Постанова

від 26.03.2024 по справі 380/15303/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/15303/23 пров. № А/857/25559/23Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача:Гінди О.М.,

суддів:Качмара В.Я., Ніколіна В.В.,

за участю секретаря судових засідань Хомича О.Р.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року (головуючий суддя: Грень Н.М., місце ухвалення - м. Львів, дата складення повного тексту судового рішення 04.12.2023) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТС Стандарт» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТТС Стандарт», 05.07.2023 звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управлінні ДПС у Львівській області від 01 березня 2023 року № 3545/13-01-07-10.

Обґрунтовує позов тим, що податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання валютного законодавства по зовнішньоекономічних експортних контрактах та складено акт від 08.02.2023. Відповідно до акта перевірки встановлено порушення позивачем п. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції».

Зазначає, що згідно з оскарженим податковим повідомленням-рішенням пеня до позивача застосована (нарахована) за період з 04.06.2022 по 01.02.2023, тобто за період дії карантину, а тому підлягає скасуванню.

Податковим кодексом України визначено, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов`язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень, а Закон України «Про валюту і валютні операції», зокрема, ст. 13, містить лише встановлення такого виду відповідальності як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого цією статтею. Пеня за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті відповідно до вимог ПК України, є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України. Відповідно нарахування пені у період з 16.01.2020 суперечить положенням абз. 11 п. 52-1 підрозділу ХХ Перехідні положення ПК України. За таких обставин, відповідач неправомірно нарахував позивачу пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що позивачем до перевірки не представлено позовних заяв до суду та ухвал про відкриття провадження про стягнення заборгованості згідно з вимогами ч. 7 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції». Однак, неподання відповідних позовних заяв до іноземного суду про стягнення заборгованості з контрагента пов`язане виключно із об`єктивними причинами та обставинами непереборної сили, оскільки 11.03.2020 Всесвітня організація охорони здоров`я оголосила пандемію через поширення у світі Сovid-19. У зв`язку з цим, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби Сovid-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, починаючи з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин. Вказаною постановою та змінами до неї запроваджено заборону будь-якого сполучення громадського транспортного сполучення, а на підприємстві позивача запроваджено карантинні заходи. З 24.02.2022 у зв`язку з початком повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України взагалі неможливо покинути територію України особам призовного віку. Відповідні обставини унеможливили відрядження уповноважених осіб позивача за межі території України для організації подання позову у встановлені строки.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року позов задоволено.

Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати та прийняти судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт покликається на те, що із системного аналізу норм ПК України та Закону України «Про валюту і валютні операції» слідує, що на пеню, нараховану відповідно до цього Закону, не поширюються положення пункту 52-1 підрозділу 10 розділу Перехідні положення ПК України. Отже пеня за порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, встановлена саме Закону України «Про валюту і валютні операції» та не підпадає під правове регулювання пені, що передбачена нормами ПК України.

Позивач, 21.03.2024 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача Кельбас Р.А. у судовому засіданні просила апеляційну скаргу задовольнити.

Представник позивача Коровяк Б.Е. у судовому засіданні просив апеляційну скаргу заперечив.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням ДПС у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «ТТС Стандарт» з питань дотримання вимог Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» по експортних контрактах, а саме контракт від 27.05.2021 № АТ 1, дата здійснення експортних операцій 04.06.2021, 12.06.2021 та 02.07.2021 укладеного з фірмою нерезидентом «Asia Trade Management FZE (OAE), контракт 26.08.2021 № AT 4, дата здійснення експортної операції 10.09.2021 укладеного із фірмою нерезидентом «Asia Trade Management FZE» (OAE), контракт від 01.09.2021 № АТ 5, дата здійснення експортної операції 10.09.2021 укладеного із фірмою нерезидентом «Asia Trade Management FZE» (OAE) за наслідками якої складено акт від 08.02.2023 № 2542/13-01-07-10-09/36873455.

Перевіркою встановлено порушення п. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIIІ по контрактах, а саме контракт від 27.05.2021 № АТ 1, дата здійснення експортних операцій 04.06.2021, 12.06.2021 та 02.07.2021 укладеного з фірмою нерезидентом «Asia Trade Management FZE (OAE), контракт 26.08.2021 № AT 4, дата здійснення експортної операції 10.09.2021 укладеного із фірмою-нерезидентом «Asia Trade Management FZE» (OAE), контракт від 01.09.2021 № АТ 5, дата здійснення експортної операції 10.09.2021 року укладеного із фірмою-нерезидентом «Asia Trade Management FZE» (OAE).

На підставі вказаного акту перевірки ГУ ДПС у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 01.03.2023 № 3545/13-01-07-10, яким застосовано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 3 332 578,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки пеня за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті відповідно до вимог ПК України з 01.01.2021 є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України, а тому нарахування пені у період з 01.01.2021 не узгоджується з абз. 11 п. 52-1 підрозділу XX Перехідні положення ПК України.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства регламентовано приписами Закону України «Про валюту і валютні операції» № 2473-VIIІ від 21.06.2018 (далі Закон № 2473-VIIІ).

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Рішення про застосування до уповноважених установ, суб`єктів валютних операцій заходів впливу приймається органами валютного нагляду відповідно до компетенції, визначеної частинами п`ятою і шостою статті 11 цього Закону, у порядку, визначеному законодавством, що діє на день прийняття відповідного рішення (частина 8 статті 16 Перехідні положення Закону № 2473-VIII).

За правилами частини 3 статті 13 Закону № 2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5, визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Приписами частини 5 статті 13 Закону №2473-VIII передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що контролюючим органом встановлено порушення позивачем п. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIIІ по контрактах, а саме контракт від 27.05.2021 № АТ 1, дата здійснення експортних операцій 04.06.2021, 12.06.2021 та 02.07.2021 укладеного з фірмою нерезидентом «Asia Trade Management FZE (OAE), контракт 26.08.2021 № AT 4, дата здійснення експортної операції 10.09.2021 укладеного із фірмою-нерезидентом «Asia Trade Management FZE» (OAE), контракт від 01.09.2021 № АТ 5, дата здійснення експортної операції 10.09.2021 року укладеного із фірмою-нерезидентом «Asia Trade Management FZE» (OAE).

Контролюючим органом за порушення вищевказаного пункту Закону № 2473-VIII, нараховано позивачеві пеню у розмірі 3 322 578 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач покликається на те, що відповідачем безпідставно не застосував до спірних правовідносин абз. 11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України та, як наслідок, протиправно нараховано пеню під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Позивач зазначає, що пеня була нарахована за період з 04.06.2022 по 01.02.2023, тобто в період дії карантину, а тому податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, а пеня списанню.

Так, згідно з абз.11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення вимог законодавства в частині:

обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Законом України «Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX підпункт 14.1.162 ПК України викладено в наступній редакції: «пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».

Згідно підпункту 14.1.39. пункту 14.1. статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до норм п. п. 54.3.3. п. 54.3. статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності; є контролюючий орган.

Системний аналіз наведених вище правових норм надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що ПК України визначено, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов`язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень, а Закон України «Про валюту і валютні операції», зокрема його стаття 13, містить лише встановлення такого виду відповідальності, як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суд у постанові від 15 лютого 2024 року справа № 420/1538/23 сформулювали правовий висновок, що пеня, нарахована за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті, з 01.01.2021 (дата набрання чинності Законом України «Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX) є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162. пункту 14.1. ст. 14 ПК України, та, відповідно, на неї розповсюджується дія положень абз. 11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, який передбачає, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки наведений правовий висновок підлягає застосуванню до розглядуваних спірних правовідносин, а тому у контролюючого органу відсутні правові підстави для нарахування позивачу у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а саме з 04.06.2022 по 01.02.2023, пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Таким чином, апеляційна скарга Головного управління ДПС у Львівській області не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року у справі № 380/15303/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. М. Гінда судді В. Я. Качмар В. В. Ніколін Повне судове рішення складено 05.04.2024