Рішення

від 05.04.2024 по справі 520/2509/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

05 квітня 2024 року № 520/2509/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Білової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Управління поліції охорони в Харківській області (вул. Полтавський Шлях, буд. 20, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61052, код ЄДРПОУ 40108955) про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Управління поліції охорони в Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Управління поліції охорони в Харківській області від 27.12.2023 року № 13п «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників УПО Харківської області» в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції до сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського взводу реагування Управління поліції охорони в Харківській області;

- визнати протиправним та скасувати наказ Управління поліції охорони в Харківській області від 02.01.2024 року № 1 о/с «По особовому складу» в частині звільнення зі служби в поліції сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського взводу реагування Управління поліції охорони в Харківській області;

- поновити ОСОБА_1 на посаду поліцейського взводу реагування Управління поліції охорони в Харківській області;

- стягнути з Управління поліції охорони в Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02.01.2024 року по день ухвалення судового рішення, з урахуванням податків і зборів.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що спірні накази не є обґрунтованими та винесені з порушенням чинного законодавства. Згідно змісту Наказу від 27.12.2023 року підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності було оформлення відносно позивача матеріалів про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП. В цьому наказі була описана фабула справи, що 25.12.2023 року на блокпості «Безлюдівка» було зупинено автомобіль під керуванням позивача та під час перевірки нібито виявлено перебування його із зовнішніми ознаками стану сп`яніння. Згідно з матеріалами адміністративного правопорушення за ч. 1 от. 130 КУпАП на позивача складено протокол у зв`язку із тим, що позивач відмовився від проходження огляду у медичному закладі. Проте позивач зазначає, що вказані обставини не відповідають дійсності, оскільки позивач не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння. З фізіологічних причин він не був в змозі здати сечу, після чого лікарі ігнорували його та адвоката пропозиції взяти слину та змиви для біологічного дослідження, а протиправно в порушення вимог Інструкції вимагали одразу здати кров. Під час проведення службового розслідування позивача не було ознайомлено з наказом про призначення службового розслідування, не надано можливості ознайомитись із повними матеріалами дисциплінарного розслідування як під час його проведення, так і після винесення наказу. Після винесення наказів подано 16.01.24 року письмову заяву про ознайомлення із матеріалами службового розслідування, проте на неодноразові прохання позивачу відмовляли в ознайомленні із дисциплінарною справою з невідомих підстав. Також вказує, що МОЗ не надавало дозвіл на застосування спеціального технічного засобу Аlcotest 6820 прилад № АRLN-0178 для проведення огляду на стан сп`яніння станом на 25.12.2023 року. Отже, зазначений технічний засіб не має дозволу МОЗ України на застосування, а тому висновки службового розслідування про зворотнє не мають жодного обґрунтування, при цьому вимогами Інструкції прямо передбачено, що висновки, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними. КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер», в якому згідно даних службового розслідування позивач проходив обстеження на наявність алкогольного сп`яніння, припинило свою діяльність 31.10.2023 згідно запису: 1004801120004078042, підстава: рішення про реорганізацію, отже огляд взагалі проводився у невідомій установі, яка не має на це повноважень. Відеозапис щодо позивача вівся з невстановленого пристрою не поліцейським СРПП Харківського ВП № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області сержантом поліції ОСОБА_2 , який оформлював матеріали про адмінправопорушення, а іншими невстановленими особами, які ніяк не представлялись та не пред`являли свої службові посвідчення. З/ огляду на зазначене, позивач вважає, що спірні накази підлягають скасуванню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін. Витребувано у позивача: докази звернення до відповідача з приводу ознайомлення з матеріалами службового розслідування; докази повідомлення відповідача про тимчасову непрацездатність з 01.01.2024. Витребувано у відповідача: довідку про доходи позивача за останні фактично відпрацьовані два місяці служби відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати»; матеріали службового розслідування, за результатами якого прийняті спірні накази.

На виконання ухвали суду про витребування доказів відповідачем 14.02.2024 надано відповідні докази.

20.02.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому в обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що 25.12.2023 о 08:15 год. на блокпості в смт. Безлюдівка Харківського району працівниками поліції сектору реагування патрульної поліції Харківського відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області спільно з працівниками поліції Управління головної інспекції Головного управління Національної поліції в Харківській області був зупинений автомобіль АUDІ 100, д.н. НОМЕР_2 під керуванням позивача, який перебував поза службою і був одягнений у однострій поліцейського, у якого під час перевірки встановлено відсутність при собі посвідчення водія, полісу страхування цивільної відповідальності власника наземного транспортного засобу та який за зовнішніми ознаками перебував у стані сп`яніння. Поліцейським СРПП Харківського ВП № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області сержантом поліції ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 була складена Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 1157186 за частиною 1 статті 126 КУпАП (керування транспортним засобом особою, яка не має при собі посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, полісу страхування). Від підписання або отримання копії цієї постанови позивач відмовився. Після перевірки позивача на стан наявності алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу газоаналізатора «Аlkotest» встановлено, що позивач перебуває у стані алкогольного сп`яніння (показання 0,55 проміле). Позивач не погодився і виявив бажання пройти медичний огляд у закладі охорони здоров`я. Перебуваючи в КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер», позивач тривалий час ухилявся від здачі необхідного біологічного середовища для проведення медичного обстеження на стан сп`яніння (який має бути проведений протягом двох годин з моменту виявлення підстав для обстеження), а саме - за відсутності можливості здачі у необхідній кількості слини позивач не здав на дослідження сечу, від здачі на дослідження крові неодноразово відмовився, після чого лікарем ОСОБА_3 був складений Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного та іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 25.12.2023 № 3759. Поліцейським СРПП Харківського ВП № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області сержантом поліції ОСОБА_2 відносно позивача був складений Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 013063 за ч. 1 ст.130 КУпАП. Від підписання та отримання копії цього протоколу позивач також відмовився. Вказані обставини були підтверджені в ході службового розслідування, за результатами якого було встановлено, що 25.12.2023 о 08 год. 15 хв. Позивач перебуваючи у поліцейському однострої та знаходячись поза службою керував транспортним засобом (автомобілем) АUDI 00, д.н. НОМЕР_3 , без відповідних документів (посвідчення водія, страхового полісу) та у стані алкогольного сп`яніння, заперечуючи щодо встановленого на місці зупинки перебування у стані сп`яніння позивач тривалий час ухилявся від проведення огляду на стан сп`яніння в медичному закладі (за фактично наданої йому можливості спростувати показання газоаналізатора «Аlkotest» про наявність у Позивача стану сп`яніння 0,55 проміле у ході лабораторних досліджень стану сп`яніння), чим вчинив дисциплінарний проступок, і причиною такого порушення службової дисципліни є особиста недисциплінованість позивача та безвідповідальне ставлення до вимог Законів України, наказів Національної поліції України та організаційно-розпорядчих актів Департаменту поліції охорони, грубе ігнорування ПДР України та Присяги поліцейського. Наказом Управління поліції охорони в Харківській області від 27.12.2023 № 13п за вчинення дисциплінарного проступку до позивача застосовано дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції. Наказом Управління поліції охорони в Харківській області від 02.01.2024 № 1о/с позивача звільнено зі служби в поліції за п. 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) статті 77 Закону України «Про Національну поліцію». Про притягнення до дисциплінарної відповідальності та про звільнення зі служби в поліції позивача було повідомлено листом відповідача від 02.01.2024 № 5/43/40/04-2024, до якого були надані витяги з наказів УПО Харківської області від 27.12.2023 № 13п та від 02.01.2024 № 1о/с, а також розрахунковий листок за січень 2024 року з вказівкою про розмір сум грошового забезпечення, які підлягають виплаті позивачу у день звільнення. Цього листа та додані документи було отримано позивачем поштою 05.01.2024. Виплата відповідних коштів позивачу проведена відповідачем 02.01.2024. Відтак, відповідач зазначає, що застосування до Позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку відбулося за обґрунтованих підстав та на підставі зібраних у ході службового розслідування доказів, у відповідності з усіма вимогами чинного законодавства, повідомлення про звільнення зі служби в поліції було надіслано позивачу належним чином і своєчасно. Зазначив, що враховуючи з`ясування обставин перебування позивача на лікарняному у день звільнення зі служби, з метою приведення порядку звільнення позивача зі служби в поліції відповідно до вимог статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції та статті 40 КЗпП України наказом УПО Харківської області від 16.02.2024 № 72о/с внесені зміни до наказу УПО Харківської області від 02.01.2024 № 1о/с про звільнення позивача зі служби поліції з 06.01.2024, та проведений відповідний розрахунок з позивачем за вказаний період. Просив в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 27.02.2024 витребувано у позивача засвідчені копії: належного йому посвідчення водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль АUDI 100, д.н. НОМЕР_2 та документ, який надавав право позивачу користуватися вказаним автомобілем 25.12.2023.

В наданих до суду поясненнях позивач зазначив, що про неможливість виконати ухвалу суду, оскільки після нещодавних ракетних обстрілів Харківської області, якими було знеструмлено критичну інфраструктуру (що є загальновідомим фактом) та можливу небезпеку, з метою захисту життя та здоров`я, позивач на даний час перебуває не вдома, не має при собі всіх речей, тому не має можливості надати витребувані докази. Зауважив, що працівники поліції під час подій 25.12.2023 перевірили усі документи на право користування автомобілем та у них зауважень щодо свідоцтва та документів на право користування не виникло, що підтверджено матеріалами за ч. 1 ст. 126 КУпАП, де наголошується виключно на відсутності при собі посвідчення водія.

05.03.2024 позивачем подано до суду заяву про зміну підстав позову, в якій останній виклав обґрунтування стосовно неналежності газоаналізатора, оскільки «МОЗ не надавало дозвіл на застосування спеціального технічного засобу Alcotest 6820 прилад .№ ARLH-0178 для проведення огляду па стан сп`яніння станом на 25.12.2023 року». Зазначив, що КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер» припинило свою діяльність 31.10.2023 згідно номеру запису: 1004801120004078042, Підстава: рішення щодо реорганізації. Наголошував на неналежності відеозаписів, наданих до матеріалів справи, оскільки останні зроблені не за допомогою бодікамер.

Ухвалою суду від 15.03.2024 у задоволенні клопотання представника відповідача про виклик свідків для допиту в судовому засіданні - відмовлено.

Позивач не погодився з доводами відзиву та направив до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що після ознайомлення з наданими зобов`язаннями та пам`ятками, ним було встановлено, що підпис під зверненням від 05.04.2019 та зобов`язанням від 24.12.2020 - не його. Цей підпис та почерк візуально повністю відрізняється від інших зобов`язань, отже з приводу звернення від 05.04.2019 та зобов`язання від 24.12.2020 має місце підробка підпису з боку посадових осіб відповідача. На відеозапису взагалі не зафіксовано момент руху транспорту та на початку відеозапису (08:15:00) працівник, що підійшов до позивача повідомив про себе як Управління головної інспекції, при цьому ні ПІБ, пі посади про себе не повідомив. Жодних працівників поліції сектору реагування патрульної поліції Харківського відділу поліції № 3 не було з самого початку. При цьому доказів ні моменту руху транспорту, ні моменту зупинки авто із підставами зупинки до матеріалів справи з боку відповідача надано не було та матеріали дисциплінарного провадження також не містять. Відповідач, не пересвідчившись в тому, чи дійсно використаний газоаналізатор дозволений до застосування МОЗ України, зробив передчасні та хибні висновки. Посилання у відзиві та висновку на те, що позивач виявив бажання пройти медогляд саме у цьому конкретному медичному закладі" взагалі не відповідають дійсності, оскільки позивачем не зазначалось побажання щодо якогось конкретного медичного закладу, а лише щодо проходження такого огляду. Перед тим, як перейти до пропозиції здати кров, особи, що проводили медичний огляд, були зобов`язані спробувати відібрати усі попередні види біологічних середовищ. Водночас, після невдалих спроб відібрати слину та сечу, раніше висловлена пропозиція мого адвоката відібрати змиви залишилась повністю проігнорованою, що повністю порушує вимоги законодавства. Матеріали дисциплінарної справи не містять направлення поліцейського із зазначенням конкретного медичного закладу, в якому повинен проводитись огляд на стан сп`яніння, отже висновки службового розслідування здійснені взагалі без підтвердження, що позивача кудись направлено на медичний огляд та що цей заклад має повноваження його робити. Отже, неприпустимим з боку відповідача є зазначення та посилання у матеріалах дисциплінарного провадження на відеозаписи, що були зроблені нібито на бодікамеру, а вже у відзиві відповідач взагалі ніяк не посилається на бодікамеру, а лише зазначає про мобільні пристрої, якими велась відеофіксація. Відповідач посилається, що під час надання пояснень у службовому розслідуванні позивач не надав документи на право власності чи користування автомобілем, але відповідач і не запитував таких документів безпосередньо під час проведення службового розслідування. Як у висновку, так і у відзиві відповідач лише робить висновок, що позивачем порушено п 2.5 ПДД, проте у разі нібито встановлення з боку відповідача факту керування в стані сп`яніння, це порушення зовсім іншого пункту Правил дорожнього руху (п. 2.9 ПДД), на що відповідач не посилається ні у відзиві, ні у висновку службового розслідування.

Від представника відповідача Головного управління Національної поліції в Харківській області до суду направлені заперечення, в яких зазначено, що притягнення відповідної особи до дисциплінарної, матеріальної, кримінальної та/або адміністративної відповідальності є різними за своїм правовим змістом і відрізняються за процедурою. Таким чином, усі посилання позивача на відсутність інформації про технічний засіб, за допомогою якого проводився відеозапис, номеру бодікамери, особу, яка здійснювала фіксацію подій на відеопристрій, ніякого вирішального значення для дисциплінарної комісії відповідача не мають. Ці названі позивачем обставини потребують доказуванню і можуть бути предметом оцінки в рамках розгляду справи про адміністративне правопорушення, але підстав для їх юридичної оцінки у цій справі про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності вони не мають. Наявні у відповідача відеозаписи є одними із самих об`єктивних доказів у справі про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, оскільки на них зафіксовані обставини вчинення дисциплінарного проступку саме позивачем, фактичні дії позивача для уникнення відповідальності за вчинені діяння, у тому числі: згода позивача на проведення огляду на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатору «DRAGER Аlcotest 6820 АRLH-0178», поведінка позивача під час проведення огляду за допомогою такого газоаналізатору (неодноразове слабке видихання повітря в пристрій у неналежній кількості), результати такого огляду; перебування позивача у медичному закладі та його дії (бездіяльність), спрямовані на затягування часу медичного обстеження шляхом ухилення від здавання біологічних зразків на дослідження, створеної позивачу можливості для медичного огляду на стан сп`яніння з метою спростування позивачем результатів його огляду за допомогою газоаналізатора, якою позивач не скористався. Згідно з наданим позивачем листом МОЗ України від 20.02.2024 № 24-04/17/619/ЗПІ-24//669, Міністерство охорони здоров`я України не надавало дозволу на його використання, але з чітко визначених причин - відсутністю у законодавстві України нормативно-правового акту про Порядок надання такого дозволу МОЗ України («порядок надання дозволу МОЗ не встановлено»). Тобто, МОЗ України на сьогодні взагалі позбавлено можливості видавати такий «дозвіл» на цей або будь-який інший прилад. При цьому «DRAGER Аlcotest 6820 АRLH-0178» є медичним виробом, дозволеним для його використання в Україні у встановленому порядку. Наказом Державної служби України з лікарських засобів від 29.12.2014 № 1529 затверджено Перелік зареєстрованих медичних виробів, які вносяться до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення і в пункті 43 цього Переліку вказано газоаналізатори «DRAGER Аlcotest», реєстрація та строк дії свідоцтва яких необмежений. Листом УГІ ГУНП в Харківській області від 08.03.2024 № 476/119-15/01-2024 на адресу відповідача стосовно газоаналізатору «Drager Alcotest 6820 ARLH-0178» були надані копії: Свідоцтва про повірку від 02.10.2023 (чинне до 02.10.2024); Сертифікату перевірки типу від 05.10.2017 (чинне до 05.10.2027); Декларації про відповідність від 22.11.2018; Сервісної гарантійної книжки з записами про повірку та калібрування. Ніяких виправлень про результати проведеного дослідження на стан сп`яніння позивача виданий газоаналізатором «Drager Alcotest 6820 ARLH-0178» чек не містить. Заперечень щодо свого медичного огляду саме в цьому медичному закладі ні від позивача, ні від його представника (адвоката) до працівників поліції не надходило, на медичному обстеження у іншому медичному закладі ці особи не наполягали (що підтверджується наявними відеозаписами). Отримана від працівників УГІ ГУНП в Харківській області наявна у відповідача копія медичного Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25.12.2023 № 3759 на жаль не містила чітких відбитків печаток (штампів) медичної установи, з яких відповідач мав би можливість визначити її правильну назву, по вул. Ахієзерів, буд. 18-А у м. Харкові знаходиться Відділення цілодобової експертизи алкогольного сп`яніння КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня» і Висновок щодо результатів медичного огляду було складено саме цією спеціалізованою з питань боротьби з алкоголізмом та наркоманією медичною установою. Оскільки підтверджений відповідними документами останній день тимчасової непрацездатності позивача був 05.01.2024, позивач мав прибути на службу 06.01.2024, проте на службі не з`явився. Будь-яких пояснень та доказів щодо перебування позивача на лікарняному, починаючи з 06.01.2024, матеріали справи не містять.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 , з 2016 року проходив службу в Управлінні поліції охорони в Харківській області, станом на 25.12.2023 перебував на посаді поліцейського взводу реагування роти Управління поліції охорони в Харківській області, мав спеціальне звання сержант поліції.

Наказом Т.в.о. начальника Управління поліції охорони в Харківській області підполковник поліції Артема Фоменка з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин можливого вчинення посадовими особами роти Управління поліції охорони в Харківській області дисциплінарних проступків, установлення причин і умов їх виникнення, вини, ступеня дисциплінарних проступків, за подією, яка мала місце 25.12.2023 близько 08 год. 25 хв. на блокпосту в смт. Безлюдівка Харківського району, під час зупинки поліцейськими сектору реагування патрульної поліції Харківського відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області та працівниками поліції Управління головної інспекції Головного управління Національної поліції в Харківській області автомобіля АUDІ 100, д.н. НОМЕР_2 , під керуванням поліцейського взводу реагування роти УПО Харківської області сержанта поліції Кочеткова Сергія Олександровича, було призначене службове розслідування у формі письмового провадження, створено та затверджено дисциплінарну комісію УПО Харківської області з розслідування обставин.

З наданих УПО в Харківській області матеріалів службового розслідування судом встановлено, що з УГІ ГУНП в Харківській області на підставі запиту УПО Харківської області отримані матеріали. З вказаних матеріалів вбачалося, що на виконання наказу ГУНП в Харківській області від 24.11.2023 № 214, з метою здійснення заходів, пов`язаних із забезпеченням контролю за станом організації службової діяльності підрозділів ГУНП в Харківській області, оптимізації управлінських процесів, сприяння ефективній професійній діяльності поліцейських, запровадження ефективних елементів підтримки в забезпеченні належної організації роботи поліції, виявлення тенденцій та чинників, які негативно впливають на ефективність виконання поліцейськими покладених на них завдань і функцій, а також з метою активізації роботи щодо зміцнення службової дисципліни та попередження надзвичайних подій серед особового складу ГУНП в Харківській області на території м. Харків та Харківської області 25.12.2023 мобільною групою у складі поліцейських УГІ ГУНП в Харківській області проводилося відпрацювання блокпосту «Безлюдівка», розташованого на автошляху Р78 - «Харків-Гороховатка». 25.12.2023 о 08 год. 15 хв. під час несення служби на блокпосту був зупинений транспортний засіб автомобіль АUDІ 100, д.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який перебував поза службою і був одягнений у однострій поліцейського, у якого під час перевірки встановлено відсутність при собі посвідчення водія, полісу страхування цивільної відповідальності власника наземного транспортного засобу та який за зовнішніми ознаками перебував у стані сп`яніння.

Поліцейським СРПП Харківського ВП № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області сержантом поліції ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 була складена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕНА № 1157186, за частиною 1 статті 126 КУпАП України. Надати будь-які пояснення ОСОБА_1 відмовився. Від підписів або отримання копії адміністративного матеріалу останній відмовився. Відеофіксація велася на мобільний пристрій.

ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп`яніння на місці події за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6820», результат огляду 0,55 проміле.

Згідно наданих відеозаписів позивач підтвердив факт того, що керував автотранспортом без водійського посвідчення і заявляє, що він не згоден з тим, що він керував автотранспортом у стані алкогольного сп`яніння, співробітниками патрульної поліції йому було запропоновано проїхати до медичного закладу для проведення медичного огляду на стан сп`яніння, на що ОСОБА_1 погодився.

Для проведення медичного огляду на стан сп`яніння Позивача було до ставлено до медичного закладу - Відділення цілодобової експертизи алкогольного сп`яніння КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня» по вул. Ахієзерів, 18-а у м. Харкові. Заперечень щодо свого медичного огляду саме в цьому медичному закладі ні від позивача, ні від його представника (адвоката), який прибув до вказаного медичного закладу, до працівників поліції не надходило, на медичному обстеженні у іншому медичному закладі вказані особи не наполягали.

З наданих відеозаписів судом встановлено, що по прибутті в медичний заклад позивач відмовляється від проходження медичного огляду лікарем за допомогою газоаналізатора, адвокат позивача виказує недовіру, пропонує перейти до медичного обстеження. Позивачу неодноразово пропонується надати зразки сечі та крові на вміст алкоголю, останній неодноразово від цього відмовляється (ухиляється), позивач пропонує надати аналіз слини, «тільки слину». Позивачу медичним працівником роз`яснюється порядок надання для дослідження зразків слини, який об`єм необхідний для дослідження та зберігання зразків. Зразки для аналізу відібрати в останнього медичним працівником не було можливим, слизова оболонка ротової порожнини суха. На неодноразові пропозиції надати для дослідження інші зразки, останній говорить, що він не відмовляється, але не називає, які саме. Медичними працівниками пропонується здати для дослідження 10 мл. сечі, позивач повідомляє, що не може. Медичними працівниками проведена повторна спроба забору у позивача зразків слини, необхідну кількість зразків слини для медичного дослідження набрати не вдалося. На неодноразові пропозиції надати для дослідження зразки сечі або крові, позивач повідомляє, що фізіологічно не може здати сечу на аналіз, здавати кров не погоджується.

За результатом спроби медичного обстеження лікарем складений висновок № 3759, згідно з яким позивач відмовився від надання біологічних зразків.

Після цього, працівники поліції СРПП Харківського ВП № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області, УГІ ГУНП в Харківській області та ОСОБА_1 повернулися на місце зупинки транспортного засобу, до блокпосту, де поліцейським СРПП Харківського ВП № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області сержантом поліції ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП складений протокол про адміністративне правопорушення серія ААД № 013063. Від підписів або отримання копій адміністративних матеріалів ОСОБА_1 відмовився.

Опитаний під час проведення службового розслідування поліцейський взводу реагування роти УПО Харківської області сержант поліції ОСОБА_1 пояснив, що керівництвом підрозділу постійно проводяться інструктажі про недопустимість вживання алкогольних напоїв та керування транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння. Алкогольні напої не вживав, а позитивне показання газоаналізатора «Alcotest» отримані з четвертої спроби і не дійсні. Проходити медичний огляд в КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер» та здавати біологічне середовище не відмовлявся. Інформацію про наявність транспортного засобу (автомобіля) АUDІ 100, д.н. НОМЕР_2 , а також про керування ним, керівництву підрозділу не надавав. Автомобіль належить його дружині ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому будь-яких документів на право власності даного автомобіля до керівництва підрозділу та дисциплінарній комісії ОСОБА_1 не надав.

Опитані під час проведення службового розслідування командир взводу реагування роти УПО Харківської області лейтенант поліції ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , освіта вища, в ОВС з 26.07.2007 по 06.11.2015, в поліції з 07.11.2015, на посаді з 09.06.2023, за місцем несення служби характеризується позитивно, має діюче дисциплінарне стягнення - догана, застосоване наказом УПО від 13.11.2023 № 9п); заступник командира роти УПО Харківської області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , освіта вища, в ОВС з 13.04.2003 по 06.11.2015, в поліції з 07.11.2015, на посаді з 01.07.2023, за місцем несення служби характеризується позитивно, діючих дисциплінарних стягнень не має, та командир роти УПО Харківської області капітан поліції ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , освіта вища, в ОВС з 19.03.2008 по 06.11.2015, в поліції з 07.11.2015, на посаді з 01.07.2023, за місцем несення служби характеризується позитивно, має діюче дисциплінарне стягнення - сувора догана, застосоване наказом УПО від 13.11.2023 № 9п, пояснили, що керівництвом підрозділу постійно приділяється достатньо уваги дисципліні та законності серед особового складу. Під час інструктажів нагадується особовому складу про неприпустимість порушення чинного законодавства, недопущення корупційних діянь, необхідність сумлінного виконання обов`язків, посилення авторитету поліції серед населення та неприпустимість керування транспортними засобами у стані сп`яніння. Також наголошується про те, що за подібні дії буде застосоване безальтернативне покарання у вигляді звільнення з поліції. Сержант поліції ОСОБА_1 , який перебуває на посаді поліцейського взводу реагування роти, був неодноразово попереджений про необхідність гідного поводження у побуті, спілкуванні з рідними, громадянами, а також неприпустимість керування транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння. Від сержанта поліції ОСОБА_1 під особистий підпис були відібрані зобов`язання та рапорти щодо дотримання ПДР України, недопущення порушень транспортної дисципліни, а також про те, що у разі керування транспортними засобами у стані сп`яніння до винних буде застосований найсуворіший вид дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції, які залучені до його особової справи.

Також, капітан поліції ОСОБА_7 зазначив, що керівництвом підрозділу зроблені усі можливі заходи, щоб попередити подібні випадки. 26.12.2023 він зібрав увесь особовий склад та довів обставини надзвичайної події за участі сержанта поліції ОСОБА_1 , письмово під підпис знов попередив про неприпустимість подібної поведінки. Також капітан поліції ОСОБА_8 зазначив, що особовий склад підрозділу неодноразово був попереджений про необхідність надання копій документів на транспортні засоби, якими вони керують, однак дотепер ОСОБА_1 ніяких документів до підрозділу надано не було, без зазначення на те причин, що в черговий раз підтверджує його безвідповідальну поведінку.

Також, сержант поліції ОСОБА_1 був ознайомлений з вимогами наказу Національної поліції України від 19.07.2022 № 507 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», про що мається його особистий підпис у відомості про ознайомлення.

Вивченням відомостей ознайомлення особового складу батальйону УПО Харківської області з вимогами наказу Національної поліції України від 19.07.2022 № 507 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», які надано командиром роти УПО Харківської області, капітаном поліції ОСОБА_7 , в ході службового розслідування було встановлено, що 29.09.2023 сержант поліції ОСОБА_1 був ознайомлений з ним під підпис.

За результатами службового розслідування було складено та затверджено висновок від 27.12.2023 № 2491 /43/40/04-2023, згідно з яким отриманими матеріалами в ході службового розслідування достатньою мірою підтверджені обставини скоєного дисциплінарного проступку, котрий охоплював сукупність реально існуючих фізичних вчинків, котрі явно та очевидно суперечать інтересам служби, об`єктивно не могли перебувати поза волею та усвідомленням сержанта поліції ОСОБА_1 , а саме:

1. Відсутність при собі посвідчення водія відповідної категорії, що є порушенням пункту 2.1 Правил дорожнього руху та наказу Національної поліції України від 19.07.2022 № 507 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції» (підтверджується копією матеріалів складених на місці події, записами з мобільного пристрою (бодікамери) поліцейських УГІ ГУНП в Харківській області). За вказаний дисциплінарний проступок до останнього підлягає застосуванню стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

2. П. 2.5 Правил дорожнього руху, в якому зазначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, (підтверджується копією матеріалів складених на місці події, записами з мобільного пристрою (бодікамери) поліцейських УГІ ГУНП в Харківській області). За вказаний дисциплінарний проступок сержант поліції ОСОБА_1 до останнього підлягає застосуванню стягнення у виґляді звільнення зі служби в поліції.

3. Недотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, непрофесійне виконання своїх службових обов`язків, що передбачено ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» (підтверджується копією матеріалів складених на місці події, записами з мобільного пристрою (бодікамери) поліцейських УГІ ГУНП в Харківській області). За вказаний дисциплінарний проступок сержант поліції ОСОБА_1 до останнього підлягає застосуванню стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

Вказаним висновком ухвалено, що за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося в порушенні вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1 та 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Присяги поліцейського, керуючись вимогами наказу Національної поліції України від 19.07.2022 № 507 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», поліцейський взводу реагування роти УПО Харківської області сержант поліції ОСОБА_1 (0031945), заслуговує на застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

На підставі вказаного висновку службового розслідування Наказом Управління поліції охорони в Харківській області від 27.12.2023 № 13п за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося в порушенні вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1 та 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Присяги поліцейського, керуючись вимогами наказу Національної поліції України від 19.07.2022 № 507 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», на підставі статей 12, 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до позивача застосовано дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції.

Наказом Управління поліції охорони в Харківській області від 02.01.2024 № 1о/с позивача було звільнено зі служби в поліції за п. 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) статті Закону України «Про Національну поліцію».

Про притягнення до дисциплінарної відповідальності та про звільнення зі служби в поліції позивача було повідомлено листом відповідача від 02.01.2024 № 5/43/40/04-2024, до якого були надані витяги з наказів УПО Харківської області від 27.12.2023 № 13п та від 02.01.2024 № 1о/с, а також розрахунковий листок за січень 2024 року з вказівкою про розмір сум грошового забезпечення, які підлягають виплаті позивачу у день звільнення. Цей лист та додані документи отримані позивачем поштою 05.01.2024, що останнім не заперечується. Виплата відповідних коштів позивачу проведена відповідачем 02.01.2024 (у день його звільнення).

Щодо винесення вказаного наказу під час тимчасової непрацездатності позивача, судом встановлено наступне.

Згідно з інформацією з Електронного реєстру листків непрацездатності під час проведення службового розслідування позивач перебував на лікарняному, відкритому Зміївською ЦРЛ у період з 27.12.2023 по 31.12.2023.

Згідно з інформацією з Електронного реєстру листків непрацездатності станом на 01.01.2024 електронного лікарняного листка позивачу медичним закладом Зміївською ЦРЛ відкрито не було.

Отже, позивач мав прибути на службу до свого підрозділу або повідомити своїх командирів про причини невиходу на службу, а у випадку якщо такий невихід на службу відбувся через тимчасову непрацездатність - повідомити про медичний заклад, у якому він проходить лікування та у якому будуть складений лікарняний листок або довідка про тимчасову непрацездатність в паперовому вигляді.

01.01.2024 позивач на службу до свого підрозділу не прибув.

За підсумками виїзду командира взводу ОСОБА_5 о 08:00 годині за адресою проживання позивача було встановлено, що останній за місцем проживання відсутній, звернення до сусідів позивача з питань з`ясування його місця перебування та бесіда телефоном з батьком позивача до «виходу на зв`язок» позивача з керівництвом свого підрозділу 01.01.2024 не призвели, місцезнаходження позивача і причини невиходу на службу 01.01.2024 залишилися нез`ясованими.

02.01.2024 позивач на службу до свого підрозділу також не прибув, про причини невиходу на службу не повідомив, у ході телефонної розмови з командиром взводу ОСОБА_5 повідомив про те, що він перебуває на лікарняному, але про медичний заклад, у якому йому відкрито листок непрацездатності, не повідомив.

Про наявність у позивача виданої йому Державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» Довідки від 01.01.2024 №3 про тимчасову непрацездатність відповідач дізнався лише 31.01.2024, отримавши через електронний кабінет в ЄСІТС адміністративний позов. Доказів зворотнього позивачем до суду не надано.

На запит відповідача з метою підтвердження достовірності такої довідки, Листом ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Харківській області» від 12.02.2024 № 33/41-524 відповідачу повідомлено, що Довідка від 01.01.2024 №3 про тимчасову непрацездатність дійсно видавалася позивачу. При цьому, у наданні інформації про наявність або відсутність виданих позивачу документів про тимчасову непрацездатність, починаючи з 06.01.2024, було відмовлено з посиланням на те, що це є службова інформація з обмеженим доступом.

Враховуючи вказані обставини, наказом УПО Харківської області від 16.02.2024 № 72о/с внесені зміни до наказу УПО Харківської області від 02.01.2024 № 1о/с про звільнення позивача зі служби поліції з 06.01.2024, та проведений відповідний розрахунок з позивачем за вказаний період.

Доказів перебування на лікарняному 06.01.2024 позивач до суду не надавав.

Отже, враховуючи зміну дати звільнення позивача (реалізації наказу про застосування дисциплінарного стягнення), позивач звільнений зі служби в поліції не в період його перебування на лікарняному.

Надаючи оцінку обґрунтованості прийняття спірних наказів, враховуючи доводи сторін, суд виходить з такого.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності. а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 № 2337-VIII.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службова дисципліна дотримання поліцейським Конституції, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно- правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Відповідно до ст. 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Згідно зі ст. 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Аналіз вищезазначених норм діючого законодавства свідчить про те, що обов`язковою умовою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення є наявність встановленого факту невиконання чи неналежного виконання ним службової дисципліни або вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1 та 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Присяги поліцейського.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п. 1 та 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.

Відповідно до частини 1 статті 64 Закону № 580-УПІ особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

Присяга поліцейського зобов`язує вірно служити, дотримуватися законодавства, поважати права людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського. Авторитет поліції багато в чому пов`язується з авторитетом поліцейського, оцінкою його поведінки як у професійній сфері, так і поза межами його професійної (службової) діяльності. Поліцейський повинен докладати всіх зусиль, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною.

Дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто у разі недотримання чи неналежного дотримання службової дисципліни. Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих і підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативно-правовими актами передбачені. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства та етичних норм, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх вчиняють.

Відповідно до статті 37 Закону України "Про запобігання корупції", Закону України Про Національну поліцію", з метою формування в поліцейських почуття відповідальності стосовно дотримання професійно-етичних норм поведінки під час виконання службових обов`язків, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до Національної поліції України затверджені Правила етичної поведінки поліцейських (наказ Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179).

Відповідно до пункту 1 розділу 1 Правил, ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Приписами пунктів 1, 2 розділу II Правил під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України; виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики. Пунктами 1 (абз.1) Розділу II та пунктом З Розділу IV Правил також передбачено, що під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики,

З системного аналізу наведених правових норм чітко вбачається, що в основі поведінки поліцейського закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Працівники поліції повинні діяти на підставі та у межах повноважень, у спосіб, що визначений законодавством. Вони повинні усвідомлювати значимість своєї місії, їх поведінка повинна зміцнювати та підтримувати довіру суспільства до Національної поліції України. Поліцейські зобов`язані демонструвати і пропагувати високі стандарти поведінки, у зв`язку з чим добровільно беруть на себе більш істотні обмеження, пов`язані з дотриманням етичних норм як у поведінці під час виконання службових обов`язків, так і в поведінці у побуті. Дотримання бездоганної поведінки і безумовне виконання вимог чинного законодавства є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місця перебування.

Поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства до поліції, не тільки під час виконання службових обов`язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивної репутації органів поліції. Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, який є підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно - щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

У зв`язку з військовою агресією з боку збройних сил Російської Федерації відносно України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 (зі змінами) було введено в Україні воєнний стан із 05.30 24.02.2022, затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, який триває.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 14 Дисциплінарного статуту Національної Поліції України підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 26 Дисциплінарного статуту Національної Поліції України у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.

Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).

Статтею 27 Дисциплінарного статуту Національної Поліції України врегульовано порядок відібрання пояснень під час проведення службового розслідування у період дії воєнного стану. Так, ч. 1 ст. 27 передбачено, що під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.

Частинами 1, 2 статті 18 Дисциплінарного статуту Національної Поліції України передбачено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:

1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;

2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи;

3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами;

4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;

5) користуватися правничою допомогою.

Отже, посилання позивача на порушення процедури проведення службового розслідування, що виразилося у неознайомленні його з наказом про призначення такого розслідування, не є обґрунтованим, оскільки не передбачено нормативно-правовими актами, що регламентують порядок призначення та проведення службових розслідувань.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Дисциплінарного статуту Національної Поліції України у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не було перебування працівника поліції у стані алкогольного сп`яніння у позаробочий час або вчинення поліцейським адміністративного правопорушення.

Як вбачається з копій спірних наказів, підставами для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слугували невиконання зобов`язання бути вірним Присязі поліцейського, неутримання від протиправних дій, які підривають авторитет Національної поліції України, які виразились у порушенні правил дорожнього руху, невиконанні передбачених законом вимог поліцейського, що даються в межах його компетенції, в частині невиконання вимог щодо проходження на вимогу поліцейського в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 13 Дисциплінарного статуту НПУ дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Дисциплінарного статуту НПУ у висновку за результатами службового розслідування зазначаються:

1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;

2) підстава для призначення службового розслідування;

3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку;

4) пояснення поліцейського щодо обставин справи;

5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;

6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;

7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;

8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення;

10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону;

11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

З висновку службового розслідування, що міститься у матеріалах справи, вбачається відповідність висновків службового розслідування дійсним обставинам події.

Як вбачається з висновку службового розслідування, обставини скоєного ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, охоплювали сукупність вчинків позивача, котрі явно та очевидно суперечать інтересам служби, об`єктивно не могли перебувати поза його волею та усвідомленням, а саме:

- відсутність при собі посвідчення водія відповідної категорії, що є порушенням пункту 2.1 Правил дорожнього руху та наказу Національної поліції України від 19.07.2022 № 507 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції»;

- керування транспортним засобом без страхового полісу цивільної відлповідальності;

- вчинення дій, які не сприяли, а навпаки затягували та врешті решт унеможливили проходження позивачем медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, що свідчить про порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, в якому зазначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відтак, підставами для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є саме порушення службової дисципліни, а не керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Суд зазначає, що позивачем було допущено керування транспортним засобом за відсутності посвідчення водія відповідної категорії, що є грубим свідомим та зухвалим порушенням Правил дорожнього руху, свідчить про недотримання позивачем присяги поліцейського та про вчинення дій, які підривають авторитет Національної поліції України. При цьому при проведенні поліцейськими щодо позивача заходів, встановлених законом для перевірки його на стан алкогольного сп`яніння, перевірки наявності документів, всупереч вимогам законодавства позивач не сприяв встановленню обставин правопорушення, не здійснював належним чином дії з метою проходження тесту на газоаналізаторі, вчиняв дії на затягування забору біоматеріалу для дослідження у медичному закладі, не забезпечив здачу крові, аналіз якої є максимально об`єктивним для встановлення наявності/відсутності стану алкогольного сп`яніння, що підтверджується наданими до суду відеозаписами.

При цьому посилання позивача на те, що вказані відеозаписи зроблені не бодікамерами поліцейських, а іншим портативним пристроєм, суд не бере до уваги в якості належного обґрунтування заявленого позову, оскільки час та місце проведення відеозйомки, особи осіб, які фігурують на таких записах, зміст їх діалогів, пояснень не викликають сумніву щодо належності таких доказів. Позивач також не заперечує зміст відеозаписів.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи: 9) застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: 1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень.

Відтак вказаними нормами закону не визначено можливість здійснювати відеофіксацію правопорушень виключно за допомогою бодікамери. Крім того, закріплення такого пристрою на однострої або будь-яким іншим чином є правом, а не обов`язком поліцейського згідно з ч. 1 ст. 40 вказаного Закону.

З огляду на викладене, посилання позивача на неналежність приладів, якими здійснювалися відеозаписи, не ґрунтуються на положеннях Закону України «Про Національну поліцію».

Крім того, позивачем ані у позовній, ані у відповіді на відзив, ані у поясненнях, наданих під час службового розслідування не заперечувалось, що на вказаних відеозаписах відображений саме він, саме у спірну дату вчинення правопорушення, час, місце зйомки, ані позивач ані його адвокат не заперечували щодо проведення поліцейськими зйомки позивача на відео, що підтверджується відеозаписами.

Відтак посилання позивача на неналежність та недопустимість як доказів вказаних відеозаписів не спростовує обставин вчиненого ним правопорушення та не ґрунтується на нормах чинного законодавства, а відтак судом не враховується.

В ході службового розслідування також встановлено, що згідно з Інформацією з веб-сайту МТСБУ поліс про страхування цивільної відповідальності власника наземного транспортного засобу, виданого у встановленому законодавством порядку стосовно автомобіля АUDІ 100, д.н. НОМЕР_2 , відсутній станом на 25.12.2023.

25.12.2023 позивач не мав при собі посвідчення водія, інформуючи поліцейських патрульної поліції про те, що він «залишив його вдома». На запитання поліцейських пред`явити посвідчення в додатку Дія, позивач відмовився зазначивши, що не має такого додатку.

В той же час, відповідачем зазначено, що за весь час служби в поліції (2016-2023) позивач про наявність у нього посвідчення водія керівництво підрозділу відповідача не інформував, копії такого документу не надавав, в матеріалах особової справи позивача фотокопія такого документу відсутня.

З метою з`ясування обставин наявності (або відсутності взагалі) у позивача посвідчення водія відповідач звернувся із запитом від 14.02.2024 № 585/43/40/02-2024 до РСЦ ГСЦ МВС України в Харківській області.

Листом РСЦ ГСЦ МВС України в Харківській області від 16.02.2024 № 31/20-642 відповідача було повідомлено про те, що «згідно з обліковими даними ЄДР МВС України громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , посвідчення водія не отримував».

Разом з цим, інформація про наявність у Позивача посвідчення водія в ЄДР МВС України може бути відсутня і у випадку його фактичної наявності у Позивача (наприклад, виданого в паперовому вигляді до моменту початку функціонування ЄДР, або з інших причин).

В той же час, позивачем в ході розгляду справи на виконання ухвали суду також не надано копії посвідчення водія. Щодо відсутності страхового полісу позивач під час його зупинки не заперечував.

Отже, обставини керування автомобілем без наявного посвідчення водія та страхового полісу під час зупинки його працівниками Національної поліції в ході службового розслідування та судового розгляду підтверджені.

В той же час, вказане грубе порушення вимог законодавства України представником закону, яким є поліцейський, зокрема п. 2.5 Правил дорожнього руху, є достатньою самостійною підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, про що окремо зазначено у висновку про результати службового розслідування.

Суд зазначає, що позивач у позовній заяві та відповіді на відзив помилково намагається спростувати обставини, встановлені в ході службового розслідування, з використанням процедури доказування, передбаченої КУпАП України.

В той же час, процедура притягнення позивача до адміністративної відповідальності та визначені нею засоби доказування, факт наявності чи відсутності у позивача стану алкогольного сп`яніння не входять до предмету доказування у даній справі, оскільки на проведення відповідачем службового розслідування вчиненого позивачем дисциплінарного проступку вимоги законодавства про адміністративні правопорушення не поширюються. Притягнення відповідної особи до дисциплінарної, матеріальної, кримінальної та/або адміністративної відповідальності є різними за своїм правовим змістом і відрізняються за своєю процедурою проведення.

Таким чином, усі посилання позивача на відсутність інформації про технічний засіб, за допомогою якого проводився відеозапис, номер бодікамери, особу, яка здійснювала фіксацію подій на відеопристрій, не мали значення для дисциплінарної комісії відповідача, як і посилання позивача на те, що газоаналізатор «Drager Alcotest 6820 АRLH-0178» не має дозволу МОЗ на застосування, у зв`язку з чим проведений з його використанням медичний огляд Позивача вважається недійсним.

Ці названі позивачем обставини потребують доказування і можуть бути предметом оцінки в рамках розгляду справи про адміністративне правопорушення, але підстав для їх юридичної оцінки у справі, в якій розглядається правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, вони не мають.

З огляду на зазначене, вказані доводи не впливають на висновки суду у даній справі та жодним чином не спростовують факту вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.

Суд зазначає, що при розгляді справи судом встановлено, що позивачу, як діючому співробітнику поліції, були достеменно відомі наслідки вчинених порушень чинного законодавства, керування транспортним засобом без посвідчення водія, відмови від проходження відповідно до встановленого порядку на законну вимогу поліцейського огляду на стан алкогольного сп`яніння, міра відповідальності у такому випадку. Позивач мав зважати також на військовий стан, який діє в Україні, що додатково підвищує вимоги до поведінки поліцейських.

Приписами Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що:

- під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України "Про правовий режим воєнного стану" (ч.4 ст 8);

- поліція відповідно до покладених на неї завдань: бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості; здійснює у взаємодії зі Збройними Силами України, Національною гвардією України, Державною прикордонною службою України, Державною спеціальною службою транспорту, Службою безпеки України боротьбу з диверсійно-розвідувальними силами агресора (противника) та не передбаченими законами України воєнізованими або збройними формуваннями (пп. 24, 34 ч. 1 ст. 23).

Суд зазначає, що спірні правовідносини виникли в період дії військового стану в Україні. Законом прямо передбачено участь підрозділів поліції у здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у взаємодії зі збройними силами України та іншими військовими формуваннями.

Отже, в період воєнного стану поведінка поліцейських як осіб, задіяних у заходах по забезпеченню оборони та захисту держави, має в повній мірі відповідати цілям та меті роботи Національної поліції України.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, суд акцентує увагу на тому, що поліцейський повинен дотримуватись покладених на нього вимог, в тому числі щодо етичного аспекту, як в робочий час, так і під час відпочинку, що передбачено вимогами Дисциплінарного статуту та Закону України «Про Національну поліцію», уникати вчинення дій, які б могли викликати негативну суспільну думку населення відносно органів поліції та спричинити суспільний резонанс.

Зі змісту Присяги поліцейського, текст якої наведено у ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», вбачається, що особа, яка вступає на службу в поліцію, усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягає вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

Суд, з огляду на встановлені у цій справи фактичні обставини, дійшов висновку, що відповідачем правомірно обрано позивачу такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби в поліції, адже вчинений позивачем проступок є таким, що негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства. Такий захід дисциплінарного впливу застосовано відповідачем обґрунтовано, розсудливо, пропорційно, тобто з урахуванням балансу між несприятливими наслідками та цілями, на досягнення яких він спрямований.

Суд критично оцінює посилання позивача на притягнення до дисциплінарної відповідальності у період тимчасової непрацездатності, оскільки з метою приведення обставин звільнення позивача зі служби в поліції до вимог статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції та вимог статті 40 КЗпП України наказом УПО Харківської області від 16.02.2024 № 72о/с були внесені зміни до наказу УПО Харківської області від 02.01.2024 № 1о/с про звільнення позивача зі служби в поліції з 06.01.2024, проведений відповідний розрахунок з позивачем за вказаний період, що підтверджується матеріалами справи.

Суд наголошує, що в рамках спірних правовідносин при розгляді даної справи не повинно досліджуватись питання наявності або відсутності вини в діях позивача щодо вчинення адміністративного правопорушення, а повинна надаватись правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку. При цьому, непритягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності за вчинення певних дій не є тотожним із застосуванням дисциплінарної відповідальності за вчинення дій, які не сумісні з подальшим проходженням служби, оскільки працівники національної поліції власним прикладом та поведінкою зобов`язані зміцнювати авторитет закону серед громадян та неухильно його дотримуватись.

Суд зазначає, що враховуючи те, що позивача притягнуто саме до дисциплінарної відповідальності, адміністративний суд під час розгляду справи повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи на предмет наявності в ній ознак дисциплінарного проступку і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Аналогічна правова позиція відображена в постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 815/2705/16, від 24.06.2021 у справі № 826/7830/17.

Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин і фактів, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч.ч 1-2, 4, 6 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача Докази суду надають учасники справи Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дослідивши надані сторонами до матеріалів справи докази, суд дійшов висновку, що відповідачем в ході розгляду справи доведено та підтверджено належними доказами обґрунтованість висновків службового розслідування, а відтак - і правомірність винесення спірних наказів.

В той же час, позивачем не спростовано належними та допустимими доказами факту вчинення ним дисциплінарного проступку, з огляду на що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складений 05 квітня 2024 року.

Суддя Білова О.В.