Постанова

від 04.04.2024 по справі 200/5278/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2024 року справа №200/5278/20-а

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Геращенко І.В., Казначеєва Е.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року у справі № 200/5278/20-а (головуючий І інстанції Абдукадирова К.Е.) за клопотанням про призначення судово-економічноі експертизи в адміністративній справі за позовом Приватного акціонерного товариства ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

У С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу (надалі також Позивач, ПрАТ ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу) звернулось до суду з позовною заявою (яка була доповнена) до Офісу великих платників податків ДПС (правонаступник - Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків; надалі також Відповідач 1), Державної податкової служби України (надалі також Відповідач 2, ДПС), у якій просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 4 березня 2020 року №0001355005, №0001365005, №0001385005 та рішення Державної податкової служби України від 15 травня 2020 року №16271/6/99-00-98-05-03-06.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16.12.2020 у справі № 200/5278/20-а у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу (вул. Київська, буд.1, м. Добропілля, 85000, ЄДРПОУ 05508186) до Офісу великих платників податків ДПС (вул. Дегтярівська, 11г, м. Київ, 04119, ЄДРПОУ 43141471), Державної податкової служби України (пл. Львівська,8, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04 березня 2020 року № 0001355005, № 0001365005, № 0001385005, скасування рішення від 15 травня 2020 року № 16271/6/99-00-98-05-03-06 про результати розгляду скарги відмовлено повністю.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2021 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" задоволено частково. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 р. у справі № 200/5278/20-а - змінено. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001355005 від 04.03.2020 року в частині штрафних санкцій на суму 7 229 555, 50 грн. В решті рішення залишено без змін.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2021 виправлено описку у третьому абзаці резолютивної частини постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2021 року у справі №200/5278/20-а, зазначивши вірний номер податкового повідомлення-рішення, а саме: замість №0001355005 вважати вірним №0001365005.

Постановою Верховного Суду від 20.10.2021 касаційні скарги Приватного акціонерного товариства ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу та Державної податкової служби України задоволено частково. Скасовано рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2021 року. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 4 березня 2020 року №0001355005. Справу в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 4 березня 2020 року №0001365005, №0001385005 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

22 січня 2024 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про призначення судово-економічної експертизи. В обгрунтування заявленого клопотання заявник посилається на те, що за змістом встановлених обставин у цій справі, обмежившись висновками акту перевірки, судами попередніх інстанцій не було встановлено та перевірено відповідних обставин щодо придбання (виготовлення) саме до 1 липня 2015 року в подальшому знецінених запасів (оборотних активів) Позивача, які залишились станом на березень 2017 року на непідконтрольній території, як і не з`ясовано формування податкового кредиту за фактом їх придбання (виготовлення). Також, залишились не встановленими й інші обставини щодо визначення бази оподаткування щодо нарахування спірних податкових зобов`язань за оскарженими індивідуальними актами, зокрема, судами не встановлено та не перевірено чи було включено до бази оподаткування вартість знецінених запасів, що залишились у розпорядженні Позивача, чи було проведено уцінку відповідних оборотних активів до нульової вартості.

Зазначає, що встановлення вказаних обставин та з`ясування зазначених питань є ключовим в контексті обставин у цій справі для правильного правозастосування пункту г пункту 198.5 статті 198 ПК України та висновків по суті спору в цілому.

При цьому, звертаючись до суду з адміністративним позовом Позивач у якості підстав для скасування спірних ППР зазначав, зокрема, про те, що Податковим органом не вірно визначена база оподаткування, оскільки: - у складі загальної вартості знецінених виробничих запасів (66 283 246,74 грн) обліковуються запаси на суму 5 929 713,40 грн, які не знаходяться на тимчасово не підконтрольній території та контроль над якими підприємством не втрачено. Тобто спростовується висновок Податкового органу про те, що ТМЦ перестали використовуватися у господарській діяльності Платника податків; - у складі знецінених запасів обліковуються: 1) виробничі запаси на суму 8 282 072,00 грн, які придбані до 01.07.2015 року та 2) товари на суму 64 782 680,05 грн, які придбані які придбані до 01.07.2015 року. Доказів того, що при придбанні вказаних ТМЦ (всього на суму 73 064 752,05 грн) суми ПДВ на них були включені до складу податкового кредиту Податковим органом не надано (сума не підтвердженого зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними податкового кредиту Платника податків складає 42 364 376,50 грн.); - до складу знецінених запасів входять ТМЦ, які утворилися внаслідок ліквідації необоротних активів на суму 853 778,51 грн, які не підлягають оподаткуванню ПДВ.

Крім наведеного, станом на березень 2017 року на рахунку Позивача (номер рахунку 6442) обліковувалася сума не підтвердженого зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними податкового кредиту у розмірі 42 364 376,50 грн. Вказаний факт підтверджується наданою карткою рахунку 6442 (знаходиться в матеріалах справи).

Таким чином, при складанні Акту перевірки та прийнятті в подальшому на його підставі спірних ППР Податковий орган не встановив факт формування податкового кредиту за на момент придбання ТМЦ, а також безпідставно включив до бази оподаткування вартість знецінених запасів, що залишились у розпорядженні Позивача.

За таких обставин, просив суд призначити судово-економічну експертизу у справі № 200/5278/20-а.

На вирішення експертизи поставити наступні питання:

1) Чи підтверджуються документально наданими до дослідження первинними бухгалтерськими документами та обліковими регістрами, що нормативно визначені як належна підстава для формування показників податкової звітності Приватного акціонерного товариства ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ висновки Акта перевірки від 28.01.2020 року N? 13/28-10-50-04-05508186 про порушення Приватним акціонерним товариством ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ абз. г) п. 198.5 ст. 198, п. 200.1. п. 200.2., абз. в) п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України (надалі ПК України), в наслідок чого завищено суму, що відноситься до податкового кредиту наступного звітного періоду за березень 2017 року на суму 1 419 378 грн та в частині заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету в березні 2017 року на суму 28 925 022 грн та п. 201.10 ст. 201 ПК України в частині відсутності виписки та не здійснення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних (відсутня реєстрація) в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 30 344 400 грн?

2) Чи підтверджується документально нарахована Приватному акціонерному товариству ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ відповідно до податкового повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 04 березня 2020 року №0001365005 форми Р сума грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 36 156 277,50 грн, в тому числі 28 925 022 грн за податковими зобов`язаннями, 7 231 255,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями?

3) Чи підтверджується документально нарахована Приватному акціонерному товариству ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ відповідно до податкового повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 04 березня 2020 року №0001385005 форми В4 зменшення Приватному акціонерному товариству ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 1 419 378 грн?

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року у справі № 200/5278/20-а у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу про призначення експертизи в адміністративній справі за позовом Приватного акціонерного товариства ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 4 березня 2020 року №0001365005, №0001385005 відмовлено.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржену ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою призначити судово-економічну експертизу у справі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що враховуючи необхідність спеціальних економічних знань, без яких неможливо встановити підтвердження правильного розрахунку суми ПДВ відповідно до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 04.03.2020 року №0001365005, №0001385005. Позивач вважає наявними підстави для призначення судової експертизи.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до приписів статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Згідно з приписами статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

2. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. (ст.73 КАС України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. (ст. 76 КАС України).

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Статтею 79 КАС України встановлено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

За приписами статті 101 КАС України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності (ст. 102 КАС України).

Матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи (ст. 105 КАС України).

Суд зазначає, що під час попереднього розгляду цієї справи судом неодноразово витребувались певні докази.

Крім того, контролюючим органом, відповідно до приписів чинного законодавства надіслано на адресу позивача запит від 27.08.2018 року №35501/10/28-46-06-34 та від 26.12.2019 №15093/10/28-10-50-04-09 із зазначенням чітко окреслених обставин, які давали змогу платнику податків надати відповідні пояснення та їх документальне підтвердження щодо причин не нарахування податкових зобов`язань зі сплати податку на додану вартість на суму вартості залишків товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться на тимчасово окупованій території та не використовуються за призначенням в господарській діяльності підприємства.

Водночас, ані на вказаний запит, ані до суду позивачем не було надано первинні документи щодо визначення вартості залишків запасів, які були знецінені позивачем.

Отже, у зв`язку з наведеним податковим органом і було враховано дані, які наведені саме платником у Примітках до фінансової звітності по МСФЗ за 2017 рік. За результатами такого аналізу відповідачем і було встановлено, що облікова вартість запасів (оборотних активів), що знаходяться на тимчасово неконтрольованій території та не використовуються за призначенням в господарській діяльності підприємства, та відносно яких проведено знецінення складає 151 722 тис.грн.

Позивач оскаржує визначення суми знецінення, проте не надає жодного доказу на підтвердження власної правової позиції.

Суд вважає за необхідне звернути увагу, що в якості доказів позивачем долучено документи, які названі таблиця №№1-8, яка підписана представником позивача.

В розумінні норм чинного законодавства, вказаний доказ не є первинним документом, а тому не може підтверджувати вартість запасів.

З даного приводу суд зазначає, що відповідно до пункту 44.6 ст. 44 ПК України у разі, якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

При цьому суд не може обмежити право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки.

Право надавати заперечення щодо висновків органу державної фіскальної служби та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

Зазначену правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 28.05.2019 року по справі № 816/2023/15, від 26.03.2019 року по справі № 812/8245/13-а, від 19.06.2018 року по справі № 826/7704/16, яка за вимогами ч. 5 ст. 242 КАС України є обов`язковою для врахування судом при виборі і застосуванні до спірних правовідносин.

Однак, позивач не скористався даним правом та не надав належних та допустимих доказів, що стосуються даного предмету позову.

Доводи позивача щодо визначення вартості знецінених запасів ґрунтуються лише на припущеннях його представника без надання належних та допустимих доказів.

З огляду на вищевикладене, у суду відсутні підстави вважати, що необхідні та достатні документи будуть надані позивачем експерту, що в свою чергу призведе до необгрунтованого затягування часу.

Крім того суд зазначає, що з аналізу наведених приписів ст.102 КАС України слідує, що призначення судом експертизи є обов`язком за наявності сукупності певних умов, при цьому, предметом висновку експерта можуть бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

При цьому, висновок експерта є лише одним із доказів у справі, який, з урахуванням приписів ч.1 ст.108 КАС України, не має заздалегідь встановленої сили для суду і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу, такий висновок може бути складений лише на підставі наявних матеріалів справи, які можуть бути використані і судом як джерело доказів, на підставі яких суд також не позбавлений можливості дійти висновку щодо наявності або відсутності певних фактів.

Судова експертиза повинна призначатися у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування та у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. При цьому, з метою призначення судом судової експертизи особа, яка приймає участь у розгляді справи має звернутися із клопотанням, в якому слід чітко обґрунтувати дійсну необхідність в її проведенні, тобто неможливість доведення чи спростування обставин справи в інший спосіб без призначення експертизи.

Разом з тим суду не надано жодних доказів, які б підтверджували, що обставини, з приводу яких між сторонами виник спір, не можуть бути встановлені без проведення судової експертизи. Особою, що заявила відповідне клопотання не наведено обґрунтування, яким чином висновок експерта спростує або підтвердить обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд зазначає, що з приводу законності зупинення провадження у справі у випадку призначення експертизи висловлювався Верховний Суд, зокрема у постанові від 6 жовтня 2021 року у справі № 160/10494/19.

Вирішуючи питання щодо правомірності зупинення провадження в цій справі слід зауважити, що реалізація судом наданого йому процесуальним законом права вирішувати питання щодо зупинення апеляційного провадження має бути доцільною та належним чином мотивованою, зокрема, суд повинен проаналізувати ймовірні наслідки призначення експертизи, з урахуванням суті спірних правовідносин, підставами позову і оцінкою змісту позовної заяви у контексті захисту прав позивача саме у обраний ним спосіб та можливість його виконання в подальшому, що буде відповідати завданню адміністративного судочинства та не призведе до безпідставного затягування строків розгляду справи.

Отже, зупинення провадження у справі до отримання судом результатів експертизи є доцільним та законним, окрім випадків, коли воно не буде мати правового значення для розгляду справи, може зашкодити ефективності правозастосування та призведе до порушення принципу розумності дотримання процесуальних строків розгляду справи.

Суд зауважує, що вирішуючи питання щодо призначення експертизи в цій справі, суд дійшов висновку, що призначення експертизи не буде мати правовий вплив на обраний позивачем спосіб захисту його прав у межах спірних правовідносин та можливість його подальшого виконання.

Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, відтак безпідставне призначення судової експертизи та зупинення у зв`язку з цим провадження у справі перешкоджає подальшому розгляду справи.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу про призначення судово-економічної експертизи у справі № 200/5278/20-а.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про призначення судово-економічної експертизи у справі.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.

Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року у справі № 200/5278/20-а - залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року у справі № 200/5278/20-а - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 04 квітня 2024 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяА.А. Блохін

СуддіІ.В. Геращенко

Е.Г. Казначеєв