Рішення

від 04.04.2024 по справі 470/263/21

ДОБРОВЕЛИЧКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУН 470/263/21

Номер провадження по справі 2/387/10/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2024 року смт. Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі :

головуючого судді Майстер І. П.

за участю секретаря судового засідання Косюг І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання права власності на земельну ділянку за набувальною давністю,-

В С Т А Н О В И В :

І. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області 04.10.2022 надійшла позовна заява, в якій позивач просить визнати право власності на земельну ділянку за набувальною давністю, а саме земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,98 га, кадастровий номер 4821182600:02:000:0316, яка розташована на території Маліївської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області.

Свій позов позивач мотивує тим, що згідно з Державного акта на право приватної власності на землю серії IV -МК №010151 від 24.05.2003 ОСОБА_7 являється власником земельної ділянки площею 5,98 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Маліївської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області. У листопаді 2004 року ОСОБА_7 добровільно, безкоштовно, без будь-якого примусу та тиску, передав її позивачу на невизначений термін, дозволивши використовувати на власний розсуд за тієї умови, що позивач буде сплачувати земельний податок за дану земельну ділянку. У 2014 році ОСОБА_7 помер, а позивач до поточного періоду часу добросовісно, відкрито і безперервно користується земельною ділянкою вже протягом 15 років. Спадкоємці за законом після смерті ОСОБА_7 , які визначені у позові як відповідачі, до поточного періоду часу також не ініціювали питання про повернення вказаної земельної ділянки чи витребування її з володіння позивача, що спонукало позивачів звернутися до суду з даним позовом .

Сторона позивача в судове засідання не з`явилась, представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача та представника позивача. Позовні вимоги підтримують.

Відповідач ОСОБА_8 та представник відповідача ОСОБА_9 в судове засідання не з`явилися, надали до суду заяву про розгляд справи без їх участі, проти позовних вимог заперечують та просять залишити позов без задоволення. Також 02.09.2021 ОСОБА_8 подала до суду відзив, зі змісту якого не погоджується із позовом. Зазначила, що ні вона, ні брати, які проживали на день смерті батька разом з ним, не відмовлялись від спадщини, а тому згідно ч.3 ст. 1268 ЦК України вважаються такими , що її прийняли. Тому твердження позивача про неприйняття спадщини спадкоємцями після смерті її батька є безпідставними та такими, що не можуть бути враховані при вирішення спору (том1, а.с. 88).

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися. Судом неодноразово здійснювались виклики відповідача відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, а також шляхом направлення на зареєстровану адресу місця проживання відповідача судових повісток. Поштові відправлення були повернуті до суду з поміткою "Адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

ОСОБА_5 , ОСОБА_5 та ОСОБА_10 15.07.2021 подали до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого просили відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, оскільки спірна земельна ділянка знаходилась на праві приватної власності їхнього батька ОСОБА_7 . У 2008 році їхній батько помер та відкрилася спадщина на земельну ділянку, яку вони автоматично прийняли, так як проживали та були зареєстровані на момент смерті разом з ним. Таким чином на даний момент вони є власниками вказаної земельної ділянки, однак поки що не отримали свідоцтво на право на спадщину у зв`язку із зайнятістю нотаріуса та хворобою ОСОБА_5 . Крім того, земельна ділянка опинилася у користуванні в позивача, так як батько в листопаді 2004 року отримав від позивача грошові кошти в розмірі 5000 грн та в рахунок повернення вищевказаної грошової суми надав позивачу земельну ділянку в оренду строком на 5 років. Оскільки користуючись земельною ділянкою, яка не є власністю позивача та позивач був обізнаний про власника, то його користування спірним майном не може вважатися добросовісним. Та обставина, що він постійно нею користується не породжує права позивача на набуття права власності за набувальною давністю. Тому у даному випадку не можна вважати користування земельною ділянкою, на яке позивач просить визнати право власності за набувальною давністю, добросовісним, оскільки він точно знав, що володіє майном у якого є власник.

Ухвалою судді Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 24.06.2021 цивільну справу прийнято до розгляду та відкрито в порядку загального позовного провадження справу.

Ухвалою судді Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 22.09.2021 зупинено провадження у цивільній справі до закінчення шестимісячного терміну для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_11 та ОСОБА_5 .

Ухвалою судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області Орловою С.Ф. від 07.10.2022 цивільну справу прийнято до свого провадження, вирішено розгляд даної цивільної справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області Орловою С.Ф. залучено участі у справі в якості правонаступників відповідачів.

Ухвалою судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області Майстер І.П. від 16.05.2023 прийнято до свого провадження цивільну справу та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 27.06.2023 закрито підготовче провадження у цивільній справі та справу призначено до судового розгляду.

ІІ. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд дійшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких підстав.

З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Маліївської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області встановлено, що ОСОБА_7 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Маліївка Березнегуватського району Миколаївської області (том1 а.с.94).

Відповідно до копії державного акту на право приватної власності на землю виданого ІV-МК №010151 від 24.05.2003, встановлено, що ОСОБА_7 , у передається у приватну власність земельна ділянка площею 5,98 гектара (том 1 а.с.11).

Згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, дата формування витягу 25.02.2021, кадастровий номер 482118260:02:000:0316, місце розташування земельної ділянки Миколаївська область Березнегуватський району Маліївська сільська рада, площа земельної ділянки 5,9792 га, нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь 153811,14 грн (том 1 а.с. 10).

З довідки №19 від 19.02.2021, виданої виконавчим комітетом Березнегуватської селищної ради Березнегувастького району Миколаївської області, встановлено, що ОСОБА_12 проживає за адресою АДРЕСА_1 , з 03.11.2004 по теперішній час вільно володіє добровільно відкрито та безперервно використовує земельну ділянку площею 5,9792 га і сплачує земельний податок, яка належить згідно Державного акту на право приватної власності на землю ІУ-МК №010151 від 24.05.2003 за №407 кадастровий номер 482118260:02:000:0316, що виданий ОСОБА_7 (том 1 а.с. 9).

Відповідно до довідки №131 від 05.07.2021 виданої Виконавчим комітетом Березнегуватської селищної ради ОСОБА_8 , про те що її батько ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований та дійсно проживав по АДРЕСА_2 , разом з ним за вказаною адресою зареєстровані та поживали: ОСОБА_13 - дружина, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 - син, ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_11 - син, ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_14 - син, ІНФОРМАЦІЯ_5 (том 1 а.с. 55).

З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Березнегуватським ВДРАЦС у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) встановлено, що ОСОБА_14 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 у селі Маліївка Березнегуватського району Миколаївської області (том1 а.с.95).

З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого Березнегуватським ВДРАЦС у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) встановлено, що ОСОБА_11 , помер ІНФОРМАЦІЯ_7 у смт Березнегувате Березнегуватського району Миколаївської області (том1 а.с.96).

Відповідно до довідки №132 від 05.07.2021 виданої Виконавчим комітетом Березнегуватської селищної ради ОСОБА_8 , про те що її мати ОСОБА_13 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 була зареєстрована та дійсно проживала по АДРЕСА_3 , разом з ним за вказаною адресою зареєстровані та поживали: ОСОБА_14 - син, ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_2 -невістка, ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_4 - онука, ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_3 - онука, ІНФОРМАЦІЯ_11 (том 1 а.с. 98).

З копії розписки від 09.11.2004, встановлено, що ОСОБА_7 отримав від ОСОБА_1 5000 гривень на 5 років під 10 відсотків місячних від цієї суми. У випадку не повернення цієї суми у вказаний термін, залишає земельну ділянку, що належить йому на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІУ-МК номер 010151 в користування терміном на 47 років (том 1 а.с. 56)

Згідно заяви від 10.12.2021, встановлено, що ОСОБА_2 звернулася до Березнегуватської державної нотаріальної контори Миколаївської області із заявою про відмову у прийняті спадщини після смерті її чоловіка ОСОБА_14 07.08.2021 (том 1 а.с. 222).

Згідно заяви від 10.12.2021, встановлено, що ОСОБА_3 звернулася до Березнегуватської державної нотаріальної контори Миколаївської області із заявою про прийняття спадщини після смерті її батька ОСОБА_14 07.08.2021 (том 1 а.с. 223).

Згідно заяви від 10.12.2021, встановлено, що ОСОБА_2 , як діє від імені своєї малолітньої дочки ОСОБА_3 звернулася до Березнегуватської державної нотаріальної контори Миколаївської області із заявою про прийняття спадщини після смерті її батька ОСОБА_14 07.08.2021 (том 1 а.с. 223).

Відповідно до довідки №332 від 07.12.2021 виданої Виконавчим комітетом Березнегуватської селищної ради ОСОБА_5 про те , що померлий ОСОБА_11 проживав та мав зареєстроване місце проживання з 28.12.2004 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті за вказаною адресою разом з померлим ніхто не проживав (том 1 а.с. 223).

Згідно заяви від 08.12.2021, встановлено, що ОСОБА_5 звернувся до Березнегуватської державної нотаріальної контори Миколаївської області із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті його брата ОСОБА_11 24.07.2021 (том 1 а.с. 223).

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 ЦК України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).

Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до статті 344 ЦК України необхідно виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Отже, йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка у подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю. Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність. Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність, виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник.

Якщо володілець знає або повинен знати про неправомірність заволодіння чужим майном (у тому числі і про підстави для визнання договору про його відчуження недійсним), то, незважаючи на будь-який строк безперервного володіння чужим майном, він не може його задавнити, оскільки відсутня безумовна умова набуття права власності - добросовісність заволодіння майном.

Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об`єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий). Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю, якщо воно має такий правовий режим, тобто є об`єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію.

Набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.

До вищевказаних висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла у постанові від 14 травня 2019 року у справі № 910/17274/17.

При вирішенні спорів, пов`язаних з набуттям права власності за набувальною давністю, необхідним є встановлення, зокрема, добросовісності та безтитульності володіння. Наявність у володільця певного юридичного титулу унеможливлює застосування набувальної давності. При цьому безтитульність визначена як фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Отже, безтитульним є володіння чужим майном без будь-якої правової підстави. Натомість володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності (див. постанови Верховного Суду від 01 серпня 2018 року у справі № 201/12550/16-ц, від 15 червня 2020 року у справі № 323/2677/17, 10 лютого 2022 року, у справі № 622/284/20, від 05 червня 2023 року у справі № 368/1297/20, від 25 квітня 2023 року у справі № 465/3716/18).

Так, у даній справ позивач обізнаний про те, що спірна земельна ділянка належала на праві власності ОСОБА_7 , що суперечить принципу добросовісності володіння цим майном, оскільки добросовісність передбачає, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном, а тому позивачем не доведено усіх обставин, передбачених статтею 344 ЦК України, необхідних для набуття права власності за набувальною давністю. Давність володіння могла би вважатися добросовісною, якщо позивач при заволодінні майном не знав і не повинен був знати про відсутність у нього підстав для набуття права власності, однак таких обставин у справі не встановлено.

Крім того, складена 09.11.2004 розписка ОСОБА_7 , згідно з якою він отримав кошти у борг та передав спірну земельну ділянку у користування, суд не може прийняти як відмову власника від майна.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 729/608/17 (провадження № 14-648цс18) вказано, що «умовами набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю є: 1) добросовісність користування земельною ділянкою, яке полягає у невчиненні особою перешкод власнику земельної ділянки у реалізації ним свого права власності на це майно протягом 15 років; 2) відкритість користування, яке має бути очевидним для усіх інших осіб; 3) безперервність користування протягом 15 років; 4) відсутність документів, які б свідчили про наявність у громадянина прав на цю земельну ділянку. Відсутність будь-якого з перерахованих елементів виключає можливість набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю. Порядок набуття громадянами права власності на земельну ділянку встановлений у ЗК України. Відповідно до статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначається цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначене бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб). Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. За змістом положень статті 122 ЗК України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або в користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування».

Отже суд вважає, що позивач не довів умов для набуття права власності за набувальною давністю, а тому суд вважає про відмову в задоволенні позовних вимог.

Матеріали справи не містять доказів, які посвідчують права на землю позивача, станом на час виникнення спірних правовідносин а саме: право постійного користування - державним актом на право постійного користування на землю, довічного успадковуваного володіння, на право постійного володіння землею; право оренди - договором оренди землі; право користування - договором суборенди, суперфіцію, емфітевзису.

Отже суду також не доведено, що позивач відкрито та безперервно користується земельною ділянкою з кадастровим номером №4821182600:02:000:0316.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно з вимогами пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Тому аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з відмовою у задоволенні вимог, судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 215, 216, 220, 628, 638, 799, 806 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання права власності на земельну ділянку за набувальною давністю - відмовити.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , уродженець міста Мелітополь Запорізької області, житель АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ;

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , уродженка та жителька АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер в матеріалах справи відсутній;

відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , уродженка та жителька АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер в матеріалах справи відсутній;

відповідач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , уродженка та жителька АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер в матеріалах справи відсутній;

відповідач - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , уродженець села Маліївка Березнегуватського району Миколаївської області, житель АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ;

відповідач - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , уродженка села Лоцкіно Новобугського району Миколаївської області, жителька АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Добровеличківський районний суд Кіровоградської області.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області Майстер І.П.