Рішення

від 28.03.2024 по справі 452/2568/21

САМБІРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 452/2568/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" березня 2024 р. м. Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі головуючого судді Пташинського І.А.

при секретарі судового засідання Терлецькій І.В.

з участю представника позивача адвоката Дячука В.В.,

представників відповідача Брунарської М.С. , Добрянського І.І. ,

представника співвідповідача Добрянського І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Комунального некомерційного підприємства Самбірської міської ради «Стоматологічна поліклініка», Самбірської міської ради Львівської області про стягнення заборгованості по заробітній платі та вихідної допомоги,

встановив:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду із вказаним позовом. В підготовчому судовому засіданні збільшив розмір позовних вимог, просив стягнути з Комунального некомерційного підприємства Самбірської міської ради «Стоматологічна поліклініка» (далі - КНП СМР «Стоматологічна поліклініка») на його користь невиплачену за період з липня 2020 року по серпень 2021 року заробітну плату в сумі 116 838,61 грн. та вихідну допомогу у зв`язку зі звільненням в розмірі 4664,70 грн., а всього 121 503,31 грн.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що його, у відповідності до розпорядження Самбірського міського голови № 10-ос від 14.01.2020 року, призначено тимчасово виконувати обов`язки директора Комунального некомерційного підприємства Самбірської міської ради «Стоматологічна поліклініка» з 15.01.2020 року до дня призначення на конкурсній основі основного працівника на посаду директора КНП СМР «Стоматологічна поліклініка». Щомісячно відповідач здійснював йому нарахування суми заробітної плати, а за наявності коштів виплачував її. Однак починаючи з 01.07.2020 року фактична виплата йому заробітної плати не здійснювалася.

Згідно довідки яка була видана йому за місцем праці за період з 01.07.2020 року по 31.03.2021 року відповідачу було нараховано та не виплачено заробітну плату на суму

75764,64 грн., тобто більше 12 місяців він не отримував кошти за виконану роботу.

08.06.2021 року позивач отримав повідомлення підписане міським головою про можливе звільнення з роботи у зв`язку з прийняттям Самбірською міською радою рішення №7 від 06.05.2021 року про припинення юридичної особи - КНП СМР «Стоматологічна поліклініка».

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - КНП СМР «Стоматологічна поліклініка» знаходиться в стані припинення з 11.05.2021, вимоги кредиторів приймаються до 12.07.2021 року.

Враховуючи те, що йому не було проведено виплату всіх сум, що належать йому від підприємства та не було надано довідки про заборгованість, 18.06.2021 року він звернувся з відповідною письмовою заявою до голови ліквідаційної комісії з припинення (ліквідації) юридичної особи - комунального некомерційного підприємства Самбірської міської ради «Стоматологічна поліклініка» Брунарської М.С., однак відповіді не отримав.

Вважає, що мав право на отримання невиплаченої йому заробітної плати та вихідної допомоги у зв`язку зі звільненням, але з вини відповідача КНП СМР «Самбірська поліклініка», такої не отримав.

За його розрахунками заборгованість по заробітній платі та вихідній допомозі у зв`язку зі звільненням за період з липня 2020 року по серпень 2021 р. становить 121 503,31 грн. (116 838,61 грн. + 4664,70 грн.).

Ухвалою судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 26.07.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження, витребувано у відповідача докази.

Представником відповідача Брунарською М.С. (головою комісії з припинення (ліквідації) юридичної особи - КНП СМР «Стоматологічна поліклініка») надано відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити в задоволенні позовних вимог за їх безпідставністю, так як заборгованість по заробітній платі у відповідача перед позивачем за період з 01.07.2020 р. по 01.05.2021 р. відсутня, оскільки в КНП СМР «Стоматологічна поліклініка» відсутні первинні документи з інформацією про нарахування заробітної плати працівникам, в т.ч. ОСОБА_4 , та документи фінансової звітності з інформацією про нарахування заробітної плати працівникам, що підтверджується інформацією ГУ ДПС у Львівській області від 22.07.2021 та ГУ ПФУ у Львівській області від 27.07.2021.

Довідку № 159 від 23 квітня 2021 року вважає неналежним та недостовірним доказом. На письмову заяву ОСОБА_3 від 18.06.2021 року (зареєстрована за вх. № 82 від 18.06.2021) про надання: 1)довідки про доходи за період: липень 2020 року по даний момент; 2)довідки про середній заробіток, а також письмову заяву Кулиняка від 18.06.2021 року (зареєстрована за

вх. № 83 від 18.06.2021) про надання роз`яснення у зв`язку з чим він не отримав заробітну плату за період з липня 2020 року по даний момент та коли буде здійснена виплата даної заборгованості, відповідачем 16.07.2021 було надано проміжний лист-відповідь за вих.№289, а 30.07.2021 за вих.№316 - лист-відповідь, згідно з яким ОСОБА_3 повідомлено, що зважаючи на відсутність інформації про нарахування заробітної плати по ОСОБА_3 та відсутність інформації по ньому в реєстрі застрахованих осіб, що підтверджується інформацією ГУ ДПС у Львівській області від 22.07.2021 та ГУ ПФУ у Львівській області від 27.07.202, неможливо надати йому роз`яснення, довідку про доходи та довідку про середню заробітну плату. Вказані листи від 16.07.2021 за вих.№289 та від 30.07.2021 за вих.№316 були надіслані ОСОБА_3 рекомендованим повідомленням та йому вручені, що підтверджується доданими доказами.

На письмову заяву ОСОБА_3 від 09.07.2021 року (зареєстрована за вх. № 89 від 09.07.2021) про включення в списки кредиторів КНП СМР «Стоматологічна поліклініка» невиплаченої йому заробітної плати та виплати компенсації у зв`язку із звільненням в орієнтовній сумі 115 000,00 грн., відповідачем 06.08.2021 було надано відповідь, якою позивача повідомлено, що реєстрація кредиторської заборгованості в сумі 115 000,00 грн. являється неможливою. Лист був надісланий ОСОБА_3 рекомендованим повідомленням та йому вручений, що підтверджується доданими доказами.

Ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 12 вересня 2022 року у відкритому підготовчому засіданні задоволено клопотання позивача ОСОБА_3 та залучено до участі в справі як співвідповідача Самбірську міську раду Львівської області.

Ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 22 грудня 2022 року закрито підготовче провадження у справі та дану цивільну справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача адвокат Дячук В.В. у судовому засіданні позов з урахуванням уточнених позовних вимог підтримав в повному обсязі. Крім того підтвердив, що після отримання від відповідача відмови в задоволенні заяви про реєстрацію кредиторської заборгованості в сумі 115 000,00 грн., позивач нікуди не звертався. Наголосив, що у КНП СМР «Стоматологічна поліклініка» наявна заборгованість по заробітній платі перед позивачем, а доводи відповідача щодо протилежного є необґрунтованими та безпідставними. Просив позов задовольнити повністю.

Представники відповідача Брунарська М.С. , Добрянський І.І. проти позову заперечували з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Також вказали, як на підставу у відмові в задоволенні позову, на ту обставину, що позивач звернувся до суду не у спосіб, визначений ст.112 ЦК України. Просили в задоволенні позову відмовити.

Представник залученої судом до участі в даній цивільній справі в якості співвідповідача Самбірської міської ради Львівської області Добрянський І.І. в судовому засіданні проти поданого позову заперечив, вважає, що Самбірська міська рада не має жодних зобов`язань перед позивачем, а тому не може бути відповідачем у справі. Просив у позові відмовити.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази у справі, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено і не оспорюється сторонами, що у відповідності до розпорядження Самбірського міського голови № 10-ос від 14.01.2020 року ОСОБА_3 призначено тимчасово виконувати обов`язки директора Комунального некомерційного підприємства Самбірської міської ради «Стоматологічна поліклініка» з 15.01.2020 року до дня призначення на конкурсній основі основного працівника на посаду директора КНП СМР «Стоматологічна поліклініка».

Згідно довідки про доходи від 23.04.2021 за №159, виданої керівником КНП СМР «Стоматологічна поліклініка» ОСОБА_3 та підписаною головним бухгалтером цього підприємства ОСОБА_5 , за період липень 2020 - березень 2021 ОСОБА_3 нараховано

75 764,64 грн. заробітної плати (а.с.8 т.1).

Із довідки про доходи б/н від 02.11.2021, виданої головою комісії з припинення (ліквідації) юридичної особи - КНП СМР «Стоматологічна поліклініка» Брунарською М.С. , відомо, що позивачу за період травень 2021 - серпень 2021 нараховано 25 302,85 грн. (а.с.225 т.1).

Із розрахунку заборгованості по заробітній платі за період липень 2020 - серпень 2021, який був проведений самостійно позивачем та долучений до заяви про збільшення позовних вимог, відомо, що за період липень 2020 - березень 2021 - заборгованість складає 74 681,32 грн.; за період липень квітень 2021 - серпень 2021 - заборгованість складає 28 927,52 грн.; заборгованість по невиплаченій вихідній допомозі у зв`язку зі звільненням - 4664,7 грн.; а також включена заборгованість компенсації за невикористану відпустку в сумі 13 229,77 грн.

Враховуючи дані докази, пояснення сторін, суд вважає, що при звільненні позивача з роботи між позивачем та роботодавцем виник спір щодо невиплаченої заробітної плати, вихідної допомоги у зв`язку зі звільненням та їх розміру.

За трудовим договором працівнику гарантується право на отримання заробітної плати (оплати праці) за виконану трудову функцію та інші трудові обов`язки (ст. 21 КЗпП України).

Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Конституційний Суд України в Рішенні від 22 лютого 2012 року № 4- рп/2012 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП у взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237 цього Кодексу роз`яснив, що за статтею 47 КЗпПУ роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 КЗпПУ, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про проведення розрахунку. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Гарантованим способом захистити своє право на отримання заробітної плати є звернення до суду.

Звернутися до суду можна у порядку наказного провадження, якщо працівник вимагає стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, або позовного провадження, якщо наявний спір щодо розміру заборгованості з виплати зарплати та/або права на її отримання.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).

Приватно - правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див.: постанову Верховного Суду від 08 листопада 2023 року в справі №761/42030/21 (провадження № 61-12101св23).

Відповідно до частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників (частина перша статті 104 ЦК України).

В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, 06 травня 2021 року Самбірською міською радою Львівської області було прийнято рішення № 7 «Про припинення юридичної особи КНП СМР «Стоматологічна поліклініка», яким вирішено припинити юридичну особу - КНП СМР «Стоматологічна поліклініка» шляхом його ліквідації; встановлено строк для заявлення кредиторами вимог до підприємства, що припиняється - 2 місяці з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення закладу; утворено комісію з припинення (ліквідації) юридичної особи - КНП СМР «Стоматологічна поліклініка» з покладенням визначених цим рішенням обов`язків (додаток).

У відповідності із п.1 Статуту КНП СМР «Стоматологічна поліклініка» (далі - Статут) - підприємство засноване на власності територіальної громади м. Самбора і є комунальним унітарним некомерційним підприємством, що надає кваліфіковану спеціалізовану стоматологічну медичну допомогу та здійснює господарську некомерційну діяльність, спрямовану на досягнення соціальних та інших результатів у сфері охорони здоров`я, без мети одержання прибутку, а також приймає участь у виконанні державних та місцевих програм у сфері охорони здоров`я в установленому порядку (п.п.1.1); підприємство створене відповідно до рішення Самбірської міської ради від 15 жовтня 2019 року №15 відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»(п.п.1.2); підприємство є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним Засновнику (п.п.1.6).

П.11 Статуту передбачено, що припинення діяльності підприємства здійснюється шляхом ліквідації або його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) за рішенням засновника, а у випадках передбачених законодавством України, за рішенням суду (п.п.11.1); ліквідація здійснюється ліквідаційною комісією, яка створюється засновником або за рішенням суду (п.п.11.3).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №141600241981 від 13.08.2021 - наявний запис 1004161100007002419 від 11.05.2021 про внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи (КНП СМР «Стоматологічна поліклініка») в результаті її ліквідації; перебування в стані припинення та відомості про комісію з припинення ( Брунарська М.С. - ліквідатор) (а.с.77-82).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 105 ЦК України, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється (в даному випадку це строк з 11.05.2021 по 12.07.2021 - відомості ЄДРПОУ).

Згідно ч. 6. ст.105 ЦК України, кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Положеннями п.1 ч.1 ст. 110 ЦК України встановлено, що юридична особа ліквідується, окремо, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно ч.8 ст.111 ЦК України, ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Так, статтею 112 ЦК України встановлено, що у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;

2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов`язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;

3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов`язкових платежів);

4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.

У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У пункті 41 постанови Верховного Суду від 20 січня 2020 року у справі № 922/416/19 викладено такий висновок «Отже, законодавством передбачений спеціальний порядок задоволення кредиторами своїх вимог до особи, яка припиняється шляхом звернення із відповідними вимогами до ліквідаційної комісії такої особи. Такого способу захисту порушеного особою, що припиняється, права стягувача (кредитора) як звернення із вимогами саме про стягнення заборгованості, норми статей 104-112 ЦК України не передбачають».

У постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі №924/478/16 суд погодився з висновками місцевого та апеляційного господарського судів щодо того, що позивачем відповідно до вимог статті 112 ЦК України та з урахуванням приписів частини другої статті 16 ЦК України обраний не вірний спосіб захисту, оскільки жодна норма цивільного законодавства не вимагає додаткового звернення кредитора до суду з позовом про стягнення заборгованості до звернення з позовом про включення кредиторських вимог до проміжного ліквідаційного балансу боржника. Належним способом захисту прав кредитора у даному випадку є вимога про зобов`язання включення до проміжного ліквідаційного балансу боржника визнаних ним вимог, а не про стягнення з боржника грошових коштів. Звернення кредитора з позовом про стягнення заборгованості з боржника не вирішить спору щодо наявності чи відсутності підстав для включення цих вимог до ліквідаційного балансу особи, що припиняється.

У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Отже, з часу початку процедури ліквідації юридичної особи порядок задоволення кредиторами своїх вимог (погашення заборгованості) має певні особливості, встановлені вищенаведеними нормами законодавства, які є спеціальними для регулювання цих правовідносин.

Враховуючи, що відповідач з 11.05.2021 перебуває у процедурі припинення, кредиторські вимоги позивачем мали заявлятися до ліквідаційної комісії для включення їх до проміжного ліквідаційного балансу до 12.07.2021 року, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор мав право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову, звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії (юридичної особи в особі ліквідаційної комісії), як зазначено у частині третій ст. 112 ЦК України, про включення кредиторських вимог до проміжного ліквідаційного балансу.

Із письмової заяви ОСОБА_3 від 09.07.2021 року на ім`я голови ліквідаційної комісії з припинення (ліквідації) юридичної особи - КНП СМР «Стоматологічна поліклініка» (зареєстрована за вх. № 89 від 09.07.2021) відомо, що позивач пред`явив вимоги про погашення кредиторської заборгованості (заборгованості із виплати заробітної плати та вихідної допомоги у зв`язку із звільненням) орієнтовною сумою 115 000,00 грн. (а.с.39 т.1).

Згідно листа від 06.08.2021 №321, головою ліквідаційної комісії з припинення (ліквідації) юридичної особи - КНП СМР «Стоматологічна поліклініка» ОСОБА_3 повідомлено, що реєстрація кредиторської заборгованості в сумі 115 000,00 грн. являється неможливою. Лист був надіслані ОСОБА_3 рекомендованим повідомленням та йому вручений 07.08.2021, що підтверджується фіскальним чеком та трекінгом (а.с.40-42 т.1).

Таким чином, вказаний доказ підтверджує ті обставини, що комісією з припинення (ліквідації) юридичної особи - КНП СМР «Стоматологічна поліклініка» було відмовлено позивачу у задоволенні його вимог як кредитора і про це йому стало достеменно відомо 07.08.2021.

Після отримання відмови у включенні його кредиторських вимог до проміжного ліквідаційного балансу КНП СМР «Стоматологічна поліклініка», позивач, у відповідності із вимогами ч.3 ст.112 ЦК України, протягом місяця з дати, коли він дізнався про таку відмову, до суду із позовом до ліквідаційної комісії (юридичної особи в особі ліквідаційної комісії) КНП СМР «Стоматологічна поліклініка» з цього приводу не звертався і відповідних вимог не ставив.

Відповідно до довідки №5 від 16.10.2023, виданої головою комісії з припинення (ліквідації) юридичної особи - КНП СМР «Стоматологічна поліклініка» Брунарською М.С. , проміжний та ліквідаційний баланс КНП СМР «Стоматологічна поліклініка» не затверджено; підприємство знаходиться в стані припинення, шляхом ліквідації; процедура ліквідації триває.

У випадку коли вимоги кредитора, будуть заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, вони мають задовольнятися з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Примусове стягнення спірної заборгованості з відповідача призведе до порушення порядку черговості задоволення вимог кредиторів, встановленої ст. 112 ЦК України, та порушення законодавчо встановленої процедури заявлення та задоволення таких кредиторських вимог у процедурі ліквідації.

Враховуючи характер спірних правовідносин, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права, обравши неналежний спосіб захисту.

Обраний в даному випадку позивачем спосіб захисту прав та законних інтересів призведе до порушення, встановленої ст.112 ЦК України процедури заявлення та задоволення кредиторських вимог у процедурі ліквідації.

Невірно обраний позивачем спосіб захисту є підставою для відмови у позові.

Дана правова позиція узгоджується із висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду 03.10.2018 у справі № 487/3335/13-ц та постановах Верховного Суду: від 2.09.2019 у справі № 922/416/19; від 11.04.2019 №761/39536/16-ц; від 03.05.2018 у справі №924/478/16 та від 26.07.2018 у справі №910/18289/16.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Львівський апеляційний суд під час розгляду цивільної справи № 452/3496/21 за апеляційною скаргою Самбірської міської ради Львівської області на рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 08 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Самбірської міської ради Львівської області про стягнення заробітної плати в постанові від 30 вересня 2022 року дійшов висновку, що висновок суду першої інстанції про те, що Самбірська міська рада, як засновник Комунального некомерційного підприємства Самбірської міської ради Львівської області «Стоматологічна поліклініка», яке не виплатило позивачу заробітну плату повинно нести субсидіарну відповідальність перед позивачем за рахунок власних коштів, не ґрунтується на вимогах Закону та є передчасним.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 в частиністягнення із Самбірської міської ради заборгованості по заробітній платі та вихідної допомоги у зв`язку зі звільненням не ґрунтується на вимогах Закону, а тому є безпідставними.

У зв`язку з вищевикладеним, суд вважає, що у задоволенні позову в цілому слід відмовити за безпідставністю.

При цьому суд не приймає до уваги покликання позивача та його представника, заперечення представників відповідача, їхні докази щодо підстав нарахування чи не проведення нарахування заробітної плати працівникам (в т.ч. позивачу) КНП СМР «Стоматологічна поліклініка», розміру заборгованості невиплаченої заробітної плати та розміру вихідної допомоги при звільненні позивачу, оскільки вони не впливають на висновки суду щодо вирішення спору в цілому.

Крім того суд звертає увагу, що позивачем, який ставить вимогу про стягнення невиплаченої вихідної допомоги у зв`язку із звільненням, не надано суду належних та допустимих доказів того, що він був дійсно звільнений із займаної посади в КНП СМР «Стоматологічна поліклініка» та коли саме.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 209, 259, 263-265, 272 ЦПК України, суд,-

вирішив :

В задоволенні позову ОСОБА_3 - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 05.04.2024.

Суддя