Постанова

від 04.04.2024 по справі 140/551/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/551/23 пров. № А/857/2014/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЗаверухи О.Б.,

суддівГінди О.М., Ніколіна В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року про повернення заяви без розгляду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

суддя (судді) в суді першої інстанції Волдінер Ф.А.,

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення м. Луцьк,

дата складання повного тексту рішення не зазначено,

В С Т А Н О В И В:

18 січня 2023 року ОСОБА_1 звернулась в суд із адміністративним позовом до Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просила: визнати протиправною бездіяльність щодо не включення заступників сільського голови з питань діяльності виконавчих органів Підгайцівської сільської ради ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до складу виконавчого комітету, шляхом неприйняття рішення «Про внесення змін до рішення сільської ради від 15 грудня 2020 року № 2/8 «Про утворення виконавчого комітету Підгайцівської сільської ради восьмого скликання, затвердження персонального та кількісного складу виконкому»; зобов`язати включити до складу виконавчого комітету заступника сільського голови з питань діяльності виконавчих органів Підгайцівської сільської ради за посадою ОСОБА_2 , шляхом прийняття рішення «Про внесення змін до рішення сільської ради від 15 грудня 2020 року № 2/8 «Про утворення виконавчого комітету Підгайцівської сільської ради восьмого скликання, затвердження персонального та кількісного складу виконкому»; зобов`язати включити до складу виконавчого комітету заступника сільського голови з питань діяльності виконавчих органів Підгайцівської сільської ради за посадою ОСОБА_3 , шляхом прийняття рішення «Про внесення змін до рішення сільської ради від 15 грудня 2020 року № 2/8 «Про утворення виконавчого комітету Підгайцівської сільської ради восьмого скликання, затвердження персонального та кількісного складу виконкому».

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області щодо не включення заступників сільського голови з питань діяльності виконавчих органів Підгайцівської сільської ради ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до складу виконавчого комітету Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області. Зобов`язано Підгайцівську сільську раду Луцького району Волинської області включити до складу виконавчого комітету заступника сільського голови з питань діяльності виконавчих органів Підгайцівської сільської ради за посадою ОСОБА_2 . Зобов`язано Підгайцівську сільську раду Луцького району Волинської області включити до складу виконавчого комітету заступника сільського голови з питань діяльності виконавчих органів Підгайцівської сільської ради за посадою ОСОБА_3 . У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

15 грудня 2023 року Підгайцівська сільська рада Луцького району Волинської області звернулась до Волинського окружного адміністративного суду із заявою про про роз`яснення рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року в справі № 140/551/23

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року повернуто без розгляду заяву Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області про роз`яснення рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що в порушення вимог пункту першого частини першої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) заявником не наведено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету. Таким чином, оскільки в силу вимог КАС України для заявника наявність електронного кабінету є обов`язковою, відсутність відповідних відомостей в заяві унеможливлює її розгляд, тому суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність повернення такої без розгляду.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Підгайцівська сільська рада Луцького району Волинської області подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм процесуального права, що призвело до помилкового повернення заяви без розгляду. Зокрема, зазначає, що Підгайцівська сільська рада Луцького району Волинської області є органом місцевого самоврядування, для якого якого є обов`язковою наявність електронного кабінету. Вказує, що з 17 жовтня 2023 року зареєструвалась в електронному кабінеті у підсистемі Електронний Суд ЄСІТС, що підтверджується відповіддю № 400527 від 05 січня 2024 року. Вважає, що суд першої інстанції передчасно повернув без розгляду заяву про роз`яснення рішення, не переконавшись у наявності електронного кабінету у неї.

Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявнику) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суддя суду першої інстанції прийшов до висновку про повернення без розгляду заяви про роз`яснення судового рішення, оскільки вказана заява подана без додержання вимог частини пункту першого першої статті 167 КАС України, а такі недоліки не дають можливості її розглянути.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Стаття 129-1 Конституції України передбачає, що контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Частиною першої статті 167 КАС України визначені вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Колегія суддів зауважує, що стаття 254 КАС України не містить спеціальних вимог до заяви про роз`яснення судового рішення, у зв`язку з чим слід застосовувати за аналогією положення статті 167 КАС України.

Пунктом 1 частини 1 статті 167 КАС України визначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Відповідно до частини 2 статті 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) її заявнику без розгляду також у разі, якщо її подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України від 29 червня 2023 року № 3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі Закон № 3200-IX), який був розроблений для запровадження обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС) представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами-підприємцями, оскільки особи, які за законом зобов`язані зареєструвати офіційні електронні адреси в ЄСІТС, зволікають з виконанням свого обов`язку.

Згідно з частиною 5 статті 18 КАС України (тут і далі в редакції Закону № 3200-IX) суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Абзацом 1 частини 6 статті 18 КАС України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Як слідує з матеріалів справи, повертаючи без розгляду заяву відповідачу, суд першої інстанції виходив з того, що заявником, який був зобов`язаний зареєструвати свій електронний кабінет в ЄСІТС, не наведено у заяві відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, що не дає можливості розглянути заяву про роз`яснення рішення.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що стаття 167 КАС України передбачає можливість суду повернути заяви без розгляду за умови наявності недоліків, які не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою.

При цьому, в розумінні абзацу 2 частини 2 статті 167 КАС України суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) її заявнику без розгляду у разі, якщо її подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Проаналізувавши наведені норми, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд може повернути письмову заяву її заявнику без розгляду у разі подання її особою, яка маючи обов`язок зареєструвати електронний кабінет, не зареєструвала його.

Натомість, сам по собі факт не зазначення заявником у заяві інформації про наявність електронного кабінету не має процесуальним наслідком повернення такої заяви без розгляду.

Разом з тим, судом першої інстанції не встановлено, що Підгайцівська сільська рада на момент подання заяви не зареєструвала електронний кабінет, що унеможливлювало б розгляд вказаної заяви.

Колегія суддів звертає увагу на те, що Підгайцівського сільськю радою до апеляційної скарги долучено відповідь про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС № 400527 від 05 січня 2024 року, згідно з якою Підгайцівська сільська рада (код ЄДРПОУ: 04332331) має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі Електронний Суд ЄСІТС, дата реєстрації 17 жовтня 2023 року 11:25 (а.с.185).

Верховний Суд неодноразово вказував, що застосовуючи процесуальні норми суди мають керуватися принципом розумності, відповідно до якого застосування цих норм має бути спрямованим на досягнення легітимної мети, уникаючи надмірного формалізму, що може порушувати право особи на доступ до суду.

Вищевказані висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 16 лютого 2023 року у справі № 580/5209/22.

Також Верховний Суду у постанові від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22 звернув увагу на те, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейським судом з прав людини зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», № 47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», № 35787/03, п. 29).

При цьому, Європейський суд з прав людини провів певну лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Kutic v. Croatia», заява №48778/99, пункт 25).

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним». Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права» (рішення у справах «Bellet v. France» та «Nunes Dias v. Portugal»).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»).

Проаналізувавши наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що у спірних правовідносинах суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку про повернення без розгляду заяви про роз`яснення судового рішення, не перевіривши наявність електронного кабінету у заявника.

Відповідно пункту 4 статті 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Оскільки суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права, що регулюють прийняття до розгляду заяви, яка подана в порядку статтей 167, 254 КАС України, тому ухвалу суду першої інстанції необхідно скасувати та прийняти постанову, якою заяву відповідача, яка подана в порядку статті 254 КАС України, разом із справою направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 312, ст. 315, ст. 317, ст. 320, ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області задовольнити повністю.

Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року про повернення заяви без розгляду у справі № 140/551/23 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Б. Заверуха судді О. М. Гінда В. В. Ніколін Повне судове рішення складено 04 квітня 2024 року.