Рішення

від 14.03.2024 по справі 753/3174/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/3174/24

провадження № 2/753/4097/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2024 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Лужецької О.Р.,

при секретарі - Григораш Н.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з майна

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить: зняти арешт з належного йому майна, який накладений постановою Дарницького РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві від 21.04.2018 р., зняти арешт з належних йому коштів, який накладений постановою Дарницького РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві від 03.09.2018 р.,

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконанні у Дарницькому відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувало виконавче провадження НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа №753/346/14, виданого 29.07.2016 р. Дарницьким районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованості в розмірі 43 282 грн. 47 коп.

Постановою державного виконавця Дарницького РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві від 21.04.2018 р., у виконавчому провадженні НОМЕР_1, накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 .

Постановою державного виконавця Дарницького РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві від 03.09.2018 р., у виконавчому провадженні НОМЕР_1, накладено арешт на грошові кошти, що належить боржнику ОСОБА_1

03.09.2018 р. державним виконавцем Дарницького РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

28.12.2023 р. позивач звертався до відповідача з проханням зняти арешт з належних йому майна та коштів, оскільки виконавче провадження завершено, на що отримав відповідь про відсутність підстав для зняття арешту.

Враховуючи, що виконавче провадження завершено, виконавчий лист повернуто стягувачу, вважає, що наявні підстави для зняття арештів з належних йому майна та коштів.

Позивач посилається на те, що позбавлений можливості у повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном, у зв`язку із чим звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 19.02.2024 р. відкрито провадження у даній справі та постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання позивач не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи відповідач повідомлявся належним чином, причини неявки не відомі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що на виконанні у Дарницькому відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувало виконавче провадження НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа №753/346/14, виданого 29.07.2016 р. Дарницьким районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованості в розмірі 43 282 грн. 47 коп.

Постановою старшого державного виконавця Дарницького РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві від 21.04.2018 р., у виконавчому провадженні НОМЕР_1, накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 .

Постановою головного державного виконавця Дарницького РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві від 03.09.2018 р., у виконавчому провадженні НОМЕР_1, накладено арешт на грошові кошти, що належить боржнику ОСОБА_1

03.09.2018 р. головним державним виконавцем Дарницького РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

28.12.2023 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про зняття арешту, у зв`язку із виконавчим провадженням.

02.02.2024 р. Дарницьким ВДВС у місті Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) надано відповідь на заяву позивача, в якій зазначено, що на даний час підстав для зняття арешту з майна у вказаному виконавчому провадженні не вбачається.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до частини першої статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

У разі повернення виконавчого документу стягувачу, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених із боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів із дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості зі сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що підлягає примусовому виконанню.

Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах зроблено у постанові Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі № 127/1541/14-ц (провадження № 61-2829св21).

За змістом положень частини п`ятої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених цим Законом.

Ураховуючи положення пункту 1 частини першої та частини п`ятої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", повернення виконавчого документа стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, не означає закінчення (закриття) виконавчого провадження і не тягне за собою наслідків у вигляді неможливості розпочати його знову та не позбавляє стягувача права повторно звернутися до органу державної виконавчої служби (приватного виконавця) за виконанням судового рішення протягом встановлених законом строків, також не позбавляє стягувача звернутися до суду з заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У постановах Верховного Суду від 12 серпня 2020 року у справі № 569/17603/18 та від 22 грудня 2021 року у справі № 634/292/21 зазначено, що повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" не є підставою для зняття арешту з майна, оскільки відповідно до частини третьої статті 37 зазначеного Закону арешт із майна знімається лише у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону. Розширеному тлумаченню такі підстави не підлягають.

З огляду на висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, враховуючи, що у даному випадку виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", суд не вбачає підстав для зняття арешту з майна та коштів, належних боржнику - позивачу у справі, у зв`язку із чим в задоволені позову слід відмовити.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом надана правова оцінка посиланням позивача, у зв`язку із чим суд не приймає їх до уваги, оскільки обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог не є підставами для задоволення позову про зняття арешту.

Зважаючи на викладене вище, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову не знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги не ґрунтуються на вимогах діючого законодавства, а тому не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76-81, 141, 265, 268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з майна - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА