Постанова

від 04.04.2024 по справі 600/5143/23-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/5143/23-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лелюк Олександр Петрович

Суддя-доповідач - Залімський І. Г.

04 квітня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чернівецької митниці на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кедровий Дім» до Чернівецької митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кедровий Дім» звернулося до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Чернівецької митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000301/2 від 12.07.2023.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 25.12.2023 позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 25.12.2023 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що при аналізі поданих митному органу документів були виявлені неточності, що викликало у митного органу обґрунтовані сумніви щодо коректності інформації, зазначеної у документах та повноти всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Так, при перевірці указаних документів посадовою особою митниці встановлено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме: при імпорті товарів в Україну на умовах поставки СРТ (перевезення оплачені до...) до витрат продавця входять: пакування; оплата навантажувальних робіт; внутрішні перевезення; експортне мито, митний збір, податки; проходження терміналу у місці відправки; завантаження на судно; фрахт; витрати з проходження терміналу у місці призначення, Продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Відповідно до графи 20 поданої до митного оформлення митної декларації від 09.07.2023 №UA408020/2023/042580 зазначено умови поставки СРТ UА Порубне, а згідно п. 2.1 контракту від 20.02.2023 № HUEX-20/02, рахунку-фактури від 27.06.2023 №EX 27/06-1, митної декларації країни відправлення від 27.06.2023 №18005/27.06.2023/0015379 зазначено СРТ кордон Україна без конкретного географічного місця призначення, роз`яснень не надано; відповідно до п.2.2 вищезазначеного контракту продавець здійснює відвантаження кожної партії товару по кількості і асортименту відповідно до комерційної заявки «Покупця»; згідно п. 5.1. поставка кожної партію товару згідно контракту буде здійснюватися на протязі 15 календарних днів з моменту отримання заявки від «Продавця». Зазначений документ до митного оформлення не надано.

Таким чином, у посадових осіб митного органу не було достатніх підстав для визначення митної вартості товару за першим методом (на основі заявленої декларантом вартості товару).

В митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому, відповідно до статей 59, 60 Митного кодексу України неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 Митного кодексу України методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Було обрано метод визначення митної вартості резервний. Для визначення митної вартості здійснено розрахунок відповідно до опрацьованих в результаті моніторингу цін на аналогічні товари на ринку країни-експортера Узбекистан з урахуванням вартості транспортних витрат, понесених при доставці товару з Узбекистану до України.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Зауважив, що позивачем було надано митному органу всі витребувані ним документи, які цілком та повністю підтверджують заявлену декларантом митну вартість. Однак, незважаючи на викладене, митним органом було повністю проігноровано всі зазначені докази та прийнято незаконні та необґрунтовані рішення, в яких відсутній обґрунтований розрахунок числового значення скоригованої митної вартості.

Також позивач вказав, що 01.06.2023 за митною декларацією №23UA408020035459U5 відповідач оформив ідентичний товар позивача за заявленою ним митною вартістю без зауважень на рівні 0,4999 дол. США.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2024, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 20.03.2023 між позивачем та HUMO UNIVERSAL EXPORT IMPORT укладено контракт №HUEX-20/02 про купівлі сухофруктів в сортиментів, горіхів урожаю 2022-2023 років.

09.07.2023 з метою митного оформлення товару (суміш із сухофруктів компотна) позивачем подано митному органу митну декларацію №23UA408020042580U5, згідно з якою вартість ввезеного позивачем на митну територію України товару складає 4406,40 доларів США.

З митної декларації №23UA408020042580U5, вбачається, що вартість товару була визначена відповідно до основного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

На виконання вимог, передбачених статтею 53 Митного кодексу України, разом з названою декларацією декларантом було надано до митного органу такі документи: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) EX 27/06-1 від 27.06.2023; автотранспортна накладна (Road consignment note) 423869 від 27.06.2023; фітосанітарний сертифікат (Phytosanitary certificate) UZ-EX №23080005486 від 27.06.2023; декларація про походження товару (Declaration of origin) - EX 27/06-1 від 27.06.2023; книжка МДП (TIR carnet) SX.85184120 від 27.06.2023; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів - 23UA408020042559U3.1 від 09.07.2023; картка відмови у прийняті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA408020/2023/001032 від 09.07.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів HUEX-20/02 від 20.02.2023; договір про надання послуг митного брокера 182/22 від 26.12.2022; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований) інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) 10155147 від 09.07.2023; інші некласифіковані документи довідка від 27.06.2023; копія митної декларації країни відправлення 18005/27.06.2023/0015379 від 27.06.2023.

При перевірці указаних документів посадовою особою митниці встановлено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме:

- при імпорті товарів в Україну на умовах поставки СРТ (перевезення оплачені до...) до витрат продавця входять: пакування; оплата навантажувальних робіт; внутрішні перевезення; експортне мито, митний збір, податки; проходження терміналу у місці відправки; завантаження на судно; фрахт; витрати з проходження терміналу у місці призначення, Продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Відповідно до графи 20 поданої до митного оформлення митної декларації від 09.07.2023 №UA408020/2023/042580 зазначено умови поставки СРТ UА Порубне, а згідно п. 2.1 контракту від 20.02.2023 № HUEX-20/02, рахунку-фактури від 27.06.2023 №EX 27/06-1, митної декларації країни відправлення від 27.06.2023 №18005/27.06.2023/0015379 зазначено СРТ кордон Україна без конкретного географічного місця призначення, роз`яснень не надано;

- відповідно до п.2.2 вищезазначеного контракту продавець здійснює відвантаження кожної партії товару по кількості і асортименту відповідно до комерційної заявки «Покупця»; згідно п. 5.1. поставка кожної партію товару згідно контракту буде здійснюватися на протязі 15 календарних днів з моменту отримання заявки від «Продавця». Зазначений документ до митного оформлення не надано.

У зв`язку з цим відповідачем з посиланням на частини другу-третю статті 53 Митного кодексу України, пункт 1 частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України, що позиціонується з положеннями статті 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, запропоновано декларанту надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезення товару;

- транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (для підтвердження умов перевезення та вартості транспортних витрат, яка є складовою митної вартості товару);

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (для підтвердження даних щодо виду та відсоткового вмісту сухих фруктів, виробника товару та ціни з документальним підтвердженням числових значень);

- виписку з бухгалтерської документації для підтвердження оплати товару;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (для підтвердження сплачена або підлягає сплаті за ці товари);

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товарів (для підтвердження числових значень щодо вартості товарів та умов поставки);

Також повідомлено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження митної вартості товару.

За результатом розгляду митної декларації №23UA408020042580U5 та поданих декларантом документів, Чернівецькою митницею винесено Рішення про коригування митної вартості товарів від 12.07.2023 №UA408000/2023/000301/2, у якому зазначено, що всі додаткові надані декларантом документи не спростовують зазначені у даному рішенні розбіжності. Заявлена митна вартість товарів не може бути визнана митним органом. Відбулась процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення спірної вартості товарів.

Вказано, що в митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому, відповідно до статей 59, 60 Митного кодексу України неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 Митного кодексу України методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Було обрано метод визначення митної вартості резервний.

Відповідно до положень ст. 7 Угоди про застосування статті II Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, якщо митна вартість імпортних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 1-6 включно, то митна вартість визначається з використанням розумних засобів, сумісних із принципами та загальними положеннями цієї Угоди і Статті VII ГАТТ 1994.

Для визначення митної вартості здійснено розрахунок відповідно до опрацьованих в результаті моніторингу цін на аналогічні товари на ринку країни-експортера Узбекистан з урахуванням вартості транспортних витрат, понесених при доставці товару з Узбекистану до України.

Розрахунок: Аналог №1 (рівень цін 0,80-1,54 дол. США/кг): середня ціна 1,17 дол. США/кг. Аналог №2 (рівень цін 0,90-1,55 дол. США/кг): середня ціна 1,225 дол. США/кг. Загальна середня ціна: 1,1975 дол. США/кг.

Транспортні витрати: 5200 дол. США. З урахуванням заявленої ваги нетто товару (11016 кг) вартість перевезення 1 кг становить: 0,4720 дол. США/кг. Розрахунковий рівень митної вартості становить: 1,1975 дол. США/кг + 0,4720 дол. США/кг = 1,67 дол. США/кг.

Позивач не погодився із рішенням про коригування митної вартості товарів від 12.07.2023 №UA408000/2023/000301/2 та звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ціна на транспортування була включена до ціни товару, що доводи митного органу про наявність розбіжностей, у поданих до митного оформлення документах, не знаходять свого підтвердження. Надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення. Відтак, необґрунтованими є висновки відповідача про неможливість визначення митної вартості за першим основним методом за ціною договору, що було вчинено позивачем.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (МК України) митна вартість товарів які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частинами 4 та 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Частиною 1 та 2 статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із ч. 5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Зазначене відповідає правовій позиції викладеній Верховним Судом у постановах, зокрема, від 13.09.2019 у справі №815/6780/15, від 06.09.2019 у справі №803/1212/14 та ін.

Міжнародні правила митної оцінки товарів визначені в багатосторонній Угоді про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, до якої приєдналася Україна.

Відповідно до Генеральної угоди про тарифи й торгівлю первинною основою для митної вартості за цією Угодою є "контрактна вартість", визначена в статті 1. Статтю 1 необхідно розглядати разом зі статтею 8, яка передбачає, inter alia, коригування ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті у випадках, коли певні конкретні елементи, які вважаються такими, що формують частину вартості для митних цілей, припадають на покупця, але не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.

Встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення стали висновки відповідача, зокрема, що позивачем не надано комерційної заявки «Покупця» у відповідності п. 2.2. контракту, заявки від «Продавця» у відповідності до п.5.1. контракту, а також не надано роз`яснень про те, що в СРТ зазначено кордон України без конкретного географічного місця призначення.

Так, Товар на виконання Контракту від 20.03.2023 №HUEX-20/02 поставлявся на умовах поставки CPT кордон Україна відповідно до «ІНКОТЕРМС» 2020.

Відповідно до правил Інкотермс 2020 термін СРТ (Carriage Paid То (.. .named place of destination) Фрахт/перевезення оплачені до ( ... назва місця призначення) означає, що продавець доставить товар названому йому перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики втрати чи пошкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику. За умовами СРТ на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватись під час перевезення товару будь-яким видом транспорту, виключаючи змішані перевезення.

Отже, за правилами поставки на умовах СРТ, витрати на доставку товару покладаються на продавця товару.

Таким чином, ціна на транспортування була включена до ціни товару, що свідчить про безпідставність вказаних доводів відповідача.

При цьому, основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є: зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, та банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 06.03.2019 року по справі №809/278/17, від 24.10.2019 року у справі № 815/7158/15.

Вказані документи були подані декларантом на підтвердження заявленої митної вартості ввезеного товару.

Водночас, відповідачем витребувано документи, які не належать до основних документів, що підтверджують митну вартість товару.

Як пояснив позивач, згідно платіжного доручення від 05.07.2023 № 40 експортеру сплачено 7000 дол. США, з яких 4 406,4 дол. США це передплата за інвойсом EX 27/06-1 від 27.06.2023, а решта 2 593,6 дол. США є оплатою за попереднім інвойсом EX 12/05-1 від 15.05.2023, товар за яким був оформлений відповідачем раніше за митною декларацією від 01.06.2023 №23UA408020035459U5.

Також позивач наголосив, що за митною декларацією від 01.06.2023 №23UA408020035459U5 відповідач оформив ідентичний товар позивача за заявленою ним митною вартістю без зауважень на рівні 0,4999 дол. США.

У ході судового розгляду справи відповідачем не доведено, в чому саме полягають виявлені ним розбіжності, в поданих для митного оформлення документах, та який вони мають вплив на правильність визначення митної вартості, що передбачено ч.3 ст.53 МК України; які саме складові митної вартості не підтверджені документально; та яких саме відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за товар, не вистачає.

Тому, доводи митного органу про наявність розбіжностей, у поданих до митного оформлення документах, не знаходять свого підтвердження.

При цьому, надані позивачем до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.

Відтак, необґрунтованими є висновки відповідача про неможливість визначення митної вартості за першим основним методом за ціною договору.

Крім того, у листі від 24.08.2023 № 15/15-02-03/10/3792 надана відповідь на запит адвоката позивача, за змістом якої у період з 11.04.2023 по 11.07.2023 позивачем здійснено 9 митних оформлень в режимі імпорту товару за кодом УКТЗЕД 0813509100, з яких 4 щодо товару виготовлено в Республіці Узбекистан, 2 - із застосуванням основного методу.

Колегія суддів зазначає, що зміст вказаного листа свідчить про суперечливість висновків відповідача про неможливість визначення митної вартості товару за №23UA408020042580U5 з використанням інших методів визначення митної вартості, окрім резервного.

Таким чином, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про протиправність та необхідність скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000301/2 від 12.07.2023.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Чернівецької митниці залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.