Ухвала

від 05.04.2024 по справі 520/17362/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення заяви про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень без задоволення

05 квітня 2024 р. Справа № 520/17362/23

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 як представника позивача Іваненка Олександра Станіславовича в порядку ст.383 КАС України по справі №520/17362/23 за адміністративним позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344), Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, буд. 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Мальцева Галина Юріївна, діючи в інтересах ОСОБА_2 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рiшення про відмову у призначенні пенсії від 19 сiчня 2023 року за № 204050007633 Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області у відношенні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, періоди роботи з 29.07.1986 по 17.10.1986, з 27.03.1989 по 14.11.1994, з 10.04.1995 по 01.08.2004 на посаді помічника машиніста тепловозу в Ізюмському тепловозоремонтному заводі, та призначити ОСОБА_2 пенсію за вислугу років вiдповiдно до п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 21 грудня 2022 року.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 адміністративний позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344), Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, буд. 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рiшення про відмову у призначенні пенсії від 19 сiчня 2023 року за № 204050007633 Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області у відношенні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, буд. 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) повторно розглянути заяву ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) від 10.01.2023 про призначення пенсії та додані до неї документи, з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, буд. 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

Вказане рішення не було оскаржене в апеляційному порядку та набрало законної сили 26.01.2024.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2024 заяву представника Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про виправлення описки у тексті рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 по адміністративній справі №520/17362/23 - задоволено.

Виправлено описки мотивувальній частині рішення, допущені при складанні рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 по адміністративній справі №520/17362/23 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, а саме:

Викласти 52 абзац мотивувальної частини рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 по справі №520/17362/23 в такій редакції:

"Враховуючи викладене, беручи до уваги, що обчислення спеціального стажу роботи, надання оцінки наявному страховому стажу при призначенні пенсії за вислугу років вiдповiдно до п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» відноситься до виключних (дискреційних) повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, суд вважає неможливим зобов`язувати відповідача зараховувати до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років стаж роботи позивача, призначити та виплачувати позивачеві пенсію за вислугою років з дня звернення із заявою про призначення пенсії, а саме з 10.01.2023р."

Абзац 57 мотивувальної частини викласти в редакції: "Отже, беручи до уваги, що відповідачем не було надано оцінки всім документам, поданим ОСОБА_2 , позовна вимога про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити пенсію за вислугу років вiдповiдно до п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 21 грудня 2022 року є формою втручання в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому не підлягає задоволенню."

27.03.2024 через систему «Електронний суд» представник позивача звернувся до суду із заявою у порядку ст. 383 КАС України, в якому просить суд:

- поновити позивачу строк подання заяви в порядку ст. 383 КАС України;

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 26 лютого 2024 року № 1291/03.02 щодо повторного розгляду заяви ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 10.01.2023 р. та відмови в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в зв`язку із відсутністю необхідного стажу на роботах, які дають право на пенсію за вислугу років;

- постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, які безпосередньо приймали рішення від 26 лютого 2024 року № 1291/03.02 щодо виконання судового рішення по справі № 520/17362/23.

В обґрунтування заяви поданої в порядку ст. 383 КАС України представник позивача посилається на те, що ОСОБА_2 14.03.2024 року отримав супровідний лист Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 26.02.2024 № 1400-0302-8/15814, яким йому направлялось рішення, прийняте відповідачем на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 р. по справі № 520/17362/23. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянуто заяву ОСОБА_2 від 11.10.2022 р. про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням висновків суду та 26 лютого 2024 року винесено рішення про відмову в призначенні пенсії у зв`язку із відсутністю необхідного стажу на роботах, які дають право на пенсію за вислугу років.

Також позивач наголошує, що виконавче провадження ще не відкривалося, оскільки виконавчі листи у справі отримані представником ОСОБА_2 за довіреністю 19.03.2024 року, коли відповідач вже добровільно виконав судове рішення у справі.

Позивач вказує, що відповідач проігнорувавши висновки суду, розглянуло повторно його заяву, на свій розсуд, та не у відповідності до висновків суду, прийнявши рішення про відмову у призначенні пенсії, яке є аналогічним тому, що було оскаржено у цій справі, зазначивши, про відсутність у заявника необхідного стажу на роботах, які дають право на пенсію за вислугу років. Наразі відповідач вважає рішення виконаним добровільно (бо повторно розглянув заяви), однак, на думку позивача належне виконання рішення суду полягає у прийнятті рішення про призначенні йому пенсії із зарахуванням заявнику періодів роботи протягом 1986-2004 років згідно з архівною довідкою від 21.12.2021 № 13-43/842 на посаді помічника машиніста тепловоза Ізюмського тепловозоремонтного заводу.

Позивач вважає, що відповідач не виконав рішення суду, оскільки не врахував висновків суду. Це свідчить про повне ігнорування суду та його висновків, небажання виконувати рішення суду належним чином.

В обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду із заявою щодо визнання протиправним рішення, вчиненого суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у порядку ст. 383 КАС України заявником зазначено, що ОСОБА_2 отримав рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 26 лютого 2024 року №1291/03.02 щодо повторного розгляду заяви ОСОБА_2 від 10.01.2023 14 березня 2024 року. В межах строку 21 березня 2024 року представником позивача подано заяву у порядку ст. 383 КАС України. Надалі, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2024 заяву представника позивача у порядку ст.383 КАС України по справі № 520/17362/23 - повернуто без розгляду у зв`язку із не сплатою судового збору та відсутністю інформації про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та інформації про хід виконавчого провадження. Вказана ухала суду надійшла до електронного кабінету адвоката Мальцевої Г.Ю. - 26 березня 2024 року. Після усунення недоліків у скорочені строки, а саме 27.03.2024 заявником повторно подано вказану заяву. На підставі вищенаведеного просить суд поновити йому строк для звернення до суду із цією заявою, визнавши причину пропуску поважною, оскільки він намагався захистити свої права відповідно до ст. 383 КАС України.

Відповідачі правом надання до суду пояснень/заперечень щодо заяви позивача не скористались.

На тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді Супрун Ю.О., у щорічній відпустці.

Щодо строків звернення до суду з заявою про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду №520/17362/23, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.(ч.4 ст. 383 КАС України).

Суд зазначає, що перебіг десятиденного строку на звернення до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України починається із дати, коли особа - позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів діями або бездіяльністю відповідача, пов`язаними із примусовим виконанням судового рішення, яке набрало законної сили.

Разом з тим в контексті розгляду питання про поважність причин пропуску строку звернення до суду, суд враховує правову позицію, викладену у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини", згідно з якою, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання необхідно звертати увагу на обставини справи.

У справі "Bellet v. Fгаnсе" Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Як свідчить практика Європейського Суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Суд враховує, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 29.09.2022 по справі №500/1912/22.

Беручи до уваги зазначене, а також враховуючи практику Європейського Суду з прав людини, спрямовану на ефективний доступ особи до суду для захисту її порушеного права, з метою недопущення обмеження права позивача на судовий захист, суд вважає, що причини пропуску строку звернення до суду з заявою, яка подана в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України є поважними, а тому, пропущений процесуальний строк звернення до суду необхідно поновити.

Відносно заяви позивача про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду №520/17362/23, суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

За змістом частини 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Із зазначено вбачається, що виконуючи рішення суду відповідач зобов`язаний враховувати обставини встановленні судовим рішенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно з ч. 6 ст. 383 КАС України за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

З системного аналізу вищезазначених норм права вбачається, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами ст. 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.

Отже, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів ст. 383 КАС України вбачається за можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.

В контексті розуміння вимог чинного законодавства протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені, про що зазначив у постанові від 13 червня 2017 року у справі № 21-1393а17 Верховний суд України, роз`яснивши при цьому, що для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

З огляду на вищевикладене, суд вказує на те, що бездіяльністю визнається пасивна форма поведінки особи, що полягає у не вчиненні нею конкретної дії (дій), які вона повинна була і могла вчинити в даних конкретних умовах.

Так, у рішенні від 26.12.2023 року по справі №520/17362/23, суд частково задовольнив позовні вимоги ОСОБА_2 та зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 10.01.2023 про призначення пенсії та додані до неї документи, з урахуванням висновків суду.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області на виконання рішення суду від 26.12.2023 року по справі №520/17362/23 повторно розглянуто заяву ОСОБА_2 від 10.01.2023 про призначення пенсії, за результатом якого прийнято рішення від 26.02.2024 за №1291/03.02, яким вирішено відмовити позивачу в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в зв`язку з відсутністю необхідного стажу на роботах, які дають право на пенсію за вислугу років.

З огляду на зазначені обставини, суд приходить висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 року у справі №520/17362/23 виконано у межах його резолютивної частини.

Таким чином, заява представника позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, задоволенню не підлягає.

Суд вказує на те, що зазначені у ст.383 КАС України правові норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Вказана правова позиція визначена в постанові Верховного Суду по справі №520/11829/17 від 27.11.2018.

Щодо вимоги позивача постановити окрему ухвалу і направити її відповідачу для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст.249 КАС України передбачено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними (ч.2 ст.249 КАС України).

З огляду на відсутність підстав для задоволення заяви, суд не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали в порядку ст. 249 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 248, 256, 295, 383 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_2 строк звернення до суду з заявою, яка подана в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заяву представника ОСОБА_2 про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду №520/17362/23 - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Супрун Ю.О.