Рішення

від 10.01.2023 по справі 758/10757/19

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/10757/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

10 січня 2023 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Кужелєвої Ю.В., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», про зняття арешту з майна

У С Т А Н О В И В :

У серпні 2019 року ОСОБА_2 (надалі за текстом - позивач) звернулася до суду з позовом до Подільського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (надалі за текстом - відповідач), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (надалі за текстом - третя особа), про зняття арешту з майна.

В обґрунтування позову зазначила, що в провадженні Подільського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві знаходилось виконавче провадження № НОМЕР_6, відкрите на підставі виконавчого листа Подільського районного суду міста Києва за судовим рішенням 758/13285/16-ц, про стягнення з ОСОБА_3 , (код НОМЕР_1 ) на користь ПАТ «Приватбанк» заборгованості за кредитом (стан ВП: завершено).

31.08.2017 року постановою Державного виконавця Подільського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві було накладено арешт на все рухоме майно ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ін. код НОМЕР_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , (код НОМЕР_1 ), що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 02.01.2018 року відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

16.02.2018 року Чотирнадцятою київською державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу № 108/18, та присвоєно номер у спадковому реєстрі 62023568, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру від 14.06.2018 року за № 52293123.

01 червня 2018 року державним виконавцем Подільського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві було здійснено запис до реєстру за № 16906096, про арешт рухомого майна, на підставі постанови ВДВС № НОМЕР_6 від 31.08.2017 року, що підтверджується витягом з державного реєстру обтяжень рухомого майна № 56861581 від 11.09.2018 року.

20 червня 2018 року позивач звернулася з заявою про прийняття спадщини до Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори, проте, оформити спадкове майно позбавлена можливості у зв`язку із накладенням на нього арешту за постановою державного виконавця РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві від 31.08.2017 року.

Позивач має намір розпорядитися належним йому майном, а саме: оформити спадщину після смерті її чоловіка, ОСОБА_3 , проте, через наявність арешту позбавлена можливості це зробити. Таким чином, арешт, накладений на майно, порушує право власності позивача, у зв`язку з чим остання просить зняти арешт з транспортного засобу.

Ухвалою суду від 11.10.2019 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання у справі.

Протокольною ухвалою суду від 18.11.2020 підготовче судове засідання закрито, призначено цивільну справу до розгляду по суті.

Позивач та її представник подали до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позов підтримали, просили суд його задовольнити, а справу розглядати без їх участі.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, відзив на позовну заяву не надав, клопотань чи заяв про відкладення розгляду справи до суду від сторони відповідача не надходило.

За таких обставин, керуючись ст. 223 Цивільно-процесуального кодексу України (надалі за текстом - ЦПК України), суд вважає за можливе здійснити заочний розгляд справи. Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 1 ст. 289 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, наявні всі передбачені ч. 1 ст. 223 та ч. 1 ст. 280 ЦПК України підстави та умови для заочного розгляду справи. Суд ухвалив провести заочний розгляд справи із ухваленням заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

15 липня 2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції м. Києва було зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та позивачем (а.с.).

31.08.2017 року постановою Державного виконавця Подільського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві, було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_6, та накладено арешт на все рухоме майно ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ін. код НОМЕР_1 (а.с.).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , (код НОМЕР_1 ), що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 02.01.2018 року відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

За життя ОСОБА_3 , за ним було зареєстровано транспортний засобі Hyundai Accent 1,4, VIN НОМЕР_3 , колір червоний, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , тип легковий В седан, рік випуску 2011(а.с.).

16.02.2018 року Чотирнадцятою київською державною нотаріальною конторою, було заведено спадкову справу №108/18, та присвоєно номер у спадковому реєстрі 62023568, що підтверджується витягом зі Спадкового реєстру від 14.06.2018 року за №52293123 (а.с.).

01 червня 2018 року Державним виконавцем Подільського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві було здійсненого запис до реєстру за №16906096, про арешт рухомого майна, що підтверджується витягом з державного реєстру обтяжень рухомого майна №56861581 від 11.09.2018 року (а.с.).

20 червня 2018 року позивач звернулася із заявою про прийняття спадщини до Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори, однак оформити спадкове майно позбавлена можливості у зв`язку із накладенням на нього арешту за постановою державного виконавця РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві від 31.08.2017 року (а.с.).

Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 1 протоколу № 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з роз`ясненнями, наданими в п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22.12.1995 року, приватна власність громадян як одна з рівноправних форм власності охороняється законом, її захист здійснюється судом шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами: про виключення майна з опису.

Згідно з п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.08.76 року (із змінами) «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» за правилами, установленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, які ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним. Тобто підставами на визнання права на звільнення майна з-під арешту можуть бути: право власності на описане майно або право володіння ним.

Згідно ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України), власнику належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч. 1 ст. 319 ЦК України).

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі смерті боржника. При цьому, Закон України «Про виконавче провадження» пов`язує підстави закінчення виконавчого провадження не з характером вимог до боржника, а з самим юридичним фактом смерті боржника.

Згідно ч. 3 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14, 15 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

У відповідності до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Відповідно до ч.1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Згідно із п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі №5 від 03.06.2016 року, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Враховуючи вищезазначені обставини та норми закону, те, що збереження арешту майна та заборони на його відчуження чинить позивачу перешкоди в користуванні та розпорядженні своїм майном, відсутність правових підстав для збереження арешту майна та заборони на його відчуження, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 133, 141, 142, 223, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», про зняття арешту з майна - задовольнити;

Зняти арешт з транспортного засобу «Hyundai Accent» 1,4, VIN - НОМЕР_3 , колір - червоний, державний реєстраційний номер - НОМЕР_4 , рік випуску - 2011, накладений постановою Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві №54568378, про накладення арешту на усе рухоме майно, яке належить ОСОБА_3 , від 31.08.2017 року, зареєстрований в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за № 16906096 від 01.06.2018 року;

Повне найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ,;

Відповідач - Подільський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) (адреса: 04208, м. Київ, пр-т Г. Гонгадзе, буд. 5Б, код ЄДРПОУ 34482497);

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (адреса: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570);

Заочне рішення може бути переглянуте Подільським районним судом міста Києва за письмовою заявою відповідача;

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Подільського районного суду міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин;

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення;

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення зазначених строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Київським апеляційним судом, якщо його не буде скасовано.

Суддя В. В. Гребенюк