Рішення

від 01.03.2024 по справі 351/415/23

СНЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 351/415/23

Номер провадження №2/351/27/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2024 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Посохова І.С.,

за участю секретаря судового засідання Боднарук О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Снятина в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом адвоката Петрички Олександра Євгеновича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Снятинської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Петричка Олександр Євгенович звернувся до Снятинського районного суду Івано-Франківської області в інтересах ОСОБА_1 із позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Снятинської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача Петричка О.Є. зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , яка є свекрухою позивача ОСОБА_1 . 17.01.2023 остання звернулася до державного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Однак державним нотаріусом Першої Снятинської державної нотаріальної контори Івано-Франківської області Білоконь К.С. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки будинок належав колгоспному двору, частки в якому не визначені.

Станом на 15.04.1991 господарство відносилось до суспільної групи «колгоспний двір» і в ньому були зареєстровані: ОСОБА_5 , 1919 р.н., ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , 1950 р.н., ОСОБА_1 , 1957 р.н., ОСОБА_2 , 1982 р.н., ОСОБА_3 , 1990 р.н.

Після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкоємцями частки останнього стали ОСОБА_5 та ОСОБА_7 .

Після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадкоємцями частки останнього стали ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , спадкоємцем частки за заповітом останньої стала ОСОБА_1 .

Відповідачі по справі, яким належать частки в колишньому колгоспному дворі, на належні їм частки не претендують.

У своїй позовній заяві представник позивача просив суд визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлям та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_1 та її представник Петричка О.Є. в судове засідання не з`явились, представник позивача подав до суду письмову заяву, в якій просив розглянути справу без їх участі, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, подала до суду письмову заяву, в якій просила справу розглянути без її участі, позовні вимоги визнала, проти задоволення позову не заперечує.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, подала до суду письмову заяву, в якій просила справу розглянути без її участі, позовні вимоги визнала, проти задоволення позову не заперечує.

Представник відповідача Снятинської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області в судове засідання не з`явився, про день, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі та просив ухвалити рішення на розсуд суду.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.

З матеріалів справи судом встановлено, що згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Вовчківською сільською Радою народних депутатів Коломийського району Івано-Франківської області, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що зроблено відповідний актовий запис № 36. Батьком дитини записаний ОСОБА_9 , а матір`ю - ОСОБА_10 .

Згідно з копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданого Вовчківською сільською Радою Снятинського району Івано-Франківській області, ОСОБА_7 та ОСОБА_1 14 жовтня 1979 року зареєстрували шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 21. Прізвище чоловіка після реєстрації шлюбу ОСОБА_7 , прізвище дружини - ОСОБА_1 .

Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 09 червня 1995 року Вовчківською сільською Радою Снятинського району Івано-Франківської області, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , актовий запис № 22.

Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 03 червня 2000 року Вовчківською сільською Радою народних депутатів Снятинського району Івано-Франківської області, ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , актовий запис № 23.

Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 02 січня 2003 року Вовчківською сільською радою Снятинського району Івано-Франківської області, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , актовий запис № 1.

Відповідно до копії заповіту від 28.02.2000, посвідченого секретарем виконавчого комітету Вовчківської сільської ради, ОСОБА_5 на випадок своєї смерті все своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалося заповіла ОСОБА_7 .

Відповідно до копії заповіту від 18.05.2001, посвідченого секретарем виконавчого комітету Вовчківської сільської ради, ОСОБА_5 на випадок своєї смерті все своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалося заповіла ОСОБА_5 .

Згідно з копією заяви до державного нотаріуса Першої Снятинської державної нотаріальної контори від 30.11.2020, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , звернулася до державного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 .

З копії довідки № 391/01-19 від 27.11.2020, виданої виконавчим комітетом Вовчківської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області, вбачається, що згідно з записами погосподарської книги № 6 за 2001-2005 роки за гр. ОСОБА_5 , 1919 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Вовчківці рахується майно. ОСОБА_5 не була останнім членом двору. В господарстві по АДРЕСА_1 окрім померлої на день її смерті були зареєстровані та проживали: ОСОБА_1 , 1957 р.н. - невістка, ОСОБА_2 , 1982 р.н. - онука, ОСОБА_3 , 1990 р.н. - онука, ОСОБА_12 , 1981 р.н. - онук. Господарський двір станом на 1991 рік відносився до суспільної групи, як колгоспний двір. Заповіт від імені ОСОБА_5 посвідчувався у виконавчому комітеті Вовчківської сільської ради за № 34 від 18.05.2001.

Згідно з копією витягу про реєстрацію у Спадковому реєстрі № 62680994 від 30.11.2020, за № 66846762 зареєстрована спадкова справа після смерті ОСОБА_5 .

З копії Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 198137, виданого 18.02.2003, вбачається, що ОСОБА_5 належать на праві приватної власності земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а саме: земельна ділянка № НОМЕР_6 площею 0,581 га, земельна ділянка № НОМЕР_7 площею 0,698 га, загальною площею 1,28 га, які розташовані на території Вовчківської сільської ради. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 536.

Згідно з копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 10.09.2021, спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_5 , 1919 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво складається з земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах згідно з планом площею 0,5811 га, кадастровий номер 2625280900:05:001:0952, місце розташування якої: Івано-Франківська область, Коломийський район, Снятинська міська рада ОТГ, за межами населеного пункту с. Вовчківці, яка зареєстрована за померлою на підставі Державного акта на право приватної власності на землю Р1 № 198137, виданого Вовчківською сільською радою Снятинського району Івано-Франківської області 18 лютого 2003 року на підставі рішення сесії цієї ж ради від 23 жовтня 2002 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 536.

Згідно з копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 10.09.2021, спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_5 , 1919 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво складається з земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах згідно з планом площею 0,6985 га, кадастровий номер 2625280900:04:001:1667, місце розташування якої: Івано-Франківська область, Коломийський район, Снятинська міська рада ОТГ, за межами населеного пункту с. Вовчківці, яка зареєстрована за померлою на підставі Державного акта на право приватної власності на землю Р1 № 198137, виданого Вовчківською сільською радою Снятинського району Івано-Франківської області 18 лютого 2003 року на підставі рішення сесії цієї ж ради від 23 жовтня 2002 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 536.

З копії довідки № 50 від 13.01.2023, виданої Снятинською міською радою Коломийського району Івано-Франківської області, вбачається, що згідно з записами погосподарської книги № 7 за 1996-2000 роки за гр. ОСОБА_7 , 1950 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , в с. Вовчківці рахується майно. ОСОБА_7 не був останнім членом двору. В господарстві по АДРЕСА_1 окрім померлого на день його смерті були зареєстровані та проживали: ОСОБА_5 , 1919 р.н. - мати, ОСОБА_1 , 1957 р.н. - дружина, ОСОБА_2 , 1982 р.н. - дочка, ОСОБА_3 , 1990 р.н. - дочка. Господарський двір станом на 1991 рік відносився до суспільної групи, як колгоспний двір. Заповіт від імені ОСОБА_7 не посвідчувався у виконавчому комітеті Вовчківської сільської ради.

З копії довідки № 195 від 15.02.2023, виданої Снятинською міською радою Коломийського району Івано-Франківської області, вбачається, що згідно з записами погосподарської книги № 7 за 1991-1995 роки за гр. ОСОБА_6 , 1922 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_11 , в с. Вовчківці рахується майно. ОСОБА_6 не був останнім членом двору. В господарстві по АДРЕСА_1 окрім померлого на день його смерті були зареєстровані та проживали: ОСОБА_1 , 1957 р.н. - невістка, ОСОБА_2 , 1982 р.н. - онука, ОСОБА_3 , 1990 р.н. - онука. Господарський двір станом на 1991 рік відноситься до суспільної групи, як колгоспний двір. Заповіт від імені ОСОБА_6 не посвідчувався у виконавчому комітеті Вовчківської сільської ради.

З копії довідки № 198 від 15.02.2023, виданої виконавчим комітетом Снятинської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області, вбачається, що станом на 15.04.1991 в господарстві, що в АДРЕСА_1 були зареєстровані і проживали: ОСОБА_5 , 1919 р.н., ОСОБА_7 , 1950 р.н., ОСОБА_1 , 1957 р.н., ОСОБА_2 , 1982 р.н., ОСОБА_3 , 1990 р.н.

З копії довідки № 640 від 05.06.2023, виданої виконавчим комітетом Снятинської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області, вбачається, що в довідці № 198 від 15.02.2023 була допущена помилка. Станом на 15.04.1991 за адресою: АДРЕСА_1 , був також зареєстрований ОСОБА_6 .

Згідно з довідкою № 32/01-09 від 17 січня 2023 року, виданою державним нотаріусом Першої Снятинської державної нотаріальної контори Коломийського району Івано-Франківської області, після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 спадкова справа не заведена.

Згідно з довідкою № 33/01-09 від 17 січня 2023 року, виданою державним нотаріусом Першої Снятинської державної нотаріальної контори Коломийського району Івано-Франківської області, після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 спадкова справа не заведена.

Згідно з довідкою № 34/02-14 від 17 січня 2023 року, виданою державним нотаріусом Першої Снятинської державної нотаріальної контори Коломийського району Івано-Франківської області, після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка проживала в с. Вовчківці Коломийського району Івано-Франківської області, спадкоємцем за заповітом на все майно є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , жителька АДРЕСА_2 . Спадкова справа № 412/2020.

Згідно з постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 35/02-31 від 17.01.2023, державним нотаріусом Першої Снятинської державної нотаріальної контори Коломийського району Івано-Франківської області Білоконь К.С. відмовлено у здійсненні нотаріальної дії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , жительці АДРЕСА_2 , у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 , у зв`язку з тим, що житловий будинок належав колгоспному двору, головою якого був ОСОБА_6 та частки у майні колгоспного двору не визначені.

Згідно з випискою з інвентаризаційних матеріалів № 85-34/309641 від 26.10.2023, виданою ОКП «Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», згідно з архівними даними станом на 31.12.2012, у реєстраційній книзі під реєстровим номером 40 на підставі свідоцтва про право власності 76 від 11.04.1990, зареєстровано право власності за ОСОБА_6 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Форма власності колгоспний двір.

Отже, з досліджених в судовому засіданні фактичних обставин справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу захисту позивачем свого права власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок, правовстановлюючий документ на який відсутній. Вказані правовідносини регулюються нормами Конституції України, Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» роз`яснено судам, що положення статей 17, 18 Закону «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, ще регулювали власність цього двору, а саме:

а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба);

б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося;

в) у випадках, коли за рахунок майна колгоспного двору було внесено вклад у кредитну установу на ім`я члена двору, його частка має бути зменшена на суму вкладу, а якщо вклад перевищує належну цьому члену частку, з нього стягуються відповідні грошові суми на користь інших членів колгоспного двору;

г) згідно зі ст. 4 Постанови Верховної Ради України «Про введення в дію Закону «Про власність» загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року. При спадкуванні після смерті останнього члена колгоспного двору, що мала місце до цієї дати, частка в майні двору, належна особі, яка вибула з членів двору, але не втратила на неї права на час смерті останнього члена двору, не входить до спадкового майна.

На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 року, поширюється загальний трирічний строк позовної давності. Розгляд позову про право на майно колишнього колгоспного двору не залежить від вирішення питань землекористування.

Відсутність у спадкоємця свідоцтва про право на спадщину не може бути підставою для відмови у відкритті провадження у справі (п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»). Тому спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за одержанням свідоцтва в будь-який час після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Неодержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину не позбавляє його права на спадкування.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Водночас, згідно з наведеною Постановою при розгляді справ даної категорії слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи, наявність в матеріалах спадкової справи повідомлення нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Частиною 1 статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частинами 1, 3 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Щодо вирішення позовних вимог по суті, суд зазначає про таке.

З наведених матеріалів справи судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України, є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті її свекрухи ОСОБА_5 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав, зокрема на спірний житловий будинок. Позивачка спадщину прийняла відповідно до вимог закону, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Як вбачається з матеріалів спадкової справи позивачка отримала свідоцтва про право на спадщину за заповітом на інше майно, яке належало спадкодавцю на праві власності.

Однак позивачка отримала від нотаріуса відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, у зв`язку з тим, що у неї відсутні правовстановлюючі документи на спадковий житловий будинок, не оформила у встановленому законом порядку своїх спадкових прав та позбавлена можливості захистити своє право власності у позасудовому порядку.

Проте, суд вважає, що право позивача, у зв`язку з тим, що останній вчинив усі передбачені законом дії для прийняття спадщини, підлягає захисту, а тому позивач має право на звернення до суду з позовом про визнання за ним права власності на майно в порядку спадкування.

Як встановлено у судовому засіданні спадковий житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належав до суспільної групи «колгоспний двір», в якому станом на 15.04.1991 були зареєстровані ОСОБА_5 , 1919 р.н., померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , 1950 р.н., помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , 1922 р.н., помер ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_1 , 1957 р.н. - позивач, ОСОБА_2 , 1982 р.н. - відповідач, ОСОБА_3 , 1990 р.н. - відповідач, а отже, їх частки у цьому майні були рівні та складали по 1/6 у кожного співвласника.

Після смерті одного із співвласників будинку ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_11 , єдиним спадкоємцем за законом був ОСОБА_7 (що підтверджується копією спадкової справи ОСОБА_6 ), який успадкував його 1/6 частку, а відповідно став власником 2/6 часток колгоспного двору, але не оформив свого права власності у встановленому законом порядку.

Після смерті другого співвласника будинку ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадкоємцями за законом першої черги його частки у колгоспному дворі, які фактично прийняли спадщину, були позивачка ОСОБА_1 , відповідачка ОСОБА_2 , відповідачка ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , які успадкували його 2/6 частки порівну, тобто по 1/12 частки кожна, а відповідно стали власниками по 1/4 частки колгоспного двору кожна, але не оформили свого права власності у встановленому законом порядку.

Після смерті третього співвласника - спадкодавця ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем за заповітом частки останньої у колгоспному дворі стала позивачка ОСОБА_1 , яка успадкувала 1/4 частку, а відповідно стала власником 1/2 частки житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який належав до суспільної групи «колгоспний двір».

Отже, судом встановлено, що позивачка має право власності на 1/2 частку спірного житлового будинку. Проте, у своїй позовній заяві позивачка просить визнати за нею право власності на весь спірний будинок, тоді як 1/4 частка цього будинку з 15.04.1991 з урахуванням спадкування після ОСОБА_7 належить відповідачу по справі ОСОБА_2 , так само як і інша 1/4 частка цього будинку з 15.04.1991 з урахуванням спадкування після ОСОБА_7 належить відповідачу по справі ОСОБА_3 . Як вбачається з письмових заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_2 , поданих до суду, вони позовні вимоги визнали, проти задоволення позову не заперечували.

Щодо визнання відповідачами позову, суд зазначає про таке.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

У поданих до суду письмових заявах від 18.12.2023 відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_2 позовні вимоги визнали повністю.

Проте, суд вважав, що визнання відповідачами позову суперечить закону, у зв`язку з чим постановлена відповідна усна ухвала про відмову у прийнятті визнання відповідачами позову і продовжений судовий розгляд з огляду на таке.

Як було зазначено вище, позивачу ОСОБА_1 належить 1/2 частка спірного житлового будинку, а відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_2 належить по 1/4 частці спірного будинку кожній. Позивачка просить суд визнати за нею право власності на весь спірний будинок.

Проте, визнання права власності на весь спірний будинок за позивачем суперечитиме закону, адже чинним законодавством України суд не наділений повноваженнями своїм рішенням підміняти процедуру відчуження майна від власника іншій особі, зокрема визнанням права власності на все спірне майно за одною особою, навіть якщо інші співвласники проти цього не заперечують. Законом встановлений відповідний порядок відчуження майна шляхом укладання правочинів, для яких встановлена певна форма та зміст, а також процедура їх укладання з наступною реєстрацією права власності за новим власником уповноваженими на це особами.

В даному випадку суд може лише визначити частки у спадковому майні за усіма співвласниками та визнати право власності за позивачкою на її 1/2 частку.

Оскільки відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, то в силу принципу диспозитивності суд не може вийти за межі заявлених позовних вимог і визнати право власності на 1/4 частку у спадковому майні за кожним відповідачем ОСОБА_2 та ОСОБА_2 , оскільки зустрічного позову про визнання за ними права власності на їх частку у спадковому майні вони не подавали, а тому суд має право лише визначити, що їм належить по 1/4 частці спірного будинку кожній без визнання за ними права власності.

За таких обставин суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на майно в порядку спадкування задовольнити частково, визнавши за нею право власності на 1/2 частку житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що даний спір виник виключно внаслідок дій позивача, яким судових витрат до відшкодування заявлено не було. Отже, стягнення судових витрат з відповідачів на користь позивача в даному випадку буде несправедливим.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов адвоката Петрички Олександра Євгеновича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Снятинської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , право власності в порядку спадкування за заповітом на 1/2 частку житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який залишився після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 у с. Вовчківці Снятинського району Івано-Франківської області.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторони:

- позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 ;

- відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 ;

- відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_10 ;

- відповідач: Снятинська міська рада Коломийського району Івано-Франківської області, місцезнаходження: 78301, Івано-Франківська область, Коломийський район, м. Снятин, пл. Незалежності, буд. 1, код ЄДРПОУ 04054240.

Суддя Іван ПОСОХОВ