Постанова

від 04.04.2024 по справі 420/18795/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/18795/23Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л.М

Дата і місце ухвалення 10.10.2023р., м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бойка А.В.,

суддів: Федусика А.Г.,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства Міськзелентрест до Південного офісу Держаудитслужби, за участю третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю «Грінап Плюс» про визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2023 року Комунальне підприємство Міськзелентрест звернулось до суду першої інстанції з позовом до Південного офісу Держаудитслужби, в якому просило визнати протиправним та скасувати висновок Південного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-04-23-000101-a.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.10.2023 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Південний офіс Держаудитслужби подав апеляційну скаргу, в якій посилався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин по справі.

Апелянт посилався на те, що в ході проведеного моніторингу процедури закупівлі за результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій встановлено, що Замовник на порушення вимог підпункту 2 та абзацу 3 підпункту 3 пункту 41 Особливостей не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «Грінап Плюс», як таку, що не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону, а також у зв`язку із тим, що він, як переможець не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктом 44 Особливостей відповідно.

Апелянт вказував на те, що контролюючим органом було встановлено, що учасником ТОВ «Грінап Плюс» у складі тендерної пропозиції надано документи, що свідчать про наявність трудових відносин між учасником та працівниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме копії першої та останньої сторінок трудових книжок, викладені іншою мовою без автентичного перекладу українською мовою, чим не дотримано вимоги підпункту 2.3 пункту 2 додатку 3 до тендерної документації.

На думку апелянта, Замовник самостійно визначає вимоги в тендерній документації відповідно до статті 22 Закону з урахуванням Особливостей. В даному випадку Замовник у частині 7 розділу І «Загальні положення» тендерної документації встановив вимогу щодо надання документів (які передбачені вимогами ТД та додатками до неї), які надаються учасником у складі тендерної пропозиції, викладені іншими мовами, разом із їх автентичним перекладом українською мовою. Отже, на виконання вимоги тендерної документації учасник у складі тендерної пропозиції повинен був надати документи, що свідчать про наявність трудових відносин між учасником та працівниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . а саме копії першої та останньої сторінок трудових книжок, які викладені іншою мовою, разом із їх автентичним перекладом українською мовою.

Апелянт не погодився з висновком суду першої інстанції стосовно ого, що вимога надати переклад трудових книжок працівників з російської мови є надмірним формалізмом, що не відповідає меті й завданням Закону № 922-VIІ, посилаючись на те, що формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме: технічні помилки та описки. В свою чергу надання учасником ТОВ «Грінап Плюс» у складі тендерної пропозиції копії першої та останньої сторінок трудових книжок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , викладені іншою мовою без автентичного перекладу українською мовою, не відноситься, на думку апелянта, до формальних помилок.

Також апелянт вказував на те, що в ході проведення моніторингу процедури закупівлі було встановлено, що переможець процедури закупівлі ТОВ «Грінап Плюс» у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, не надав Замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документ, що підтверджує відсутність підстав, визначених підпунктом 3 пункту 44 Особливостей, а саме: інформаційну довідку з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, згідно з якою не буде знайдено інформації про корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення керівника учасника процедури закупівлі, чим не дотримано вимоги підпункту 1 пункту 2.1 частини 2 додатку 4 до ТД. Однак Замовник на порушення вимог абзацу 3 підпункту 3 пункту 41 Особливостей не відхилив тендерну пропозицію ТОВ «Грінап Плюс» у зв`язку із тим, що він, як переможець, не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктом 44 Особливостей.

Апелянт зазначив, що Замовник самостійно у підпункті 1 пункту 2.1 частини 2 додатку 4 до ТД встановив вимогу щодо надання шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель інформаційної довідки з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, що свідчить про необхідність дотримання цієї вимоги.

Щодо зобов`язальної частини висновку апелянт вказав на те, що ним було дотримано вимоги чинного законодавства та конкретизовано, яких саме заходів має вжити позивач, визначено спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність.

З огляду на зазначене апелянт вважає, що в даному випадку відсутні підстави для визнання протиправним та скасування оскаржуваного висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-04-23-000101-a.

На підставі викладеного апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.10.2023 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У поданому відзиві на апеляційну скаргу позивач висловив незгоду з твердженням апелянта про те, що під час моніторингу процедури закупівель не досліджуються питання неефективного, незаконного, нецільового використання бюджетних коштів і суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Позивач вказував на те, що відповідно до підпункту 3 пункту 3 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №43, основними завданнями Держаудитслужби є здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативною використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів, а моніторинг закупівель є одним із різновидів державного фінансового контролю і разом із іншими різновидами спрямованій на оцінку ефективного, законного, цільового, результативною використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів.

Також позивач вказував на те, що пропонуючи позивачу такий варіант усунення порушення, як розірвання в межах законодавства договору про закупівлю та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення вказаного висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів аудитслужбою не враховано, що у позивача не було ні реальної, ні законної можливості розірвати договір про закупівлю в односторонньому порядку у зв`язку з прийняттям оскаржуваного висновку.

На думку позивача, зазначивши у висновку про необхідність усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору, відповідач не визначив спосіб усунення виявлених порушень (судовий або позасудовий), що свідчить про його нечіткість та невизначеність. Також у відзиві зазначено, що спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.

Також позивач не погодився з твердженням апелянта про значущість допущених порушень, вказуючи на те, що ні Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» ні Закон України «Про публічні закупівлі» не містять терміну «значущі порушення», а тим більше наслідків таких порушень. Відтак, визначення виявлених порушень, як значущих та таких, що вплинули на визначення переможця процедури закупівлі є, на думку комунального підприємства, нічим не підтвердженою суб`єктивною оцінкою відповідача.

Позивач вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини у справі та дійшов обґрунтованого висновку, що оскаржуваний висновок органу державного фінансового контролю не відповідає критерію пропорційності, не співмірний з таким заходом щодо усунення виявлених порушень як припинення зобов`язань за договором, оскільки вимога розірвати договір, який сумлінно виконується сторонами, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб`єктів - сторін договору.

На підставі наведеного КП «Міськзелентрест» просило залишити апеляційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.10.2023 у справі № 420/18795/23 залишити без змін.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2024 року було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ «Грінап Плюс» (код ЄДРПОУ 45136180).

ТОВ «Грінап Плюс» подало до суду апеляційної інстанції пояснення, в яких зазначило, що товариство повністю підтримує позовні вимоги КП «Міськзелентрест» та заперечує проти апеляційної скарги. У зв`язку з вказаним третя особа просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги Південного офісу Держаудитслужби, а рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/18795/23 залишити без змін.

Справа розглянута в порядку письмового провадження згідно з положеннями пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 23.04.2023 року Комунальним підприємством Міськзелентрест було оголошено про проведення відкритих торгів з особливостями за загальною назвою предмета закупівлі «ДК 021:2015:50510000-3: Послуги з ремонту і технічного обслуговування насосів, клапанів, кранів і металевих контейнерів (послуги з благоустрою міста Одеси, а саме: послуги з обслуговування та утримання систем автоматично поливу зелених зон м. Одеса), очікуваною вартістю 1760000,00 гривень».

За результатом розгляду тендерної пропозиції, переможцем процедури відкритих торгів з особливостями, згідно протоколу від 03.05.2023 року визначено ТОВ «Грінап Плюс» (код ЕДРПОУ 45136180), з яким в подальшому укладено договір про надання послуг № ГЗТ-157/23 від 09.05.2023 року.

18.07.2023 року, за результатами проведеного моніторингу закупівлі, відповідачем опублікований висновок, в якому вказано, що за результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій встановлено порушення Замовником вимог підпункту 2 та абзацу 3 підпункту 3 пункту 41 Особливостей в частині невідхилення тендерної пропозиції учасника ТОВ «Грінап Плюс», як такої, що не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації, а також ненадання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених п. 44 Особливостей.

Так, у висновку зазначено, що відповідно до частини 7 розділу І «Загальні положення» ТД тендерна пропозиція та всі документи, які передбачені вимогами ТД та додатками до неї, складаються українською мовою. Документи або копії документів (які передбачені вимогами ТД та додатками до неї), які надаються учасником у складі тендерної пропозиції, викладені іншими мовами, повинні надаватися разом із їх автентичним перекладом українською мовою.

У висновку зазначено, що учасником ТОВ «Грінап Плюс» у складі тендерної пропозиції надано довідку про наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід від 24.04.2023 № 40 та документи, що свідчать про наявність трудових відносин між учасником та працівниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (файл: Копії трудових книжок.pdf), викладені іншою мовою.

Тобто, як зазначено у висновку, учасником ТОВ «Грінап Плюс» у складі тендерної пропозиції надано документи, що свідчать про наявність трудових відносин між учасником та працівниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме копії першої та останньої сторінок трудових книжок, викладені іншою мовою без автентичного перекладу українською мовою, чим не дотримано вимоги підпункту 2.3 пункту 2 додатку 3 до ТД.

Також у висновку вказано на те, що відповідно до підпункті 1 пункту 2.1 частини 2 додатку 4 до ТД переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель в тому числі інформаційну довідку з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, згідно з якою не буде знайдено інформації про корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення керівника учасника процедури закупівлі; довідка надається в період відсутності функціональної можливості перевірки інформації на вебресурсі Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, яка не стосується запитувача. Відповідно до листа Національного агентства з питань запобігання корупції (далі Національне агентство) від 31.05.2022 № 23-06/12865-22 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням воєнного стану з 24.02.2022, функції з перегляду відомостей стосовно фізичних та юридичних осіб, аналітичний блок Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення (далі Реєстр), а також формування та перевірка сформованих інформаційних довідок з Реєстру наразі тимчасово обмежена з метою забезпечення захисту інформації (пп. 4 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12.03.2022 № 263 «Деякі питання забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів в умовах воєнного стану»). Разом з тим, як вказано у висновку, наразі Національне агентство відновило тимчасово обмежену функцію з формування інформаційних довідок з Реєстру в онлайн режимі стосовно фізичних та юридичних осіб за допомогою їх кваліфікаційних електронних підписів та електронних печаток.

Відповідач посилався на те, що відповідно до абзацу 15 пункту 44 Особливостей переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому цього пункту. Проте переможець процедури закупівлі ТОВ «Грінап Плюс» у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, не надав Замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документ, що підтверджуює відсутність підстав, визначених підпунктом 3 пункту 44 Особливостей, а саме: інформаційну довідку з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, згідно з якою не буде знайдено інформації про корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення керівника учасника процедури закупівлі, чим не дотримано вимоги підпункту 1 пункту 2.1 частини 2 додатку 4 до ТД.

З огляду на викладене відповідач дійшов висновку, що Замовник на порушення вимог підпункту 2 та абзацу 3 підпункту 3 пункту 41 Особливостей не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «Грінап Плюс», як таку, що не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону, а також у зв`язку із тим, що він як переможець не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктом 44 Особливостей відповідно.

Згідно оскаржуваного висновку, відповідач, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі», зобов`язав Замовника здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Не погоджуючись з вказаним висновком відповідача, КП «Міськзелентрест» оскаржив його до суду першої інстанції.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності підстав для задоволення позовних вимог КП «Міськзелентрест», з огляду на наступне:

Згідно ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», який визначає правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні, державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Статтею 5 цього Закону встановлено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, встановлює Закон України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25 грудня 2015 року (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, далі Закон № 922-VIII).

Згідно ст. 7 Закону № 922-VIII, уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом.

За нормами ст. 8 Закону № 922-VIII, моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2016 р. № 43 затверджено Положення про Державну аудиторську службу України, відповідно до якого державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Основними завданнями Держаудитслужби, згідно п. 3 Положення, є, зокрема, здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів.

Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (п. 7 Положення).

Згідно приписів п.14 ч.1 ст.1 Закону № 922, моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Порядок здійснення моніторингу публічних закупівель врегульовано ст.8 Закону № 922-VIII.

За правилами цієї статті, моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Частиною 2 статті 8 Закону № 922-VIII передбачено, що рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох підстав, передбачених цією частиною статті 8, зокрема, у разі отримання інформації від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Частинами 3-7 статті 8 Закону № 922-VIII передбачено, що повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються, зокрема, опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі, а також зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 були затверджені Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі Особливості), які встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель (далі - закупівлі) товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі (далі - замовники), із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Пунктом 38 Особливостей визначено, що Замовник розглядає тендерну пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною відповідно до цих особливостей (далі - найбільш економічно вигідна тендерна пропозиція), щодо її відповідності вимогам тендерної документації.

За результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця процедури закупівлі та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей (п. 39 Особливостей).

Згідно положень абз. 5 п.п. 2 та абз. 3 п.п. 3 п. 41 Особливостей, Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону, а також у разі, якщо переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктом 44 цих особливостей.

Статтею 22 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що у тендерній документації зазначаються такі відомості, зокрема: 1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій; 2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним; 3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону; 4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби); 5) кількість товару та місце його поставки; 6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги.

Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Як встановлено в ході розгляду справи, за наслідками проведення моніторингу процедури закупівлі, Південним офісом Держаудитслужби було встановлено, що учасник процедури закупівлі - ТОВ «Грінап Плюс» у складі тендерної пропозиції надав документи, що свідчать про наявність трудових відносин між учасником та працівниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме копії першої та останньої сторінок трудових книжок, викладені іншою мовою без автентичного перекладу українською мовою, чим не дотримано вимоги підпункту 2.3 пункту 2 додатку 3 до ТД.

Посилаючись на положення постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників», а також п. 1.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, та прийнятої на виконання пункту 5 Постанови № 301, суд першої інстанції дійшов висновку, що відсутність у складі тендерної пропозиції ТОВ «Грінап Плюс» автентичного перекладу таких документів, як трудові книжки працівників українською мовою не може слугувати підставою для відхилення пропозиції учасника як такої, що не відповідає вимогам тендерної документації замовника. Суд посилався на те, що трудові книжки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 видано до 1993 року, тобто до того, як було змінено бланки трудових книжок (викладені українською мовою), а відповідно до норм чинного законодавства, такі книжки на даний час зберігають свою силу на території України, не потребують перекладу на українську мову та не підлягають обміну. На думку суду першої інстанції, вимога надати переклад трудових книжок працівників з російської мови, на думку суду, є надмірним формалізмом, що не відповідає меті й завданням Закону №922-VII. Суд також зазначив, що із вказаних документів можливо встановити дійсний зміст інформації, яка в них зазначена, вона є доступною для розуміння та сприйняття. При цьому, необхідні записи в трудових книжках здійснені українською мовою, а інших зауважень відповідачем не надано.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Відповідно до положень ч. 9 ст. 12 Закону №922-VIII, під час проведення процедур закупівель/спрощених закупівель усі документи, що готуються замовником, викладаються українською мовою, а також за рішенням замовника одночасно всі документи можуть мати автентичний переклад на іншу мову. Визначальним є текст, викладений українською мовою.

У п.п. 4 п. 1.1 п. 1 розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації Замовником визначено, що тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про загальну вартість пропозиції, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), шляхом завантаження необхідних документів через електронну систему закупівель, що підтверджують відповідність вимогам, визначеним замовником, зокрема, інформацію та документів, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям у відповідності до додатку 3 до тендерної документації.

Відповідно до підпункту 2.3 пункту 2 додатку 3 до тендерної документації для підтвердження наявності в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, учасник надає копії витягів з трудових книжок, що свідчать про наявність трудових відносин між учасником та працівником (перша та остання сторінка).

Пунктом 7 розділу І Загальні положення тендерної документації до закупівлі № UA-2023-04-23-000101-a передбачено, що тендерна пропозиція та всі документи, які передбачені вимогами тендерної документації та додатками до неї, складаються українською мовою. Документи або копії документів (які передбачені вимогами тендерної документації та додатками до неї), які надаються Учасником у складі тендерної пропозиції, викладені іншими мовами, повинні надаватися разом із їх автентичним перекладом українською мовою.

Колегія суддів погоджується з твердженням Південного офісу Держаудитслужби про те, що Замовник визначив у тендерній документації на закупівлю вимоги до змісту тендерної пропозиції, а також документів, які подаються у складі тендерної пропозиції, порядку подання документів, дотримання яких має перевіряти при розгляді тендерних пропозицій.

Сторонами не заперечується, що ТОВ «Грінап Плюс» у складі своєї тендерної пропозиції подало Замовнику довідку про наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід від 24.04.2023 року вих. № 40, в якій вказало наступних працівників: ОСОБА_2 (електрогазозварювальник), ОСОБА_1 (монтажник), ОСОБА_3 (гідротехнік). Також учасником були подані Замовнику копії сторінок трудових книжок працівників, зокрема, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які складені іноземною мовою, без перекладу українською мовою.

Зазначене свідчить про порушення учасником вимог тендерної документації, зокрема, підпункту 2.3 пункту 2 додатку 3 до тендерної документації, пункту 7 розділу І Загальні положення тендерної документації

На запит Південного офісу Держаудитслужби від 05.07.2023 року щодо надання учасником ТОВ «Грінап Плюс» у складі тендерної пропозиції документа, що свідчить про наявність трудових відносин між учасником та працівниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без автентичного перекладу українською мовою, Замовник 10.07.2023 року надав пояснення, в якому зазначив, що з наданих учасником аркушів трудових книжок вбачається, що такі трудові книжки оформлені 15.10.1984 ( ОСОБА_1 ) та 24.06.1989 ( ОСОБА_2 ), та в силу норм чинного законодавства України на даний час зберігають свою дію на території України, не потребують перекладу українською мовою, а також зазначив, що відхилення пропозиції учасника на підставі відсутності автентичного перекладу трудових книжок суперечило б положенням діючого законодавства України. Вказану позицію підтримано судом першої інстанції.

Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що вирішуючи справу в цій частині, суд першої інстанції безпідставно вдався до оцінки відповідності наданих трудових книжок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вимогам чинного законодавства, їх дійсності, тоді як спірним питанням у даній справі є питання дотримання учасником вимог тендерної документації, відповідності поданих ним документів таким вимогам, якому належну правову оцінку суд першої інстанції не надав.

Як вже зазначалось вище, положеннями тендерної документації чітко передбачено необхідність подання учасником у складі своєї тендерної пропозиції документів, викладених українською мовою, а у разі подання документів, викладених іншими мовами їх автентичного перекладу українською мовою. Даних вимог учасником ТОВ «Грінап Плюс» дотримано не було, що відповідно до абз. 5 п. 2 ст.41 Особливостей, є підставою для відхилення тендерної пропозиції.

Крім того судом встановлено, що в ході проведення моніторингу процедури закупівлі відповідачем було встановлено ще одне порушення вимог тендерної документації, допущене ТОВ «Грінап Плюс», а саме: ненадання, як переможцем закупівлі, у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документу, що підтверджує відсутність підстав, визначених п.п. 3 п. 44 Особливостей, а саме: інформаційну довідку з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, згідно з якою не буде знайдено інформації про корупційні або пов`язані з корупцією порушення керівника учасника процедури закупівлі.

За положеннями абз. 15 пункту 44 Особливостей, переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому цього пункту. Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України Про доступ до публічної інформації та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель, крім випадків, коли доступ до такої інформації є обмеженим на момент оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів.

Такими документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 є: 3) документи, що підтверджують, що керівника учасника процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, не було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією; 5) документи, що підтверджують, що фізична особа, яка є учасником процедури закупівлі, не була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов`язане з хабарництвом та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено в установленому законом порядку; 6) документи, що підтверджують, що керівник учасника процедури закупівлі не був засуджений за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов`язане з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якого не знято або не погашено в установленому законом порядку; 12) документи, що підтверджують, що керівника учасника процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, не було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми.

Таким чином обов`язок надання учасником документу, що підтверджує, що керівника учасника процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, не було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією, у випадках коли доступ до публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України Про доступ до публічної інформації та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель, є обмеженим на момент оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів, прямо передбачено положеннями абз. 15 пункту 44 Особливостей.

Також відповідно до підпункту 1 пункту 2.1 частини 2 додатку 4 до тендерної документації, переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель в тому числі інформаційну довідку з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, згідно з якою не буде знайдено інформації про корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення керівника учасника процедури закупівлі; довідка надається в період відсутності функціональної можливості перевірки інформації на вебресурсі Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, яка не стосується запитувача.

У висновку про результати моніторингу процедури закупівлі зазначено, що відповідно до листа Національного агентства з питань запобігання корупції (далі Національне агентство) від 31.05.2022 № 23-06/12865-22 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням воєнного стану з 24.02.2022, функції з перегляду відомостей стосовно фізичних та юридичних осіб, аналітичний блок Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення (далі Реєстр), а також формування та перевірка сформованих інформаційних довідок з Реєстру наразі тимчасово обмежена з метою забезпечення захисту інформації (пп. 4 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12.03.2022 № 263 «Деякі питання забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів в умовах воєнного стану»).

В подальшому НАЗК відновило тимчасово обмежену функцію з формування інформаційних довідок з Реєстру в онлайн режимі стосовно фізичних та юридичних осіб за допомогою їх кваліфікаційних електронних підписів та електронних печаток.

В свою чергу, лише у вересні 2023 року НАЗК було відкрито доступ до Реєстру осіб, які вчинили корупційні та пов`язані з корупцією правопорушення.

Таким чином Замовник до вересня 2023 року був позбавлений можливості самостійно здійснити перевірку інформації на вебресурсі Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення щодо керівника ТОВ Грінап Плюс. Обов`язок щодо надання відповідної інформації був покладений саме на учасника закупівлі.

Однак, як встановлено судом та не заперечується сторонами у справі, ТОВ Грінап Плюс, як переможець процедури закупівлі, у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, не надав замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документу, що підтверджує відсутність підстав, зазначених у підпункті 3 пункту 44 Особливостей, що відповідно до абз. 3 п.п. 3 п. 41 Особливостей було підставою для відхилення тендерної пропозиції учасника ТОВ Грінап Плюс.

Однак незважаючи на зазначене Замовником у порушення положень абз. 3 п.п. 3 п. 41 Особливостей не було відхилено тендерну пропозицію учасника ТОВ Грінап Плюс.

Посилання позивача на те, що відмова учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та відхилення тендерної пропозиції учасника перебуває у причинно-наслідковому зв`язку виключно з фактом вчинення корупційного діяння, а оскільки керівник ТОВ Грінап Плюс не вчиняв жодних корупційних правопорушень, то і підстав для відхилення тендерної пропозиції не має, є хибними, оскільки як зазначалось вище, підставою для відхилення тендерної пропозиції учасника згідно абз. 3 п.п. 3 п. 41 Особливостей є сам факт ненадання переможцем процедури закупівлі у спосіб, зазначений в тендерній документації, документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктом 44 цих Особливостей.

Також безпідставними є посилання позивача на те, що ним було перевірено підприємство і директора цього товариств через систему You Control на предмет корупційних правопорушень, з огляду на те, що така перевірка Замовником може здійснюватися лише через такий публічний електронний реєстр, як Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення за посиланням, доступ до якого був закритий.

Враховуючи все вищезазначене колегія суддів доходить висновку, що виявлені під час проведення моніторингу факти недотримання ТОВ Грінап Плюс вимог тендерної документації та Особливостей було безумовною підставою для відхилення замовником (КП «Міськзелентрест» тендерної пропозиції ТОВ Грінап Плюс, чого ним у порушення норм чинного законодавства здійснено не було.

Щодо визначеного відповідачем способу усунення виявлених під час моніторингу порушень (здійснення заходів щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору), колегія суддів зазначає наступне:

Так, спірний висновок містить посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку порушення законодавства у сфері публічних закупівель, також контролюючим органом запропоновано шлях усунення порушень, а саме: зазначено дії, які повинен вчинити замовник. Висновок відповідача конкретизований.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 №552, у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Згідно з частиною 8 статті 8 Закону № 922 протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Частиною 8 статті 8 Закону № 922 визначено порядок дій замовника державної закупівлі в разі виявлення за наслідками проведення моніторингу порушень чинного законодавства при здійсненні державної закупівлі. Законодавцем диспозитивно визначено варіанти правомірної поведінки замовника при усунені порушень, зазначених у висновку, зокрема, шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Таким чином після оприлюднення висновку замовник має три варіанти поведінки: усунути викладені у ньому порушення законодавства у сфері публічних закупівель та надати документи, що підтверджують це органу фінансового контролю; надати аргументовані заперечення до висновку; надати інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Колегія суддів вважає, що усунення порушення шляхом припинення зобов`язань є варіантом правомірної поведінки замовника при усунені порушень, що направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан, оскільки у разі недотримання учасником процедури закупівлі вимог тендерної документації замовника, останній повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим.

Тобто, у разі дотримання замовником вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та постанови КМУ від 12.10.2022 року № 1178 відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір не було б укладено.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 цього Кодексу.

Оскільки укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому не відхилення пропозиції учасника та як наслідок укладення договору є підставою для припинення зобов`язань.

Колегія суддів вважає, що відповідач визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність.

Зазначена правова позиція відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 04 травня 2023 року у справі № 640/17543/20.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що оспорюваний позивачем висновок контролюючого органу є обґрунтованим та прийнятий правомірно і підстави для його скасування відсутні, а тому не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності підстав для задоволення позовних вимог КП «Міскзелентрест».

В свою чергу, колегія суддів звертає увагу також на те, що судом першої інстанції при розгляді даної справи було порушено норми процесуального права, що також є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Так судом першої інстанції при розгляді справи до участі в цій справі не було залучено в якості третьої особи ТОВ «Грінап Плюс», яке за наслідком процедури закупівлі визначено переможцем, та з яким позивач уклав договір про надання послуг, про припинення якого йдеться мова у спірному висновку в якості запропонованого способу усунення виявлених в ході проведення моніторингу процедури закупівлі порушень. Тобто не було залучено до участі у справі особу, на права або обов`язки якої може безпосередньо вплинути рішення у даній справі.

Правовий статус та порядок вступу у справу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, врегульований КАС України.

Колегія суддів звертає увагу на те, що участь у справі третіх осіб з одного боку обумовлена завданням адміністративного судочинства, яким згідно з частиною першою статті 2 КАС України є справедливий, неупереджений та своєчасний захист прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, а з іншого - вимогами процесуального законодавства про законність і обґрунтованість судового рішення.

Натомість правовим наслідком незалучення до участі у справі третіх осіб є порушення конституційного права на судовий захист, оскільки особи не беруть участі у справі, вирішення якої може безпосередньо вплинути на їх права, свободи, інтереси або обов`язки та не реалізують комплексу своїх процесуальних прав.

Судом апеляційної інстанції було усунено допущене судом першої інстанції процесуальне порушення, шляхом постановлення ухвали про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Грінап Плюс» (код ЄДРПОУ 45136180).

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Крім того за положеннями п. 4 ч. 3 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 242 КАС України, оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також порушено норми процесуального права, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду підлягає скасуванню на підставі ст. 317 КАС України, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі ст. 317 КАС України, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Комунального підприємства «Міськзелентрест».

Згідно ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 327, 328, 329 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року скасувати.

Прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Комунального підприємства Міськзелентрест до Південного офісу Держаудитслужби, за участю третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю «Грінап Плюс» про визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити певні дії.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.

Суддя-доповідач: А.В. Бойко

Суддя: А.Г. Федусик

Суддя: О.А. Шевчук