Ухвала

від 28.03.2024 по справі 711/2510/24

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/2510/24

Номер провадження 1-кс/711/723/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2024 року м.Черкаси

Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

слідчого - ОСОБА_4

підозрюваного - ОСОБА_5

захисника - адвоката ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника відділу СУ ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором відділу управління Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , по кримінальному провадженні №12024250000000090, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.03.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332 та ч.3 ст.368-3 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, утриманців не маючого, керівника Благодійного Фонду «Благодійна організація «Сильні Українці», інвалідом, депутатом, учасником бойових дій не являється, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332 та ч.3 ст.368-3 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Заступник начальника відділу СУ ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, погодженого прокурором відділу управління Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , по кримінальному провадженні №12024250000000090, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.03.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332 та ч.3 ст.368-3 КК України про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи керівником Благодійного Фонду «Благодійна організація «Сильні Українці»», ЄДРПОУ 44670544, (далі - Фонд), утвореного 06.09.2022, здійснюючи свою діяльність на підставі Статуту, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, використовуючи надані йому повноваження як директора Фонду, використовуючи умови введеного в Україні воєнного стану, запропонував ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформити його на посаду заступника керівника вказаного благодійного фонду та внести відомості до ЦНАП щодо його призначення на вказану посаду та пообіцяв в подальшому вирішення питання відстрочки від військової служби терміном на один рік, після чого ОСОБА_7 матиме право перетнути державний кордон та виїхати за межі України. Також, під час зустрічі ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_7 про необхідність надання йому грошових коштів в сумі 1500 доларів США для вирішення питання щодо відстрочки від військової служби з представниками ТЦК та 1500 доларів США ОСОБА_7 повинен буде йому передати безпосередньо після перетину державного кордону України.

В подальшому 11.03.2024, близько 13 години 09 хвилин, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_3 , ОСОБА_8 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи, одержав від ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 4000 гривень для початку оформлення останнього на зазначену посаду.

Також 18.03.2024, близько 14 години 48 хвилин, перебуваючи в приміщені ресторану « Форест », розташованого за адресою: місто Черкаси, вулиця Пальохи (Пантелеймона Куліша), 25 , ОСОБА_8 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи, одержав від ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 4000 гривень для продовження вчиняти дії щодо реєстрації останнього на посаду заступника керівника Благодійного Фонду «Благодійна організація «Сильні Українці»» ЄДРПОУ 44670544.

В подальшому, 26.03.2024 о 15 годині 00 хвилин, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи, використовуючи надані йому повноваження, як директора Фонду, усвідомлюючи, що завдяки займаній посаді, може усунути перешкоди для перетину державного кордону ОСОБА_7 , перебуваючи в кафе « Кофеїн », що розташований по бульвару Шевченка, 83, в місті Черкаси, одержав від ОСОБА_7 обумовлену раніше суму неправомірної вигоди, а саме 51 000 гривень за призначення останнього на посаду заступника керівника Благодійного Фонду «Благодійна організація «Сильні Українці»», ЄДРПОУ 44670544, та впливу на прийняття представником ТЦК рішення щодо відстрочки від військової служби терміном на один рік, з метою подальшого перетину державного кордону України.

Потім, 26.03.2024, під час затримання ОСОБА_5 , в порядку ст.208 КПК України, в період часу з 15 години 15 хвилин до 18 години 16 хвилин, в кафе « Кофеїн », що розташований по бульвару АДРЕСА_5 , проведено особистий обшук ОСОБА_5 , в ході якого виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 51 000 гривень, які були предметом неправомірної вигоди.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368-3 КК України - прийнятті обіцянки службовою особою юридичної особи приватного правата одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення дій з використанням наданих їй повноважень, в інтересах того, хто обіцяє чи надає таку вигоду, або в інтересах третьої особи.

Крім того, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи керівником Благодійного Фонду «Благодійна організація «Сильні Українці»», ЄДРПОУ 44670544, утвореного 06.09.2022, здійснюючи свою діяльність на підставі Статуту, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, використовуючи умови введеного в Україні воєнного стану, достовірно знаючи порядок перетину державного кордону України, в порушення вимог Закону України «Про державний кордон України», Закону України «Про прикордонний контроль», Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 №57, сприяв незаконному переправленню через державний кордон України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом вирішення питання щодо відстрочки від військової служби терміном на один рік, за наступних обставин.

В період з 11.03.2024 по 26.03.2024, ОСОБА_5 , надав обіцянку ОСОБА_7 та механізм виїзду за межі кордону України, шляхом призначення останнього на посаду заступника керівника Благодійного Фонду «Благодійна організація «Сильні Українці»», ЄДРПОУ 44670544, та вирішення питання з представником ТЦК щодо відстрочки від військової служби, який надає право перетину державного кордону України, особисто роз`яснив ОСОБА_7 процедуру призначення на посаду та отримання відстрочки, та висунув вказівку надання особистих документів ОСОБА_7 , а саме копії паспорту громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера та військового квитка, а також неправомірної вигоди в розмірі 3000 доларів США за призначення на посаду та вплив на представника ТЦК, після чого останній матиме право перетнути державний кордон та виїхати за межі України, частину з яких, в сумі 1500 доларів США, має надати до виїзду за межі кордону України, іншу безпосередньо після перетину.

Крім цього, в період з 11.03.2024 по 26.03.2024, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, переслідуючи корисливий мотив, одержав від ОСОБА_7 обговорену раніше половину вище вказаної суми неправомірної вигоди, а саме 59 000 гривень за призначення останнього на посаду заступника керівника Благодійного Фонду «Благодійна організація «Сильні Українці»», ЄДРПОУ 44670544, та вчинення впливу на прийняття рішення представником ТЦК щодо відстрочки від військової служби на один рік, для незаконного переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України - сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України, вчинене з корисливих мотивів.

Причетність ОСОБА_5 до вчинення зазначених злочинів підтверджується даними протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, показаннями свідка, даними протоколу проведення обшуку житла чи іншого володіння особи, даними протоколу затримання ОСОБА_5 та іншими доказами.

26.03.2024 ОСОБА_5 був затриманий в порядку ст.208 КПК України.

27.03.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.332 та ч.3 ст.368-3 КК України.

Санкцією ч.3 ст.332 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Слідчий вказує, що метою застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам з його боку переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

Крім того, застосування вказаного запобіжного заходу також унеможливить незаконний вплив на свідка підозрюваним ОСОБА_5 , так як свідок ОСОБА_7 був залучена при проведенні слідчих дій за участю підозрюваного.

Також слідчий зазначає, що діяльність ОСОБА_5 , пов`язана з вказаним злочином, є джерелом його доходу, а тому підозрюваний, перебуваючи на волі, може продовжити таку злочинну діяльність, вчиняючи нові корисливі аналогічні злочини.

Крім цього, на даний час не встановлено вичерпного кола осіб, причетних до вчинення злочину, у якому підозрюється ОСОБА_5 , а тому, перебуваючи на волі, він матиме можливість спілкуватись з такими особами, чим буде перешкоджати встановленню всіх обставин даного злочину.

Таким чином, органом досудового розслідування, відповідно до п.4 ч.1 ст.184 КПК України, встановлено наявність обґрунтованих ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Слідчий та прокурор вважають, що беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, зможе переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків з метою схилити останніх до дачі завідомо неправдивих показань, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, враховуючи, що ОСОБА_5 не працевлаштований та підозрюється у вчиненні тяжкого умисного злочину з корисливих мотивів, запобігти наведеним ризикам та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків не здатен більш м`який запобіжний захід, окрім як тримання під вартою.

Таким чином, орган досудового розслідування вважає за необхідне застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід виключно у виді тримання під вартою, оскільки лише такий запобіжний захід належним чином попередить настання ризиків та забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Разом з цим, при обранні альтернативного запобіжного заходу у виді застави, з урахуванням обставин кримінального провадження, необхідно визначити підозрюваному заставу, яка буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у останнього бажання перешкоджати досудовому розслідування у кримінальному провадженні та в повному обсязі виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки.

Крім того, орган досудового розслідування вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_5 ряд обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду/слідчого судді;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) та інші документи, що дають право на виїзд за кордон України;

- утримуватися від спілкування в будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв`язку чи через мережу інтернет тощо) зі свідком, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за його участі, а також участі ОСОБА_5 у присутності слідчого чи прокурора.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 підтримали клопотання в повному обсязі та просили обрати підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 24.05.2024 року, з визначенням розміру застави.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_6 заперечили щодо обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просили застосувати відносно ОСОБА_5 менш обтяжливий запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Разом з цим підозрюваний ОСОБА_5 повідомив, що лише хотів обманути заявника на 50 000 гривень.

Заслухавши доводи прокурора ОСОБА_3 та слідчого ОСОБА_4 , пояснення і заперечення підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника - адвоката ОСОБА_6 , дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

За змістом ст.131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з вимогами ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з нормами ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Разом з цим, відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Згідно з вимогами п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368-3 КК України - прийняття обіцянки службовою особою юридичної особи приватного правата одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення дій з використанням наданих їй повноважень, в інтересах того, хто обіцяє чи надає таку вигоду, або в інтересах третьої особи, та ч.3 ст.332 КК України - сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України, вчинене з корисливих мотивів.

Санкція ч.3 ст.332 КК України передбачає позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, тобто, відповідно до ст.12 КК України, вказаний злочин є тяжким.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Надаючи оцінку обґрунтованості підозри, слідчий суття звертає увагу, що «обґрунтована підозра» у вчинені кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин. (рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»)

Таким чином, слідчий суддя звертає увагу, що на даному етапі кримінального провадження слідчий суддя, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні інкримінованого злочину. На підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, слідчий суддя повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

При цьому, тлумачення поняття «обґрунтованості» залежить від усіх обставин справи (рішення у справі «Ердагоз проти Туреччини», рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства»).

У даному кримінальному провадженні зв`язок ОСОБА_5 з обставинами та подіями розслідуваного кримінального правопорушення, на переконання слідчого судді, існує, однак слідчий суддя, на даному етапі кримінального провадження, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення.

Сукупність наданих доказів дають достатні підстави слідчому судді дійти до висновку про причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332, ч.3 ст.368-3 КК України та обґрунтованість врученої підозри, що є однією із складових для обрання запобіжного заходу, який забезпечить дієвість кримінального провадження та належну процесуальну поведінку підозрюваного, а також убезпечить існуючі ризики на даній стадії кримінального провадження.

Разом з цим, слідчий суддя враховує, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України і встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність (пп. «а» п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для застосування підозрюваному, обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (рішення Європейського суду з прав людини від 26.02.2015 «Баришевський проти України», 12.03.2013 у справі «Волосюк проти України», 25.03.1999 «Пелісьє і Сассі проти Франції»).

У справі «Ілійков проти Болгарії», Європейський суд з прав людини вказав, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Вирішуючи клопотання слідчого/прокурора, суд враховує вимоги ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Клоот проти Бельгії» зазначено, що ризик вчинення нових правопорушень має місце, коли попередня поведінка особи дає підстави для очікувань, що вона не має наміру зупинятись у своїх злочинних діях; коли небезпека має бути явною, а запобіжний захід необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи.

Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

Оцінивши досліджені у судовому засіданні матеріали клопотання, з огляду на вагомість наданих доказів та їх взаємозв`язок, надані пояснення підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника, слідчий суддя вважає, що на даній стадії досудового розслідування кримінального провадження №12024250000000090 від 08.03.2024 є необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового слідства та суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом, продовжити злочинну діяльність у якій підозрюється чи вчинити інше кримінальне правопорушення.

За таких обставин, враховуючи наявність обгрунтованої підозри, наявність ризиків у даному кримінальному провадженні, а також характеризуючі дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 (не одружений, утриманців не має,зареєстрований у м. Харків, винаймає житло та проживає у м. Черкаси , є внутрішньо переміщеною особою, не працевлаштований, а злочину якому підозрюється має корисливий мотив), дають достатні підстави для застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки інший запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 , а також дієвості кримінального провадження на даній стадії досудового розслідування та, на переконання слідчого судді, не буде порушувати баланс інтересів щодо прав особистої свободи останнього та завдань кримінального провадження.

Будь-яких даних, що за станом здоров`я підозрюваний ОСОБА_5 не може утримуватися під вартою в умовах слідчого ізолятора, слідчому судді не надано.

Враховуючи вимоги ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п.3 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави слідчий суддя враховує, що її розмір спрямований на забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного з метою виконання покладених на нього обов`язків, недопущення продовження злочинної діяльності, вчинення нових кримінальних правопорушень чи вчинення дій, спрямованих на перешкоджанню встановленні усіх обставин у кримінальному провадженні, при цьому розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

У своєму рішенні у справі «Гафа проти Молдови» ЄСПЛ зазначив, що гарантія, передбачена статтею 5 § 3 Конвенції (право на свободу) покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому, розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб утримати його від втечі.

Отже, визначаючи розмір застави слідчий суддя враховує, що її розмір спрямований на забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного з метою виконання покладених на нього обов`язків, недопущення продовження злочинної діяльності, вчинення нових кримінальних правопорушень чи вчинення дій, спрямованих на перешкоджанню встановленні усіх обставин у кримінальному провадженні, при цьому розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Визначаючи розмір застави слідчий суддя бере до уваги відомості про особу підозрюваного ОСОБА_5 та існуючі ризики у кримінальному провадженні, а також обставини і тяжкість кримінальних правопорушень у яких він підозрюється.

За таких обставин, з урахуванням обставин кримінального провадження, тяжкості кримінального правопорушення, ступеню наявних ризиків у кримінальному провадженні, а також даних про особу підозрюваного, його соціального та майнового стану, задля досягнення дієвості кримінального провадження та недопущення негативного впливу підозрюваного на хід досудового розслідування, слідчий суддя вбачає за доцільне застосовувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, з покладенням обов`язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України, яка, на переконання слідчого судді, здатна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків на даній стадії досудового розслідування.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 177, 178, 182, 183, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання заступника начальника відділу СУ ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором відділу управління Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 24.05.2024 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_5 , заставу в розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що він або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, вказаному в ухвалі.

У разі внесення застави, звільнити підозрюваного ОСОБА_5 , з-під варти.

У випадку внесення застави підозрюваним або заставодавцем, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатися із м. Черкаси без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування в будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв`язку чи через мережу інтернет тощо) зі свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за її участі, а також участі ОСОБА_5 у присутності слідчого чи прокурора.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 02.04.2024 року о 09:30 годині.

Слідчий суддя: ОСОБА_1