Рішення

від 28.03.2024 по справі 463/8502/23

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 463/8502/23

Провадження №: 2/343/10/24

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2024 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

судді Монташевич С. М.,

з участю: секретаря судового засідання - Шикор Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Долинського районного суду Івано-Франківської області в режимі відеоконференції з представником позивача в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 463/8502/23 за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Акціонерне товариство "Страхова група "ТАС", про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування,

за участю: представника позивача - адвоката Сечка С.В.,

представниці відповідача - адвокатки Ільницької С.В.,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позицій сторін:

ПАТ "Страхова компанія "АРКС" просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 11352,67 гривні та суму сплаченого судового збору.

Свої вимоги мотивує тим, що 03 березня 2021 року о 16:35 год у м. Львів по вул. Варшавська, 136 сталася дорожньо - транспортна пригода за участю автомобіля марки "Skoda", д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 (далі - відповідач), та автомобіля марки "Toyota", д.р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 (далі - потерпіла). Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 21.04.2021 у справі про адміністративні правопорушення № 466/1971/21 ОСОБА_1 визнано винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

На момент дорожньо - транспортної пригоди майнові інтереси власника автомобіля марки "Toyota", д.р.н. НОМЕР_2 , були застраховані в ПАТ "СК "АРКС" (попередня назва АТ "СК "АХА Страхування") договором добровільного страхування наземного транспорту "Все включено" № тп117131а0зг від 14.09.2020 .

Власник пошкодженого автомобіля "Toyota", д.р.н. НОМЕР_2 , звернувся до ПАТ "СК "АРКС" із заявою про подію та про виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу від 15.03.2021. Вказана заява була розглянута, пошкодження застрахованого автомобіля визнано страховим випадком, у зв`язку з чим, на підставі: акта огляду транспортного засобу, рахунка - фактури № ДМ00014898 від 08.03.2021, ремонтної калькуляції №1.003.20.0 від 08.03.2021, страхового акта № АRХ2743431 від 19.03.2021, розрахунка страхового відшкодування, ПАТ "СК "АРКС" здійснило виплату страхового відшкодування на користь власника вказаного автомобіля марки "Toyota", д.р.н. НОМЕР_2 , в розмірі 40239,01 гривень.

На момент дорожньо - транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "Skoda", д.р.н. НОМЕР_1 , була застрахована в АТ "СГ "ТАС" полісом обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР7392324, у зв`язку з чим АТ "СГ "ТАС" здійснило виплату страхового відшкодування на рахунок ПАТ "СК "АРКС" в розмірі 28886,34 гривень.

Згідно із ч. 1 ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно із ч. 1 ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, на підставі вказаного вище позивач отримав право вимоги на таке відшкодування. Сума виплати страхового відшкодування, яке повинен сплатити відповідач позивачу, складає: 40239, 01 гривень - 28886,34 гривень = 11352,67 гривень.

Представниця відповідача - адвокатка Ільницька С.В. подала відзив напозов, у якому просила відмовити ПАТ "Страхова компанія "АРКС" у задоволенні позовних вимог про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування в повному обсязі, а судові витрати, у тому числі витрати на правову допомогу, покласти на позивача.

Свою позицію мотивувала тим, що 03 березня 2021 року сталася ДТП за участю автомобіля марки "Skoda Suрer B", р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . На момент ДТП майнові інтереси власника автомобіля "Skoda Suрer B", р.н. НОМЕР_1 , були застраховані АТ "СГ "ТАС" полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР7392324, укладеним із страховою компанією АТ "СГ "ТАС" (далі - поліс).

Відповідно до п. 4 полісу, розмір страхового відшкодування за заподіяння майнової шкоди (пошкодження автомобіля) - ліміт відповідальності страховика (АТ "СГ "ТАС") становить 130000,00 гривень. Відтак сума страхового відшкодування у розмірі 40239 гривень, про яку заявляє позивач, не перевищувала ліміт відповідальності страховика за полісом.

Згідно із судовою практикою розгляду спорів про стягнення страхового відшкодування, покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальность.

В постанові від 4 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок щодо забезпечення дієвості інституту обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зазначивши, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо згідно з цим договором або Законом України № 1961-ІV "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у страховика не виник обов`язок із виплати страхового відшкодування чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування (пункт 72). Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів") (пункт 73).

Таким чином, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 23 грудня 2015 року у справі № 6-2587цс15, відповідно до якого страховик, який виплатив страхове відшкодування, має право самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права, зокрема право вимоги до винної особи про стягнення коштів у розмірі виплаченого страховиком відшкодування (пункт 62).

Більше того, у заподіювача шкоди та його страховика не може виникнути навіть солідарного обов`язку щодо виплати страхового відшкодування, про що вказано в постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі №308/3162/15-ц, від 12 вересня 2018 у справі №569/96/17, від 3 жовтня 2018 у справі №760/1541/15-ц.

Вказані роз`яснення Верховного Суду є достовірно відомі як позивачу, так і його представнику. Однак останній, ігноруючи практику Верховного Суду, як на підтвердження позовних вимог посилається на ст. 75 ГПК України, яка до даного позову відношення не має, оскільки відносини між позивачем та відповідачем не можуть бути господарсько-правовими за своєю суттю. Вважає, що представник позивача свідомо подав позов до неналежного відповідача, оскільки професійний адвокат не може бути необізнаний із законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та роз`ясненнями Верховного Суду, в яких зазначається, що належним відповідачем є саме страховик, а не застрахована особа.

Щодо даказів, наданих на обгрунтування позовних вимог, то такі долучені до позовної заяви із порушенням вимог засвідчення їх копій. Так, копії документів під назвою "Ремонтна калькуляція" на 5 арк., Акт №АЯХ2743431", "розрахунок страхового відшкодування", "платіжне доручення" на 2 арк. не містять жодних реквізитів, які б свідчили про те, що вони зроблені з оригіналу документа. На копії документа "Ремонтна калькуляція" немає підпису та реквізитів особи (фізичної чи юридичної), яка видала цей документ, "розрахунок страхового відшкодування" не містить підпису страхувальника в графі "Страхувальник ОСОБА_2 ", а самі платіжні доручення ПАТ "Страхова компанія "АРКС" не могли бути завірені адвокатом, оскільки він не має доступу до електронної системи здійснення платежів від імені страхової компанії. Такі платіжні доручення мали бути завірені банком або самою страховою компанією. Крім того адвокат завірив рішення суду, не маючи таких повноважень та й самого оригіналу рішення суду, про що він сам зазначив, таким чином внісши неправдиві відомості в копію документу, зазначивши, що зробив її з оригіналу документу (допустивши підробку документу). Звернула увагу суду і на те, що на документ з назвою "ЗАПИТ", де адвокат повідомляє неправдиві відомості про те, що страхова компанія отримала право регресної вимоги до ОСОБА_1 , хоча Велика Палата Верховного Суду в рішенні чітко вказала на відсутність такого права. Крім того, зі змісту запиту випливає, що страховій компанії фактично не відомо зміст рішення Шевченківського районного суду м. Львова, проте в самому запиті містяться всі відомості з постанови суду. Таким чином, або адвокат вказав в запиті неправдиві відомості, або порушив порядок їх отримання.

Предстаник позивача подав відповідь на відзив на позов, у якій, крім обставин, які також описані в позовній заяві в частині "Обставини справи", вказав, що, відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Визначення поняття "фізичний знос" наведено в Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (надалі - Методика).

Згідно із п. 1.6 Методики, під поняттям "фізичний знос" розуміють втрату вартості колісного транспортного засобу (тобто автомобіля), його складників, яка зумовлена частковою або повною втратою первісних технічних та технологічних якостей колісних транспортних засобів, його складників, порівняно з вартістю нового подібного колісного транспортного засобу або його складників.

У п. 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів значення Ез приймається таким, що дорівнює нулю, для нових складників та складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів; 5 років - для мототехніки.

У відповідності до п. 7.39 Методики, винятками стосовно використання зазначених вимог є: а) КТЗ експлуатується в інтенсивному режимі (фактичний середньорічний пробіг щонайменше вдвічі більший за середньорічний нормативний).

Автомобіль "Тoyota Avensis", д.р.н. НОМЕР_2 , 2016 року випуску, його пробіг на момент огляду складав 251213 км, термін експлуатації 5.16 років. Коефіцієнт коригування ринкової вартості за величиною пробігу 251213 км: 5.16 років = 48684 км, нормативний пробіг для даного КТЗ згідно довідкової літератури становить 22.6 тис км на рік, тоді як 48684 км - 22600 = 26084 км перепробіг.

За таких обставин з урахуванням ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та п. 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, ПАТ "СГ "ТАС" застосувало коефіцієнт фізичного зносу "Тoyota Avensis", д.р.н. НОМЕР_2 , у розмірі 0.476, у зв`язку з чим була здійснена виплата страхового відшкодування на користь ПАТ "СК "АРКС" у розмірі 28886,34 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

10 липня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ТДВ "Міжнародна страхова компанія" у справі за позовом ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" до ТДВ "Міжнародна страхова компанія", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Особа 4, про стягнення грошових коштів у порядку регресу (справа № 922/1436/17). За результатами розгляду Верховний Суд прийняв постанову, в якій зазначив таке: "Відповідач як страховик відповідальності винної у дорожньо-транспортній пригоді особи на підставі спеціальної норми - статті 29 Закону України від 1 липня 2004 року № 1961-ІV "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" здійснює відшкодування витрат, пов`язаних із відновлюиальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу на підставі статті 1194 ЦК України відшкодовує особа, яка завдала збитків".

Отже, згідно з вказаним вище, позивач отримав право вимоги на таке відшкодування.

Сума виплати страхового відшкодування, яке повинен сплатити відповідач позивачу складає: 40239,01 гривень - 28886,34 гривень = 11352,67 гривні.

В судовомузасіданні представникпозивача - адвокат СечкоС.В. позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та відповіді на відзив на позов, просив їх задовольнити. Додатково зазначив, що сума виплаченого позивачем страхового відшкодування потерпілій особі не компенсована в повному обсязі страховою компанією відповідача, тому позивач має право вимагати від винної особи виплатити залишок недоотриманої суми фактично виплаченого страхового відшкодування, яка складає 11352,67 гривень. Як на підтвердження підставності позовних вимог, просив суд звернути увагу на постанову Львівського апеляційного суду у справі № 944/4859/22, де розглядався ідентичний спір. А ті позиції Верховного Суду, на які посилається представниця відповідача, висловлені у правовідносинах, які є відмінними від даних правовідносин, оскільки Верховний Суд розглядав у них питання ліміту відшкодування, а не питання зносу, які розглядаються господарськими судами.

Представниця відповідача-адвокаткаІльницька С.В.у судовомузасіданні просила відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позов. Додатково вказала, що ОСОБА_1 дійсно 03.03.2021 допустив ДТП. Він мав намір все добровільно врегулювати з водієм іншого транспортного засобу, проте страхова компанія останнього повідомила, що страхове відшкодування буде проводитись за умови, коли факт ДТП буде зафіксовано працівниками поліції. У зв`язку з цим ними були викликані поліцейські, які оформили адмінматеріал. За результатами його розгляду ОСОБА_1 визнано винуватим, провадження у справі закрито за малозначністю.

Оскільки відповідальність потерпілої від ДТП сторони була застрахована, її страховик здійснив їй страхову виплату за завдану шкоду в розмірі 40239,00 грн. Відповідальність ОСОБА_1 також була застрахована, тому його страховик здійснив страхове відшкодування страховику потерпілого. При цьому сума майнової шкоди в розмірі 40239,00 грн не перевищує ліміт відповідальності страховика відповідача, який встановлений в розмірі 130000 грн, тому немає підстав для покладання на її довірителя додаткового обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування, оскільки це суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності. Така ж позиція висловлена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц. Більше того Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що у заподіювача шкоди та його страховика не може виникнути навіть солідарний обов`язок щодо виплати страхового відшкодування. Посилання ж представника позивача на практику суду апеляційної інстрації є недоречним, оскільки обов`язковими для врахування при вирішені спору є тільки висновки Верховного Суду.

Тому вважає, що позов до ОСОБА_1 заявлено безпідставно, оскільки чинним законодавством не передбачено жодної норми, яка була б підставою для відшкодування шкоди застрахованою особою, завданою в межах страхового ліміту.

Більше того, вважає, що позивач звернувся до суду з даним позовом до неналежного відповідача та не скористався правом на заміну належного відповідача, хоча фактично його представник не погоджувався із розміром сплаченого його довірителю страхового відшкодування страховою компанією потерпілої сторони. В законодавстві немає норми, яка б встановлювала, що різницю за знос повинна сплачувати певна особа. Такий знос враховується при визначенні розміру страхового відшкодування і є предметом спору в господарському судочинстві, де сторонами є страхові компанії.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, АТ "Страхова група "ТАС" у судове засідання не з`явився, хоча про розгляд справи був повідомлений у встановленому законом порядку шляхом направлення копії ухвали про залучення до участі у справі третьої особи від 01.02.2024 разом із копією позовної заяви з додатками, іншими письмовими заявами сторін та повісток на офіційну поштову та електронну адреси юридичної особи, а також шляхом доставлення вказаних документів в електронний кабінет (а.с. 129, 130, 142, 149), що підтверджується довідками про доставку електронного документа, рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення та відстеженнями про їх отримання (а.с. 132, 143, 144, 150). Будь-яких заяв чи клопотань від третьої особи не надходило.

Спір між сторонами не вирішений.

Заяви та клопотання учасників справи, процесуальні дії у справі:

27 вересня 2023 року на адресу Личаківського районного суду м. Львова поступила позовна заява ПАТ "Страхова компанія "АРКС" до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 28 вересня 2023 року вказану позовну заяву передано за підсудністю до Долинського районного суду Івано-Франківської області.

Матеріали за позовом ПАТ "Страхова компанія "АРКС" поступили на адресу Долинського районного суду Івано-Франківської області 06 листопада 2023 року.

Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківського від 08.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито проваження у справі за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого судового засідання.

27 листопада та 14 грудня 2023 року представник позивача - адвокат Сечко С.В. формував у системі "Електронний суд" заяву про вступ у справу як представника та клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

20 грудня 2023 року представниця відповідача - адвокатка Ільницька С.В. на електронну адресу суду скерувала заяву про відкладення розгляду справи.

27 грудня 2023 року представник позивача - адвокат Сечко С.В. сформував у системі "Електронний суд" клопотання, в якому просив забезпечити проведення судових засідань за його участю в режимі відеоконференції, яке ухвалою суду від 28.12.2023 задоволено.

08 січня 2024 року представниця відповідача - адвокатка Ільницька С.В. подала відзив на позов, в якому клопотала про поновлення строку на його подання.

Ухвалою суду від 08.01.2024 визнано поважними причини пропуску строку на подання відповідачем відзиву та поновлено його. Відзив на позов долучено до матеріалів справи.

16 січня 2024 року представник позивача - адвокат Сечко С.В. сформував у системі "Електронний суд" відповідь на відзив.

01 лютого 2024 року представниця відповідача - адвокатка Ільницька С.В. подала клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, яке протокольною ухвалою суду від 01.02.2024 задоволено.

Ухвалою суду від 01.02.2024 за клопотанням представника позивача до участі у розгляді даної справи залучено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, АТ "Страхова група "ТАС".

Ухвалою суду від 16.02.2024 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду.

01 березня 2024 року представниця відповідача - адвокатка Ільницька С.В. на електронну адресу суду скерувала заяву про відкладення розгляду справи.

28 березня 2024 року представниця відповідача - адвокатка Ільницька С.В. через канцелярію суду подала заяву про відшкодування витрат на правову допомогу з доказами понесення таких.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

як встановлено зі змісту постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 21 квітня 2021 року, яка набрала законної сили 04 травня 2021 року, 03 березня 2021 року о 16:35 год у м. Львові, вул. Варшавська, 136, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки "Skoda Superb", номерний знак НОМЕР_1 , не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого здійснив наїзд на транспортний засіб марки "Toyota Avensis", номерний знак НОМЕР_2 , який був припаркований. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, порушивши вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху України, чим скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та звільнено від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю правопорушення, обмежившись усним зауваженням. Провадження у справі закрито (а.с. 122).

Дані про учасників та винуватця вищевказаного ДТП зазначені й у відповіді від НПУ (а.с. 26).

Полісом № АР/7392324 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (діє на території України), строк дії якого з 00:00 годин 14.06.2020 до 13.06.2021, забезпечений транспортний засіб марки "Skoda Superb", номерний знак НОМЕР_1 . Страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, визначена в розмірі 130000 гривень, розмір франшизи - 0 гривень. Страховий платіж - 827,00 гривень (а.с. 118).

Як вбачається з даних бази МТСБУ, станом на 03.03.2021 поліс № АР/7392324 був діючим (а.с. 25).

Згідно із договором № тп117131а0зг від 14.09.2020 добровільного страхування наземного транспорту «Все включено», страховик СК «ARX» (попередня назва СК «АХА Страхування»), комерційне найменування якого АТ «СК «АРКС», та страхувальник ОСОБА_2 уклали договір страхування з терміном дії з 20.09.2020 по 19.09.2021. За вказаним договором застрахований транспортний засіб марки "Toyota Avensis", номерний знак НОМЕР_2 . У договорі визначені розмір страхової суми та платежа, розмір франшизи, страхові випадки, на які він поширюєтья, перелік документів та/або інформації, які підтверджують настання страхового випадку та розмір збитків, порядок та умови страхового відшкодування та інше (а.с. 5-11).

03 березня 2021 року ОСОБА_3 як власник транспортного засобу марки "Toyota Avensis", номерний знак НОМЕР_2 , застрахованого ОСОБА_2 за договором страхування № тп117131а0зг від 14.09.2020, звернувся до АТ «СК «АРКС» із заявою про подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу, в якій вказав, що: «в його припаркований транспортний засіб в`їхав транспортний засіб «Шкода Суперб», НОМЕР_1 ». Пошкоджений задній бампер, лівий ліхтар (а.с. 13-14).

05 березня 2021 року був оглянутий автомобіль марки "Toyota Avensis", номерний знак НОМЕР_2 , про що фізичною особою та участю ОСОБА_2 складено акт огляду транспортного засобу від 05.03.2021, в якому вказаний характер пошкоджень транспортного засобу. В самому акті зазначено, що акт огляду т/з є тільки описом пошкоджень для подальшого складання калькуляції відновлювального ремонту і не прирівнюється до документа, що підтверджує рішення страхової компанії щодо кваліфікації події як страховий/не страховий випадок (а.с. 15-16).

Ремонтна калькуляція № 1.003.21.0 від 08.03.2021 та аркуш перевірки даних № 1.003.21.0 від 08.03.2021 вказують на те, що вартість ремонту транспортного засобу марки "Toyota Avensis", номерний знак НОМЕР_2 , з ПДВ складає 40239,01 грн (а.с. 19, 20).

На підставі вказаної ремонтної калькуляції, згідно з рахунком-фактурою № ДМ00014898 від 08.03.2021, ОСОБА_2 виписаний рахунок на суму 40239,01 грн (а.с. 17).

Згідно із розрахунковим актом № ARX2743431 від 19.03.2021, сума страхового відшкодування на підставі розрахунка становить 40239,01 грн, сума платежів нарахованих за договором 17635,59 грн, сума відшкодування - 40239,01 грн (а.с. 21).

Відповідно до даних розрахунка страхового відшкодування за договором страхування № тп117131а0зг від 14.09.2020, страховий випадок "Каско" ДТП 2 учасника: ліміт відповідальності на дату страхового 455700,00 грн, страхове відшкодування 40239,01 грн (а.с. 22).

Як вказав представник позивача, на підставі описаних вище акта огляду, рахунка-фактури, ремонтної калькуляції, страхового акта, розрахунка страхового відшкодування, 22 березня 2021 року АТ "СК "АРКС", згідно з актом № ARX2743431, перерахувало ОСОБА_2 страхове відшкодування в сумі 40239,02 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 762733 від 22.03.2021 (а.с. 23-24).

Як вбачається з повідомлення ПАТ "Страхова група "ТАС", яке адресоване АТ "СК "АРКС", ПАТ "Страхова група "ТАС", розглянувши документи стосовно ДТП, що мала місце 03.03.2021 за участю автомобіля марки "Toyota Avensis", номерний знак НОМЕР_2 , та автомобіля марки "Skoda Superb", номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та повідомила, що матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля марки "Toyota Avensis", номерний знак НОМЕР_2 , згідно з рахунком-фактурою № ДМ0001498 від 08.03.2021 ТОВ "Сервісний центр "Діамант", становить 40239,01 грн, у тому числі: - вартість замінених складових - 23 850,14 грн; - вартість робіт - 8 055,00 грн; - вартість матеріалів - 8 333,87 грн. Коефіцієнт зносу замінених складових, згідно зі звітом № 1276/21 СПД ОСОБА_4 (а.с. 99-109), становить 0,476, що дорівнює 11352,67 грн. Розрахунок суми страхового відшкодування: 40239,01 грн - 11352,67 грн = 28886,34 грн. На підставі викладеного, належна АТ "СК "АРКС" сума страхового відшкодування 28886,34 грн буде перерахована на реквізити, вказані в регресній вимозі (а.с. 98).

Згідно із платіжним дорученням № 188206 від 07.06.2021, АТ "СГ "ТАС" (приватне) перерахувало на користь АТ "СК "АРКС" страхове відшкодування за договором № АР7392324 від 05.06.2020, т/з Toyota Avensis, н.з. НОМЕР_2 , за заявою № 4253/18/ЦВ від 18.05.2021 з ПДВ, у розмірі 28886,34 грн (а.с. 24).

Як зазначивпредставник позивача,ПАТ "СГ"ТАС"при визначеннірозміру страховоговідшкодування застосувалокоефіцієнт фізичногозносу автомобілямакри "Toyota Avensis", н.з. НОМЕР_2 , в розмірі 0.476, у зв`язку з чим виплатило його довірителю страхове відшкодування в розмірі 28886,34 гривень, хоча АТ "СК "АРКС" здійснило виплату страхового відшодування потерпілій в сумі матеріальної шкоди в розмірі 40239,01 грн, тобто в розмірі фактичних понесених витрат на ремонт автомобіля, а відтак у позивача виникло право вимоги до відповідача на суму 11352,67 грн (40239,01 грн - 28886,34 грн).

Натомість, представниця відповідача, заперечуючи проти позовних вимог, зазначила, що в даному випадку має місце завдання шкоди потерпілому в розмірі, що не перевищує ліміт відповідальності її довірителя, а тому покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав договір страхування і сплачував страхові платежі, суперечить меті іституту цивільно правової відповідальності. Крім того зазначила, що надані на підтвердження позовних вимог докази є неналежними, оскільки порушено порядок їх завірення, вони не мають усіх необхідних реквізитів (підписів, печаток), повноваження суб`єктів їх складення не підтверджені, деякі з них не подані разом із позовної заявою і клопотання про поновлення строку для їх подання не заявлялося.

Оцінка суду:

суд, вислухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, надані сторонами на обґрунтування позовних вимог та заперечень, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, вважає, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 21 квітня 2021 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки він 03 березня 2021 року о 16:35 год у м. Львові, вул. Варшавська, 136, керуючи транспортним засобом марки "Skoda Superb", номерний знак НОМЕР_1 , не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого здійснив наїзд на транспортний засіб марки "Toyota Avensis", номерний знак НОМЕР_2 , який був припаркований. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Як встановлено вище, автомобіль марки "Skoda Superb", номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , був застрахований у АТ "СГ "ТАС". Страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, в полісі визначена в розмірі 130000,00 гривень.

На момент дорожньо - транспортної пригоди майнові інтереси власника автомобіля "Toyota", д.р.н. НОМЕР_2 , також були застраховані в ПАТ "СК "АРКС", у зв`язку з чим він звернувся до ПАТ "СК "АРКС" із заявою про подію та про виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу від 15.03.2021. На підставі поданої заяви ПАТ "СК "АРКС" здійснило виплату страхового відшкодування на користь власника вказаного автомобіля в розмірі 40239,01 гривень.

Тобто сума сплаченого страхового відшкодування не перевищує ліміту відповідальності завдавача шкоди.

Оскільки на момент дорожньо - транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "Skoda", д.р.н. НОМЕР_1 , була застрахована в АТ "СГ "ТАС", останнє здійснило виплату страхового відшкодування на рахунок ПАТ "СК "АРКС" у розмірі 28886,34 гривень.

Виходячи з того, що позивачем виплачено потерпілій особі, яка є його страхувальником, страхове відшкодування на загальну суму 40239,01 грн, тому перший вважає, що в нього на підставі ст. 993, 1194 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виникло право звернутись до відповідача, як особи винної у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, із вимогою про відшкодування різниці між фактичним розміром заподіяної шкоди і відшкодованою йому АТ "СГ "ТАС" сумою, що складає 11352,67 грн, проти чого заперечила представниця відповідача, вказуючи що страхове відшкодування було виплачене в межах ліміту відповідальності його довірителя і покладення на нього таких додаткових зобов`язань не грунтується на законі.

Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно із ч. 1 до ст. 988 ЦК України, страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату, у строк встановлений договором.

Статтею 8 Закону України "Про страхування" визначено, що страхова компанія при настанні страхового випадку сплачує страхувальнику страхове відшкодування.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування", страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Згідно зі ст. 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акту (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентує Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється зокрема з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових прав інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих унаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

У разі настання страхового випадку страховик (страхова компанія) у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи (п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц, від 03.10.2018 у справі № 760/15471/15-ц, від 14.12.2021 у справі № 147/66/17, зазначено, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо згідно з цим договором або Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України "Про страхування", шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Крім того суд звертає увагу на те, що в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі №755/18006/15-ц, Верховний Суд відступив від правового висновку, зазначеного у постанові Верховного суду України від 23.12.2015 року у справі №6-2587цс15, де було зазначено, що страховик при подачі суброгаційного позову має право на власний розсуд визначити до кого заявити свої вимоги - до винуватця або до страховика його цивільно-правової відповідальності.

Тобто Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах послідовно наголошує, що основний тягар з відшкодуванням шкоди в межах страхового відшкодування покладається на страховика.

Під час розгляду справи встановлено, що цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у АТ "СГ "ТАС" згідно із полісом, у якому ліміт відповідальності за шкоду майну визначено в розмірі 130000,00 гривень. На підставі відповідної заяві потерпілій стороні її страховиком ПАТ "СК "АРКС" було виплачено 40239,01 грн страхового відшкодування, що не перевищує ліміту за шкоду майну в розмірі 130000,00 грн.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що сума страхового відшкодування, передбаченого договором страхування обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, яким було забезпечено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , є більш ніж достатньою для задоволення заявлених позивачем вимог, а тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування згідно зі статтями 3 і 5 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" повинен реалізувати право вимоги, яке передбачене ст. 993 ЦК України та 27 Закону України "Про страхування", шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність, тобто, страховик за договором КАСКО повинен звертатися з вимогою саме до страховика цивільно-правової відповідальності винної особи.

Укладаючи договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, особа розраховує на те, що у разі настання страхового випадку її майнові інтереси будуть захищені шляхом здійснення страховою організацією виплати на користь потерпілої особи у межах страхових сум (ліміту відповідальності), визначених таким договором.

Оскільки розмір заподіяної внаслідок ДТП шкоди не перевищує ліміту відповідальності страховика, то підстав для покладення відповідальності за заподіяну шкоду на страхувальника - заподіювача шкоди, немає.

Відповідно ч. 2 ст. 48 ЦПК України, позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

За змістом ст. 51 ЦПК України, належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин. Відповідачем є та зі сторін у процесі, яка вказується позивачем як порушник його права. Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення.

Тлумачення змісту ст. 51 ЦПК України свідчить, що належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.

Таким чином, суд, як державний орган, на який покладено обов`язок вирішення справи відповідно до закону, має право й зобов`язаний визначити суб`єктний склад учасників процесу залежно від характеру правовідносин і норм матеріального права, які підлягають застосуванню. Це передбачено п. 1 ч. 1 ст. 189 ЦПК України та іншими нормами процесуального права, які передбачають заміну неналежного відповідача чи залучення співвідповідачів.

Виходячи з наведеного, законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Тобто ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. Однак, при розгляді даної справи позивач не клопотав про заміну неналежного відповідача чи залучення співвідповідача, наполягаючи на розгляді позовних вимог, пред`явлених саме до ОСОБА_1 У даному випадку в АТ "СГ "ТАС", в якому була застрахована цивільна відповідальність відповідача, виник обов`язок виплати страхового відшкодування, і така виплата була здійснена на рахунок позивача. Проте останній не погоджується з її розміром. При цьому ПАТ "СК "АРКС" не позбавлене права оскаржити розмір виплаченого страхового відшкодування, у разі незгоди з таким, у порядку господарського судочинства, пред`явивши позов до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Таким чином, оскільки страховик виконав свій обов`язок з виплати страхового відшкодування, розмір завданої шкоди не перевищує ліміт відповідальності, з огляду на те, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності, і, уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання взяв на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди, а тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, повинен реалізувати право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України "Про страхування", шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність, чого позивачем дотримано не було, тому суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ПАТ "СК "АРКС" до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування слід відмовити у зв`язку з необґрунтованістю позовних вимог до вказаного відповідача.

При цьому суд зазначає, що оскільки пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову (постанова Верховного Суду від 29.08.2019 у справі № 642/6181/16-ц), суд не аналізує інші доводи сторін щодо суті спору, у тому числі щодо правильності нарахування та розміру страхового відшкодування, належності та допустимості доказів, наданих на його обгрунтування, з огляду на практику ЄСПЛ, який зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент (§ 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України").

Розподіл судових витрат між сторонами:

позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2684,00 грн, який просив стягнути з відповідача.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову, сплачений позивачем судовий збір стягненню з відповідача не підлягає.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Враховуючи, що представниця відповідача до закінчення судових дебатів подала заяву про відшкодування витрат на правову допомогу та докази на обгрунтування її розміру, а представник позивача клопотав про надання можливості ознайомитись з ними, що є його правом, тому суд відповідно до вимог п. 5 ч. 7 ст. 265 ЦПК України призначає судове засідання для вирішення питання про судові витрати, понесені стороною відповідача, яка зробила про це відповідну заяву.

На підставі викладеного, керуючись ст. 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Акціонерне товариство "Страхова група "ТАС", про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування відмовити.

Для вирішення питання про судові витрати призначити судове засідання на 10 квітня 2024 року о 11:00 годин у приміщенні Долинського районного суду Івано-Франківської області в м. Долина, вул. Обліски, 115 Калуського району Івано-Франківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Позивач: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС", місцезнаходження: м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований у АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерне товариство "Страхова група "ТАС", місцезнаходження: м. Київ, просп. Перемоги (Пебестейський), 65, код ЄДРПОУ 30115243.

Повний зміст рішення буде складено до 05 квітня 2024 року.

Суддя Долинського районного суду С.М. Монташевич

Повний зміст рішення складено 05 квітня 2024 року.