Рішення від 20.02.2024 по справі 757/27339/20-ц

Справа № 757/27339/20-ц

Провадження № 2/761/3052/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Мальцева Д.О.,

при секретарі: Панчоха Д.А,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку загального позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: П`ятнадцята Київська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з позовом до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: П`ятнадцята Київська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

У своїй позовній заяві позивач просив суд визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю у 2 (два) місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Алчевськ Луганської області.

Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на території м. Алчевськ Луганської області померла мати позивача ОСОБА_2 . Позивач вказує, що він пропустив строк звернення до нотаріальної контори із поважних причин, а саме: через відсутність свідоцтва про смерть спадкодавця, яка померла на тимчасово окупованій території та необхідності встановлення факту її смерті в судовому порядку. На підставі викладеного позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 02.07.2020 справу передано за підсудністю на розгляд Шевченківського районного суду м. Києва.

У серпні 2023 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.08.2023 матеріали позовної заяви було передано для розгляду судді Мальцеву Д.О.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 14 серпня 2023 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

10.10.2023 на адресу суду від відповідача надійшов відзив.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 30.11.2023 року було закрито підготовче провадження у справі, призначено до розгляду по суті.

Позивач у судове засідання не з`явився, надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, місце та час судового розгляду був повідомлений належним чином, у відзиві просив справу розглядати без його участі та поклався на розсуд суду.

Третя особа в судове засідання не з`явилася, про дату, місце та час судового розгляду була повідомлена належним чином, надійшла заява про розгляд справи за відсутності їх представника, поклалися на розсуд суду.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на території м. Алчевськ Луганської області померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 11.02.2020, виданим Печерським районним відділом держаної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).

Померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір`ю позивача ОСОБА_1 . На дату смерті ОСОБА_2 мешкала у м. Алчевськ Луганської області.

Після смерті ОСОБА_2 залишилась спадщина, до складу якої входить недоотримана пенсія померлої.

Згідно з частиною першою статті 91 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та ст. 11-1 Закону України: «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» у разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, затверджений рішенням Кабінету Міністрів України, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року №1085-р та згідно Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» м. Алчевськ Луганської області області включено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

ОСОБА_1 звертався до Оболонського районного суду міста Києва із заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 23.07.2019 у справі № 756/9765/19 задоволено заявлені вимоги, встановлено факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жіночої статі, уродженки м. Ломаносова, Ленінградської області, громадянка України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Алчевськ, Луганської області у віці 79 років.

При цьому, за життя ОСОБА_2 заповітів не залишала, інших спадкоємців немає.

Так, позивач є спадкоємцем за законом, та не відмовляється від прийняття спадщини.

Згідно із нормами глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 282/20595, при зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. Спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів.

Як встановлено судом, позивач не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_2 , у встановлений законом шестимісячний строк, оскільки не має можливості здійснювати перетин лінії розмежування між підконтрольними та тимчасово непідконтрольними українській владі територіями України внаслідок, зокрема, введення воєнного стану з 24.02.2022 року, та очікував можливості/факту отримання ним документів, на підставі яких можлива реєстрація факту смерті спадкодавця.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зміст статті 89 ЦПК України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, згідно ст. 1269 ЦК України.

При цьому, такі дії повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.

Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору, який пропущено з поважних причин, і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Наведені положення у повній мірі відповідають Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 06.02.2013 року в справі № 6-167цс12.

Згідно ст. 1270 ЦПК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно ч. 3 ст. 1272 вказаного Кодексу за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як вбачається із положень ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як вбачається з позовної заяви, позивач пропустив встановлений строк для прийняття спадщини з поважних причин, а саме: через неможливість прийняти спадщину у встановлений законодавством строк через відсутність свідоцтва про смерть спадкодавця, яка померла на тимчасово окупованій території та необхідності встановлення факту її смерті в судовому порядку. Тому, вправі звернутись в суд з позовом для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 81 ЦПК України докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустив строк прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити і визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до остаточного рішення суду.

Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 року, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979 року, ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

Задовольняючи позов, суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.

Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд приходить до висновку, що позов обґрунтований, підтверджений матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Що стосується додаткового строку, що може бути встановлений для подання позивачем заяви про прийняття спадщини, то суд приходить до висновку про можливість встановлення строку в два місяці з дня набрання рішенням законної сили, який суд вважає достатнім для подання відповідної заяви.

Крім того, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

На підставі ст. ст. 1220, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, керуючись ст. ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79,80, 81, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 352 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: П`ятнадцята Київська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити у повному обсязі.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк для подачі нотаріусу заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Алчевськ Луганської області, терміном в 2 (два) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників справи:

ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ;

Київська міська рада - адреса місцезнаходження: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, код ЄДРПОУ 22883141;

П`ятнадцята Київська державна нотаріальна контора - адреса: 02222, м. Київ, вул. Закревського, 47, код ЄДРПОУ 24377382.

Суддя: