Постанова
від 26.03.2024 по справі 520/2211/22
ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2024 р. Справа № 520/2211/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Катунова В.В.

суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С.

за участю секретаря судового засідання Шаповал В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 (суддя Шевченко О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 21.11.23) по справі № 520/2211/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕНЮ СІМ"

до Харківської митниці Державної митної служби України

про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕНЮ СІМ" (надалі - позивач, ТОВ "АВЕНЮ СІМ") звернулось до суду з позовом до Харківської митниці Державної митної служби України (надалі також відповідач), у якому позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UА807000/2022/000119/2 від 18.01.2022 року;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА807170/2022/000101 від 18.01.2022 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UА807000/2022/00093/2 від 18.01.2022 року;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА807170/2022/000097 від 18.01.2022 року.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів Харківської митниці №UА807000/2022/000119/2 від 18.01.2022 року та №UА807000/2022/00093/2 від 18.01.2022 року.

Визнано протиправними та скасовано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Харківської митниці № UА807170/2022/000101 від 18.01.2022 року та № UА807170/2022/000097 від 18.01.2022 року.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕНЮ СІМ" (код ЄДРПОУ 42500431) судові витрати щодо сплати судового збору в розмірі 7443 (сім тисяч чотириста сорок три) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 44017626).

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 44017626) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕНЮ СІМ" (код ЄДРПОУ 42500431) 7000 (сім тисяч) грн. 00 коп. у відшкодування судових витрат на правничу (правову) допомогу.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

-судом першої інстанції не розглянуто доводи Харківської митниці стосовно законності прийнятого рішення про коригування митної вартості №иА807000/2022/00093/2 від 18.01.2022 та картки відмови М.9807170/2022/000097 від 18.01.2022, що свідчить про неповноту з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, та вказує на порушення під час ухвалення судом рішення норм процесуального права;

-неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, а саме, ст.ст. 52-64, 256, 257, 266 Митного кодексу України;

-судом першої інстанції не враховано, що складова митної вартості в частині понесених транспортних витрат позивачем не було підтверджено;

-спрацювання ризиків АСАУР вже свідчить про наявність обґрунтованого сумніву та є підставою для витребування додаткових документів, то логічно послідовним є твердження про те, що неподання декларантом на запит митного органу додаткових документів свідчить про те, що обґрунтований сумнів митниці у правильності обрання методу визначення митної вартості та правильності її обчислення не був усунутий, що в свою чергу виключає можливість для митного органу визнати заявлену декларантом митну вартісь».

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та рішення суду першої інстанції залишити без змін, з посиланням на те, що в рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 по справі N° 520/2211/22 судом проаналізовано кожну позицію відповідача з оскаржуваних рішень про корегування митної вартості та усі заперечення позивача, на підставі аналізу всіх доводів сторін та наданих доказів виніс законне, повне та обґрунтоване рішення. Наголошує, що Харківська митниця у своїй апеляційній скарзі дублює аргументи, вже наведені, зокрема у рішенні про коригування митної вартості, при цьому жодним чином не спростовує доводи ТОВ «АВЕНЮ СІМ», наведені у позові, відповіді на відзив та додаткових поясненнях.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "АВЕНЮ СІМ" (код ЄДРПОУ 42500431, адреса: 61145, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 111-А, офіс 8 - 9) зареєстроване в якості юридичної особи (а.с. 32).

Так, між ТОВ «Авеню Сім» (Покупець) та Ningbo Shimaotong International Co., LTD (China) (Продавець) укладено контракт №NBK0519AV-UA від 12.05.2019, відповідно до якого позивач придбав товар в кількості і за цінами, вказаними в Додатках, що додаються до контракту і є його невід`ємною частиною (а.с. 33 - 34).

Згідно з п. 2.1 контракту ціни на товар встановлюються на умовах FOB м. Нінбо, Китай згідно «Інкотермс 2010», якщо інше не обумовлено у додатках на поставку конкретної партії товару, що є невід`ємною частиною цього Контракту.

Відповідно до п. 6.2 контракту умови поставки згідно цього Контракту обумовлюються сторонами для кожної конкретної поставки в інвойсі згідно правилами Інкотермс 2010.

Згідно з п. 4.2 контракту умови оплати вказуються у Додатках на поставку конкретної партії товару, що є невід`ємною частиною цього Контракту.

Відповідно до п.1 Додатку №11 від 01.11.2021 до контракту, сторони узгодили номернклатуру Товару, його кількість та ціни на умовах FOB Нінбо, Китай, Інкотермс 2010 (а.с. 40).

Відповідно до п.3 Додатку №11 від 01.11.2021 р. до контракту, попередня оплата в сумі 100% здійснюється до прибуття товарів в порт покупця.

Пунктом 5 Додатку №11 від 01.11.2021 р. до контракту визначено, що виробником товару за даним додатком є продавець.

З метою митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно контракту №NBK0519AV-UA від 12.05.2019, до митного поста "Харів-товарний" Харківської митниці декларантом подано електронну митну декларацію №UA807170/2022/002258 від 18.01.2022, в якій заявлений до декларування Товар - запасні частини до легкових автомобілів, автомобільні гальмівні колодки для гальм дискового типу, не для промислового складання моторних транспортних засобів, для легкових автомобілів - колодки дискового гальма в асортименті (а.с. 45).

На підтвердження митної вартості товару позивач відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України надав до Харківської митниці наступні документи:

-за кодом «d0271» - пакувальний лист № WT21KEEP-0009 від 01.11.2021;

-за кодом « 0380» - інвойс № WT21KEEP-0009 від 01.11.2021;

-за кодом «d0705» - коносамент № COSU6317263290Н від 17.11.2021;

-за кодом «d0730» - автотранспортна накладна №396104 від 13.01.2022;

-за кодом « 0862» - декларація про походження товару №WT21KEEP-0009 від 01.11.2021;

-за кодом «d3001» - swift б/н від 04.01.2022;

-за кодом «d3004» - рахунок-фактура про транспортно-експедиторські послуги №4412669 від 04.01.2022;

-за кодом «d3007» - довідка про транспортні витрати №377938 від .5.01.2022;

-за кодом «d3014» - прайс-лист від 01.11.2021;

-за кодом «m4100» - зовнішньоекономічний договір №NBK0519АV-UА від 2.05.2019;

-за кодом «m4103» - додаткова угода №1 від 14.12.2020;

-за кодом «m4103» - додаткова угода №3 від 01.08.2021;

-за кодом «d4103» - додаток №11 від 01.11.2021;

-за кодом «d4103» - додаткова угода №11.1 від 28.12.2021;

-за кодом «d4207» - договір про надання послуг митого брокера №17 від 21.03.2019 р.;

-за кодом «d5123» - сертифікат відповідності №UА.013.03065-22 від 18.01.2022;

-за кодом «d5123» - сертифікат відповідності №UА.013.03066-22 від 18.01.2022;

-за кодом «d9610» - копія митної декларації країни відправлення №310120210516025482 від 11.11.2021.

Вказані документи були подані декларантом до митного органу разом з митною декларацією, що підтверджено митним органом у відзиві на позов.

Митну вартість було заявлено за першим методом (ціною договору).

У відзиві на позов представник відповідача зазначив, що під час здійснення співробітником підрозділу митного оформлення митного контролю ЕМД №UA807170/2022/002258 від 23.11.2021 спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів, зокрема, за кодами 105-2 (контроль правильності визначення митної вартості), 106-2 (витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів).

На підтвердження вказаного разом з відзивом надано електронну роздруківку "Перегляд ВМД №UA807170/2022/002258 - АСМО Інспектор" (а.с. 118).

У зв`язку з чим до спецпідрозділу митниці (управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД) направлено запит №76 від 18.01.2022 щодо вирішення складного випадку визначення митної вартості товарів за ЕМД №UA807170/2022/002258 від 18.01.2022 (а.с. 119).

18.01.2022 року управлінням митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД направлено декларанту повідомлення № 12819, в якому зазначалося, що в зв`язку з надходженням до ВКМВ запиту щодо вирішення спірного питання правильності визначення митної вартості товару, в зв`язку з недостатністю документів для визначення складових митної вартості товарів. У відповідності до вимог п.5 ст.55 та п.4 ст.57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Відповідно до вимог статей 52, 58 МКУ декларант або уповноважена ним особа зобов`язані подати митному органу достовірні відомості, що документально підтверджують відсутність: 1) обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) умов або застережень щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) умов, за якими частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем надходить прямо чи опосередковано продавцеві; 4) відносин пов`язаності між продавцем та покупцем, які вплинули на ціну оцінюваних товарів; На виконання вимог статті 54 МКУ та відповідно до вимог статті 53 МКУ в зв`язку з тим, що документи, зазначені у частині другій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: - виписку з бухгалтерської документації; (Транспортно-експедиційні рахунки, заявки перевезення, договори тощо) - каталоги, специфікації, загальні справжні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення з перекладом та з проведенням верифікації експортної митної декларації враховуючи інформацію надану листом ДМСУ від 08.10.2010 № 11/2-10.16/11627-еп; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини з урахуванням Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДМС України від 01.07.2021 № 476. В зв`язку із спрацюванням профілю ризику АСАУР Інспектор 2006 необхідно надання інформації про митне оформлення ідентичних або подібних товарів. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (а.с. 54, 120).

На запит митного органу позивачем надано відповідь №12 від 18.01.2022, в якій повідомлено, що на даний час додаткові документи (окрім вже наданих) надати не вважається можливим. З метою уникнення простою транспорту просив митний орган прийняти рішення про підтвердження митної вартості товару за наявними документами. Також повідомлено, що додаткові документи будуть надані у терміни та відповідно до статті 55 МК України (а.с. 55).

Харківською митницею відмовлено ТОВ "АВЕНЮ СІМ" у митному оформленні товару та прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UА807000/2022/000119/2 від 18.01.2022 року (а.с. 53).

В рішенні про коригування митної вартості товарів в обґрунтування причин та обставин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі статей 54, 55, 57, 58, 59 Митного кодексу України, зазначено: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, не містять відомостей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; платіжне доручення, але в ньому відсутні печатки банку та підпис відповідальної особи, що є порушенням вимог постанови Правління НБУ № від 28.07.2008. Наявні факти митних оформлень за ідентичними та подібними товарами, не враховано вартість експедиційних послуг за межами митної території України (у рахунку зазначена тільки вартість морського фрахту), рахунок щодо транспортних витрат надана від особи яка безпосередньо не транспортувала товар, виходячи із наданого коносаменту, тобто не включено всі складові митної вартості та не вказані інші складові митної вартості (експедиційні витрати, розвантажувально - навантажувальні роботи, інше) та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості; 2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари; 3) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари; 4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація:- щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному с відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на мит території України; - відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; 5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару:- на витрати, понесені виробником в зв`язку з виробництвом товарів; - витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування де місця перетинання митного кордону України; - прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну. Джерелом інформації для даного рішення по товару: МД №UА400040/2022/249 від 10.01.2022, по 1 методу (вартість контракту). При прийнятті даного рішення застосовані Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визнач митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 ання судових витрат на правничу (правову) допомогу.

Також, на підставі вказаного вище рішення про коригування митної вартості товару, Харківською митницею видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА807170/2022/000101 від 18.01.2022 року (а.с. 56).

Як свідчать матеріали справи, ТОВ "АВЕНЮ СІМ" складена нова МД №UA807170/20221/002280 від 18.01.2022 року, відповідно до якої товари були випущені у вільний обіг та визначено ціну товару за другорядним (резервним) методом.

Також судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ «Авеню Сім» (Покупець) та Ruian Anma Filter Co., LTD (Продавець) укладено контракт №ANMA0519AV-UA від 13.05.2019, відповідно до якого позивач придбав товар в кількості і за цінами, вказаними в Додатках, що додаються до контракту і є його невід`ємною частиною (а.с. 57 - 58).

Згідно з п. 2.1 контракту, ціни на товар встановлюються на умовах FOB м. Нінбо, Китай згідно «Інкотермс 2010», якщо інше не обумовлено у додатках на поставку конкретної партії товару, що є невід`ємною частиною цього Контракту.

Згідно з п. 4.2 контракту, умови оплати вказуються Додатках на поставку конкретної партії товару, що є невід`ємною частиною цього Контракту.

Відповідно до п.1.1 Додатку №12 від 30.09.2021 р. (Додаток №27) до контракту зі змінами, згідно Додатковою угодою №12/1 від 16.12.2021 р. (Додаток №27.1), сторони узгодили наступну номенклатуру Товару та ціни на умовах FOB Нінбо, Китай, Інкотермс 2010 (а.с. 60).

З метою митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно контракту №ANMA0519AV-UA від 13.05.2019, до митного поста "Харів-товарний" Харківської митниці декларантом подано електронну митну декларацію №UA807170/2022/002134 від 18.01.2022, в якій заявлений до декларування Товар - обладнання для фільтрування палива чи мастил у двигунах внутрішнього згорання до легкових автомобілів - фільтр очищення палива в асортименті (а.с. 69).

На підтвердження митної вартості товару позивач відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України надав до Харківської митниці наступні документи:

-за кодом «d0271» - пакувальний лист № ANMA1 від 01.11.2021;

-за кодом « 0380» - інвойс №ANMA1 від 01.11.2021;

-за кодом «d0705» - коносамент № COSU6317263290G від 17.11.2021;

-за кодом «d0730» - автотранспортна накладна №396103 від 13.01.2022;

-за кодом « 0862» - декларація про походження товару (DECLARATION OF ORIGIN) №ANMА2 від 01.11.2021;

-за кодом «d3004»- рахунок-фактура про транспортно-експедиторські послуги №4412668 від 04.01.2022;

-за кодом «d3007» - довідка про транспортні витрати №377938 від 05.01.2022;

-за кодом «d3014» - прайс - лист б/н від 01.11.2021;

-за кодом «m4103» - додаткова угода №3 від 01.11.2021;

-за кодом «m4103» - додаткова угода №1 (додаток №4) від 06.05.2020;

-за кодом «m4103» - додаткова угода №6 від 15.04.2021;

-за кодом «m4103» - додаткова угода №7 від 27.05.2021;

- за кодом «m4103» - додаткова угода №9 від 19.07.2021;

-за кодом «d4103» - додаткова угода №9/1 від 19.07.2021;

-за кодом «d4103» - додаткова угода №12/1 від 16.12.2021;

-за кодом «d4103» - додаток №12 від 30.09.2021;

-за кодом «d4103» - додаток №9 від 30.03.2021;

-за кодом «d4103» - додаток №9/3 від 01.11.2021;

-за кодом «m4104» - зовнішньоекономічний договір №ANMA0519АV-UA від 13.05.2019;

-за кодом «d4207» - договір про надання послуг митного брокера №17 від 21.03.2019;

-за кодом «d9610» - копія митної декларації країни відправлення №310120210516025446 від 11.11.2021.

Вказані документи були подані декларантом до митного органу разом з митною декларацією, що підтверджено митним органом.

Митну вартість було заявлено за першим методом (ціною договору).

18.01.2022 року управлінням митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД направлено декларанту повідомлення № 12818, в якому зазначалося, що в зв`язку з надходженням до ВКМВ запиту щодо вирішення спірного питання правильності визначення митної вартості товару, в зв`язку з недостатністю документів для визначення складових митної вартості товарів. У відповідності до вимог п.5 ст.55 та п.4 ст.57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Відповідно до вимог статей 52, 58 МКУ декларант або уповноважена ним особа зобов`язані подати митному органу достовірні відомості, що документально підтверджують відсутність: 1) обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) умов або застережень щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) умов, за якими частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем надходить прямо чи опосередковано продавцеві; 4) відносин пов`язаності між продавцем та покупцем, які вплинули на ціну оцінюваних товарів; На виконання вимог статті 54 МКУ та відповідно до вимог статті 53 МКУ в зв`язку з тим, що документи, зазначені у частині другій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: - виписку з бухгалтерської документації; (Транспортно-експедиційні рахунки, заявки перевезення, договори тощо) - каталоги, специфікації, загальні справжні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення з перекладом та з проведенням верифікації експортної митної декларації враховуючи інформацію надану листом ДМСУ від 08.10.2010 № 11/2-10.16/11627-еп; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини з урахуванням Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДМС України від 01.07.2021 № 476. В зв`язку із спрацюванням профілю ризику АСАУР Інспектор 2006 необхідно надання інформації про митне оформлення ідентичних або подібних товарів. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (а.с. 74).

На запит митного органу позивачем надано відповідь №11 від 18.01.2022, в якій повідомлено, що на даний час додаткові документи (окрім вже наданих) надати не вважається можливим. З метою уникнення простою транспорту просив митний орган прийняти рішення про підтвердження митної вартості товару за наявними документами. Також повідомлено, що додаткові документи будуть надані у терміни та відповідно до статті 55 МК України (а.с. 75).

Харківською митницею відмовлено ТОВ "АВЕНЮ СІМ" у митному оформленні товару та прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UА807000/2022/00093/2 від 18.01.2022 року (а.с. 73).

В рішенні про коригування митної вартості товарів в обґрунтування причин та обставин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі статей 54, 55, 57, 58, 59 Митного кодексу України, зазначено: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (зокрема: декларантом не надано платіжні документи про сплату за товар, передбачену умовами контракту; декларантом підприємства було надано до митниці митну декларацію країни відправлення без перекладу на українську мову або офіційну мову митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до вимог статті 254 МКУ не зроблено верифікацію експортної митної декларації відповідно до вимог листа ДМСУ від 08.10.2010 № 11/2-10.16/11627-еп; дата видачі митної декларації країни відправлення від 11.11.2021 №310120210516025446 раніше ніж дата наданого коносаменту від 17.11.2021 №COSU6317263290G, що не є логічним, не надано договір на перевезення товару, тощо), а також в зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених частиною 3 ст.53 МКУ, та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості; 2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари; 3) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари; 4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація:- щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; - відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України; - відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; 5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару:- на матеріал та витрат, понесених виробником в зв`язку з виробництвом товарів; - витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; - прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну. Джерелом інформації для даного Рішення з врахуванням спрацювання ризику АСУР є наявна в митному органі цінова інформація що наявна в АСМО Інспектор та ЄАІС про митні оформлення товарів митне оформлення яких вже здійснено у максимально наближений термін: МД №UA 500150/2021/206412 від 09.11.2021, №UA 100020/2021/525409 від 21.10.2021 При прийнятті даного Рішення застосовані Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних орган з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом ДМС України від 01.07.2021 № 476. Коригування митної вартості здійснено за другорядним (резервним) методом у відповідності до статті 64 МК України. Розрахунок митної вартості складає: товар 1) 6,71 $/кг.

Також, на підставі вказаного вище рішення про коригування митної вартості товару, Харківською митницею видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА807170/2022/000097 від 18.01.2022 року (а.с. 76).

ТОВ "АВЕНЮ СІМ" складена нова МД №UA807170/20221/002279 від 18.01.2022 року, відповідно до якої товари були випущені у вільний обіг та визначено ціну товару за другорядним (резервним) методом.

Не погоджуючись із вищевказаними рішеннями про коригування митної вартості товарів та картками відмови в прийнятті електронних митних декларацій, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішення рішення про коригування митної вартості товарів про коригування митної вартості №UА807000/2022/000119/2 від 18.01.2022 року та №UА807000/2022/00093/2 від 18.01.2022 року є неправомірними, оскільки надані позивачем, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, документи на підтвердження митної вартості товару у повній мірі підтверджували митну вартість товару, підлягали обчисленню та містили всі реквізити, які ідентифікували ввезений товар.

Оскільки саме прийняття відповідачем оскаржуваних рішень про коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, то визнання рішення про коригування митної вартості протиправним та його скасування є підставою для визнання протиправним та скасування сформованої Харківською митницею карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Харківської митниці № UА807170/2022/000101 від 18.01.2022 року та № UА807170/2022/000097 від 18.01.2022 року.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, який набрав чинності з 01.06.2012 (далі МК України).

Згідно із ч.1 ст. 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 1ст. 257 Митного кодексу України).

Статтею 264 Митного кодексу України встановлено, що відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта; орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом; у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно із ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно із п.п. 5, 6, 7 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. Декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч.ч. 1, 2 ст. 52 Митного кодексу України).

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу, за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 53 Митного кодексу України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.6,7 ст. 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно із ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (ч. ч. 3, 4 ст. 64 Митного кодексу України).

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного Кодексу України.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеній у постанові від 10 червня 2020 року по справі №1.380.2019.004752, яку відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України суд враховує при виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 13 липня 2021 року у справі № 200/6521/20-а наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

В постанові від 05.05.2022 року у справі № 2040/6019/18 Верховний суд також дійшов висновку, що митний орган має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів.

Отже, витребування додаткових документів можливе у разі наявності обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості.

Слід зазначити, що наявність таких обставин має бути обґрунтована та підтверджена відповідними доказами. Встановивши відсутність достатніх відомостей, митний орган має зазначити, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, з яких причин із поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Матеріалами справи встановлено, що перед прийняттям оскаржуваних рішень, після отримання ЕМД, поданих ТОВ "АВЕНЮ СІМ" до митного органу, управлінням митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД направлено декларанту ряд повідомлень щодо надання пояснень та додаткової інформації у зв`язку з недостатністю документів для визначення складових митної вартості товарів.

У відповідях ТОВ "АВЕНЮ СІМ" №11 та №12 від 18.01.2022 на запити митного органу повідомлено, що на даний час додаткові документи (окрім вже наданих) надати не вважається можливим. З метою уникнення простою транспорту просив митний орган прийняти рішення про підтвердження митної вартості товару за наявними документами. Також повідомлено, що додаткові документи будуть надані у терміни та відповідно до статті 55 МК України

Суд звертає увагу, що надання позивачем додаткових документів повинно забезпечувати можливість визначення останнім митної вартості товарів. Адже з положень пункту 2 частини 6 статті 54, частини 2 статті 256 Митного кодексу України слідує, що виконання вимог органу доходів і зборів щодо надання додаткових документів виключає можливість відмови у митному оформленні товарів.

Крім того, митним органом мають аналізуватись лише ті документи та відомості в них, що дійсно мають вплив на формування митної вартості товарів.

Правомірність такого підходу неодноразово оцінювалася судами, зокрема Верховний Суд у постанові від 13.10.2021 року у справі № 804/15600/15 наголосив, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

З переліку витребуваних відповідачем документів неможливо встановити, недоліки яких з наданих декларантом документів не дозволили погодитися із заявленою ним митною вартістю та яким чином ці недоліки можливо усунути. Відтак, відповідачем було отримання позивачем вичерпної інформації щодо додаткових документів, надання яких забезпечить митне оформлення товару за визначеною у декларації вартістю.

Зазначення відповідачем одночасно усіх можливих причин, що передбачені частиною 6 статті 54 Митного кодексу України, не можна вважати належним обґрунтуванням коригування митної вартості товарів та подальшої відмови у митному оформленні товарів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.04.2018 по справі №820/2014/17, в якій Верховний Суд також вказав, що формальне виконання процедури консультацій, надлишкове узагальнення причини невизнання задекларованої позивачем митної вартості свідчать про відсутність практичної реалізації в діяльності відповідача принципу належного урядування і принципів адміністративної практики, рекомендованих Резолюцією Комітету Міністрів Європи 77 (31) від 28.09.1977 Про захист особи відносно актів адміністративних органів.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд також зазначає, що факт ненадання позивачем додатково витребуваних документів, які підтверджують митну вартість товарів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Митним органом винесено оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2022/000119/2 та №UА807000/2022/00093/2 від 18.01.2022 року, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА807170/2022/000101 та №UА807170/2022/000097 від 18.01.2022 року.

Водночас, підстави для винесення оскаржуваних вище рішень та коригування митної вартості задекларованого позивачем товару, дублюються та за своїм змістом є ідентичними одна одній.

Представником відповідача зазначено, що до митного оформлення для підтвердження заявленої митної вартості декларантом подано копію платіжного доручення в іноземній валюті (SWIFT) від 04.01.2022 (Контракт №NBK0519AV-UA від 12.05.2019), а також платіжне доручення в іноземній валюті (SWIFT) від 18.10.2021 (Контракт №ANMA0519AV-UA від 13.05.2019), які не містять відомостей (відміток штампа банку платника, дати виконання, підпису відповідального виконавця банку), визначених пунктом 3.2 Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216 (а.с. 103).

З цього приводу варто зазначити, що згідно розділу 2 "Ціни та загальна вартість контракту" укладеного між ТОВ «Авеню Сім» (Покупець) та Ningbo Shimaotong International Co., LTD (China) (Продавець) Контракту №NBK0519AV-UA від 12.05.2019, ціни на товар встановлюються на умовах FOB м. Нінбо, Китай згідно «Інкотермс 2010», якщо інше не обумовлено у додатках на поставку конкретної партії товару, що є невід`ємною частиною цього Контракту. Ціни включають в себе маркування, експортну упаковку, вартість тари та транспортування до пункту призначення (а.с. 33).

Згідно п.4.1 та 4.2 Контракту, оплата за цим Контрактом повинна проводитися у доларах США на рахунок Продавця за відповідними реквізитами. Умови оплати вказуються у Додатках на поставку конкретної партії товару, що є невід`ємною частиною цього Контракту (а.с. 33).

Додатком №1 від 16.05.2019 до Контракту №NBK0519AV-UA від 12.05.2019 визначено, зокрема, умови оплати Товару (а.с. 35).

На виконання умов контракту, 04.01.2022 позивач здійснив перерахування грошових коштів у розмірі 8581,99 доларів США на розрахунковий рахунок Продавця, згідно банківської квитанції від 04.01.2022 року, якою підтверджено перерахування позивачем 8581,99 доларів США на розрахунковий рахунок Ningbo Shimaotong International Co.LTD (а.с. 44).

Згідно п.4.1 та 4.2 Контракту №ANMA0519AV-UA від 13.05.2019, укладеного між ТОВ «Авеню Сім» (Покупець) та Ruian Anma Filter Co., LTD (Продавець), оплата за цим Контрактом повинна проводитися у доларах США на рахунок Продавця за відповідними реквізитами. Умови оплати вказуються у Додатках на поставку конкретної партії товару, що є невід`ємною частиною цього Контракту (а.с. 57).

На виконання умов контракту, 18.10.2021 позивач здійснив перерахування грошових коштів у розмірі 4611,50 доларів США на розрахунковий рахунок Продавця, згідно банківської квитанції від 18.10.2021 року, якою підтверджено перерахування позивачем 4611,50 доларів США на розрахунковий рахунок Ruian Anma Filter Co., LTD (а.с. 67).

Розрахунки за допомогою систем дистанційного обслуговування здійснюються у відповідності до глави 10 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (постанова втратила чинність на підставі Постанови Національного банку № 106 від 27.05.2022; діяла на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Інструкція № 22).

Згідно з п. 10.1 Інструкції № 22 оперативне ведення клієнтом своїх рахунків у банку та обмін технологічною інформацією, Визначеною в договорі між банком та клієнтом, клієнт може здійснювати за допомогою систем дистанційного обслуговування.

Дистанційне обслуговування рахунку клієнт може здійснювати за допомогою систем «клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк», «телефонний банкінг», «платіжний застосунок» та інших систем дистанційного обслуговування.

Пунктом 10.5 Інструкції № 22 визначено, що під час здійснення розрахунків за допомогою систем «клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк» тощо застосовуються електронні розрахункові документи. Якщо це передбачено договором між банком та клієнтом, то використання клієнтом системи не виключає можливе оброблення банком документів клієнта на паперових носіях.

Реквізити електронного розрахункового документа, що використовуються в системах «клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк», визначаються договором між банком та клієнтом, але обов`язково цей документ має містити такі з них: дату і номер; найменування, код платника та номер його рахунку; найменування, код одержувача та номер його рахунку; суму цифрами; призначення платежу; електронний(і) підпис(и) відповідно до вимог, установлених нормативно-правовим актом Національного банку України з питань застосування електронного підпису в банківській системі України; інші реквізити, які під час формування електронного розрахункового документа системою електронних платежів розміщуються в полі «Допоміжні реквізити».

Враховуючи викладене, якщо сплату здійснено через банківський сервіс «Інтернет-банкінг», то роздруковані електронні квитанції від 04.01.2022 року (а.с. 44) та від 18.10.2021 (а.с. 67), які містять обов`язкові реквізити електронного розрахункового документа, визначені п. 10.5 Інструкції №22, підтверджують факт оплати позивачем Товару, що поставляється, шляхом перерахування 8581,99 доларів США на розрахунковий рахунок Ningbo Shimaotong International Co.LTD, при цьому печаткою банку така квитанція не завіряється.

Так, митний орган в обґрунтування своєї позиції посилався на Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до пункту 1.3 якої, вимоги цього Положення не поширюються на: операції з переказу коштів в іноземній валюті, які здійснюються за допомогою внутрішньодержавних та міжнародних платіжних систем без відкриття рахунку клієнту та які здійснюються за дорученням інших банків; операції з використанням електронних платіжних засобів.

Отже, таке посилання в даному випадку є безпідставним.

В обґрунтування оскаржуваного рішення Харківської митниці №UА807000/2022/00093/2 від 18.01.2022 року, митним органом зазначено, що у додатку №9 до зовнішньоекономічного договору №ANMA0519AV-UA від 13.05.2019 та інвойсі №ANMA2 від 01.11.2021 передбачена передоплата у розмірі 20%. У наданих до митного контролю та митного оформлення декларантом платіжних дорученнях в іноземній валюті (SWIFT) від 18.10.2021 сума перерахованих коштів складає 4611,50 дол. США. Згідно інвойсу №ANMA1 від 13.08.2021 загальна сума поставленого товару складає 5532,00 дол. США. Однак, сума в платіжних дорученнях в іноземній валюті (SWIFT) від 18.10.2021 на передплату товару не співпадає із сумою, яка повинна бути сплачена як передоплата за товар у розмірі 20%, отже платіжне доручення не може слугувати належним доказом заявленої митної вартості.

Як свідчать матеріали справи, згідно п.4.1 та 4.2 Контракту №ANMA0519AV-UA від 13.05.2019, умови оплати вказуються у Додатках на поставку конкретної партії товару, що є невід`ємною частиною цього Контракту (а.с. 57).

Також, у інвойсі №ANMA2 від 01.11.2021 зазначено умови оплати: банківським перерахунком 20% - попередня оплата, 80% проти коносаменту (а.с. 64).

В пункті 1.1 Додатку №1 від 20.05.2019 до Контракту визначено, зокрема, ціну товару, яка складає 6 195,00 дол. США.

Пунктом 1.3 Додатку №1 від 20.05.2019 до Контракту передбачено, що передоплата здійснюється у розмірі не менше 20% від суми, зазначеної у Додатку за кожну партію товару, що поставляється за даним Контрактом, якщо інше не обумовлено раніше.

Повна оплата за кожну партію товару буде проводитися протягом 365 календарних днів після отримання товару Покупцем, датою отримання товару є дата оформлення ВМД у країні Покупця (пункт 1.5 Додатку №1 від 20.05.2019) (а.с. 59).

Додатком №12 від 30.09.2021 до контракту визначено суму передоплати в дол. США (пункт 1.1) (а.с. 60).

Додатковою угодою №12/1 від 16.12.2021 (п.1) враховано передоплату за товар в дол. США (а.с. 61).

18.10.2021 позивач здійснив перерахування грошових коштів у розмірі 4611,50 доларів США на розрахунковий рахунок Продавця, згідно банківської квитанції від 18.10.2021 року, якою підтверджено перерахування позивачем 4611,50 дол. США на розрахунковий рахунок Ruian Anma Filter Co., LTD (а.с. 67).

Таким чином, належними доказами підтверджено здійснення передоплати та оплати поставленого товару декларантом.

При цьому, платіжний документ не є тим достовірним доказом, який може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару, оскільки банківське платіжне доручення свідчить про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчить про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар. Тобто прямого зв`язку між відомостями із платіжного банківського документа та митною вартістю товару немає. Його неподання декларантом з об`єктивних причин не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Вказане в сукупності спростовує твердження представника відповідача в цій частині.

Також, в обґрунтування оскаржуваного рішення №UА807000/2022/000119/2 від 18.01.2022 року митним органом зазначено, що у наданій декларації країни відправлення код товару (8708301000) не відповідає коду товару, зазначеному у поданій до митного оформлення ЕМД №UA807170/2022/002258 від 18.01.2022 (8708309198).

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 69 МК України, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер (частина 8 вказаної статті).

Положеннями статті 1 Закону України «Про Митний тариф України» (Закон втратив чинність на підставі Закону № 2697-IX від 19.10.2022, діяв на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що Цим Законом встановлюється Митний тариф України {групи 01-49; групи 50-97}.

Митний тариф України є невід`ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

У додаткових поясненнях представником позивача зазначено, що код товару митній декларації обрано позивачем з урахуванням вимог Закону України «Про митний тариф України», а саме:

8708 30 гальма і гальмові системи з підсилювачами та їх частини:

8708 30 10 00 для промислового складання: тракторів, що керуються водієм, який їде поряд, товарної підпозицї 8701 10; моторних транспортних засобів товарної позиції 8703; транспортних засобів товарної позиції 8704, з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем) з робочим об`ємом циліндрів двигуна не більш як 2 500 см-3 або двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням з робочим об`ємом циліндрів двигуна не більш як 2 800 см-3; моторних транспортних засобів товарної позиції 8705;

8708 30 91 98 інші.

В обґрунтування правомірності оскаржуваного рішення №UА807000/2022/00093/2 від 18.01.2022 року митним органом зазначено, що у наданій декларації країни відправлення код товару (8421230000) не відповідає коду товару, зазначеному у поданій до митного оформлення ЕМД №UA807170/2021/002134 від 18.01.2022 (8421230090).

Також, представником позивача зазначено, що код товару митній декларації обрано позивачем з урахуванням вимог Закону України «Про митний тариф України», а саме:

8421 Центрифуги, включаючи відцентрові сушарки; обладнання та пристрої для фільтрування або очищення рідин чи газів: центрифуги, включаючи відцентрові сушарки:

8421 23 00 00 для фільтрування палива чи мастил у двигунах внутрішнього згоряння:

8421 23 00 90 інше.

Отже, твердження про відмінність коду товару у декларації країни відправлення та у поданих електронних митних деклараціях є необґрунтованими, оскільки код товару в експортній митній декларації вказується експортером. Позивачем в ЕМД №UA807170/2022/002258 від 18.01.2022 та ЕМД №UA807170/2021/002134 від 18.01.2022 було вказано код товару, що є відповідним імпортованому товару.

Стосовно застосування правил класифікації товару, колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 67 МК України, Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду.

Згідно п.3, 5, 6 ч.2 ст. 68 МК України, ведення УКТ ЗЕД передбачає в тому числі: 3) деталізацію УКТ ЗЕД на національному рівні та введення додаткових одиниці виміру; 5) прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТ ЗЕД у складних випадках; 6) розроблення пояснень і рекомендацій до УКТ ЗЕД та забезпечення їх опублікування.

У статті 69 МК України зазначено, що: товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Відповідно до ч.2 ст. 69 МК України, митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

Оскільки при митному оформленні етап перевірки правильності визначення митної вартості товарів іде після етапу перевірки правильності класифікації товарів, то це свідчить про те, що митний орган здійснив контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. Тобто задекларований код товару підтвердив. (п.п 4.5.4 Наказу МФУ №631 від 30.05.2012 «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа»).

Гармонізована система опису та кодування товарів (Гармонізована система, ГС) міжнародна номенклатура товарів, розроблена Всесвітньою митною організацією. До ГС входить близько 5 000 груп товарів; кожна група позначається шестизначним цифровим кодом. УКТ ЗЕД співпадає з Гармонізованою системою на рівні шести знаків, а з Комбінованою номенклатурою ЄС на рівні восьми знаків товарного коду.

Визначені позивачем коди співпадають на рівні товарної підпозиції (перших 6-ти знаків ) з кодами, вказаними відправником. УКТ ЗЕД фактично складається з: 1) набору кодів товарів; 2) описів товарів, які відповідають цим кодам; 3) правил і пояснень як класифікувати товари за тими чи іншими кодами.

Суть класифікації товарів полягає в тому, що кожному товару, який переміщують через кордон, присвоюються 10-значний код. Це роблять для того, щоб однозначно ідентифікувати товар, визначити ставку мита та заходи контролю, які потрібно застосувати. Окрім цього, присвоєння коду спрощує ведення митної статистики. Кожному коду товару відповідає певна ставка мита. УКТ ЗЕД разом зі ставками мит складають Митний тариф України, який затверджений Законом України «Про Митний тариф України» №584-VII від 19.09.2013.

Отже, позивачем вірно визначено в поданих до митного оформлення ЕМД №UA807170/2022/002258 від 18.01.2022 та ЕМД №UA807170/2021/002134 від 18.01.2022 коди ввезеного товару згідно УКТ ЗЕД з дотриманням МК України та Закону України «Про Митний тариф України», що також спростовує твердження представника відповідача в цій частині.

Щодо рішення про коригування митної вартості товару №UА807000/2022/000119/2 від 18.01.2022 року, представником відповідача зазначено, що на підтвердження вартості перевезення позивач надав довідку про транспортні витрати №377938 від 05.01.2022 та рахунок-фактуру про транспортно-експедиторські послуги №4412669 від 04.01.2022, видані ТОВ «Транслогістик-ЮА». Визначена в них сума охоплює вартість міжнародного морського перевезення вантажу в контейнері OOLU6777211 за маршрутом порт Ningbo (China) - порт Odessa (Ukraine) - 29269,51 грн. Вказані документи стосується лише морського перевезення, оскільки назвою чітко окреслено обсяг наданих послуг - морське перевезення вантажу за межами державного кордону України. Тобто, до розрахованої декларантом митної вартості за ЕМД №UA807170/2022/002258 включено лише вартість морського перевезення в розмірі 29269,51 грн. та безпідставно не включена до митної вартості поставленого товару по ЕМД експедиційна винагорода, що порушенням частини 10 статті 58 МКУ (а.с. 105).

Крім того, стосовно рішення №UА807000/2022/00093/2 від 18.01.2022 року митним органом зазначено, що вартість послуг з організації перевезення міститься в поданих до митного оформлення рахунку на оплату №4412668 від 04.01.2022 та, на думку позивача, довідці про транспортні витрати №377938 від 05.01.2022, виданих ТОВ «Транслогістик-ЮА». Визначена в них сума охоплює морське перевезення за межами митної території України із Ningbo (Китай) до порту Одеса (Україна) - 18303,67 грн. Вказані документи стосуються лише морського перевезення.

Надаючи оцінку доводам відповідача, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 10 статті 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Судовим розглядом встановлено, що згідно п.3.1 Контракту №NBK0519AV-UA від 12.05.2019, Продавець поставляє Товар на умовах FOB м. Нінбо, Китай згідно «Інкотермс 2010», якщо інше не обумовлено у додатках на поставку конкретної партії товару, що є невід`ємною частиною цього Контракту (а.с. 33).

Відповідно до Додатку №11 від 01.11.2021 до Контракту, поставка товару здійснюється на умовах FOB Нінбо, Китай, Інкотермс 2010 (а.с. 40).

Також, згідно п.3.1 Контракту №ANMA0519AV-UA від 13.05.2019, Продавець поставляє Товар на умовах FOB м. Нінбо, Китай згідно «Інкотермс 2010», якщо інше не обумовлено у додатках на поставку конкретної партії товару, що є невід`ємною частиною цього Контракту (а.с. 57 - 58).

Пунктом 1.2 Додатку №1 від 20.05.2019 та пунктом 1.2 Додатку 12 від 30.09.2021 до Контракту визначено, що умови поставки товарів за даним Додатком: FOB Нінбо, Китай (а.с. 59 - 60).

Відповідно до Інкотермс - Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2010 року), за умовами постачання FOB: товар, за рахунок продавця, що пройшов експортне митне оформлення, перевозиться в порт відвантаження та завантажується на борт судна зафрахтованого покупцем.

Продавець зобов`язаний: виконати експортне митне оформлення та розмістити товар у порту відвантаження та завантажити на борт судна зазначеного покупцем. Покупець зобов`язаний: доставити товар у порт розвантаження і виконати імпортне митне оформлення. Ризики переходять у порту з моменту повного навантаження на борт судна.

Отже, транспортні витрати щодо поставки товару в країні відправлення на борт морського судна повністю здійснюються продавцем. Покупець в свою чергу здійснює оплату за морський фрахт, тобто за перевезення вантажу.

В свою чергу, вартість транспортно-експедиторських послуг із морського перевезення товару до митної території України (Контракт №NBK0519AV-UA від 12.05.2019), які було надано ТОВ «Транслогістік-ЮА», підтверджується довідкою про транспортні витрати №377938 від 05.01.2022, згідної якої вартість міжнародного морського перевезення товару в контейнері OOLU6777211 за маршрутом порт Ningbo (China) - порт Odessa (Ukraine) склала 29269,51 грн. згідно рахунку від 04.01.2022, а також рахунком-фактурою № 4412669 від 04.01.2022, виставленим ТОВ «Транслогістік-ЮА» одержувачу товару (платнику) ТОВ "АВЕНЮ СІМ" на загальну вартість 36498,24 грн., в т.ч. морське перевезення вантажу за межами державного кордону України - 29269,51 грн. (а.с. 42 - 43).

Вказані документи надавалися декларантом до митного органу разом з ЕМД №UA807170/2022/002258 від 18.01.2022, що підтверджено відповідачем,

Крім того, вартість транспортно-експедиторських послуг із морського перевезення товару до митної території України (Контракт №ANMA0519AV-UA від 13.05.2019), які було надано ТОВ «Транслогістік-ЮА», підтверджується рахунком-фактурою №4412668 від 04.01.2022, виставленим ТОВ «Транслогістік-ЮА» одержувачу товару (платнику) ТОВ "АВЕНЮ СІМ" на загальну вартість 22968,25 грн., в т.ч. морське перевезення вантажу за межами державного кордону України - 18303,67 грн. (а.с. 66).

Вказані документи також надавалися декларантом до митного органу разом з ЕМД №UA807170/2022/002134 від 18.01.2022, що також підтверджено відповідачем.

Стосовно рішення про коригування митної вартості товару №UА807000/2022/000119/2 від 18.01.2022 року митним органом зазначено, що дата оформлення митної декларації країни відправлення раніше дати видачі поданого до митного контролю коносаменту, а саме - експортна митна декларації країни відправлення №310120210516025482 датована 11.11.2021, а коносамент № COSU6317263290Н - 17.11.2021.

Щодо рішення про коригування митної вартості товару №UА807000/2022/00093/2 від 18.01.2022 року митним органом зазначено, що дата оформлення митної декларації країни відправлення раніше дати видачі поданого до митного контролю коносаменту, а саме - експортна митна декларації країни відправлення №310120210516025446 датована 11.11.2021, а коносамент № COSU6317263290G - 17.11.2021.

Тобто, однією з підстав коригування митної вартості товару у рішеннях відповідач вказує на те, що дата видачі митних декларацій країни відправлення раніше ніж дата наданих до оформлення коносаментів, з приводу чого суд зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, митні декларації країни відправлення №310120210516025482 та №310120210516025446 датовані 11.11.2021 (а.с. 52, 72), а коносамент (Bill of lading) № COSU6317263290Н та № COSU6317263290G датовані 17.11.2021 та (а.с. 41, 65), що на думку митного органу впливає на митну вартість товару.

У митних деклараціях країни відправлення №310120210516025482 та №310120210516025446 містяться дві дати - 11.11.2021 та 17.11.2021 (а.с. 52, 72). З яких підстав митний орган з цих двох дат обрав лише "11.11.2021" стверджуючи про розбіжність між даними митних декларацій країни відправлення та коносаментів, при цьому, митним органом залишено поза увагою та не надано оцінки іншій даті - "17.11.2021", представник відповідача в судовому засіданні пояснитине зміг. Таких пояснень також не містять ні оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару, ні відзив на позов, що свідчить про помилковість та безпідставність висновків митного органу в цій частині.

В постанові від 30.03.2018 року у справі № 804/16549/15 Верховний Суд, розглядаючи аналогічний спір, дійшов наступного висновку: "Так, направляючи запит про надання додаткових документів, митниця посилалася на те, що у копії митної декларації країни відправлення №581378468 від 05.09.2015 є посилання на коносамент №ZQMD037480 від 07.09.2015, який видано пізніше, ніж митна декларація, що, на думку відповідача, виключало можливість перевірки числового значення заявленої митної вартості, могло свідчити про неавтентичність поданих до митного оформлення документів та про можливу підміну документів з метою заниження заявленої митної вартості товарів.

Однак суд касаційної інстанції вважає такі доводи безпідставними та необґрунтованими, оскільки як вбачається з експортної декларації та коносаменту, товар, його вага та кількість, номер контейнеру співпадає, тобто оцінюваний товар можливо ідентифікувати, а підстави для сумніву у достовірності числових значень складових митної вартості товару у даному випадку відсутні".

Крім того, слід зазначити, що Коносамент (Bill of Lading) є документом, що видається морським перевізником вантажу його відправнику, що засвідчує прийняття вантажу до перевезення і містить зобов`язання доставити вантаж до пункту призначення і передати його одержувачу. Жодних розбіжностей чи ознак підробки надані до митного оформлення експортні декларації та коносаменти в собі не містять, а навпаки кореспондують між собою та підтверджують відомості наведені в митній декларації.

Як вбачається з наданих до суду митних декларацій країн відправлення та коносаментів, товар, його вага та кількість, номер контейнеру співпадає, тобто оцінюваний товар можливо ідентифікувати, а підстави для сумніву у достовірності числових значень складових митної вартості товару, в даному випадку, відсутні.

В постанові Верховний Суд від 16.04.2021 року у справі № 804/2857/17 також зазначив наступне: "щодо посилання митного органу на те, що дата копії митної декларації країни відправлення не відповідає даті коносаменту, а отже наявна вірогідність надання декларантом до митниці непідтверджених відомостей стосовно поставки оцінюваної партії товару, Суд зазначає наступне. Так, судами першої та апеляційної інстанції установлено, що номер коносамента присвоєно в електронній базі коносаментів перевізника (судохідної лінії). Після бронювання контейнеру вантажовідправник отримує драфт коносамента з номером, який у подальшому не може бути змінено. Інформація, що вказана в драфті коносамента, вантажовідправник може використовувати для цілей митного оформлення, а саме під час складання експортної митної декларації, що є усталеною практикою для митних формальностей стосовно товарів, які експортуються з КНР. Дата складання коносаменту проставляється під час оформлення оригінала та може співпадати з датою завантаження товару на борт судна. Наведене пояснює наявність реквізиту коносамента (номер) в експортній декларації країни відправлення, що видана раніше".

Таким чином, посилання відповідача на те, що експортні декларації, які були подані на вимогу митниці, датовані раніше, а коносаменти пізніше, суд вважає безпідставними, оскільки така розбіжність у датах не впливає на формування вартості товару.

Вказане також узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 27.04.2020 року у справі № 280/535/19.

Підсумовуючи викладене вище, оскільки копія митних декларацій країни відправлення є додатковим документом, у митного органу відсутня необхідність порівнювати номер коносаменту, що вказаний в митній декларації країни відправлення, з номером коносаменту, поданого до митного оформлення та таке порівняння не може впливати на визначення митної вартості товару, що в сукупності спростовує висновки митного органу в цій частині.

В спірних рішеннях про коригування митної вартості товару, зокрема, зазначено, що документи подані декларантом, містять розбіжності та/або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як свідчать матеріали справи, на підтвердження митної вартості товару позивач разом з ЕМД №UA807170/2022/002258 від 18.01.2022 надав до Харківської митниці наступні документи: пакувальний лист № WT21KEEP-0009 від 01.11.2021; інвойс № WT21KEEP-0009 від 01.11.2021; коносамент № COSU6317263290Н від 17.11.2021; автотранспортна накладна №396104 від 13.01.2022; декларація про походження товару №WT21KEEP-0009 від 01.11.2021; swift б/н від 04.01.2022; рахунок-фактура про транспортно-експедиторські послуги №4412669 від 04.01.2022; довідка про транспортні витрати №377938 від 05.01.2022; прайс-лист від 01.11.2021; зовнішньоекономічний договір №NBK0519АV-UА від 2.05.2019; додаткова угода №1 від 14.12.2020; додаткова угода №3 від 01.08.2021; додаток №11 від 01.11.2021; додаткова угода №11.1 від 28.12.2021; договір про надання послуг митого брокера №17 від 21.03.2019 р.; сертифікат відповідності №UА.013.03065-22 від 18.01.2022; сертифікат відповідності №UА.013.03066-22 від 18.01.2022; копія митної декларації країни відправлення №310120210516025482 від 11.11.2021.

Також, разом з ЕМД №UA807170/2022/002134 від 18.01.2022 позивач надав до Харківської митниці наступні документи: пакувальний лист № ANMA1 від 01.11.2021; інвойс №ANMA1 від 01.11.2021; коносамент № COSU6317263290G від 17.11.2021; автотранспортна накладна №396103 від 13.01.2022; декларація про походження товару (DECLARATION OF ORIGIN) №ANMА2 від 01.11.2021; рахунок-фактура про транспортно-експедиторські послуги №4412668 від 04.01.2022; довідка про транспортні витрати №377938 від 05.01.2022; прайс - лист б/н від 01.11.2021; додаткова угода №3 від 01.11.2021; додаткова угода №1 (додаток №4) від 06.05.2020; додаткова угода №6 від 15.04.2021; додаткова угода №7 від 27.05.2021; додаткова угода №9 від 19.07.2021; додаткова угода №9/1 від 19.07.2021; додаткова угода №12/1 від 16.12.2021; додаток №12 від 30.09.2021; додаток №9 від 30.03.2021; додаток №9/3 від 01.11.2021; зовнішньоекономічний договір №ANMA0519АV-UA від 13.05.2019; договір про надання послуг митного брокера №17 від 21.03.2019; копія митної декларації країни відправлення №310120210516025446 від 11.11.2021.

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, твердження митного органу стосовно того, що надані позивачем (декларантом) разом з ЕМД №UA807170/2022/002258 від 18.01.2022 та ЕМД №UA807170/2022/002134 від 18.01.2022 не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є спростованими та не знайшли свого підтвердження. Доказів того, що надані позивачем документи містять розбіжності, митним органом до суду не надано.

Крім того, у відповідях на повідомлення митного органу підприємство-декларант зазначав, що усі необхідні та наявні у ПП "АВЕНЮ СІМ" документи надано та знаходяться у митного органу.

У спірних рішеннях митним органом зазначено про непідтвердження митної вартості товару, визначеної в поданих ЕМД. Проте, такі висновки спростовуються матеріалами справи, якими підтверджено, що разом з ЕМД №UA807170/2022/002258 від 18.01.2022 та ЕМД №UA807170/2022/002134 від 18.01.2022 декларантом надавався ряд документів на підтвердження митної вартості товару, визначеної за першим методом. При цьому, у відзиві на позов представник митного органу також підтвердив надання позивачем ряду документів разом з ЕМД, копії яких також містяться в матеріалах справи.

Крім того, у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів також зазначено, що декларантом не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари; не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари; не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація: щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України; відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару: на матеріал та витрат, понесених виробником в зв`язку з виробництвом товарів; витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.

Стосовно тверджень митного органу, викладених в повідомленнях про надання додаткових документів на підтвердження митної вартості товару, щодо обов`язку декларанта надання копії митної декларації країни відправлення з перекладом та з проведенням верифікації експортної митної декларації, суд зазначає, що згідно з листом Державної митної служби України від 08.10.2010 р. № 11/2-10.16/11627-ЕП, адресованим Начальникам регіональних митниць (крім Регіональної інформаційної митниці), на який у повідомленнях, вказаних вище, посилається митний орган при витребуванні додаткових документів, начальникам митниць, з метою вирішення питання практичної реалізації Угоди про інформаційне забезпечення між Держмитслужбою та Українським національним комітетом Міжнародної торгової палати, 02.08.2010 підписано протокол, яким передбачено, зокрема, що експортна митна декларація на товари походженням з КНР може використовуватися митними органами України як додаткова довідкова інформація за умови верифікації такої декларації та її перекладу на державну мову Українським національним комітетом Міжнародної торгової палати.

Відтак, вимога митниці про надання перекладу документів українською мовою є правомірною лише у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей.

Вказані висновки відповідають правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 520/10709/18, від 31.03.2020 у справі № 160/7049/19, від 25.11.2020 у справі № 640/4941/19.

Разом з цим, відповідачем в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товару та в повідомленнях про надання додаткових документів не зазначено обґрунтування необхідності здійснення декларантом верифікації декларації країни відправлення, враховуючи, що в силу положень вказаного листа Державної митної служби України, на який посилається сам відповідач, верифікована експортна митна декларація використовується митними органами виключно як додаткова довідкова інформація.

Щодо надання цінової інформації щодо вартості товару (прайс-лист, калькуляція) від виробника товару, про що також зазначено в спірних рішеннях, суд звертає увагу, що матеріалами справи підтверджено, що разом з електронними митними деклараціями позивачем надавалися прайс-листи та розрахунки ціни (калькуляції), що також підтверджено представником відповідача.

Крім того, факт надання митному органу прайс-листів також підтверджено інформацією, викладеною позивачем в листах на повідомлення митного органу про надання додаткових пояснень та документів. Проте, з невідомих причин дана обставина не була взята до уваги митними органом.

В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товару митний орган також зазначив, що при визначенні (збільшенні) митної вартості товару за основу взято наявну в митниці цінову інформацію, що міститься у ціновій базі ЄАІС Держмитслужби України про товари, митне оформлення яких вже здійснено у максимально наближений до митного оформлення час.

Тобто, основною підставою для коригування показників митної вартості товарів, зазначених в митних деклараціях, поданих позивачем, став аналіз цінової інформації, яка міститься в ЄАІС Держмитслужби України.

Наявність у митного органу інформації щодо митної вартості товарів згідно митних оформлень аналогічних товарів в ЄАІС Держмитслужби України згідно вказаних в рішеннях не свідчить та не може свідчити про факт навмисного заниження вартості товару.

При цьому, посилання у рішеннях лише на номери митних декларацій, як на джерела цінової інформації, не свідчить про належне обґрунтування відповідачем можливості визначення митної вартості за резервним методом.

У рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Поряд із тим, текст спірних рішень про коригування митної вартості не містить інформації про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. Своєю чергою, недоведення ознак подібності товарів та умов імпорту, за висновком суду першої інстанції, не дозволяє прирівнювати показники митної вартості таких товарів. Посилання у рішенні про коригування митної вартості лише на номери митних декларацій як на джерела цінової інформації не свідчить про належне обґрунтування митним органом можливості правоможності щодо митної вартості за резервним методом.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 13.01.2022 року у справі №520/11061/2020.

Таким чином, використані позивачем відомості повністю підтверджені документально, визначені кількісно і достовірні та/або всі складові митної вартості, необхідні для її обчислення, присутні, а інформація в ЄАІС не свідчить та не може свідчити про заниження митної вартості товарів позивачем, що є підставою для відхилення аргументів Відповідача і в цій частині

Колегія суддів зазначає, що спрацювання ризиків є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була висловлена в постанові від 19.02.2019 року по справі № 805/2713/16-а.

Крім того, в постанові від 09.02.2022 року у справі № 520/12621/2020 Верховний Суд дійшов висновку, що сам лише факт спрацювання системи управління ризиками не є підставою для проведення коригування заявленої декларантом митної вартості товарів. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. При цьому, митний орган зобов`язаний довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

У постанові Верховного Суду від 09.11.2022 у справі №815/2162/17 зазначено про те, що доводи митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Таким чином, твердження відповідача щодо непідтвердження декларантом документально відомостей, зазначених в митній декларації, не відповідають дійсності та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Отже, митним органом не доведено наявності обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, оскільки усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів надано, що, своєю чергою, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого підприємством товару

В свою чергу, судом встановлено та не спростовано відповідачем, що позивачем були подані всі наявні документи, які давали змогу митному органу достовірно та обґрунтовано визначити митну вартість товарів, а також про те, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Наведені обставини дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору.

Проте, відповідачем не визначено встановлених під час митного оформлення розбіжностей в наданих позивачем документах на підтвердження митної вартості товару.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.

Відповідно, застосування митним органом другорядних методів - за ціною договору щодо ідентичних товарів та резервного методу визначення митної вартості, а також розрахунок скоригованої митної вартості є необґрунтованим.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем не надано до суду належних та достатніх доказів правомірності винесених рішень про коригування митної вартості.

З огляду на викладене вище, колегія суддів погоджується з висновами суду першої інстанції, що надані позивачем митному органу, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, документи на підтвердження митної вартості товару у повній мірі підтверджували митну вартість товару, підлягали обчисленню та містили всі реквізити, які ідентифікували ввезений товар, у зв`язку з чим оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів про коригування митної вартості №UА807000/2022/000119/2 від 18.01.2022 року та №UА807000/2022/00093/2 від 18.01.2022 року необґрунтовані та підлягають скасуванню в судовому порядку.

Оскільки саме прийняття відповідачем оскаржуваних рішень про коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, то визнання рішення про коригування митної вартості протиправним та його скасування є підставою для визнання протиправним та скасування сформованої Харківською митницею карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Харківської митниці № UА807170/2022/000101 від 18.01.2022 року та № UА807170/2022/000097 від 18.01.2022 року.

Доводів щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу апеляційна скарга не містить, тому рішення Харківського окружного адміністративного суду в даній частині перегляду не підлягає.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 року по справі № 520/2211/22 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківська митниця - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 по справі № 520/2211/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.В. Катунов Судді І.М. Ральченко І.С. Чалий Постанова складена в повному обсязі 05.04.24.

Дата ухвалення рішення26.03.2024
Оприлюднено08.04.2024
Номер документу118171445
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —520/2211/22

Постанова від 26.03.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Катунов В.В.

Постанова від 26.03.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Катунов В.В.

Ухвала від 19.02.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Катунов В.В.

Ухвала від 22.01.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Катунов В.В.

Ухвала від 22.01.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Катунов В.В.

Ухвала від 19.12.2023

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Катунов В.В.

Рішення від 14.11.2023

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Шевченко О.В.

Рішення від 14.11.2023

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Шевченко О.В.

Ухвала від 07.08.2023

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Шевченко О.В.

Ухвала від 03.07.2023

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Шевченко О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні