Постанова

від 20.09.2023 по справі 761/32073/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а

Номер апеляційного провадження № 22-ц/824/3872/2023

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2023 року м. Київ

Справа № 761/32073/19

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,

суддів Кирилюк Г.М., Немировської О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кравченко Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 17 листопада 2022 року, ухвалене у складі судді Волошина В.О.,

у справі за позовом ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-комерційна фірма «Хмельницький центральний універмаг» до Публічного акціонерного товариства «Банк «Національні інвестиції» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Ліньо Іллі Вікторовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Груп Фактор», про визнання припиненим зобов`язань за кредитним договором, визнання іпотеки припиненою, визнання частково незаконним рішення про затвердження умов продажу,

встановив:

У серпні 2019 року позивачі ОСОБА_1 та ТОВ «Торгівельно-комерційна фірма Хмельницький центральний універмаг» звернулися до Шевченківського районного суду міста Києва із вказаним позовом до ПАТ «Банк «Національні інвестиції» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Ліньо І.В., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - ТОВ «Фінансова компанія «Груп Фактор», в якому просили суд:

- визнати припиненим зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором від 24 грудня 2014 року № 295-14, укладеним між ПАТ «Банк «Національні інвестиції» та ОСОБА_1 ;

- визнати такою, що припинилася, іпотеку за договором іпотеки від 24 грудня 2014 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко О.В. за реєстровим №3146, укладеним між ПАТ «Банк «Національні інвестиції» та ТОВ «Торгівельно-комерційна фірма Хмельницький центральний універмаг»;

- визнати незаконним рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про затвердження умов продажу» від 24 липня 2019 року № 228 в частині відчуження прав вимоги за кредитним договором від 24 грудня 2014 року № 295-14, укладеним між ПАТ «Банк «Національні інвестиції» та ОСОБА_1 , та договором іпотеки від 24 грудня 2014 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко О.В., за реєстровим № 3146, укладеним між ПАТ «Банк «Національні інвестиції» та ТОВ «Торгівельно-комерційна фірма Хмельницький центральний універмаг».

Свої позовні вимоги позивачі обґрунтували тим, що 24 грудня 2014 року між ПАТ «Банк «Національні інвестиції» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 295-14, за яким боржнику надано кредитну лінію із іпотечним зобов`язанням: нежитлове приміщення, загальною площею 7349,1 кв. м,за адресою: АДРЕСА_1 , за договором іпотеки від 24 грудня 2014 року. Майновим поручителем за договором іпотеки було ТОВ «Торгівельно-комерційна фірма Хмельницький центральний універмаг».

02 вересня 2015 року право вимоги за кредитним договором № 295-14 ПАТ «Банк «Національні інвестиції» відчужило на користь ТОВ «Фактор-Комфорт» на підставі договору про відступлення права вимоги від 02 вересня 2015 року № 295-14-1 та договору про відступлення прав за договором іпотеки від 08 вересня 2015 року.

На момент відчуження право вимоги складалось із суми основного боргу 30 671 850,51 грн. та процентів за користування кредитними коштами у сумі 625 104,98 грн. Всього загальна сума права вимоги становила 31 296 955,49 грн., а вартість іпотеки становила 62 261 600,0 грн., що передбачено у підписаних договорах із відступлення прав.

11 вересня 2015 року ПАТ «Банк «Національні інвестиції» довідкою № 3449/08-3 повідомив ОСОБА_1 , що станом на 09 вересня 2015 року він не має заборгованості за кредитним договором № 295-14 внаслідок відчуження права вимоги ТОВ «Фактор-Комфорт».

02 вересня 2015 року ТОВ «Фактор-Комфорт» відчужив вимоги за кредитним договором № 295-14 на користь ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Глобал», який 22 серпня 2016 року відчужив право вимоги за цим кредитним договором на користь ТОВ «Фактор Стандарт». 31 липня 2016 року ТОВ «Фактор Стандарт» відчужив за цим же кредитним договором право вимоги на користь ТОВ «Каса народної допомоги» і в цей же день право вимоги за кредитним договором було припинено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 31 серпня 2016 року, укладеної між ТОВ «Каса народної допомоги» та ОСОБА_1 , про що останньому видано довідку від 31 серпня 2016 року про виконання зобов`язань з оплати заборгованості за правом вимоги за кредитним договором № 295-14. Внаслідок припинення права вимоги відбулося припинення іпотеки нерухомого майна ТОВ «Торгівельно-комерційна фірма Хмельницький центральний універмаг».

На підставі наказу від 25 вересня 2015 року № 38 «Щодо заходів, пов`язаних із наслідками виявлених нікчемних правочинів (договорів)» та наказу від 16 жовтня 2015 року № 51-ос «Щодо заходів, пов`язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів)» уповноваженою особою на здійснення тимчасової адміністрації АТ «Банк «Національні інвестиції» віднесено до категорії нікчемних договорів договір про відступлення права вимоги від 02 вересня 2015 року за № 295-14-1 та договір про відступлення прав за договором іпотеки від 08 вересня 2015 року, які укладено між ПАТ «Банк «Національні інвестиції» та ТОВ «Фактор-Комфорт».

12 липня 2019 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб ухвалив рішення про затвердження умов продажу № 228 щодо відчуження з публічних торгів права вимоги за кредитним договором від 24 грудня 2014 року № 295-14.

30 липня 2019 року здійснено оголошення з продажу на «голландському аукціоні» у системі Прозоро - Лоту № GL3N09612: «Права вимоги за кредитним договором від 24 грудня 2014 року № 295-14, що укладений з фізичною особою. Забезпечення: нерухоме майно (нежитловий фонд) загальною площею 7349,10 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 . Рішення ФГВФО про затвердження умов продажу від 2019-07-24 №228»

Позивачі вважають, що віднесення вказаних вище договорів до категорії нікчемних відбулося безпідставно та незаконно, посилаючись на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 лютого 2016 року у справі № 826/24648/15, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2016 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 лютого 2017 року.

Також у позові позивачі зазначили, зокрема, що договори про відступлення права вимоги були укладені за взаємною згодою сторін та за відсутності законодавчих заборон на укладання таких угод (правочинів), відповідно до принципу свободи договору.

Оскільки відповідачі не визнають правомірність укладення вищезазначених договорів відступлення прав вимоги, повного погашення ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 24 грудня 2014 року № 295-14, припинення іпотеки нерухомого майна ТОВ «Торгівельно-комерційна фірма Хмельницький центральний універмаг», наполягають на повторному погашенні кредиту, тому за таких обставин позивачі звернулися до суду з даним позовом.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 17 листопада 2022 року позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції, посилаючись на те, що договори з відступлення права вимоги підпадають під критерії нікчемності, визначені п.п. 1, 2, 5, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не навів підстави і мотиви, з яких договори є нікчемні, не дослідив їх зміст та юридичних дій вчинених на їх виконання (оплату, передачу права вимоги), не дослідив доказів, що підтверджують реальність укладених договорів, за відсутності будь-яких ознак нікчемності, встановлених законом.

Посилаючись на п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», заявник вказує, що банк не здійснював безоплатне відчуження майна на користь ТОВ «Фактор-Комфорт», не приймав на себе зобов`язання перед ТОВ «Фактор-Комфорт» без встановлення обов`язку ТОВ «Фактор-Комфорт» щодо вчинення відповідних майнових дій, не відмовлявся на користь ТОВ «Фактор-Комфорт» від власних майнових вимог. Право вимоги було сплачено на користь банку у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням від 02 вересня 2015 року № 23.

Банком не наведено доказів на підтвердження того, що укладення спірного договору із ТОВ «Фактор-Комфорт» мало наслідком визнання банку неплатоспроможним. Банком не доведено, що внаслідок укладення договору з відступлення права вимоги, за якими здійснена повна оплата, а отже повністю погашена заборгованість боржника перед банком за номінальною вартістю боргу, стало неможливим виконання грошових зобов`язань перед кредиторами. Договір, укладений банком з ТОВ «Фактор-Комфорт», наслідком якого стало повне погашення дебіторської заборгованості боржника за кредитним договором, не могло та не стало причиною неплатоспроможності банку та причиною невиконання грошових зобов`язань перед кредиторами. Навпаки, зазначений договір направлений на ліквідацію дебіторської заборгованості банку та використання ним отриманих коштів на виконання грошових зобов`язань перед кредиторами. З огляду на це, відсутня ознака нікчемності договору, передбачена п. 2 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Зазначає, що банк не приймав на себе зобов`язання перед ТОВ «Фактор-Комфорт» (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність». Тому, внаслідок укладення договору відступлення права вимоги не виникли жодні зобов`язання щодо забезпечення вимог, прийняті банком перед ТОВ «Фактор-Комфорт» у вигляді застави, поруки, гарантії, притримання, факторингу тощо. З огляду на це, відсутня ознака нікчемності договору, передбачена п. 5 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Також, банк не укладав з ТОВ «Фактор-Комфорт» правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання ТОВ «Фактор-Комфорт» як кредитору переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Отже, уклавши договір, за яким банк отримав повний розрахунок, ТОВ «Фактор-Комфорт» не отримав будь-які переваги (пільги) як кредитор банку. ТОВ «Фактор-Комфорт» не є кредитором банку, а сам факт набуття ТОВ «Фактор-Комфорт» права вимоги та оплата його повної вартості не може вважатися перевагою або пільгою, наданою ТОВ «Фактор-Комфорт». З огляду на це, відсутня ознака нікчемності договору, передбачена п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Наголошує, що AT «Банк «Національні Інвестиції» та ТОВ «Фактор-Комфорт» укладений договір відступлення права вимоги за кредитним договором, відповідно до якого ТОВ «Фактор-Комфорт» набув права кредитора на платній основі, за номінальною вартістю заборгованості. ТОВ «Фактор-Комфорт» повністю оплатив відступлені на його користь права вимоги, тим самим повністю погасивши заборгованість боржника за кредитним договором. За таких обставин, жодна з ознак нікчемності, які зазначені Уповноваженою особою, не може бути застосована до договорів укладених AT «Банк «Національні Інвестиції» та ТОВ «Фактор-Комфорт». У матеріалах справи містяться всі докази про те, що ОСОБА_1 було повністю виконано зобов`язання з повернення кредиту та сплати відсотків належному кредитору, що набув своїх прав після викупу ТОВ «Фактор-Комфорт» права вимоги, які наявні в матеріалах справи.

У відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов 11 квітня 2023 року, представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Кустова Т.В., вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду залишити без змін.

Вказує, що оскаржуване рішення Фонду від 24 липня 2019 року № 228 в силу закону є вичерпаним внаслідок його виконання, а визнання його незаконним не породжує правових наслідків для позивача. Відтак обраний спосіб захисту порушеного права не забезпечує його реального захисту.

Наголошує, що публічні електронні торги (аукціон) з продажу прав вимоги проведені у повній відповідності до вимог чинного законодавства - Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування від 24 березня 2016 року № 388 та Регламенту роботи електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, який складається з автоматичного покрокового зниження початкової (стартової) ціни лоту, етапів подання закритих цінових пропозицій та цінової пропозиції для продажу активів (майна) банків, що виводяться з ринку або ліквідуються.

Зазначає, що укладення договорів відступлення права вимоги між ПАТ «Банк «Національні інвестиції» та ТОВ «Фактор Комфорт» призвело до суттєвого погіршення фінансового стану банку та неможливості належного виконання ним своїх зобов`язань перед вкладниками та іншими кредиторами, що в подальшому призвело до віднесення ПАТ «Банк «Національні інвестиції» до категорії проблемного, а в подальшому неплатоспроможного.

Отже, враховуючи викладене, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб встановлено, що правочини (в тому числі договори), вчинені (укладені) між ПАТ «Банк «Національні інвестиції» та ТОВ «Фактор Комфорт» протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, містять ознаки нікчемності, передбачені ч. 3 ст. 38 Закону, а саме:

- банк не отримав реальних грошових надходжень на оплату відступлених майнових вимог, при цьому фактор набув прав вимог на активи банку - майнові права кредитора, що вказує на те, що банк уклав договори відступлення та в подальшому прийняв оплату за ними без реальних грошових надходжень, внаслідок чого банк відмовився від власних майнових вимог, що за приписами п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» підпадає під ознаку нікчемності правочину;

- здійснивши відступлення прав вимог за кредитними договорами, банк до дня визнання його неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним і виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами стало неможливим, що за приписами п. 2 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» підпадає під ознаку нікчемності правочину;

- банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» та уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, що за приписами п.п. 5, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» підпадає під ознаку нікчемності правочину.

Результати перевірки оформлені протоколом від 25 вересня 2015 року засідання комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями, призначеної наказом від 22 вересня 2015 року № 32; протоколами від 16 жовтня 2015 року засідання комісії з перевірки правочинів (інших договорів), укладених ПАТ «Банк «Національні інвестиції», за період з 18 вересня 2014 року до 18 вересня 2015 року та наказами Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 25 вересня 2015 року № 38, від 16 жовтня 2015 року № 51-ос, від 16 жовтня 2015 року № 52-ос.

Враховуючи те, що розрахунки за договорами відступлення відбувалися не реальними грошима, а шляхом внутрішніх проводок у системі банку, внаслідок чого ліквідний актив (кредитні договори та їх забезпечення) банк втратив, що призвело до суттєвого погіршення фінансового стану банку та неможливості належного виконання ним своїх зобов`язань перед вкладниками та іншими кредиторами, а ТОВ «Фактор Комфорт» при цьому набуло можливості задовольнити свої грошові вимоги до банку не в порядку черговості, визначеній ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а позачергово, то відповідно договори відступлення прав вимоги, укладені між ПАТ «Банк «Національні інвестиції» та ТОВ «Фактор Комфорт», є нікчемними і доводи, викладені в апеляційній скарзі позивача цього не спростовують.

У відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов 14 квітня 2023 року, представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Кустова Т.В., вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду залишити без змін.

В судові засідання 18 травня 2023 року та 29 червня 2023 року позивач ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , представник позивача ТОВ «Торгівельно-комерційна фірма Хмельницький центральний універмаг» та представник третьої особи ТОВ «Фінансова компанія «Груп Фактор» не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, у зв`язку з чим розгляд справи було відкладено.

В судове засідання 20 вересня 2023 року учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Учасники справи причин неявки в судове засідання не повідомили, тому зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 130, ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів визнала повідомлення учасників справи про розгляд справи судом апеляційної інстанції належним, а їх неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (рішення ЄСПЛ «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, 26 квітня 2007 року). В рішенні ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи викладене, відповідно до положень ст. 372 ЦПК України, апеляційний суд вважав за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання зобов`язань за кредитним договором та іпотеки припиненими, суд першої інстанції виходив із того, що договір № 295-14-1 відступлення права вимог від 02 вересня 2015р. та договір про відступлення прав за договором іпотеки від 08 вересня 2015р. підпадають під критерії нікчемності, визначені п.п. 1), 2), 5), 7) ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, що свідчить про правомірність прийняття Уповноваженою особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк «Національні інвестиції» наказів від 25 вересня 2015р. №38 та від 16 жовтня 2015р. №51-ос.

Суд вважав, що позивачі не довели належними та допустимими доказами, що ОСОБА_1 було повністю виконано зобов`язання з повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним. Судом не встановлено підстав для припинення зобов`язання за кредитним договором, які передбачені Главою 50 ЦК України, доказів протилежного позивачами не надано.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24 липня 2019 року № 228 «Про затвердження умов продажу» в частині відчуження прав вимоги за кредитним договором від 24 грудня 2014 року № 295-14, суд виходив з того, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб під час організації продажу на відкритих торгах (аукціоні) права вимоги за кредитним договором діяв відповідно до вимог ст. 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції чинній на момент проведення аукціону) та Розділів IV, VI Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05 липня 2012 року № 2.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, вважає їх законними та обґрунтованими, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 24 грудня 2014 року між ПАТ «Банк «Національні інвестиції» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 295-14, відповідно до умов якого банк у порядку та на умовах визначених цим договором надав позичальнику відновлювальну кредитну лінію в розмірі 33 000 000 грн. з відсотковою ставкою 15,5 % річних, а позичальник зобов`язався повернути кредит до 26 грудня 2016 року (т. 1 а. с. 16-21).

З метою забезпечення виконання зобов`язань за зазначеним кредитним договором 24 грудня 2014 року між ПАТ «Банк «Національні інвестиції» та ТОВ «Торгівельно-комерційна фірма Хмельницький центральний універмаг» укладено договір іпотеки, предметом якого є нежитлове приміщення, загальною площею 7 349,1 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 22-27).

02 вересня 2015 року між ПАТ «Банк «Національні інвестиції» (первісний кредитор) та ТОВ «Фактор-Комфорт» (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги № 295-14-1, за умовами якого первісний кредитор відступив в повному обсязі, а новий кредитор набув право вимоги до боржника ОСОБА_1 вимагати виконання ним зобов`язання за кредитним договором від 24 грудня 2014 року № 295-14 сплатити суму грошових коштів, включаючи основну суму кредиту 30 671 850,51 грн., проценти за користування кредитом у розмірі, передбаченому основним договором, станом на 02 вересня 2015 року в сумі 625 104,98 грн. (т. 1 а. с. 28-32).

02 вересня 2015 року між ТОВ «Фактор-Комфорт» (первісний кредитор) та ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Глобал» (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимог № 295-14-2, за умовами якого первісний кредитор відступив в повному обсязі, а новий кредитор набув право вимоги до боржника ОСОБА_1 вимагати виконання ним зобов`язання за кредитним договором від 24 грудня 2014 року № 295-14 сплатити суму грошових коштів, включаючи основну суму кредиту 30 671 850,51 грн., проценти за користування кредитом у розмірі, передбаченому основним договором, станом на 02 вересня 2015 року в сумі 625 104,98 грн., будь-які інші суми, що належать до сплати за основним договором, які нараховані або можуть бути нараховані боржнику за основним договором, а також суму штрафних санкцій (неустойки), процентів, відшкодування збитків (т. 1 а. с. 37-40).

08 вересня 2015 року між ПАТ «Банк «Національні інвестиції» (первісний іпотекодержатель) та ТОВ «Фактор-Комфорт» (новий іпотекодержатель) укладено договір про відступлення прав за договором іпотеки, за умовами якого первісний іпотекодержатель відступив, а новий іпотекодержатель набув права за договором іпотеки від 24 грудня 2014 року, який був укладений між первісним іпотекодержателем та ТОВ «Торгівельно-комерційна фірма Хмельницький центральний універмаг» (т. 1 а. с. 33, 34).

11 вересня 2015 року ПАТ «Банк «Національні інвестиції» видало довідку про те, що станом на 09 вересня 2015 року ОСОБА_1 заборгованості за відсотками та кредитом згідно з кредитним договором від 24 грудня 2014 року № 295-14 не має. Згідно з договором відступлення права вимоги від 02 вересня 2015 року № 295-14-1 ТОВ «Фактор-Комфорт» виконало всі розрахунки перед банком вчасно. Банк претензій до позичальника не має (т. 1 а. с. 36).

17 вересня 2015 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі постанови Правління НБУ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк «Національні інвестиції» до категорії неплатоспроможних» від 17 вересня 2015 року № 613 прийнято рішення «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «Банк «Національні інвестиції» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» № 172, на підставі якого з 18 вересня 2015р. розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк «Національні інвестиції» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 18 вересня 2015 року по 17 грудня 2015 року включно та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АТ «Банк «Національні інвестиції» та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора АТ «Банк «Національні інвестиції» начальнику відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волощуку І. Г. строком на три місяці з 18 вересня 2015 року по 17 грудня 2015 року включно.

25 вересня 2015 року відбулось засідання комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями, призначеної наказом від 22 вересня 2015 року № 32, результати якої затверджені протоколом.

Так, комісією вирішено: затвердити результати перевірки, якою виявлено договори відступлення прав вимог, що є нікчемними, згідно із ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», укладені банком з ТОВ «Фактор-Комфорт» та ТОВ «Фактор Стандарт»; надати на затвердження Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Банк «Національні інвестиції» даний протокол засідання комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями.

25 вересня 2015 року Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Національні інвестиції» Волощуком І.Г. прийнято наказ «Щодо заходів, пов`язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів)» № 38, підпунктом 1.1 пункту 1 якого визнано нікчемними правочини (договори) відступлення прав вимог за кредитними договорами та договорами забезпечення, укладені між АТ «Банк «Національні інвестиції» та ТОВ «Фактор-Комфорт».

16 жовтня 2015 року відбулись засідання комісії з перевірок правочинів (інших договорів), укладених ПАТ «Банк «Національні інвестиції», за період з 18 вересня 2014 року до 18 вересня 2015 року, результати яких затверджені протоколами.

Так, комісією вирішено: затвердити результати перевірок, якими виявлено договори відступлення прав вимог, що є нікчемними, згідно із ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», укладені банком із, зокрема, ТОВ «Фактор-Комфорт»; надати на затвердження Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Банк «Національні інвестиції» дані протоколи засідань комісії з перевірок правочинів (інших договорів), укладених ПАТ Банк «Національні інвестиції», за період з 18 вересня 2014 року до 18 вересня 2015 року.

16 жовтня 2015 року Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Банк «Національні інвестиції» Волощуком І.Г. прийнято наказ «Щодо заходів, пов`язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів)» № 51-ос. Цим наказом визнано нікчемними правочини (договори) відступлення прав вимог за договорами забезпечення (застава, іпотека), укладені між ПАТ Банк «Національні інвестиції» та ТОВ «Фактор-Комфорт».

22 вересня 2015 року між ТОВ «Фактор-Комфорт» (первісний іпотекодержатель) та ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Глобал» (новий іпотекодержатель) укладено договір про відступлення прав за договором іпотеки, за умовами якого первісний іпотекодержатель відступив, а новий іпотекодержатель набув права за договором іпотеки від 24 грудня 2014 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойком О.В., який був укладений між первісним іпотекодержателем ПАТ «Банк Національні інвестиції» та ТОВ «Торгівельно-комерційна фірма Хмельницький центральний універмаг» (т. 1 а. с. 44-46).

22 серпня 2016 року між ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Глобал» (первісний кредитор) та ТОВ «Фактор Стандарт» (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги № 295-14-3, за умовами якого первісний кредитор відступив в повному обсязі, а новий кредитор набув право вимоги до боржника ОСОБА_1 вимагати виконання ним зобов`язання за кредитним договором від 24 грудня 2014 року № 295-14 сплатити суму грошових коштів, включаючи основну суму кредиту 30 671 850,51 грн., проценти за користування кредитом у розмірі, передбаченому основним договором, станом на 02 вересня 2015 року в сумі 625 104,98 грн., будь-які інші суми, що належать до сплати за основним договором, які нараховані або можуть бути нараховані боржнику за основним договором, а також суму штрафних санкцій (неустойки), процентів, відшкодування збитків (т. 1 а. с. 48-51).

31 серпня 2016 року між ТОВ «Фактор Стандарт» (первісний кредитор) та ТОВ «Каса народної допомоги» (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги № 02-08/16, за умовами якого первісний кредитор відступив (передав) новому кредиторові, а новий кредитор прийняв та набув усі права вимоги, належні первісному кредиторові за кредитним договором від 24 грудня 2014 року № 295-14, укладеним між ПАТ «Банк «Національні інвестиції» та ОСОБА_1 , зокрема права вимоги щодо повернення сум кредиту, процентів, комісії та інших платежів, передбачених кредитним договором, строк виконання яких настав, на загальну суму 31 296 955,49 грн (т. 1 а. с. 57-59).

31 серпня 2016 року між ТОВ «Каса народної допомоги» та ОСОБА_1 укладено договір про зарахування зустрічних однорідних вимог, за умовами якого сторони, маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, дійшли згоди про зарахування (взаємозалік) цих однорідних зустрічних вимог (а. с. 62).

31 серпня 2016 року ТОВ «Каса народної допомоги» склала довідку № 75-01/16, у якій зазначено, що станом на 31 серпня 2016 року кредитний договір від 24 грудня 2014 року № 295-14, укладений між АТ «Банк «Національні інвестиції» та ОСОБА_1 , право вимоги за яким належить ТОВ «Каса народної допомоги», є погашеними, а всі зобов`язання ОСОБА_1 за ним є виконаними (т. 1 а. с. 63).

Також судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2016 року у справі № 826/24648/15 за позовом ТОВ «Фактор-Комфорт» до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк «Національні інвестиції» Волощука І. Г., третя особа: ОСОБА_4 , яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2016 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 лютого 2017 року, позов задоволено частково.

Вказаним судовим рішенням, зокрема, визнано протиправним та скасовано пп. 1.4 п. 1 наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Банк «Національні інвестиції» Волощука І.Г. «Щодо заходів, пов`язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів)» від 16 жовтня 2015 року № 51-ос та п. 2 зазначеного наказу в частині, що стосується правочинів (договорів), укладених між ТОВ «Фактор-Комфорт» та ПАТ «Банк «Національні інвестиції», за переліком: №№ 139-15/Ф, 295-14-1, та похідного договору про відступлення прав за договором іпотеки.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14 червня 2021 року у справі № 826/24648/15 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 лютого 2016 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2019 року скасовано, провадження у справі закрито.

Як вбачається з матеріалів справи, 24 липня 2019 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб ухвалив рішення № 228 «Про затвердження умов продажу активів АТ «Банк «Національні інвестиції» щодо відчуження з публічних торгів права вимоги за кредитним договором від 24 грудня 2014 року № 295-14.

30 липня 2019 року здійснено оголошення з продажу на «голландському аукціоні» у системі Прозоро - Лоту № GL3N09612: «Права вимоги за кредитним договором від 24 грудня 2014 року № 295-14, що укладений з фізичною особою. Забезпечення: нерухоме майно (нежитловий фонд) загальною площею 7349,10 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 . Рішення ФГВФО про затвердження умов продажу від 2019-07-24 №228» (т. 1 а. с.229).

09 липня 2020 року ПАТ «Банк «Національні інвестиції» (продавець), від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «Національні інвестиції» Луньо І.В., та ТОВ «Фінансова компанія «Груп Фактор» (покупець) за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом від 15 травня 2020 року UA-EA-2020-04-21-000018-b, уклали договір купівлі-продажу майнових прав за кредитними договорами, договорами іпотеки та договорами застави № 07/2020-2. В порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець надав у власність покупцеві, а покупець прийняв у власність майнові права, зокрема, за кредитним договором від 24 грудня 2014 року № 295-14 (т. 2 а. с. 230-231).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ч. 1 ст. 236 ЦК України).

Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI) встановлені правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відшкодування за вкладами. Цим Законом також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом (ч. 1 ст. 3 Закону № 4452-VI).

Згідно з ч. 2 ст. 37 Закону № 4452-VI (в редакції, чинній на момент прийняття рішення про нікчемність договорів) Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право, зокрема, вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Частинами 1, 2 ст. 38 Закону № 4452-VI (в редакції, чинній на момент прийняття рішення про нікчемність договорів) передбачено, що Фонд зобов`язаний забезпечити збереження активів та документації банку. Протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов`язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI визначено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав, зокрема: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог (п. 1); банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим (п. 2); банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» (п. 5); банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку (п. 7).

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 15.09.2015 № 607/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк "Національні інвестиції" до категорії проблемних" було прийнято рішення про віднесення ПАТ "Банк "Національні інвестиції" до категорії проблемних на строк 180 днів та запроваджено обмеження в його діяльності, зокрема, Банку було заборонено проведення будь-яких операцій за договорами, за результатами яких збільшується гарантована Фондом сума відшкодування за вкладами, крім договорів, укладених до набрання чинності постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.

На підставі постанови Правління НБУ від 17.09.2015 № 613 «Про віднесення ПАТ "Банк "Національні інвестиції" до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення від 17.09.2015 № 172 "Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк "Національні інвестиції" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

Згідно із вказаним рішенням у ПАТ "Банк "Національні інвестиції" запроваджено тимчасову адміністрацію на три місяці з 18.09.2015 до 17.12.2015 включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ "Банк "Національні інвестиції" начальнику відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волощуку І. Г. строком на три місяці з 18.09.2015 до 17.12.2015 включно.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 01.12.2015 № 853 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк "Національні інвестиції" виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення від 02.12.2015 № 214 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк "Національні інвестиції" та делегування повноважень ліквідатора банку", яким призначено Волощука І. Г . Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію Банку.

За висновками Великої Палати Верховного Суду, що сформульовані у пунктах 7.45, 7.46, 8.31, 8.41 постанови від 11.01.2022 у справі № 910/10784/16:

- "… порушення заборони НБУ на здійснення розрахунків за правочинами не через кореспондентський рахунок само по собі не свідчить про нікчемність договору, оскільки за змістом положень частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI такі дії не віднесено до підстав визнання правочинів нікчемними. Разом з тим і зазначення у договорі зобов`язання про оплату передачі права вимоги та наявність платіжного доручення на переказ зазначених коштів без підтвердження їх фактичного надходження та зарахування на відповідні рахунки не є достатніми доказами для підтвердження оплатності такого договору;

- такі протиправні дії разом з іншими обставинами свідчать про наявність передбачених частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI підстав нікчемності правочинів, за якими банк безоплатно здійснив відчуження майна, узяв на себе зобов`язання без установлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог (пункт 1); або банк до дня визнання неплатоспроможним узяв на себе зобов`язання, внаслідок яких став неплатоспроможним; або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим (наприклад, у зв`язку з неотриманням реальних грошових коштів) (пункт 2); або банк уклав угоду щодо відчуження майна на умовах, що не є поточними ринковими умовами (пункт 3); або банк уклав правочини, умови яких передбачають платіж чи передачу майна банку з метою надання іншим кредиторам переваг, кошти для оплати яких надійшли з рахунків, відкритих у цьому самому банку, у тому числі за правочинами про відступлення права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення;

- корегування структури банківського балансу (зміна обліку грошових зобов`язань шляхом переведення коштів з одного рахунку на іншій у межах одного банку без реального надходження коштів та без відображення їх на кореспондентському рахунку за наявності відповідного обмеження) свідчить про безоплатність операції (розрахунку за договором) та разом з іншими обставинами цієї справи вказує на нікчемність договору відступлення на підставі пункту 1 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI (пункт 8.31 цієї постанови);

- будь-які дії, вчинені у зв`язку з укладенням нікчемного правочину, не можуть призвести до правових наслідків у вигляді виникнення нового правовідношення або ж до зміни, припинення правовідношення, яке існує на момент укладення нікчемного правочину».

В постанові від 29 серпня 2023 року у справі з аналогічних правовідносин № 910/3014/22, стороною в якій був ПАТ «Банк «Національні інвестиції», Верховний Суд вказав, що всупереч висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.01.2022 у справі № 910/10784/16, апеляційний суд не спростував правомірного висновку суду першої інстанції про нікчемність укладених між ПАТ «Банк «Національні інвестиції» та ТОВ «Фактор Комфорт» договорів від 04.09.2015 і від 11.09.2015 про відступлення права вимоги за кредитними договорами № 137-13 та № 241-12 та договорами забезпечення в силу вимог частини 3 статті 38 Закону № 4452-VI, який (висновок суду першої інстанції) ґрунтується на тому, що хоча спочатку грошові кошти надійшли від ПОСП «Нападівське» на поточний рахунок ТОВ «Фактор Комфорт» у рахунок погашення кредитної заборгованості, проте в подальшому використовувалися факторинговою компанією для оплати вартості (компенсації) за договорами відступлення права вимоги на користь Банку (первісного кредитора) шляхом їх перерахування з поточних рахунків фізичних та юридичних осіб, відкритих в ПАТ «Банк «Національні інвестиції», тобто розрахунки відбувалися не реальними грошима, а шляхом внутрішніх проводок у системі Банку - корегування структури банківського балансу (зміни обліку грошових зобов`язань шляхом переведення коштів з одного рахунку на інший у межах одного банку без реального надходження коштів та без відображення їх на кореспондентському рахунку за наявності відповідного обмеження), внаслідок чого ліквідний актив (кредитні договори та їх забезпечення) ПАТ «Банк «Національні інвестиції» втратило, що призвело до істотного погіршення фінансового стану Банку та неможливості належного виконання ним своїх зобов`язань перед вкладниками та іншими кредиторами, а також до віднесення ПАТ «Банк «Національні інвестиції» до категорії проблемного банку та в подальшому до визнання його неплатоспроможним.

Відповідно до висновку Верховного Суду у постанові від 29 травня 2019 року у справі з аналогічних правовідносин № 910/939/16, в якій позивачем був ПАТ «Банк «Національні інвестиції», «дослідивши операції з перерахунку коштів за відступлення права вимоги, встановивши, що відповідач на момент укладення договорів відступлення був кредитором банку, та що кошти, якими розраховувався відповідач за відступлення прав вимоги надходили на його рахунок з поточних рахунків інших осіб, відкритих в ПАТ «Банк «Національні інвестиції», суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що позивач не отримав реальних грошових надходжень на оплату відступлених майнових вимог за договорами відступлення прав вимоги, тоді як відповідач набув право вимоги на активи банку - майнові права кредиторів за кредитними договорами.»

Заперечуючи проти вимог позивачів у даній справі, представник Фонду зазначав, що під час здійснення перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями, вчиненими протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, встановлено, що при укладенні між ПАТ «Банк «Національні Інвестиції» та ТОВ «Фактор Комфорт» договорів з відступлення права вимоги за кредитними договорами (вимог за основною сумою заборгованості та процентами) оплата вартості (компенсація) за таке відступлення відбувалася за рахунок коштів, які обліковувалися на поточному рахунку ТОВ «Фактор Комфорт», відкритому в ПАТ «Банк «Національні Інвестиції». Надходжень коштів на рахунок банку для оплати вартості (компенсації) відступлення права вимоги від ТОВ «Фактор Комфорт» з рахунків в інших банках не було.

Як вбачається з п. 4.1 договору про відступлення прав вимоги № 295-14-1 від 02 вересня 2015 року новий кредитор ТОВ «Фактор Комфорт» здійснює компенсацію вартості отриманого права вимоги на користь первісного кредитора в сумі 31 296 955,49 гривень шляхом перерахування первісному кредитору суми компенсації в безготівковому порядку до 30 вересня 2015 року.

Згідно з платіжним дорученням № 23 від 02 вересня 2015 року з рахунку платника ТОВ «Фактор Комфорт», відкритого у АТ «Банк Національні інвестиції», сума коштів у розмірі 31 296 955,49 грн. була перерахована на рахунок АТ «Банк Національні інвестиції», банк отримувача - АТ «Банк Національні інвестиції». ( а.с. 35, т. 1)

Таким чином, ТОВ «Фактор Комфорт», будучи кредитором АТ «Банк Національні інвестиції» за укладеним з ним договором банківського рахунку та розрахувавшись за договором відступлення прав вимоги з відкритого у цьому банку рахунку № НОМЕР_1 фактично в рахунок погашення майнових вимог, отримав від банку майнові вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 295-14 та, відповідно, враховуючи віднесення банку до категорії неплатоспроможних, отримав переваги щодо задоволення майнових вимог перед іншими кредиторами ПАТ «Банк «Національні інвестиції», які (переваги) не встановлені для ТОВ «Фактор Комфорт» законодавством чи внутрішніми документами банку, адже вимоги кредиторів задовольняються при ліквідації банку у встановленій чинним законодавством черговості, що згідно з п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є ознакою нікчемності вчиненого правочину.

Отже, Уповноваженою особою Фонду було обґрунтовано встановлено, що правочини щодо відступлення права вимоги, укладені між ПАТ «Банк «Національні Інвестиції» та ТОВ «Фактор Комфорт», за яким останнє набуло право вимоги до ОСОБА_1 вимагати виконання ним зобов`язання за кредитним договором від 24 грудня 2014 року № 295-14 та похідним за ним договором іпотеки, містять ознаки нікчемності, передбачені ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, а саме:

- банк не отримав реальних грошових надходжень на оплату відступлених майнових вимог, оскільки перерахування коштів відбулось в межах рахунків, відкритих в ПАТ «Банк Національні інвестиції», тобто шляхом внутрішніх проводок у системі Банку - корегування структури банківського балансу, при цьому ТОВ «Фактор Комфорт» набув права вимоги на активи банку - майнові права кредитора, що вказує на те, що банк уклав договори відступлення та в подальшому прийняв оплату за ними без реальних грошових надходжень, внаслідок чого банк відмовився від власних майнових вимог, що за приписами п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI підпадає під ознаку нікчемності правочину;

- здійснивши відступлення прав вимоги за кредитним договором, банк до дня визнання його неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним і виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами стало неможливим, що за приписами п. 2 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI підпадає під ознаку нікчемності правочину;

- банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» та уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, що за приписами п. п. 5, 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI підпадає під ознаку нікчемності правочину.

Доводи апеляційної скарги позивача про те, що судом не було встановлено жодних ознак нікчемності, колегія суддів відхиляє, оскільки, зокрема, за пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочин вважається нікчемним, якщо умови правочину передбачають платіж чи передачу майна банку з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), кошти для оплати яких надійшли з рахунків, відкритих у цьому ж банку, у тому числі за правочинами про відступлення права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення.

Отже, судом належним чином враховано, що договір про відступлення прав вимоги за кредитним договором надають переваги набувачу активів, визначеному у цьому договорі як кредитору банку порівняно з іншими кредиторами, оскільки передача права вимоги за нікчемними договорами одному з кредиторів банку всупереч законній процедурі продажу активів банку у випадку його ліквідації та розподілу отриманих коштів є такою, що порушує права інших кредиторів.

Таким чином, оскільки розрахунок за договором відступлення права вимоги відбувався не реальними грошима, а шляхом внутрішніх проводок у системі банку, внаслідок чого ліквідний актив (кредитний договір та його забезпечення) банк втратив, що призвело до суттєвого погіршення фінансового стану банку та неможливості належного виконання ним своїх зобов`язань перед вкладниками та іншими кредиторами, а ТОВ «Фактор Комфорт» при цьому набуло можливості задовольнити свої грошові вимоги до банку не в порядку черговості, визначеній ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а позачергово, то відповідно договір відступлення прав вимоги, укладений між ПАТ «Банк «Національні інвестиції» та ТОВ «Фактор Комфорт», є нікчемним і доводи, викладені в апеляційній скарзі позивача, висновків суду не спростовують.

Доводи апеляційної скарги позивача про те, що рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про віднесення до категорії нікчемних правочину з відступлення прав вимоги було скасоване в межах адміністративної юрисдикції у справі № 826/24648/15, та судом першої інстанції безпідставно не було враховано преюдиційні рішення, колегія суддів відхиляє, виходячи з наступного.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.02.2016 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор - Комфорт» до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «Банк «Національні Інвестиції» задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано пп. 1.1 п. 1 наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Акціонерному товаристві «Банк « Національні інвестиції» Волощука Ігоря Григоровича «Щодо заходів, пов`язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів)» від 25 вересня 2015 року № 38 та п. 2 зазначеного Наказу в частині, що стосується правочинів (договорів), укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фактор - Комфорт» та Публічним акціонерним товариством «Банк «Національні інвестиції», за переліком: №№ 82-09, 225-11, 348-13, 101-14, 432-11, 347-13, 433-11, 379-13, 303-10, 233-09, 84-14, 177-14, 33-13, 271-13, 293-14, 235-14, 394-11, 520-05, 398-11, 14-12, 396-11, 800-07, 799-07, 73-13, 399-12, 400-12, 284-05, 144-14, 196-14, 449-12, 31-15, 10-15, 97-04, 153-15, 154-15, 136-15, 90-14, 275-13, 227-12, 46-11, 381-12, 109-15, 30-13/817, 19-15, 109-11, 715-04, 373-08, 582-07, 219-08, 172-08, 126-14, 137-13, 335-10, 222-12, 29-12, 173-14, 153-07, 76-04, 403-13, 16-13, 241-12, 431-11, 169-12, 499-07 та похідних договорів про відступлення прав за Договорами іпотеки та договорів про відступлення прав за Договорами застави, за виключенням Договору про відступлення прав за Договором іпотеки, посвідченим 31.08.2004 Каплуном Ю.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованого за № 5935, від 18.09.2015, посвідченим 18.09.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко О.В. за реєстрованим номером 1327;

- визнано протиправним та скасовано пп. 1.4 п. 1 наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Акціонерному товаристві «Банк «Національні інвестиції» Волощука Ігоря Григоровича «Щодо заходів, пов`язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів)» від 16 жовтня 2015 року № 51-ос та п. 2 зазначеного наказу в частині, що стосується правочинів (договорів), укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фактор Комфорт» та Публічним акціонерним товариством «Банк «Національні інвестиції», за переліком: №№ 139-15/Ф, 295-14-1 та похідного договору про відступлення прав за Договором іпотеки;

- визнано протиправним та скасовано наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Акціонерному товаристві «Банк «Національні інвестиції» Волощука Ігоря Григоровича «Щодо заходів, пов`язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів)» від 16 жовтня 2015 року № 52-ос;

- визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Акціонерному товаристві «Банк «Національні інвестиції» Волощука Ігоря Григоровича щодо направлення повідомлення № 3820/03 від 08 жовтня 2015 року про нікчемність правочинів (договорів), укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фактор Комфорт» та Публічним акціонерним товариством «Банк «Національні інвестиції», за переліком: №№ 82-09, 225-11, 348-13, 101-14, 432-11, 347-13, 433-11, 379-13, 303-10, 233-09, 84-14, 177-14, 33-13, 271-13, 293-14, 235-14, 394-11, 520-05, 398-11, 14-12, 396-11, 800-07, 799-07, 73-13, 399-12, 400-12, 284-05, 144-14, 196-14, 449-12, 31-15, 10-15, 97-04, 153-15, 154-15, 136-15, 90-14, 275-13, 227-12, 46-11, 381-12, 109-15, 30-13/817, 19-15, 109-11, 715-04, 373-08, 582-07, 219-08, 172-08, 126-14, 137-13, 335-10, 222-12, 29-12, 173-14, 153-07, 76-04, 403-13, 16-13, 241-12, 431-11, 169-12, 499-07 та похідних договорів про відступлення прав за Договорами іпотеки та договорів про відступлення прав за Договорами застави, за виключенням Договору про відступлення прав за Договором іпотеки, посвідченим 31.08.2004 Каплуном Ю.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованого за № 5935, від 18.09.2015, посвідченим 18.09.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко О.В. за реєстрованим номером 1327;

- визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Акціонерному товаристві «Банке «Національні інвестиції» Волощука Ігоря Григоровича щодо направлення повідомлення № 3927/03 від 23 жовтня 2015 року про нікчемність правочинів (договорів), укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фактор - Комфорт» та Публічним акціонерним товариством «Банк «Національні інвестиції», за переліком: №№ 139-15/Ф, 295-14-1 та похідного договору про відступлення прав за договором іпотеки.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14 червня 2021 року у справі № 826/24648/15 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 лютого 2016 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2019 року скасовано, провадження у справі закрито.

Зазначена постанова Верховного Суду, на відміну від постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.02.2016, ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2016 та ухвали Вищого адміністративного суду України від 08.02.2017 у справі № 826/24648/15, є остаточним судовим рішенням та оскарженню не підлягає.

Закриваючи провадження у вказаній адміністративній справі №826/24648/15, Верховний Суд у постанові від 14 червня 2021 року виходив з того, що «оскільки наказ (рішення) про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який приймається особою, що здійснює повноваження органу управління банку, він не створює жодних обов`язків для третіх осіб (у тому числі й контрагентів банку), тому внаслідок прийняття цього рішення не можуть порушуватися будь-які права таких осіб. Із зазначеного можна зробити висновок, що права позивача в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи. Отже, встановлена правова природа згаданого рішення унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання його протиправним, а тому вимога про скасування наказу (рішення) уповноваженої особи Фонду в частині визнання нікчемними договорів про відступлення права вимоги, не може бути розглянута у порядку адміністративного судочинства. Беручи до уваги наведене й ураховуючи суть спірних правовідносин, Суд дійшов висновку, що спір про визнання протиправним та скасування наказу (рішення) уповноваженої особи Фонду про визнання нікчемними договорів про відступлення права вимоги не може бути розглянутий в судовому порядку будь-якої юрисдикції, а тому провадження у справі підлягає закриттю.»

Відповідно до правового висновку , викладеного у постанові Верховного Суду від 28.05.2019 у справі № 910/11965/16 та в постановах Верховного Суду України від 03.02.2016 у справі № 6-2026цс15, від 26.10.2016 у справі № 761/39393/14-ц, у разі скасування судового акта - він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення.

Відтак, посилання позивача та його представника на преюдиційність рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.02.2016 у справі №826/24648/15 є безпідставними.

Враховуючи зазначені обставини справи, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що договір відступлення права вимоги від 02 вересня 2015 року № 295-14-1 та договір про відступлення прав за договором іпотеки від 08 вересня 2015 року, укладені між ПАТ «Банк «Національні Інвестиції» та ТОВ «Фактор Комфорт», підпадають під критерії нікчемності, визначені п.п. 1, 2, 5, 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За загальним правилом зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (ч. ч. 1, 2 ст. 598 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги (ст. 601 ЦК України);

Частиною 1 ст. 593 ЦК України передбачено, що з припиненням основного зобов`язання, забезпеченого заставою, припиняється і право застави.

Звертаючись до суду позивачі також посилалися на те, що вимоги за кредитним договором було припинено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 31 серпня 2016 року, укладеної між ТОВ «Каса народної допомоги» та ОСОБА_1 , про що останньому видано довідку від 31 серпня 2016 року про виконання зобов`язань з оплати заборгованості за правом вимоги за кредитним договором № 295-14.

Проте, судом першої інстанції правильно не були прийняті до уваги зазначені доводи, оскільки під час розгляду справи встановлено нікчемність договору відступлення права вимоги від 02 вересня 2015 року № 295-14-1, укладеного між ПАТ «Банк «Національні Інвестиції» та ТОВ «Фактор Комфорт», а як наслідок і всіх подальших договорів відчуження права вимоги за кредитним договором від 24 грудня 2014 року № 295-14, а тому ТОВ «Каса народної допомоги» не є належним кредитором за спірним кредитним договором.

Позивачі не довели належними та допустимими доказами, що ОСОБА_1 повністю виконав свої зобов`язання за кредитним договором від 24 грудня 2014 року № 295-14 щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним.

Суд встановив, що положення кредитного договору від 24 грудня 2014 року № 295-14 не містять вказівки на припинення зобов`язання за кредитним договором. Обставин, які б свідчили про припинення зобов`язань за кредитним договором від 24 грудня 2014 року № 295-14, визначених законом, судом також не встановлено, оскільки стороною позивачів не доведено належними та допустимими доказами факту виконання зобов`язань за цим договором.

У частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, правильним є висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання зобов`язань за кредитним договором та договором іпотеки припиненими.

Також колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання незаконним рішення Фонду від 24 липня 2019 року № 228 «Про затвердження умов продажу» в частині відчуження прав вимоги за кредитним договором від 24 грудня 2014 року № 295-14, оскільки позивачами не підтверджено, що під час організації продажу на відкритих торгах (аукціоні) права вимоги за кредитним договором Фонд діяв всупереч вимогам закону, зокрема вимога ст. 51 Закону № 4452-VI (в редакції чинній на момент проведення аукціону) та Розділів IV, VI Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05 липня 2012 року № 2. Обґрунтовуючи вказані позовні вимоги позивачі посилалися на те, що зазначене рішення Фонду від 24 липня 2019 року № 228 є незаконним, оскільки заборгованість за кредитним договором від 24 грудня 2014 року № 295-14 погашена, що не знайшло свого підтвердження під час розгляду цієї справи.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції є безпідставними, спростовуються висновками суду, викладеними в його рішенні.

Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Отже, рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374 - 376, 381- 383 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , - залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 17 листопада 2022 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 04 квітня 2024 року.

Суддя-доповідач: Ящук Т.І.

Судді: Кирилюк Г.М.

Немировська О.В.