Ухвала

від 02.04.2024 по справі 336/2985/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

"02" квітня 2024 р.

Справа №336/2985/24

Провадження №2/336/1858/2024

УХВАЛА

про залишення позову без руху

02 квітня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Звєздова Н.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області, третя особа: ОСОБА_2 про надання додатково строку для подання заяви на прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИЛА:

Представник позивачки - адвокат Молоткова В.В., яка діє на підставі Ордера на надання правничої (правової) допомоги серії від 01.04.2024 серії АН №1387925, Договору про надання правової (правничої) допомоги від 27.03.2024 через підсистему (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», звернулася з вказаним позовом до суду, в якому просить: 1) визначити ОСОБА_1 додатковий строк протягом трьох місяців, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 ; 2) витребувати у приватного нотаріуса Запорізького районного нотаріального округу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дмитрієвої Н.П. копію спадкової справи №70 за 2024 рік після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

В обґрунтування позову зазначила, що мати позивачки - ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 . Спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 є за законом - позивачка, а за заповітом - син померлої (брат позивачки) - ОСОБА_2 . Однак, брат заяву про прийняття спадщини не подавав, а тому вважається таким, що відмовився від неї. Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3 ні за заповітом, ні за законом немає. Позивачка з початку повномасштабного вторгнення російської федерації мешкала в прифронтовій зоні разом зі своєю донькою ОСОБА_4 та малолітніми онуками: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Смт. Комишуваха Запорізького району Запорізької області, в якому проживала позивачка та знаходиться нотаріальна контора, зазнають наслідків воєнної агресії російської армії та жахливих потужних обстрілів зі сторони ворога. Страх за життя, постійні ворожі обстріли спонукали позивачку рятувати своє життя та життя малолітніх онуків шляхом виїзду з місця постійного проживання на захід України. В квітні 2022 року остання разом з донькою та онуками виїхали до с. Жабокрич, Крижопільського району Вінницької області, де проживали довгий час, боячись повертатися додому через постійні обстріли смт. Комишуваха, та повернулися додому лише в середині березня 2024 року. Велика відстань між місцем вимушеного проживання позивачки і місцем знаходження спадкового майна перешкоджали останній своєчасно звернутися до нотаріуса та призвели до пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

До позову долучено сканкопії наступних документів: паспорта, РНОКПП, свідоцтв про народження позивачки та про укладення шлюбу з ОСОБА_7 ; витягу з ДРРП, технічного паспорта на будинок, свідоцтва про право на спадщину від 26.12.2012, відповідно до якого до померлої ОСОБА_3 перейшло право власності на будинок АДРЕСА_1 ; свідоцтва про смерть батька позивачки - ОСОБА_8 ; заповіту, відповідно до якого ОСОБА_3 заповідала своєму синоу - ОСОБА_2 будинок АДРЕСА_1 ; свідоцтва про народження, паспорта та РНОКПП ОСОБА_2 ; свідоцтва про народження дочки позивачки - ОСОБА_9 та онучок - ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , а також свідоцтва про шлюб дочки з ОСОБА_10 ; лікарського свідоцтва та свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , витягу з ДР актів в цивільного стану про заведення актового запису про смерть ОСОБА_3 , витягу зі Спадкового реєстру, відповідно до якого 27.03.2024 було заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_3 ; постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 27.03.2024.

Суд, дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху у зв`язку із невідповідністю вимогам ст. 175 та 177 ЦПК України.

Вимоги до форми та змісту позовної заяви викладені у ст.175 ЦПК України.

Так, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Проте, позивачкою не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у всіх учасників по справі; зазначення доказів, що підтверджують обставини того, що позивачка дійсно починаючи з квітня 2022 року разом з донькою та онуками виїжджала до с. Жабокрич, Крижопільського району Вінницької області, де проживала довгий час, аж до середини березня 2024 року; не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); не зазначено щодо наявності у неї або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Так, у позові адвокат просить визначити позивачці додатковий строк для прийняття спадщини, тобто вказана позовна вимога є вимогою немайнового характеру.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2024 становить 2920 гривень.

Згідно з ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» встановлена ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних.

Таким чином, позивачці необхідно надати суду документ, який підтверджує сплату судового збору в сумі 1 211,20 гривень.

Доказів сплати судового збору до матеріалів справи не подано.

Судовий збір має бути сплачений на наступні реквізити: Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл/м.Зап. Шевчен./22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37941997, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача: UA818999980313141206000008515, Код класифікації доходів бюджету 2030101, Призначення платежу: позовна заява за позовом….

Суд звертає увагу позивача, що невірно оформлене платіжне доручення є підставою для повернення позовної заяви у зв`язку з несплатою судового збору належним чином.

Суд звертає увагу на те, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Належними відповідачами у спорах про визнання права власності на спадкове майно є спадкоємці, які прийняли спадщину, або особи які потенційно можуть бути такими (діти, батьки померлого) у випадку відсутності таких - територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (відповідні сільські, селищні, міські ради).

Згідно з п.24 вищевказаної постанови Пленуму Верховного суду України, при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Так, з поданого адвокатом позову вбачається, що фактично спадкоємцями після померлої ОСОБА_3 є позивачка (за законом) та син померлої (брат позивачки) - ОСОБА_2 (за заповітом).

Посилання у позові на той факт, що ОСОБА_2 вважається таким, що відмовився від спадку, оскільки не звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини є передчасним та не доведеним жодними доказами, а тому в цій частині позов підлягає уточненню щодо встановлення кола відповідачів, оскільки з вищевказаного вбачається, що територіальна громада може бути відповідачем лише якщо відсутні будь-які інші спадкоємці.

Крім того, суд звертає увагу на той факт, що захист цивільних прав - це дії з попередження, припинення порушення прав або відновлення порушених прав громадян і організацій.

Будь-яка особа має право на захист свого права та інтересу, що не суперечить принципам цивільного законодавства, вимогам справедливості, сумлінності, розумності.

Спосіб захисту суб`єктивних цивільних прав - це закріплені законом матеріально-правові засоби примусового характеру, за допомогою яких провадиться відновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника.

Захист суб`єктивних цивільних прав та інтересів здійснюється в передбаченому законом порядку, тобто за допомогою застосування належної форми, засобів і способів захисту. Законодавством визначено три окремі підстави для захисту цивільного права особи: порушення, невизнання, оспорювання цивільного права. Порушення права - це наслідок протиправної поведінки протилежної сторони, чиїми діями завдано шкоду правам та інтересам особи. Невизнання цивільного права полягає у пасивному запереченні наявності в особи суб`єктивного цивільного права, яке безпосередньо не завдає шкоди суб`єктивному праву, але створює невпевненість у правовому статусі носія суб`єктивного права. Оспорювання - це наявність спору між учасниками цивільно-правових відносин про приналежність чи відсутність права в однієї із сторін

Перелік способів захисту, визначених у ст. 16 ЦК, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Як правило, особа, право якої порушене, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Іноді спосіб захисту порушеного права та інтересу прямо визначений спеціальним законом, який регулює певне цивільне правовідношення.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.1 ст.177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Проте, до позовної заяви не надано доказів надіслання позову з додатками на адресу відповідача - Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 185 ЦПК суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачці строк для усунення вказаних недоліків.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 185, 260 ЦПК, суддя,-

ПОСТАНОВИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області, третя особа: ОСОБА_2 про надання додатково строку для подання заяви на прийняття спадщини - залишити без руху.

Надати позивачці строк п`ять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених недоліків заяви.

У разі невиконання ухвали в зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя: Н.С. Звєздова