Рішення

від 30.01.2024 по справі 183/857/22

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/857/22

№ 2/183/213/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2024 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Городецького Д. І.,

з секретарем судового засідання Пономаренко О.О.

за участю:

представника відповідача Євдакової А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Олімпекс-Агро», Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» про розірвання договору оренди земельної ділянки, -

в с т а н о в и в:

14 лютого 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Олімпекс-Агро», Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» про розірвання договору оренди земельної ділянки.

У позовній заяві ОСОБА_2 просив суд розірвати Договір оренди земельної ділянки площею 2,91 га. (кадастровий номер 1223281000:02:002:0069) № 18 від 27 вересня 2000 року (державна реєстрація права оренди від 28 липня 2004 року за № 04:04:126:00453), з урахуванням змін та доповнень викладених у Додатковій угоді без номеру від 28 жовтня 2016 року, Додатковій угоді без номеру від 29 березня 2018 року (про заміну сторони та внесення змін до Договору оренди), укладений між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Олімпекс-Агро» (ЄДРПОУ 30195842), яке в подальшому безоплатно відступило свої права та обов`язки новому Орендареві - Товариству з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» (ЄДРПОУ 41102163), а також вирішити питання щодо судових витрат.

В обґрунтування позову ОСОБА_2 посилався на те, що на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ДП № 130048, виданого 09грудня 2002 року Новомосковською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області на підставі розпорядження голови Новомосковської районної державної адміністрації № 967 від 07 жовтня 2002 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 25469 йому належить земельна площею 2,91 га, кадастровий номер 1223281000:02:002:069, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

27 вересня 2000 року між ним, ОСОБА_2 (Орендодавцем) та ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро» (Орендарем) укладено Договір оренди земельної ділянки № 18 (далі по тексту Договір оренди), зареєстрований 27 вересня 2000 року у Книзі реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області за № 938.

28 жовтня 2016 року між ним, ОСОБА_2 і ТОВ АФ «Олімпекс-Агро» укладено Додаткову угоду без номеру (державна реєстрація права оренди проведена 28.07.2004 року за № 04:04:126:00453) про внесення змін і доповнень до Договору оренди земельної ділянки, за змістом якої було вирішено: продовжити термін дії Договору оренди до 31 грудня 2028 року (п. 1.1 цієї Угоди); збільшити розмір орендної плати у грошовій формі в розмірі 6,5% від грошової оцінки землі, що становить 7 033,96 грн. за один рік; крім того сторони погодили, що Орендар проводить безкоштовну поставку 1 тони соломи до садиби Орендодавця, оранку та культивацію його присадибної земельної ділянки до 0,40 га в територіальних межах Орендаря на підставі попередньої заяви Орендодавця, а також Орендар як податковий агент з орендної плати повинен утримувати податки (збори), передбачені чинним законодавством. Інші умови Договору оренди земельної ділянки залишаються незмінними (п. 1.2 Угоди).

29 березня 2018 року між ним, ОСОБА_2 і відповідачами Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Олімпекс-Агро» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» було укладено Додаткову угоду (про заміну сторони та внесення змін до Договору оренди) до Договору оренди землі.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди від 29.03.2018 року, зі згоди позивача (Орендодавця) відповідач ТОВ АФ «Олімпекс-Агро» передає, а відповідач ТОВ «Аграрне підприємство «Придніпровське» приймає на себе права та обов`язки сторони (Орендаря), передбачені в Договорі оренди.

За змістом Додаткової угоди від 29.03.2018 року сторони погодили внести зміни до Договору оренди землі, виклавши їх у новій редакції, а саме:

-внести зміни до абз. 1 п. 2.3 Договору, яким визначити строк дії Договору до 31 грудня 2028 року, але в будь-якому випадку даний Договір та право оренди за даним Договором є чинним до моменту закінчення збирання врожаю Орендарем;

-внести зміни в абз. 1 п. 2.2 Договору, яким сторони визначити, що орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 7,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 8 116,11 грн. за рік, а також Орендар зобов`язується проводити безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця та здійснювати безкоштовну оранку та культивацію присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га, в територіальних межах Орендаря, на підставі поданої письмової заяви Орендодавцем.

Інші умови Договору оренди земельної ділянки залишились незмінними.

В день підписання Додаткової угоди (про заміну сторони та внесення змін до Договору оренди) від 29.03.2018 року сторони підписали акт прийому-передачі (без дати та номеру), відповідно до якого земельна ділянка передана в оренду відповідачу ТОВ «Аграрне підприємство «Придніпровське».

Таким чином, у спірному договорі, з урахуванням додаткових угод, визначено три форми орендної плати: грошову; натуральну, яка є самостійною та підлягає виплаті (виконанню); відробіткову, яка є самостійною та підлягає виплаті (виконанню).

Однак, починаючи з 2017 року позивач не отримував орендну плату за користування його земельною ділянкою, зокрема в частині надання послуг з оранки, культивації присадибної земельної ділянки та поставки 1 тони соломи до її садиби, а орендна плата у грошовій формі сплачувалась не в повному обсязі та з порушенням строків її виплати.

Позивач вважає, що систематичне невиконання відповідачами своїх обов`язків за Договором оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є грубим порушенням його прав, оскільки він не отримав ті блага, на які розраховував, а також вважає, що є всі достатні підстави для розірвання договору оренди, так як систематичне невиконання відповідачами своїх обов`язків порушує принцип добросовісного виконання договірних зобов`язань.

Ухвалою суду від 15 лютого 2022 року відкрите провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 28 жовтня 2022 року підготовче провадження у справі закрите, справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, згідно заяви просила розглядати справу за її відсутності, вимоги підтримує у повному обсязі, просить суд задовольнити позов.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» - Євдакова А.М. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначила, що заборгованість за 2018-2021 роки товариством сплачена в повному обсязі, навіть з надлишком, а тому підстав для розірвання Договору оренди землі немає. Щодо надання послуг з оранки, культивації та безкоштовного завезення соломи посилалася на те, що Договором оренди землі з урахуванням змін та доповнень, викладених в Додаткових угодах передбачено надання відповідних послуг на підставі поданої письмової заяви Орендодавцем, однак позивач з відповідною заявою про надання цих послуг до товариства не зверталася. Зокрема просила звернути увагу на те, що позивач фактично просить розірвати договір оренди № 18 від 27.09.2000 року відносно земельної ділянки площею 2,98 га, що належала на той час позивачу на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДП № 0350613 від 17 квітня 2000 року, в той час як орендні відносини між сторонами стосуються Договору оренди без номеру, укладеного у 2004 році та зареєстрованого 28липня 2004 року у Новомосковському державному земельному кадастровому центрі за № 04:04:126:00453 відносно земельної ділянки площею 2,91 га, що на теперішній час належить позивачу на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ДП № 130048, виданого 09 грудня 2002 року Новомосковською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області на підставі розпорядження голови Новомосковської районної державної адміністрації № 967 від 07 жовтня 2002 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 25469.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Олімпекс-Агро» в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, своїм правом на подання відзиву у встановлений законом строк не скористався.

Суд, заслухавши представника відповідача, дослідивши надані сторонами докази, дійшов такого висновку.

Судом встановлено, 27 вересня 2000 року між ОСОБА_2 (Орендодавцем) та ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро» (Орендарем) укладено Договір оренди земельної ділянки № 18 (далі по тексту Договір оренди), зареєстрований 27 вересня 2000 року у Книзі реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області за № 938.

За умовами Договору оренди № 18 від 27.09.2000 року сторони погодили, що ОСОБА_2 надав ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро» в строкове платне користування належну йому на той час на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ДП № 0350613 від 17 квітня 2000 року земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 2,98 га., терміном з 27 травня 2000 року по 31 грудня 2005 року, з моменту його реєстрації Василівською сільською радою.

В подальшому позивач ОСОБА_2 отримав Державний акт на право приватної власності на землю серії I-ДП № 130,8виданий 09 грудня 2002 року Новомосковською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області на підставі розпорядження голови Новомосковської районної державної адміністрації № 967від 07 жовтня 2002 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 25469на земельну ділянку площею 2,910 га, кадастровий номер 1223281000:02:002:0069, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Встановлено, що у 2004 році між ОСОБА_2 (Орендодавцем) та ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро» (Орендарем) укладено Договір оренди земельної ділянки без номеру та дати, зареєстрований 28 липня 2004 року у Новомосковському державному земельному кадастровому центрі за № 04:05:126:00453.

У відповідності до п. 1, 2.1, 2.3 Договору оренди, Орендодавець надав відповідачу в строкове платне користування належну йому земельну ділянку № НОМЕР_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,910 га терміном на чотири роки одинадцять місяців двадцять дев`ять днів, з моменту державної реєстрації договору.

Відповідно до п. 2.2. Договору оренди, відповідач ТОВ АФ «Олімпекс-Агро» зобов`язався сплачувати Орендодавцю щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 1,5% від грошової оцінки землі, згідно Указу Президента України від 02.02.2002 року № 92 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» із змінами від 13.09.2002 року, що становить 475,10 грн. за один рік.

Договором у п. 2.2. абз. 2 передбачено, що вказана у цьому договорі орендна плата також коригуватиметься Орендарем шляхом видання наказу без внесення доповнень до договору у наступних випадках: у разі зміни законодавством мінімальної орендної плати; у разі індексації законодавством грошової оцінки землі.

Строк видачі орендної плати: до 30 грудня кожного календарного року (абз. 5 п. 2.2 Договору).

Згідно з абз. 3 п. 2.2 Договору, Орендар гарантує продаж Орендодавцю зерна різного та іншої сільськогосподарської продукції.

Відповідно до абз. 3 п. 3 Договору «Відповідальність сторін» Договору сторони погодили, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, Орендар несе відповідальність у вигляді пені в розмірі 0,01 відсотка від суми недоїмки за кожний день прострочення.

Згідно з п. 1.1. Договору оренди, сторонами погоджено нормативну грошову оцінку земельної ділянки яка на день підписання Договору становила 31 673,00,00 грн.

На виконання п. 3 Договору оренди позивач в день підписання Договору оренди землі також підписала акт приймання передачі (без дати та номеру), відповідно до якого земельна ділянка передана в оренду відповідачу ТОВ АФ «Олімпекс-Агро».

Судом встановлено, що 13 липня 2009 року Новомосковським районним відділом Дніпропетровської регіональної філії центру Державного земельного кадастру було зареєстровано Додаткову угоду без номеру та дати за № 04:09:126:03970, за змістом якої було вирішено: внести зміни до абз. 1 п. 2.2. Договору щодо зміни орендної плати у грошовій формі у розмірі 2% від грошової оцінки землі, що становить 656,00 грн., а також проведення безкоштовного завезення соломи до садиби Орендодавця, оранку та культивацію присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га. Орендар відшкодовує витрати на поховання (п. 1 Додаткової угоди); внесено змінили до абз. 1 п. 2.3 Договору, яким визначено термін дії Договору до 31 грудня 2021 року (п. 2 Додаткової угоди); доповнено абз. 5 п. 3 Договору щодо надання права Орендареві самостійно передачі земельної ділянки в суборенду ТОВ «СНП-Україна» (п. 3 Додаткової угоди); доповнено абз. 6 п. 3 Договору щодо встановлення відповідальності Орендаря за заростання орендованої земельної ділянки бур`янами.

Крім того, сторонами було погоджено, що у випадку прийняття відповідними державними органами нормативних документів про підвищення вартості орендної плати за земельну ділянку, Орендар також повинен підняти вартість орендної плати та внести відповідні зміни до Договору оренди земельної ділянки (абз. 2 п. 1 Додаткової угоди).

Встановлено, що 28 жовтня 2016 року між ОСОБА_2 і ТОВ АФ «Олімпекс-Агро» укладено Додаткову угоду без номеру про внесення змін і доповнень до Договору оренди земельної ділянки, за змістом якої було вирішено: продовжити термін дії Договору оренди до 31 грудня 2028 року (п. 1.1 цієї Угоди); збільшити розмір орендної плати у грошовій формі в розмірі 6,5% від грошової оцінки землі, що становить 7 033,96 грн. за один рік; крім того сторони погодили, що Орендар проводить безкоштовну поставку 1 тони соломи до садиби Орендодавця, оранку та культивацію його присадибної земельної ділянки до 0,40 га в територіальних межах Орендаря на підставі попередньої заяви Орендодавця, а також Орендар як податковий агент з орендної плати повинен утримувати податки (збори), передбачені чинним законодавством. Інші умови Договору оренди земельної ділянки залишаються незмінними (п. 1.2 Угоди).

Встановлено, що 29 березня 2018 року між позивачем ОСОБА_2 і відповідачами Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Олімпекс-Агро» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» було укладено Додаткову угоду (про заміну сторони та внесення змін до Договору оренди) до Договору оренди землі, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 125754198 від 30 травня 2018 року.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди від 29.03.2018 року, зі згоди позивача (Орендодавця) відповідач ТОВ АФ «Олімпекс-Агро» передає, а відповідач ТОВ «Аграрне підприємство «Придніпровське» приймає на себе права та обов`язки сторони (Орендаря), передбачені в Договорі оренди.

За змістом Додаткової угоди від 29.03.2018 року сторони погодили внести зміни до Договору оренди землі, виклавши їх у новій редакції, а саме:

-внести зміни до абз. 1 п. 2.3 Договору, яким визначити строк дії Договору до 31 грудня 2028 року, але в будь-якому випадку даний Договір та право оренди за даним Договором є чинним до моменту закінчення збирання врожаю Орендарем;

-внести зміни в абз. 1 п. 2.2 Договору, яким сторони визначити, що орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 7,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 8 116,11 грн. за рік, а також Орендар зобов`язується проводити безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця та здійснювати безкоштовну оранку та культивацію присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га, в територіальних межах Орендаря, на підставі поданої письмової заяви Орендодавцем.

Інші умови Договору оренди земельної ділянки залишились незмінними.

В день підписання Додаткової угоди (про заміну сторони та внесення змін до Договору оренди) від 29.03.2018 року сторони підписали акт прийому-передачі (без дати та номеру), відповідно до якого земельна ділянка передана в оренду відповідачу ТОВ «Аграрне підприємство «Придніпровське».

Як зазначено вище, укладений між сторонами Договір у 2004 році (п. 2.2. Договору оренди),з урахуванням змін та доповнень, викладених у Додатковій угоді без номеру та дати, зареєстрованій 13.07.2009 року за № 04:09:126:03970, визначає три основні складові орендної плати за Договором, якими є: орендна плата у грошовій формі 2% від грошової оцінки землі, безкоштовна поставка 1 тони соломи до садиби Орендодавця, оранка та культивація присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га.

Таким чином, сторони укладаючи спірний договір оренди визначили усі три форми орендної плати: грошову; натуральну, яка є самостійною формою та підлягає виплаті (виконанню); відробіткову, яка є самостійною формою та підлягає виплаті (виконанню). Додатково, за настання відповідних обставин до складу орендної плати входить одноразова виплата на поховання.

В подальшому, з урахуванням Додаткової угоди від 28 жовтня 2016 року, розмір орендної плати за Договором оренди збільшено до 6,5% від нормативної грошової оцінки землі, а з 2018 року відповідно до Додаткової угоди від 29 березня 2018 року, сторони погодили розмір орендної плати в розмірі 7,5% від нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Позивач посилається на те, що відповідачами не в повному обсязі сплачена орендна плата за період з 2017-2021 роки, зокрема у цей період не здійснювалася безкоштовна поставка 1 тони соломи до садиби Орендодавця та не надавалися послуги по обробітку присадибної земельної ділянки Орендодавця до 0,40 га у виді оранки та культивації.

В матеріалах справи відсутні відомості того, що відповідачем ТОВ «Агрофірмою «Олімпекс-Агро» орендна плата у грошовому виразі за 2017 рік сплачена позивачу, а також що здійснювалась оранка, культивація присадибної земельної ділянки позивача та поставка соломи до садиби орендодавця за цей період.

В свою чергу, Відповідачем ТОВ «Аграрне підприємство «Придніпровське» надані докази виплати орендної плати за 2018- 2021 роки за Договором оренди земельної ділянки, а саме:

-за 2018 рік на суму 2 177,82 грн. (відомість на виплату готівки № 00000003799 від 30.11.2018 року);на суму 4 254,00 грн. (відомість на виплату готівки № 3129 від 18.10.2018 року); на суму 570,00,00 грн. (відомість на виплату готівки № 1666 від 03.07.2018 року);на суму 871,00 грн. (відомість на виплату готівки № 2513 від 24.11.2018 року); на суму 1 500,00 грн. (відомість на виплату готівки № 2513 від 24.11.2018 року),а всього за 2018 рік - 9 372,82 грн.;

-за 2019 рік на суму 3 940,00 грн. (відомість на виплату готівки № 00000002074 від 15.10.2019 року); на суму 1 270,00 грн. (відомість на виплату готівки № 00000001430 від 05.07.2019 року); на суму 3 500,00 грн. в рахунок орендної плати видано пшениці 1200 кг (відомість на видачу пшениці в рахунок орендної плати № б/н за серпень 2019 року), а всього за 2019 рік - 8 710,00 грн.;

-за 2020 рік на суму 7 411,00 грн. (платіжне доручення № 609295270 від 17.09.2020 року); на суму 1 299,60 грн. в рахунок орендної плати видано цукру 100 кг (відомість на реалізацію с/г продукції № б/н від 28.07.2020 року), а всього за 2020 рік - 8 710,60грн.;

-за 2021 рік на суму8 550,97 грн. (платіжне доручення № 1412513227 від 10.06.2021 року), а всього за 2021 рік - 8 550,97 грн.

Отже, сума орендної плати за 2018-2021 роки, що підлягала виплаті складає 32 464,44 грн. (8 116,11 грн. (орендна плата за рік) х 4 роки).

Відповідачем ТОВ «Аграрне підприємство «Придніпровське» за 2018-2021 роки сплачено 35 344,39 грн., а тому заборгованість за 2018-2021 роки з орендної плати у грошовій формі відсутня, а навпаки на день подання позову існує переплата на суму 2 879,95 грн.

Крім того, враховуючи, що між позивачем і відповідачем ТОВ «Аграрне підприємство «Придніпровське» зобов`язання з оренди землі виникли з 2018 року та сплачена останнім орендна плата в більшому розмір не може вважатися такою, що виплачена за попередні роки, коли Орендарем виступав відповідач ТОВ АФ «Олімпекс-Агро», а тому суд вважає переплату за 2018-2021 роки в сумі 2 879,95 грн. як виплату орендної плати наперед, тобто на майбутнє, з огляду на наступне.

Так, орендна плата є однією із трьох законодавчо визначених істотних умов договору оренди, передбачених ст. 15 Закону України «Про оренду землі», в редакції, чинній на момент укладання Договору. Також у договорі сторони мають закріпити такі умови щодо орендної плати, як розмір, індексація, спосіб та умови розрахунків, строки сплати, порядок унесення і перегляду, а також відповідальність за несплату.

У ст. 21 Закону України «Про оренду землі» прописано, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Проте, чинне законодавство про оренду землі не містить заборони сплати орендної плати за майбутні періоди користування земельною ділянкою. Умови договору оренди землі про сплату орендної плати за майбутні періоди можуть бути погоджені сторонами договору оренди у формі, передбаченій ст. 14 Закону України "Про оренду землі".

Водночас, беручи до уваги приписи ст. 531 ЦК України боржник має право виконати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Таким чином, внесення Орендарем коштів за майбутні періоди буде обґрунтованим та вважатиметься орендною платою за користування земельною ділянкою за договором оренди землі, якщо в договорі: або міститься положення права Орендаря сплачувати орендну плату за майбутні періоди (достроково); або взагалі нічого не сказано про таку можливість.

Судом встановлено, що такі положення в спірному Договору з урахуванням Додаткових угод відсутні, а тому враховуючи положення статті 531 ЦК України, докази, які свідчать про те, що позивач погодився на отримання орендної плати наперед, тобто за майбутні періоди, а також дії Орендаря, який сплатив вказану суму, слід дійти висновку, що сторони погодили у письмовій формі вказаний порядок сплати орендної плати, і цей порядок було ними реалізовано.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду України від 20 листопада 2019 року у справі № 704/236/17, від 02 жовтня 2019 року у справі № 321/329/17, від 22 червня 2021 у справі № 364/546/19.

При цьому, суд зазначає, що якщо договір оренди землі передбачає пряму заборону сплати орендної плати наперед (тобто за майбутні періоди), тоді сплачені орендарем кошти не вважатимуться орендною платою за таким договором.

Отже, судом встановлено, що орендна плата у грошовому виразі за 2018-2021 роки сплачена в повному обсязі. В той же час, матеріали справи не містять доказів виплати або невиплати відповідачем ТОВ «Агрофірмою «Олімпекс-Агро» позивачу орендної плати у грошовому виразі за 2017 рік, а також що здійснювалась оранка, культивація присадибної земельної ділянки позивача та поставка соломи до садиби орендодавця за цей період. Вирішуючи питання по суті заявлених вимог, суд застосовує наступні норми права.

Відповідно до частини першої статті 4, частини першої статті 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Пункт 3 ч. 1 ст.3 ЦК України визначає однією з загальних засада цивільного законодавства свободу договору.

Сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ч.ч.1-3 ст.6 ЦК України).

Частина 1 ст. 14 ЦК України визначає, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні, або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст. 13 вищевказаного Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ч.5 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінились настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір, або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимоги заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладання договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане, зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагались; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Статтею 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Ст.15 Закону України «Про оренду землі» відносить до істотних умов договору оренди землі: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендну плату із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Встановлює, що за згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

За ст. 21, 22 Закону України «Про оренду землі», в редакції, чинній на момент укладання Договору, Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Абзац 5 статті 24 Закону України «Про оренду землі» встановлює право орендодавця на вимогу від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Положеннями ст. 31 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом . Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. Тобто, для можливості розірвання договору в односторонньому порядку дане має бути чітко передбачено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Використання земельної ділянки не за цільовим призначенням ( ст.141, 143 ЗКУ), систематична несплата орендної плати ( ст.141 ЗКУ).

Отже, законодавство встановлює, що розірвання договору в односторонньому порядку можливе лише тоді, коли це прямо передбачено у договорі оренди землі.

Наявність відповідної умови в договорі є вирішальною для розгляду справи. Відтак, сторони у договорі мають чітко визначити можливість розірвання договору в односторонньому порядку та механізм (процедуру) такого розірвання (шляхом підписання відповідної угоди, тощо). Таке визначення має бути чітким та недвозначним, закріплювати всі умови співпраці.

Таким чином, наведеними положеннями закону, які регулюють спірні відносини, передбачена систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, як підстава для розірвання договору оренди. Враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.

У пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Відповідно до частини першої статті 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за її користування протягом трьох місяців підряд.

Отже, наведеними положеннями закону, які регулюють спірні відносини, передбачена систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, як підстава для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність.

Враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.

Згідно з частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Суд зазначає, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є самостійною та достатньою підставою для розірвання такого договору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18) міститься висновок, що: « враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зазначено, що: «у пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться».

Аналізуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність ознак систематичної несплати відповідачем орендної плати, оскільки відповідач сплачував орендну плату в грошовій формі за погодженням із позивачем в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи та копіями відомостей про виплату орендної плати.

Так, відповідно до Додаткової угоди від 29.03.2018 року абз. 1 п. 2.2 Договору орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 7,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 8 116,11 грн. за рік, а також Орендар зобов`язується проводити безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця та здійснювати безкоштовну оранку та культивацію присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га, в територіальних межах Орендаря, на підставі поданої письмової заяви Орендодавцем.

Тобто, виконання вказаних дій за договором проводиться за ініціативою Орендодавця, у випадку придбання соломи останнім, чи здобуття її у будь-який інший спосіб та у разі, якщо Орендодавець має намір здійснити безкоштовну оранку та культивацію присадибної ділянки Орендодавця.

Суд приймає до уваги доводи представника відповідача ТОВ «АП «Придніпровське» про те, що безкоштовне завезення соломи до садиби, безкоштовна оранка та/або культивація присадибної земельної ділянки Орендодавця здійснюється Орендарем на підставі відповідної заяви; процедура подання таких заяв безпосередньо у Договорі оренди не передбачена, однак є загальновідомою для Орендодавців.

В матеріалах справи відсутні докази відмови (або не реагування) відповідача ТОВ «АП «Придніпровське» у виконанні умов Договору оренди щодо безкоштовного завезення соломи до садиби позивача, безкоштовної оранки та/або культивації присадибної земельної ділянки Орендодавця. Належних доказів звернення позивача до відповідача із заявою на завезення соломи, обробітку присадибної ділянки суду також не надано.

Надані стороною позивача заяви щодо звернення ОСОБА_2 до відповідача ТОВ «АП «Придніпровське» із заявою на завезення соломи, обробітку присадибної ділянки, суд вважає неналежними доказами, оскільки такі заяви не підтверджують, як звернення позивача до відповідача, так і отримання відповідачем вказаних заяв.

Враховуючи вищевикладене, встановивши, що Додаткова угода містить вимогу щодо звернення Орендодавця до Орендаря із письмовою заявою щодо завезення соломи, обробітку присадибної ділянки, враховуючи відсутність факту звернення позивача до відповідача із даною заявою у оспорюваний період, суд дійшов висновку про недоведеність тверджень позивача щодо невиконання відповідачем умов Договору оренди від 2004 року (зареєстрованого 28.07.2004 року за № 04:04:126:00453) в частині надання вказаних послуг.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 18 квітня 2018 року (справа № 183/3993/16) та від 28 листопада 2018 року (справа № 183/1526/17).

Відтак, з огляду на відсутність доказів подання відповідних письмових заяв орендарю, суд вважає недоведеним факт невиплати орендної плати у натуральній та відробітковій формах за Договором оренди без номеру від 2004 року, зареєстрованого 28.07.2004 року за № 04:04:126:00453.

Крім того, у прохальній частині позову з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, позивач просить розірвати Договір оренди № 18 від 27.09.2000 року відносно земельної ділянки площею 2,98 га, що належала на той час позивачу на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДП № 0350613 від 17 квітня 2000 року, в той час судом встановлено, що договір оренди укладено між сторонами у 2004 році та зареєстрованого 28 липня 2004 року у Новомосковському державному земельному кадастровому центрі за № 04:04:126:00453 відносно земельної ділянки площею 2,91 га, 1223281000:02:002:069, що час належить позивачу на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ДП № 130048, виданого 09 грудня 2002 року Новомосковською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області на підставі розпорядження голови Новомосковської районної державної адміністрації № 967 від 07 жовтня 2002 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 25469.

Всі Додаткові угоди, на які посилається сторона позивача, стосуються саме зазначеного вище договору.

У той же час, позивач не ставив питання про розірвання договору оренди землі, укладений між сторонами у 2004 році та зареєстрованого 28 липня 2004 року.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Вирішуючи питання в частині розподілу між сторонами судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом першим частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України у разі відмови в задоволенні позову, судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи те, що суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову, судові витрати належить покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Олімпекс-Агро», Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» про розірвання договору оренди земельної ділянки - відмовити.

Судові витрати покласти на позивача ОСОБА_2 .

Учасники справи:

- позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Олімпекс-Агро», ЄДРПОУ 30195842, місцезнаходження за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Голубівка, вул. Лесі Українки, будинок 10;

- відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське», ЄДРПОУ 41102163, місцезнаходження за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Голубівка, вул. Лесі Українки, будинок 10.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути поданою до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 08 лютого 2024 року.

Суддя Д.І. Городецький