Ухвала

від 05.04.2024 по справі 462/2066/24

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Єдиний унікальний номер судової справи 462/2066/24

Номер провадження 2/462/859/24

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

05 квітня 2024 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Галайко Н. М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради про визнання права власності на спадкове майно,

встановив:

Рух справи.

Уповноважений представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Качмар І. О., 12.03.2024 року (вх. № 6181) звернувся у Залізничний районний суд м. Львова із позовною заявою до Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради про визнання права власності на спадкове майно, у якій просить суд:

- визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті його батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2024 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Галайко Н. М.

Судом у порядку ч. 6 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) 12.03.2024 року направлявся запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - позивача у справі.

Відповідь на вказаний запит надійшла до суду 29.03.2024 року.

Щодо можливості прийняття позовної заяви до розгляду.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що така не відповідає вимогам ст. 95, 175, 177 ЦПК України та підлягає залишенню без руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Щодо відомостей про наявність електронного кабінету.

Так, згідно п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Однак у порушення зазначених вимог позовна заява не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд звертає увагу, що 18.10.2023 року був введений у дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» № 3200-IX від 29.06.2023 року.

Так, згідно ч. 6 ст. 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

(Абзац перший частини шостої статті 14 в редакції Закону № 3424-IX від 19.10.2023 року зміна в частині обов`язкової реєстрації юридичними особами (приватної форми власності) електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, вводиться в дію 20.02.2024 року).

Якщо реєстрація електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

За правилами встановленими ч. 8 ст. 14 ЦПК України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до п. 24-27 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 року № 1845/0/15-21, підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою wiki.court.gov.ua.

Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов`язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд», якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим Положенням.

Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.

Щодо ціни позову.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Суд звертає увагу позивача, що ціна позову визначається на підставі ст. 176 ЦПК України.

Однак позовна заява не містить ціни позову, відповідно і розрахунку ціни позову.

Щодо доказів сплати судового збору.

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За змістом ч. 4 ст. 175 ЦПК України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Як вбачається із матеріалів позовної заяви, позивачем сплачено 15 140 грн. 00 коп.

Так, позовна заява містить вимогу майнового характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розміри ставок судового збору визначені у ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про державний бюджет України» за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вище суд зверну увагу позивача на відсутність у позовній заяві зазначення ціни позову (та відповідно на відсутність обґрунтування ціни позову), отже не зрозумілим залишається сума сплаченого судового збору саме у такому розмірі.

Згідно з ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01.01.2024 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 3 028 грн. 00 коп.

Як зазначено, зокрема в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06.09.2021 року у справі № 585/2101/20 (провадження № 61-13863ск21) визнання права власності на спадкове майно відноситься до вимог майнового характеру.

Аналіз позовної заяви та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціну позову в частині майнових вимог, оскільки неможливо встановити вартість квартири, про визнання права власності на яку просить позивач у позові.

Як наслідок, заявнику необхідно самостійно визначити розмір судового збору в частині позовних вимог майнового характеру, підтвердивши його розмір належними доказами (зокрема, позовна заява з визначеною ціною позову станом на день її подання, експертний висновок) та сплатити його у розмірі 1 % вартості квартири, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 176 ЦПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Щодо доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно з ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Перевіривши матеріалів позовної заяви, встановлено, що даний позов не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, в частині викладення обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, тобто ті юридично значимі факти, на основі яких він звертається до суду та обґрунтовує свої вимоги відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини, з зазначенням доказів на підтвердження обґрунтування заявлених вимог або наявність підстав для звільнення від доказування.

Зміст позовних вимог не викладено з зазначенням доказів що підтверджують обставини вказані в позові, з посиланням на способи захисту, визначені законом.

Згідно з чинним законодавством зазначення доказів, на підтвердження кожної обставини позову щодо порушення прав позивача є обов`язковим для особи, яка пред`являє позов, оскільки без зазначення доказів, що підтверджують вимоги, суд не може здійснити підготовку справи до розгляду, а у разі призначення справи до розгляду у судовому засіданні - провести таке засідання.

Відповідно до вимог п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивач повинен надати перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви, зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що позивач вказує, що спірна квартира належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Так, позивачем вказано про смерть ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , однак до матеріалів позовної заяви додано свідоцтво про смерть лише ОСОБА_2 .

Також не надано та не вказано відомостей щодо заведених спадкових справ після смерті вказаних осіб, документів, що підтверджують факт перебування позивача з вказаними особами у родинних (чи інших) відносинах (копію паспорта, свідоцтва про шлюб, тощо).

Виходячи з наведеного, позивачу необхідно викласти обставини в обґрунтування пред`явлених позовних вимог, виходячи з правовідносин, що склалися між сторонами, вказати, які права, свободи чи інтереси були порушені та ким саме, чим визначений той спосіб захисту права, який просить застосувати позивач, з посиланням на обставини та правові підстави, а також на докази в підтвердження обставин на обґрунтування заявлених вимог.

При цьому суд пропонує позивачу з урахуванням зазначеного також визначитись з суб`єктним складом спору.

Щодо подання копій та засвідчення доказів.

Суд враховує, що згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Так, суд звертає увагу на те, що частина поданих позивачем документів є нечитабельними, а відтак неможливо встановити зміст зазначеної інформації.

Документи, які надаються, повинні містити текст, який можливо дослідити та який несе певний зміст (текст повинен бути зрозумілим і читабельним, копії повинні бути повними).

Отже позивачу необхідно надати належним чином засвідчені копії документів, зокрема свідоцтво про народження, свідоцтво про зміну прізвища, імені та по батькові, копії квитанцій, у виді, з якого можливо встановити зміст, тобто текст повинен бути зрозумілим і читабельним.

Підсумки.

Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху та запропонувати позивачу усунути недоліки, зазначені в ухвалі суду протягом п`яти днів з дня отримання ухвали.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява, що не відповідає вимогам закону, підлягає залишенню без руху до виправлення позивачем вказаних недоліків.

При цьому позивача попереджається, що у разі не усунення недоліків позовної заяви в строк, вказаний в ухвалі, позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута.

Окремо суд вважає необхідним зазначити, що дана ухвала постановляється з урахуванням періоду перебування судді у відпустці.

З огляду на викладене та керуючись ст. 185 ЦПК України, суд -

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради про визнання права власності на спадкове майно - залишити без руху.

Надати позивачу п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення зазначених вище недоліків.

У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк, позовну заяву ОСОБА_1 до Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради про визнання права власності на спадкове майно - вважати неподаною та повернути з усіма доданими до неї документами.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя/підпис/

Згідно з оригіналом.

Суддя: Н. М. Галайко