Рішення

від 08.04.2024 по справі 364/69/24

ВОЛОДАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 364/69/24

Провадження № 2/364/102/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2024 , Володарський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Моргун Г. Л.,

за участю секретаря судового засідання Сіваченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в селищі Володарка, цивільну справу за позовною заявою

ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , № тел.: НОМЕР_2 ),

представник позивача Марценюк Леся Анатоліївна (адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 8616/10 від 27.12.2019, адреса: АДРЕСА_2 , засоби зв`язку: № тел. НОМЕР_3 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до

ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 , засоби зв`язку не зазначено),

Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області (ЄДРПОУ: 04359732, адреса: площа Миру, 4, селище Володарка, Білоцерківський район, Київська область, 09301, засоби зв`язку: № тел. +38 (04569) 5 06 65, 5 21 24, е-пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 ),

про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом,

УСТАНОВИВ:

05.02.2024 представниця позивача звернулася до суду з названою позовною заявою, в якій зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивача - ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина за заповітом. До складу спадкового майна, окрім іншого, увійшла земельна ділянка площею 0,1139 га з кадастровим номером 3221655100:01:054:0181, місцезнаходження якої: АДРЕСА_4 . Вказана земельна ділянка перебувала у спільній сумісній власності спадкодавця та матері позивача ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_3 відповідачка спадщину не приймала, до нотаріуса не зверталася, на спадкове майно не претендує. Позивач звернувся до нотаріуса та прийняв частину спадкового майна. Щодо спадкової земельної ділянки отримав відмову від нотаріуса, оскільки за життя спадкодавця його частка у спільному майні не була виділена.

Представниця позивачки, посилаючись на неможливість належного оформлення прийняття спадщини в установленому законом порядку та ст. ст. 328, 392, 1216,1217, 1222, 1223, 1235, 1268 ЦК України, ст.ст.174-175 ЦПК України, просить суд:

-визначити розмір часток у земельній ділянці площею 0,1139 га з кадастровим номером 3221655100:01:054:0181, місцезнаходження якої: АДРЕСА_4 , з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , по на день смерті,

-визнати за ОСОБА_1 , право власності на частки земельної ділянки площею 0,1139 га з кадастровим номером 3221655100:01:054:0181, місцезнаходження якої: АДРЕСА_4 , з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 ,

-витребувати спадкову справу до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 .

09.02.2024 суд відкрив провадження у справі та призначив підготовче судове засідання на 12.03.2024.

Суд закрив підготовче провадження 12.03.2024 та призначив справу до судового розгляду на 08.04.2024.

В судове засідання позивач та його представниця не з`явилися, на адресу суду надійшла заява представниці позивача, якою вона просить суд розгляд справи провести без їх участі. Підтримує позовні вимоги та просить суд позов задовольнити ( а.с. 67).

Відповідач ОСОБА_2 надіслала на адресу суду клопотання, яким повідомила суд, що позовні вимоги визнає у повному обсязі та одночасно просила суд розгляд справі провести у її відсутність ( а.с. 55, 66).

Відповідач Володарська селищна рада Білоцерківського району Київської області в судове засідання свого представника не направила. Своїм письмовим клопотанням просять суд розгляд справи провести без участі представника. Проти позовних вимог не заперечують ( а.с. 54).

Відповідно до ст. 247 ч. 2 ЦПК України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, постановленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Суд, ознайомившись із позовною заявою, взявши до уваги позиції представниці позивача, відповідачів викладені у відповідних клопотаннях, що надійшли до суду та дослідивши матеріали справи , оглянувши спадкову справу надану нотаріусом, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивача - ОСОБА_3 , що стверджено свідоцтвом про його смерть ( а.с.8). За життя, 24.11.2004 ОСОБА_3 вчинив розпорядження, яким він все належне йому майно, де б воно не знаходилось та з чого б не складалося, і взагалі все те, що буде йому належати на день смерті і на що він за законом матиме право заповідав ОСОБА_1 ( а.с.9).

До складу спадкового майна, окрім іншого, увійшла частки земельної ділянки площею 0,1139 га з кадастровим номером 3221655100:01:054:0181, місцезнаходження якої: АДРЕСА_4 . Вказана земельна ділянка перебувала у спільній сумісній власності спадкодавця та матері позивача ОСОБА_2 ( а.с.14).

Позивач вчасно звернувся до нотаріуса та прийняв частину спадкового майна, про що свідчить спадкова справа № 12/2017 (а.с. 13, 33-53), але відносно спадкової земельної ділянки отримав постанову нотаріуса про відмову від 03.02.2023, оскільки за життя спадкодавця його частка у спільному сумісному майні не була виділена ( а.с. 15).

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить із наступних міркувань.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так, відповідно до ч. 3 ст.12, ч. ч. 1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, як вбачається з матеріалів справи єдиним спадкоємцем , який побажав прийняти спадщину після смерті ОСОБА_4 є позивач у справі у встановленому законом порядку.

Разом з тим, нотаріусом було відмовлено позивачу у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом на частку частки земельної ділянки площею 0,1139 га з кадастровим номером 3221655100:01:054:0181, місцезнаходження якої: АДРЕСА_4 . Свою відмову у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом, нотаріус аргументував тим, що з наданих документів неможливо визначити частку, яка належала померлому в праві спільної власності так як не встановлено склад спадкового майна , на яке видається свідоцтво про право на спадщину, а саме - не відомо розмір частки земельної ділянки, яка належала спадкодавцю, видати свідоцтво про право на спадщину та здійснити державну реєстрацію права на нерухоме майно відповідно до діючого законодавства неможливо. Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкт нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку, є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до ч. 2ст. 16 ЦПК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Ст. 1222 ч.1 ЦК України вказує, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини. Відповідно до вимог ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Судовим розглядом встановлено, що позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , проте не може оформити своє право власності в порядку спадкування на частку земельної ділянки з підстав зазначених вище.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 355, ч. 1 ст. 356 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Статтею 368 Цивільного кодексу України передбачено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до ст. 370 Цивільного кодексу України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Відповідно до пункту 5 постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.

Оскільки судом встановлено, що земельна ділянка площею 0,1139 га з кадастровим номером 3221655100:01:054:0181, місцезнаходження якої: АДРЕСА_4 перебувала у спільній сумісній власності спадкодавця ОСОБА_3 та матері позивача ОСОБА_2 та за життя спадкодавця не визначено частку у спільній власності кожного із таких співвласників, суд вважає, що частка кожного власника у праві спільної сумісної власності є рівною та становить ( одна друга), оскільки інше не встановлено судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1226 Цивільного кодексу України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб`єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

За ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Статтею 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних справ та інтересів може бути визнання права.

За змістом пункту 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини. Якщо спадкоємець не прийняв спадщину, його вимоги про визнання права власності на спадкове майно не підлягають задоволенню судом. Прийняття спадщини спадкоємцем, який звертається з вимогою про визнання права власності на спадкове майно, має встановлюватись належними доказами: копіями документів із спадкової справи, якщо така справа заводилася нотаріусом, довідками з житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

Як роз`яснено в п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 14 Конституції України передбачено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно ст. 373 ЦК України право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Виходячи зі змісту ст. 392 ЦК України право власності встановлюється в судовому порядку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Таким чином, встановлені судом обставини вказують, що вимоги позивача базуються на законі, оскільки він є спадкоємцем за заповітом та частково прийняв спадщину шляхом звернення в установлений строк до нотаріуса. Інших спадкоємців за законом та за заповітом, які б побажали її прийняти немає.

Визнання відповідачами позовних вимог - не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси третіх осіб. Суд приймає визнання відповідачами позову та ухвалює рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Позивач не ставить вимогу про відшкодування судових витрат.

Зважаючи на вищевикладене, відповідно до ст. ст. 1218, 1220, 1221, 1222, 1225 1268 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», та керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1

до

ОСОБА_2 ,

Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області

про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, - задовольнити.

Визначити розмір частки ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у земельній ділянці площею 0,1139 га з кадастровим номером 3221655100:01:054:0181, місцезнаходження якої: АДРЕСА_4 , з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка перебуває у спільній сумісній власності - (одна друга) на день смерті.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_5 ) право власності у порядку спадкування за заповітом, на (одна друга) частки земельної ділянки площею 0,1139 га з кадастровим номером 3221655100:01:054:0181, місцезнаходження: АДРЕСА_4 , з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 батька -- ОСОБА_3 .

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення рішення.

Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г. Л. Моргун