ПДВ та, в кінцевому результаті, запобігання будь-яких видів шахрайських зловживань у вказаній системі. Щодо цього Суд визнав, що необхідно покладати край спробам зловживання у сфері оподаткування і що з метою попередження таких зловживань може бути розумним передбачати у національному законодавстві вимоги особливої обачливості для платників ПДВ.

У п. (b) "Порушення справедливого балансу між конкуруючими інтересами" Суд відзначив, що необхідно оцінити, чи заходи, вжиті зі сторони держави з метою підтримання фінансової стабільності системи оподаткування ПДВ і викорінення шахрайських зловживань в даній системі, були співрозмірними праву компанії-заявника на мирне користування своєю власністю.

В п. 38 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Інтерсплав" проти України" від 09.01.2007 Суд нагадав, що держави мають широкі межі самостійної оцінки у визначенні того, у чому полягає публічний інтерес, оскільки національний законодавчий орган, реалізуючи соціальну та економічну політику, має широке коло повноважень. Однак такі межі оцінювання не є абсолютними, і їх застосування підлягає перегляду органами Конвенції (див. рішення у справі "Lithgow and Others v. the United Kingdom" від 8 липня 1986 року, Серія А, N 102, стор. 50 - 51, п. п. 121 - 122). На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань.

Суд вважає, що в даному випадку контролюючим органом не доведено наявності підстав для віднесення підприємства до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості.

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення у справі.

Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суди повинні належним чином мотивувати свої висновки та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, впродовж судового розгляду справи відповідач не надав до суду жодного доказу, який би досліджувався в ході засідання комісії, і який слугував підставою для прийняття оскаржуваного рішення. Тобто відповідачем не забезпечено жодним доказом наявність у відповідача підстав для віднесення підприємства до пункту 8 Критеріїв ризиковості. У відзиві лише наголошено, що пояснення підприємства складаються з одного документу та відсутні будь-які докази на підтвердження, що Підприємство не відноситься до ризикових. Така позиція державного органу, який здійснює контролюючі функції, прямо суперечить принципам податкового законодавства, в першу чергу принципу презумпції правомірності рішень платника податку. Відповідач, в свою чергу, не наводячи конкретних підстав та доказів, які покладені в основу оспорюваних рішень, зводить свою позицію до того, що платником податків не доведено протилежного. Саме ж оскаржуване рішення, з огляду на його зміст, не відповідає ознакам обґрунтованості та мотивованості, що в свою чергу, не узгоджується з критеріями правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, визначеними ч. 2 ст. 2 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданнями адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕНЕРГОБУД» (вул. Сумська, буд. 128-А, м. Харків, 61023, код ЄДРПОУ 23760015) до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (вул. Пушкінська, б. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області № 24850 від 13.04.2021 про відповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕНЕРГОБУД» критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Харківській області (вул. Пушкінська, б. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕНЕРГОБУД» (вул. Сумська, буд. 128-А, м. Харків, 61023, код ЄДРПОУ 23760015) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕНЕРГОБУД» (вул. Сумська, буд. 128-А, м. Харків, 61023, код ЄДРПОУ 23760015) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (вул. Пушкінська, б. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) суму сплаченого судового збору у розмірі 2147,2 грн (дві тисячі сто сорок сім гривень 20 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Заічко О.В.