Постанова

від 04.04.2024 по справі 160/25432/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 160/25432/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання: Бендес А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 року (суддя Рянська В.В., м. Дніпро, повний текст рішення складено 14.12.2023 року) в справі №160/25432/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійний Дім» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

03.10.2023 року ТОВ «Олійний Дім» (далі по тексту позивач) звернулось до суду з позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі по тексту відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 883/32-00-07-06-19 від 15.09.2023 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 року позовні вимоги задоволено.

Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків не погодившись з рішенням суду, подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення суду скасувати та у задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначав, що суд при прийнятті рішення не врахував, що суб`єкти господарювання, які є контрагентами позивача, у своїй діяльності не створювали реальних дій по переданню, постачанню товарів, та метою діяльності яких є проведення фіктивних господарських операцій. Апелянт вказував, що метою діяльності контрагентів позивача було формування недійсного від`ємного значення для позивача, оскільки такі не мають трудових та виробничих потужностей, не мали у наявності товару по ланцюгу постачання, не мали у власності чи орендному користуванні складських приміщень та транспортних засобів. Апелянт вказував, що господарські операції позивача з контрагентами не є фактичними, оскільки не відповідають основній діяльності підприємств, не встановлено дійсність та необхідність отримання товарів, відсутні наймані працівники для здійснення будь-яких дій по виконанню взятих на себе договірних зобов`язань. Апелянт зазначив, що придбані позивачем запчастини не були використані у власній господарській діяльності, відсутня мета їх замовлення. Апелянт вважав, що первинні документи, які повинні підтверджувати факт здійснення господарських операцій, складені з порушеннями, інші первинні документи взагалі відсутні. Відповідач зазначає, що позивачем завищено суму податкового кредиту сформованого у податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2023 року на 2790667 грн. внаслідок відображення в податковій звітності результатів взаємовідносин за нереальними операціями з ФГ «Добряк», ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ТОВ «Агрофірма «Рідний Край», ФГ «Первомагро», ФОП ОСОБА_3 при відсутності можливості здійснення операцій.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в межах її доводів не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковий кредит позивачем сформований на підставі виданих контрагентами податкових накладних, контрагенти позивача є платниками податків та спроможні здійснювати господарські операції, що підтверджується виконанням договорів постачання. Суд першої інстанції дійшов висновку, що взаємовідносини між позивачем та його контрагентами є фактичними, мають ознаки реальних господарських відносин та мають на меті отримання прибутку шляхом здійснення господарсько-договірних операцій. Суд вказав на відсутність доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання операцій, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтвердили недобросовісність позивача як платника податків та позбавляли його права на податковий кредит та формування у наступному періоді від`ємного значення. Відбулись зміни в структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі, що спростовує висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом. Підтвердженням господарської операції виходячи з визначення Закону № 996-ХІV є саме рух матеріальних активів та коштів між контрагентами, натомість первинна документація є відображенням такої операції. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженості дій між ними. Предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій. Суд першої інстанції вказував, що не погоджується з твердженням відповідача про нереальність господарських операцій позивача із зазначеними контрагентами з підстав неналежного відображення таких операцій у податковому обліку контрагентами позивача, оскільки, як зазначалось раніше, платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Якщо контрагент позивача в подальшому не дотримувався у своїй діяльності законодавчих норм, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього. Обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування витрат та податкового кредиту у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови та має необхідні документальні на підтвердження розміру свого податкового кредиту. ТОВ «Олійний Дім» підтверджено належними первинними документами придбання насіння соняшника у ФГ «Добряк», ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ТОВ «Агрофірма «Рідний Край», ФГ «Первомагро», ФОП ОСОБА_3 на підставі укладених із цими контрагентами договорами купівлі-продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва насіння соняшника.

Згідно матеріалів справи, фахівцями Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків у період з 24.07.2023 року по 11.08.2023 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Олійний Дім» з питання законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис.грн, по декларації з податку на додану вартість за травень 2023 року (вх. 9145365235 від 19.06.2023 року) результати якої оформлені актом від 17.08.2023 року №882/32-00-07-06-06/35191360, висновками якого встановлено, що ТОВ «Олійний Дім» допущено порушення: абз. «а» п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 ПК України з урахуванням норм п. 44.1 ст. 44, ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту по декларації з ПДВ за травень 2023 року на суму 2790667 грн, що призвело до порушення п. 200.1, абз. «в» п. 200.4 ст. 200 ПК України, внаслідок чого завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в травні 2023 року в сумі 2790667 грн. Крім того, відповідно до підпункту «в» п. 200.14 ст. 200 ПК України у підприємства відсутнє право на бюджетне відшкодування за травень 2023 року на суму 379640 грн. Підставою для визначення таких висновків, на думку податкового органу, є те, що під час податкової перевірки позивача не підтверджено реальний характер здійснюваної господарської діяльності, що свідчить про протиправне формування податкового кредиту за наслідками такої діяльності, не підтверджено реальність отримання товарів від ФГ «Добряк», ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ТОВ «Агрофірма «Рідний Край», ФГ «Первомагро», ФОП ОСОБА_3 .

Не погодившись з висновками акту перевірки, ТОВ «Олійний Дім» звернулось до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з запереченнями. Листом від 08.09.2023 року № 5016/6/32-00-07-06-04 Східне міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків повідомило, що висновки акту є обґрунтованими та не підлягають зміні, заперечення на акт не підлягають задоволенню.

На підставі акта перевірки від від 17.08.2023 року №882/32-00-07-06-06/35191360 Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.09.2023 № 883/32-00-07-06-19, яким зменшено ТОВ «Олійний Дім» розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 2790667 грн.

Відповідно до матеріалів справи, встановлено, що ТОВ «Олійний Дім» (покупець) та ФГ «Добряк» (постачальник) укладено договір № 78/02 від 27.01.2023 року за умовами якого постачальник зобов`язувався передати покупцю сільськогосподарську продукцію власного виробництва насіння соняшника, покупець приймає та оплату за отриманий товар.

ТОВ «Олійний Дім» долучає до матеріалів справи накладні № 1 від 16.03.2023 року, № 2 від 17.03.2023 року, № 3 від 09.05.2023 року, згідно яких ФГ «Добряк» здійснювало постачання насіння соняшника врожаю 2022 року.

Транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними, перевезення здійснювалось автомобільним перевізником ФГ «Добряк», замовник перевезення ФГ «Добряк», вантажовідправник ФГ «Добряк», пункт навантаження: Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Червонокостянтинівка, вул. Паршина, 12, пункт розвантаження: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Лозуватка, вул. Миру, 135.

ТОВ «Олійний Дім» підтверджує здійснення оплати за отриманий від ФГ «Добряк» товар, зокрема платіжними інструкціями № 1213 від 20.03.2023 року, № 7618 від 30.03.2023 року, № 8345 від 19.05.2023 року, № 8446 від 25.05.2023 року.

ФГ «Добряк» за результатами виконання договору, сформувало податкові накладні № 1 від 09.05.2023 року, № 1 від 16.03.2023 року, № 2 від 17.03.2023 року, які мають необхідні реквізити та які зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Встановлено, що ФГ «Добряк» є сільськогосподарським виробником, звітує до Державного статистичного агентства про посівні площі під урожай.

Відповідно до матеріалів справи, встановлено, що ТОВ «Олійний Дім» (покупець) та Фізична особа підприємець ОСОБА_1 (продавець) укладено договір № 46/01 від 02.01.2023 року за умовами якого продавець зобов`язувався передати покупцю сільськогосподарську продукцію власного виробництва насіння соняшника, покупець приймає та оплату за отриманий товар.

ТОВ «Олійний Дім» долучає до матеріалів справи накладні № 23 від 01.05.2023 року, № 24 від 03.05.2023 року, № 25 від 04.05.2023 року, згідно яких ФОП ОСОБА_1 здійснював постачання насіння соняшника.

Транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними, перевезення здійснювалось автомобільним перевізником ПП «Грантек», замовник перевезення ФОП ОСОБА_1 , вантажовідправник ФОП ОСОБА_1 , вантажоодержувач ТОВ «Олійний Дім», пункт навантаження: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Центральна, 27а, пункт розвантаження: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Лозуватка, вул. Миру, 135в.

ТОВ «Олійний Дім» підтверджує здійснення оплати за отриманий від ФОП ОСОБА_1 товар, зокрема платіжними інструкціями № 8232 від 11.05.2023 року, № 8362 від 19.05.2023 року, № 8406 від 23.05.2023 року, № 8449 від 25.05.2023 року.

ФОП ОСОБА_1 за результатами виконання договору, сформував податкові накладні № 1 від 01.05.2023 року, № 2 від 03.05.2023 року, № 3 від 04.05.2023 року, які мають необхідні реквізити та які зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Встановлено, що ФОП ОСОБА_1 є сільськогосподарським виробником, має у своєму користуванні земельні ділянки земель сільськогосподарського призначення.

Відповідно до матеріалів справи, встановлено, що між ТОВ «Олійний Дім» (покупець) та Фізична особа підприємець ОСОБА_2 (продавець) укладено договір № 123/04 від 03.04.2023 року за умовами якого продавець зобов`язувався передати покупцю сільськогосподарську продукцію власного виробництва насіння соняшника, покупець приймає та оплату за отриманий товар.

Надано видаткову накладну № 4 від 02.05.2023 року, згідно якої ФОП ОСОБА_2 здійснював постачання насіння соняшника.

Транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними, перевезення здійснювалось автомобільним перевізником ФОП ОСОБА_2 , вантажовідправник ФОП ОСОБА_2 , вантажоодержувач ТОВ «Олійний Дім», пункт навантаження: с. Гурівка, Додинський район, Комаровського 23, пункт розвантаження: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Лозуватка, вул. Миру, 135в.

ТОВ «Олійний Дім» підтверджує здійснення оплати за отриманий від ФОП ОСОБА_2 товар, зокрема платіжними інструкціями № 8175 від 08.05.2023 року, № 8689 від 15.06.2023 року.

ФОП ОСОБА_2 за результатами виконання договору, сформував податкову накладну № 12 від 02.05.2023 року, яка має необхідні реквізити та яка зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується рішенням про реєстрацію № 8858731/2660703071 від 23.05.2023 року.

Встановлено, що ФОП ОСОБА_2 є сільськогосподарським виробником. Згідно довідки № 03-18/261/1 від 14.02.2023 року Гурівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, ФОП ОСОБА_2 має в користуванні земельні ділянки сільськогосподарського призначення.

Між ТОВ «Олійний Дім» (покупець) та ФГ «Агрофірма «Рідний Край» (постачальник, продавець) укладено договір № 138/08 від 01.08.2022 року за умовами якого постачальник зобов`язувався передати покупцю сільськогосподарську продукцію власного виробництва насіння соняшника, покупець приймає та оплату за отриманий товар. Згідно специфікації № 1 від 01.08.2022 року, постачальник постачає покупцю насіння соняшника.

Надано видаткові накладні № 17 від 18.02.2022 року, № 19 від 19.08.2022 року, № 18 від 23.08.2022 року, № 16 від 16.08.2022 року, № 20 від 30.08.2022 року, які підписані ТОВ «Олійний Дім» та ФГ «Агрофірма «Рідний Край».

Транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними, перевезення здійснювалось автомобільним перевізником ФОП ОСОБА_4 , вантажовідправник ФГ «Агрофірма «Рідний Край», замовник перевезення ТОВ «Олійний Дім», вантажоодержувач ТОВ «Олійний Дім», пункт навантаження: Харківська область, м. Первомайський, вул. Миру, 47, пункт розвантаження: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Лозуватка, вул. Миру, 135в.

ТОВ «Олійний Дім» підтверджує здійснення оплати за отриманий від ФГ «Агрофірма «Рідний Край» товар, зокрема платіжними інструкціями № 709 від 09.09.2022 року, № 898 від 23.09.2022 року, № 1188 від 19.10.2022 року, № 1330 від 26.10.2022 року.

Відповідно до матеріалів справи, ФГ «Агрофірма «Рідний Край» за результатами виконання договору, сформувало податкові накладні № 1 від 16.08.2022 року, № 2 від 18.08.2022 року, № 3 від 19.08.2022 року, № 4 від 23.08.2022 року, № 5 від 30.08.2022 року, які мають необхідні реквізити та які зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується рішеннями про реєстрацію.

Встановлено, що ФГ «Агрофірма «Рідний Край» є сільськогосподарським виробником, звітує до Державного статистичного агентства про посівні площі під урожай.

Матеріалами справи підтверджується, що між ТОВ «Олійний Дім» (покупець) та ФГ «Первомагро» (постачальник, продавець) укладено договір № 139/08 від 01.08.2022 року за умовами якого постачальник зобов`язувався передати покупцю сільськогосподарську продукцію власного виробництва насіння соняшника, покупець приймає та оплату за отриманий товар. Згідно специфікації № 1 від 17.08.2022 року, постачальник постачає покупцю насіння соняшника.

Надано видаткові накладні № 13 від 17.08.2022 року, № 15 від 20.08.2022 року, № 14 від 21.08.2022 року, № 16 від 25.08.2022 року, № 17 від 30.08.2022 року, які підписані ТОВ «Олійний Дім» та ФГ «Первомагро».

Транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними, перевезення здійснювалось автомобільним перевізником ФОП ОСОБА_4 , вантажовідправник ФГ «Первомагро», замовник перевезення ТОВ «Олійний Дім», вантажоодержувач ТОВ «Олійний Дім», пункт навантаження: Харківська область, м. Первомайський, вул. Миру, 48-А, пункт розвантаження: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Лозуватка, вул. Миру, 135в.

ТОВ «Олійний Дім» підтверджує здійснення оплати платіжними інструкціями № 749 від 13.09.2022 року, № 946 від 28.09.2022 року, № 1122 від 12.10.2022 року, № 1331 від 26.10.2022 року.

Відповідно до матеріалів справи, ФГ «Первомагро» за результатами виконання договору, сформувало податкові накладні № 1 від 17.08.2022 року, № 2 від 20.08.2022 року, № 3 від 21.08.2022 року, № 4 від 25.08.2022 року, № 5 від 30.08.2022 року, які мають необхідні реквізити та які зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується рішеннями про реєстрацію.

ФГ «Первомагро» є сільськогосподарським виробником, звітує до Державного статистичного агентства про посівні площі під урожай.

Встановлено, що між ТОВ «Олійний Дім» (покупець) та Фізична особа підприємець ОСОБА_3 (продавець) укладено договір № 03/01 від 02.01.2023 року за умовами якого продавець зобов`язувався передати покупцю сільськогосподарську продукцію власного виробництва насіння соняшника, покупець приймає та оплату за отриманий товар.

Надано видаткові накладні № № ВН-109 від 16.03.2023 року, № ВН-110 від 16.03.2023 року, № ВН-111 від 17.03.2023 року, № ВН-112 від 17.03.2023 року, № ВН-113 від 20.03.2023 року, № ВН-114 від 20.03.2023 року, які підписані ТОВ «Олійний Дім» та ФОП ОСОБА_3 .

Транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними, перевезення здійснювалось автомобільним перевізником ФОП ОСОБА_3 , вантажовідправник ФОП ОСОБА_3 , вантажоодержувач ТОВ «Олійний Дім», пункт навантаження: Криворізький район, с. Радіонівка, вул. Кошового, 1А, пункт розвантаження: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Лозуватка, вул. Миру, 135в.

Встановлено, що ТОВ «Олійний Дім» підтверджує здійснення оплати ФОП ОСОБА_3 платіжними інструкціями № 1215 від 20.03.2023 року, № 1241 від 22.03.2023 року, № 1242 від 22.03.2023 року, № 1243 від 22.03.2023 року, № 1244 від 22.03.2023 року, № 1245 від 22.03.2023 року, № 7607 від 29.03.2023 року, № 7608 від 29.03.2023 року, № 7642 від 31.03.2023 року, № 7722 від 05.04.2023 року, № 7723 від 05.04.2023 року, № 7724 від 05.04.2023 року.

Відповідно до матеріалів справи, ФОП ОСОБА_3 за результатами виконання договору, сформував податкові накладні № 109 від 16.03.2023 року, № 110 від 16.03.2023 року, № 110 від 16.03.2023 року, № 111 від 17.03.2023 року, № 112 від 17.03.2023 року, № 113 від 20.03.2023 року, № 114 від 20.03.2023 року, які мають необхідні реквізити та які зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до довідки № 372 від 20.12.2022 року Виконавчого комітету Лозуватської сільської ради Криворізького району, ОСОБА_3 є сільськогосподарським виробником, має у користуванні землі сільськогосподарського призначення для вирощування зернових культур.

Встановлено, що ТОВ «Олійний Дім» придбане у ФГ «Добряк», ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ТОВ «Агрофірма «Рідний Край», ФГ «Первомагро», ФОП ОСОБА_3

насіння соняшника ставило на складський облік, що підтверджується картками складського обліку ТМЦ.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «Олійний Дім» має види економічної діяльності: 10.41 виробництво олії та тваринних жирів (основний), 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Отже придбання насіння соняшника, може бути використано позивачем у власній господарській діяльності, необхідно для його переробки та виробництва олії.

Відповідно до підпункту 5 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (із змінами та доповненнями), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року №21 , у рядку 16 відображається від`ємне значення, що включаються до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду. У рядок 16.1 переносяться значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. На даних бухгалтерського обліку ґрунтується фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Первинні документи по відображенню господарських операцій являються основою і для податкового обліку.

Первинний документ згідно з визначенням ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення. Господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Суд вказує, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання. Господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами ПК України.

Відповідно до п. 44.1, п.п. 44.3 44.5 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно з п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що законодавцем визначається поняття первинних документів, як доказів, які підтверджують реальність здійснення економічної господарської операції, здійснення договірних відносин за результатами яких відбулась зміна майнового стану платника податків та змінились показники податкового зобов`язання такого платника. Первинні документи повинні підтвердити укладання договору між платником податку, у даному випадку позивачем, його виконання, тобто отримання товарів для власної діяльності, здійснення оплати, що передбачає передачу коштів від замовника на рахунок виконавця. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричинити реальні зміни майнового стану платника податків. Позивачем підтверджені витрати, як засіб оплати за отримані від контрагента товари (насіння соняшника), наявні докази руху коштів, зміна майнового стану та активів позивачем доведена.

Згідно п. 198.2, п. 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1 - 200.4 ст. 200 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, складена платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 статті 200, має від`ємне значення, тому бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг, або залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що контрагенти позивача на момент виконання договорів були зареєстровані як платники податку на додану вартість, мали право виписувати податкові накладні. Господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Колегія суддів враховує, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що договори, які були укладені між позивачем та його контрагентами щодо постачання товарів визнані судом недійсними або розірвані з ініціативи сторін. Податковий орган не наділений правом визначати які договори є нікчемними, і відповідно до цього не має права створювати певні наслідки з своїх припущень.

Колегія суддів зазначає, що від`ємне значення сформоване за результатами взаємовідносин з контрагентами, визначене вірно у частині, враховуючи правомірність формування сум податкового кредиту та підтвердження його виникнення. Від`ємне значення суми ПДВ виникає у разі, коли податковий кредит платника більший за податкове зобов`язання, враховуючи, що податковий кредит позивачем сформовано вірно, його формування підтверджено всіма первинними документами, сума від`ємного значення не потребує коригування.

Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Заявником апеляційної скарги при її поданні було сплачено судовий збір. Не передбачено повернення судових витрат здійснених суб`єктом владних повноважень, крім пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 року в справі №160/25432/23 залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, відповідно до ст., ст. 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддяО.М. Лукманова

суддяЛ.А. Божко

суддяЮ. В. Дурасова